Значення pH садового ґрунту має величезний вплив на здоров'я рослин, на поглинання корінням поживних речовин з ґрунтового середовища, розвиток корисних мікроорганізмів та сприйнятливість насаджень до грибкових патогