Зміст
Рододендрон (Rhododendron) – це рід рослин родини вересових (Ercicaceae), що об'єднує 600 видів й десятки сортів та гібридів. Представники роду виростають в дикій природі переважно в Азії. Невелика кількість представників роду можна зустріти також в Північній Америці, Європі та північному сході Австралії.
Родова назва перекладається з грецької як «рожеве дерево». Вперше культивувати рододендрони почали в Китаї та інших азіатських країнах.
Звідки вони потрапили в Європу в кінці 17 століття, щоб з часом стати найпопулярнішими декоративними чагарниками, завдяки незвичайній красі квіток та бездоганному габітусу.
Представники роду являють собою довго живучі, вічнозелені чагарники або карликові напівчагарники, рідше - майже дерева висотою 4-5 м.
Виростають найчастіше в гірських лісах, де їм забезпечена необхідна півтінь та вологість повітря з рівномірним розподілом опадів протягом року. Шкірясте листя може бути великими або дрібними, залежно від виду.
Квіти є головною прикрасою чагарнику. Рододендрони цвітуть надзвичайно рясно. Їх квітки великі, складні та мають нерівні й численні пелюстки віночка. Суцвіття складається з декількох квіток.
Забарвлення варіюється від чисто білого до всіх відтінків кремового, жовтого, помаранчевого, рожевого, червоного, блакитного, темно-фіолетового або бузкового.
Рододендрон - отруйний чагарник, але в більшій мірі для тварин, ніж для людей. У всіх його частинах, в тому числі й в квітковому нектарі містяться токсичні дитерпени. У людини контакт з рослиною може викликати роздратування шкіри. Тому при догляді рекомендується надягати рукавички.
Садові рододендрони демонструють кольорову палітру, яка майже не має собі рівних у царстві декоративних чагарників. Інтенсивна селекція постійно створює нові культивари, деякі з яких мають відразу кілька забарвлень.
Через величезне розмаїття рослини були розділені на кілька різних груп, в залежності від розміру квітів (великоквіткова група), висоти куща (високорослі або карликові) або розміру листя.
У культурі одними з найбільш популярних є гібриди й сорти, що віднесені до рододендронів великоквіткових - неперевершених за красою своїх численних, барвистих й великих суцвіть.
Рододендрон «Гельсінкі університет» (Helsinki University) був розроблений у Фінляндії командою доктора Пітера Тігерштедта з Гельсінського університету. Цей невибагливий й дуже витривалий чагарник є кращим з серії фінських гібридів. Домінуючий колір суцвіть - рожевий.
Ще один прекрасний гібрид фінської селекції - рододендрон «Гаага» (Rhododendron hybrid Haaga), потопаючий навесні у приголомшливих рожевих суцвіттях. Вся група фінських рододендронів відрізняється високою морозостійкістю.
Рододендрон «Блюмбукс» цей новий карликовий гібрид німецької селекції з ніжним та рясним рожевим або пурпуровим цвітінням в червні, а також компактним, густим габітусом й дрібним листям, що нагадуює самшит. Стійкий до всіх типів ґрунтів й морозу до -24°C.
Рододендрон «Марсель менард» (Marcel Menard) - старий сорт, що відрізняється темно-фіолетовим кольором великих квіток з коричневими плямами в центрі. Чагарник компактний, має досить округлий габітус. Цвіте з кінця травня до початку червня. У десятирічному віці досягає висоти 140-160 см.
Рододендрон «Калі» - гібрид з приголомшливо красивим забарвленням квіток винно-червоного відтінку. Кущ щільний, карликовий, через 10 років виростає приблизно до 1 м у висоту.
Рододендрон «Азурро». Розкішний сорт, компактний й витривалий. Яскраво-пурпурові квіти мають характерну оборчасту окантовку та більш темну пляму у центрі, яка створює прекрасний ефект в період цвітіння в травні-червні.
Великоквітковий рододендрон «Мадам массон». Його квіти білі з ніжними жовтими цяточками на верхній пелюстці. Період цвітіння з кінця травня до середини червня.
Рододендрон «Каннінгемс Уайт». Дуже схожий на «Мадам массон». Бутони блідо-лавандового кольору розкриваються на початку травня у витончену білу квітку з блідо-жовтим центром та жовто-коричневими плямами на пелюстках.
Рододендрон «Лорд Робертс» (Lord Roberts) має приголомшливі темно-червоні квіти воронкоподібної форми з темним горлом, що контрастує з темно-зеленим листям з травня по червень.
Вважається одним з найбільш витривалих рододендронів червоного цвітіння. Сорт повільно зростаючий, з можливою висотою й шириною 1,5 м у віці 10 років.
Рододендрон «Королева Ядвіга» (Krolowa Jadwiga). Сорт з високою морозостійкістю та рясним цвітінням рожево-білого забарвлення з великим червоно-бордовим вічком в центрі квітки. Чагарник з густим, щільним габітусом і висотою 1,8-2 м.
Рододендрон гібридний «Кальсап» (Calsap) - красивий великоквітковий кущ з широким, пухким габітусом. Привертають увагу його ефектні білі квіти з легким бузковим відтінком й великим бордовим оком на верхній пелюстці.
Сорт гібридного рододендрона «Лачсголд» з широким габітусом, який через 10 років досягає 1 м у висоту та 1,5 м у діаметрі. Його великі квітки в початковій стадії цвітіння рожево-жовті, пізніше кремово-жовті з високою яскравістю забарвлення навіть при яскравому сонячному світлі.
Цвіте у другій половині травня. Сорт надзвичайно витривалий, стійкий не тільки до сонця й вітру, а також до зниження температури до -24 °C.
Великоквітковий катевбінський рододендрон (лат. Rhododendron catawbiense), також відомий як фіолетовий, є одним з найпопулярніших, витривалих й адаптованих в культурі видів.
Рослина являє собою великий, широколистяний, округлий або розлогий багатостовбурний чагарник, який часто утворює густі зарості. Пізньою весною на вершинах пагонів, покритих вічнозеленим листям розпускаються великі бузково-рожеві або пурпурні суцвіття.
Сорти рододендрона катевбінського
«Грандіфлора» - надзвичайно рясно квітучий швидкозростаючий кущ з компактною, кулястою формою габітусу. Дорослі екземпляри досягають висоти 3-4 м та ширини до 5 м.
Великі квітки пурпурно-бузкові з жовто-коричнево-червоним або оливково-жовтим плямистим малюнком та злегка виїмчастими краями пелюсток. Цвітіння - з третьої декади травня до середини червня.
Рододендрон «Альбум» із білими пелюстками із салатово-жовтим горлом та прямостоячим округлим габітусом, досить морозостійкий сорт.
Сорт рододендрона «Нова зембла» (Nova zembla) – чагарник з глянсовим листям й швидким зростанням. Цвіте в травні, ефектні суцвіття складаються з рубіново-червоних квіток воронкоподібної форми. Виростає до 150 см.
Ще один ефектний сорт катевбінського рододендрона «Розеум Елеганс» (Roseum Elegans) - чагарник середнього розміру цінується за великі рожево-бузкові суцвіття. Процвітає в більш прохолодних регіонах, але в молодому віці потребує захисту від зимових вітрів.
Крім великоквіткової групи слід звернути увагу на популярні в усьому світі чагарники, що відносяться до групи японських рододендронів якушіманських (Rhododendron yakushimanum), великою перевагою яких є їх невеликі розміри.
Rhododendron yakushimanum характеризуються компактним та округлим габітусом, великою кількістю квітів, а також вважаються більш стійкими до вітрів, нестачі води й інсоляції. Зимостійкість якушиманських рододенронів також дуже висока.
Японські карликові рододендрони подарували десятки гібридів та сортів, які ідеально підходять для озеленення маленьких садів.
Гібриди та сорти Rhododendron yakushimanum
Гібрид японського повзучого рододендрона «Скарлетт вонде» (Scarlet Wonder). Акуратний й компактний карликовий кущик з яскравими червоними квітами.
Пелюстки на квітах мають хвилясту кромку, що додає додатковий ефектний штрих. Ідеально підходить для вирощування в невеликих садках або в контейнерах. Цей казковий гібрид отримав престижну нагороду RHS Award of Garden Merit.
Сорт Якушиманського рододендрона «Голден торч» (Золотий факел) – в травні рожеві бутони перетворюються в яскраві жовто-кремові квіти з рожевим малюнком.
Росте красивим й щільним компактним кущем. Його остаточні розміри приблизно 120 см у висоту та стільки ж в ширину. Хороша зимостійкість.
Якушиманський рододендрон «Персі Вайсман». Неймовірно красивий й рясно квітучий напівкарликовий сорт. Цвітіння демонструє безліч кулястих кистей, кожна з яких налічує до 13-15 трубчастих квіток.
Розкриваючись кремово-рожевими, квіти поступово стають кремово-білими з жовтим горлом, проходячи через відтінки червоного, рожевого й блідо-пурпурного.
Оскільки кожна квітка розкривається та старіє в різний час, то «Персі Вайсман» забезпечує чудове й барвисте шоу за весь період цвітіння. Може витримувати низькі температури до -21°C.
Рододендрон «Фантастика» воістину фантастичне поєднання білих квітів з яскраво-рожевою облямівкою. Це компактний й повільно зростаючий гібрид рясно цвіте щороку, любить повне сонце та ідеально підходить для вирощування в контейнерах й невеликих садах.
Сорт рододендрона повзучого (Rhododendron repens) «Баден Баден». Це невеликий напівкулястий чагарник висотою 60 см, який у травні демонструє червоні квіти зі слабкими темно-коричневими позначками.
Квітки злегка звисають та мають хвилястий край. Ідеально підходить для бордюрного озеленення.
Селекціонерами були створені ряболистяні сорти чагарника. Наприклад, «Queen Bee» та «Rusty Dane» мають кремове або бежеве листя. Сорти з помаранчево-червоним листям є великоквітковими гібридами, сорт «Golfer» зі сріблястим листям.
Фіолетова нижня сторона листя характерна для варієгатних сортів із червоними квітками. Листя бордового забарвлення - групи Вільямса.
Також були виведені морозостійкі сорти рододендрону, які чудово адаптувалися до холоднішого клімату Європи та зацвітають у наших умовах виключно рано, вже у квітні.
До подібних ранньоквітучих чагарників відноситься рододендрон Шліппенбаха (Rhododendron schlippenbachi) зі світло-рожевими квітами та листям, які восени стають жовтими до кармінно-червоних. Сорти рожевого рододендрону Джексонії (Jacksonii) з ніжно-рожевими квітками дуже морозостійкі.
Кращий час для посадки рододендрона з відкритою кореневою системою – рання весна. Саджанці в контейнерах можна висаджувати протягом усього сезону.
Дуже важливо з самого початку створити умови, аналогічні природним. Родоначальні види сучасних сортів й гібридів ростуть в світлих листяних лісах на багатих гумусом, бідних вапном та рівномірно вологих ґрунтах з високою часткою перепрілого листя та інших рослинних залишків.
Тому в саду краще всього чагарники відчувають себе в легкій тіні, наприклад під кронами дерев, де вони захищені від прямого полуденного сонця та холодних зимових вітрів.
Виняток із правила - на відміну від більшості інших рододендронів, плоскі та низькорослі гібриди Yakushimanum добре ростуть на сонячних місцях. Їх молоде листя має наліт, який захищає рослини від прямих сонячних променів.
Важливо! Під час посадки переконайтеся, що поблизу немає коренів або листя волоського горіха, оскільки всі частини подібних дерев вважаються токсичними для рододендронів та азалій
Ґрунт для рододендронів повинен бути заздалегідь добре підготовлений. Рослина любить постійно злегка вологий, водопроникний, пухкий субстрат з високим вмістом органічних речовин.
Обов'язковими умовами вирощування рододенрона є підвищена кислотність ґрунту (pH=4,5-5,5), яка життєво необхідна для його росту, здоров'я й цвітіння.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH
Можна придбати готовий субстрат для ацидофільних або вересових рослин, що доступний в садових магазинах або змішати садову землю з торфом, піском та хорошим компостом, наприклад, листяним.
Ідеально підходить перепріле листя дуба або бука, а також компостована соснова кора. Приблизне співвідношення всіх компонентів становить 1:1. Шматочки сфагнового моху вважаються відмінною добавкою для ґрунту.
Фахівці стверджують, що рослини, посаджені в ґрунтосуміш, що містить сфагновий торф, краще протистояють хворобам й перезволоженню. У підготовлений субстрат або під час посадки можна додати спеціальні добрива для рододендронів (наприклад, тривалої дії) або застосувати мікоризну вакцину.
Завдяки мікоризі коріння здатне набагато ефективніше поглинати й засвоювати воду та поживні речовини, що позитивно впливає на швидке зростання, декоративність й стійкість до захворювань.
Оскільки коренева система рослин неглибока та складається з численних тонких корінців, то їй потрібна досить широка яма, в 3-4 рази більше кореневої грудки. Зазвичай це близько 50 см в глибину та на 20 см ширше кореневої системи.
На дно посадкової ями укладають дренаж з гравію або керамзиту, потім насипають шар готового магазинного субстрату або підготовлену суміш.
Висаджують рослини на ту ж глибину, на якій вони росли в горщику або трохи вище. Якщо посадити занадто глибоко, то чутливе коріння буде страждати від нестачі кисню й почне відмирати, саджанець засохне.
Заповнюють простір навколо коренів землею, акуратно утрамбовують (рекомендується не ущільнювати ногами, а притискати руками) й добре поливають.
Після вбирання води рекомендується замульчувати землю під кущем 10 см шаром соснової кори або торфу, але так, щоб мульча не торкалася пагонів, оскільки коренева шийка рододендрона чутлива до загнивання.
Мульчування пригнічує ріст бур'янів, оберігає коріння від пересихання, підтримує кислу реакцію ґрунту. Чагарники можна висаджувати поодиноко або складати декоративні групи й навіть створювати пухкі неформальні живоплоти.
Ці рослини не люблять обрізування, тому на початку вирощування їм слід відводити стільки місця, скільки потрібно конкретному сорту, щоб сусідні насадження не надто розросталися і не затінювали один одного.
Для садових рододендронів полив є дуже важливою процедурою. Оскільки чагарники не виносять пересихання, то ґрунт необхідно підтримувати завжди помірна вологим.
Особливо потребують води молоді саджанці в перші 2 роки після посадки. Однак не можна допускати застою води, оскільки дрібнокоренева система чагарнику дуже чутлива до надлишку вологи.
Дорослі рослини більш терпимі до короткочасної посухи й поливати їх можна тільки в період тривалої відсутності опадів.
Зима - несприятливий час для цих рослин. Найбільшу загрозу для них представляє не мороз, а зимове сонце й вітер, що викликають фізіологічну посуху.
Як і інші вічнозелені рослини, рододендрони в зимовий час схильні до втрати вологи, яка продовжує випаровується листям, в той час як коріння не в не в змозі поглинати воду через промерзання землі.
При нестачі вологи в ґрунті листя рододендрона скручуються по головній жилці, жовтіють й буріють. Навесні при відновленні поливу цей симптом найчастіше поступово проходить, але квіткові бруньки можуть загинути. Тому дуже важливо добре поливати рослини під час зимового відтавання землі.
Крім морозу до фізіологічної посухи призводять такі негативні фактори як відсутність снігового покриву й холодні суховії, під впливом яких листя, верхівки пагонів та квіткові бруньки засихають.
Крім нестачі води, молоді чагарники можуть підмерзати в період сильних морозів. Неглибока коренева система вимагає захисту на зиму товстою мульчею з листя, торфу, хвої та інше.
Наземну частину молодих саджанців на зиму вкривають білим агротекстилем, загорнувши кущ в 2-3 шари, а потім не сильно обв'язавши мотузкою.
З настанням відносно теплої погоди утеплення можна зняти й оглянути рослину.
Після зими нерідко виникає проблема з грибками, які можуть бути помітні на пагонах або на землі. Тому першим етапом догляду є обробка рододендронів після зими фунгіцидними препаратами.
Першу підгодівлю рододендронів навесні після зими проводять приблизно через 2 тижні після обробки від грибків. Чагарник добре відгукується на органічні підгодівлі – компост або кісткове борошно, яке забезпечує тривале вивільнення поживних речовин з високим вмістом азоту.
Якщо рослина демонструє нестачу мінеральних елементів, то рекомендується придбати спеціальні збалансовані добрива, які вносять до цвітіння. Якщо рослина демонструє гарний розвиток, то необхідності в мінеральній підгодівлі немає.
З серпня по вересень можна підгодувати сірчанокислим калієм, що підвищує стійкість рослини до негативних погодних факторів в холодну пору.
Для рясного цвітіння рододендрони не потребують спеціального обрізування. Однак з часом у куща спостерігається підвищене одревнення пагонів, тому при необхідності має сенс провести радикальну омолоджувальну стрижку.
Проводять її до цвітіння, зрізуючи всі старі пагони майже до землі, щоб внутрішня частина куща знову отримувала світло. Важливо стежити за тим, щоб зріз був під кутом, що запобіжить розвитку грибків через скупчення роси або дощової води на зрізах.
Для підтримки компактної форми деякі садівники проводять підтримуюче обрізування відразу після цвітіння. Процедура також включає в себе видалення хворих й пошкоджених пагонів.
У догляд за рододендроном входить видалення зів'ялих суцвіть, що сприяє формуванню бутонів на наступний рік та усуває вогнища спор, запобігаючи зараженню грибними збудниками.
Завдяки поверхневому корінню ці чагарники досить легко пересаджувати. Слід тільки дотримуватися правил, які дозволять рослині швидко прижиться на новому місці.
Технологія пересадки:
Чагарник можна розмножувати за допомогою насіння, живцями й відводками. Вирощування рододендрона з насіння - досить трудомісткий метод, а отриманим саджанцям не передаються сортові характеристики батьківської рослини.
Посів проводять в домашніх умовах та до дворічного віку сіянці не рекомендується висаджувати у відкритий ґрунт. Вегетативні способи розмноження більш результативні й легкі.
Живці беруть восени з пагонів поточного сезону. Живець повинен бути, принаймні, з однією мутовкою листя, яке краще частково розрізати, щоб зменшити площу випаровування, видаляють також всі квіткові бруньки, якщо вони є.
Це допоможе рослині використовувати всю свою енергію для вкорінення. З нижньої частини живця зрізають тонку смужку кори з обох сторін. Коли почнеться процес загоєння, то нове коріння почне розвиватись з мозолі, яка утворюється в камбіальному шарі зрізаної ділянки.
Зріз занурюють на 5 секунд в розчин, що стимулює коренеутворення та заглиблюють живець у вологу суміш, яка складається з рівних частин торф'яного моху, грубозернистого піску й перліту.
Кожен горщик поміщають у прозорий поліетиленовий пакет, закривають та ставлять під флуоресцентні лампи, які світять 18 годин на день. При необхідності землю періодично зволожують спреєм.
Під світлом тримають, поки наступної весни не з'являться нові паростки, а потім пересаджують після останніх заморозків у відкритий ґрунт. Одні сорти вкорінюються за 2-3 місяці, іншим може знадобитися рік.
Відводки - це, мабуть, найуспішніший спосіб розмноження рододендронів. Навесні вибирають низколежачий молодий пагон, роблять на корі надрізи або зіскребають частину кори, пригинають гілку до землі й засипають торфом до верхівки.
Відводку до землі кріплять скобами, цеглою або каменем. Для успішного вкорінення потрібен регулярний полив й мульчування. Зазвичай відводка вкорінюється до наступної весни. Після появи сиильної кореневої системи, пагін відрізають й висаджують на постійне місце.
Чагарники на жаль досить сприйнятливі до захворювань, особливо в несприятливих умовах вирощування.
Фізіологічні хвороби
Листя з сухими коричнево-жовтими плямами та краями є зазвичай ознакою стресу. Рослині може бути занадто сухо або занадто жарко.
Після холодної зими, під час якої були зафіксовані великі коливання температури, чагарники не можуть розвиватися природним шляхом. Змерзле верхнє листя на кінчиках пагонів починає буріти й в'янути.
Рододендрон після зими став коричневим, жовтим або пурпуровим, листя поступово скручується - симптом фізіологічної зимової посухи. Сильне або тривале висихання призведе до загибелі гілок й бруньок, проте багато екземплярів можуть одужати з відновленням нормальних умов вирощування.
Хлороз, викликаний лужним грунтом (pH вище 5), через що рослини поглинають занадто багато кальцію й недостатньо заліза, а пізніше марганцю та магнію.
Симптом дефіциту заліза - молоде листя змінюється з жовтого на коричневий, а жилки листя залишаються зеленими, поганий ріст та слабке цвітіння. Добавки, що підкислюють ґрунт, такі як сульфат заліза або сірка, вважаються найкращим довгостроковим рішенням.
Хлороз, що викликаний дефіцитом магнію, спочатку протікає так само, як при нестачі заліза, але з часом прогресує з утворенням червонувато-фіолетових плям й побурінням країв листя. Англійська сіль є хорошим джерелом додаткового магнію.
Важливо! Ніколи не використовуйте сульфат алюмінію для підвищення кислотності, оскільки іони алюмінію в кислих умовах дуже токсичні для всього роду рододендронів
Дефіцит азоту - жовтіють великі ділянки листя, пагони слабкі, листочки погано розвиваються і швидко опадають. Однак набагато частіше хлороз викликаний поганим дренажем або посухою.
Чому рододендрон не цвіте? Причин може бути кілька:
Грибкові хвороби рододендрона
Плямистість листя. Ознаки хвороби: появи плям, які часто оточені рожево-фіолетовим кільцем, втрата листя, порушення росту. Як профілактика рекомендується уникати надмірно затінених місць, проводити профілактичні обробки фунгіцидом.
Своєчасно видаляйте та знищуйте все заражене листя, як на рослині, так і на землі. Не кладіть його у компостну купу.
Іржа. Виявляється у вигляді спор грибкового збудника від жовтого до помаранчевого кольору на нижньому боці листяної пластини, на верхній - темні плями, тому іржу часто плутають з листяною плямистістю. Лікування проводиться фунгіцидами з інтервалами від 7 до 14 днів навесні та влітку для захисту нового листя.
Рододендроновий некроз. Типовим симптомом цього грибкового захворювання є поодинокі відмираючі гілки на здоровій в іншому рослині.
Листя на заражених стеблах звисає й скручується всередину, потім стає коричневим. Заражені частини видаляють й спалюють, обприскують рослину фунгіцидним препаратом, наприклад ,Топсином.
Плямистість кінчиків пагонів. Ознаки захворювання - побуріння кінчиків пагонів, поступова загибель рослини. Для боротьби з грибком обрізують уражені ділянки та проводять обробку фунгіцидом, наприклад, Первікуром.
Борошниста роса. Симптом - видимий на листяних пластинах борошнистий наліт, який ускладнює фотосинтез, що призводить до відмирання листя.
Розвитку грибка сприяють:
Рослини, уражені борошнистою росою, рекомендується обробляти фунгіцидом з травня, а опале листя утилізувати.
Хвороба ботритіса або сіра гниль викликана грибком Botrytis cinerea. Характеризується сіро-чорним порошкоподібним грибковим нальотом на квітах та бутонах.
Пагони викривляються в місці ураження й можуть залишатися викривленими або відмирати.
Проблеми у вирощуванні рододендронів можуть викликати не тільки грибкові захворювання. Кущі також можуть страждати від різних шкідників.
Деформоване, зморщене листя, проблеми з ростом молодих пагонів - ознака того, що чагарники уражені попелицею або білокрилкою, які можуть раптово з'явитися у великій кількості на нижньому боці молодих листочків та стеблах, особливо в суху погоду. Лікування проводять системним інсектицидом.
Чорний виноградний довгоносик. Дорослі жуки їдять листя, а потім їх личинки, що живуть у ґрунті, поїдають коріння. Лікування проводять інсектицидом, наприклад, Provado, використовуючи його також для просочення коренів.
Рододендроновий мереживний жук. Ознаки ураження, які стають помітні до середини липня: бліді, жовті цяточки на листі, що переходять в коричнево-чорні некротичні плями. Заходи профілактики полягають в періодичному поливі рідким добривом з кропиви.
Рододендронова цикадка завдає значних пошкоджень, особливо страждають від неї бутони. У пошкоджені ділянки часто проникають спори грибка, що приводять до їх почорніння та відмирання. У разі нападу шкідника чагарник необхідно обробити системним інсектицидом.
Рекомендується висаджувати поруч рослини з більш глибокою кореневою системою, які не будуть конкурувати за ті ж поживні речовини в верхньому шарі ґрунту навколо рододендронів.
Квітучий рододендрон ефектно виглядає в композиції з представниками хвойних порід, наприклад, карликових сосен або сланких ялівців.
Найпоширеніше поєднання - в композиції з азаліями та кальмією, квітучими в травні.
До рослин, які добре вписуються в типові для рододендронів умови, відносяться кислолюбні японські пієриси, вереси, магнолія, папороті, гаультерія, хости.
Карликові сорти використовують в бордюрному й горщіковому озелененні саду. А великі екземпляри ефектні в одиночній посадці, наприклад, на тлі газону.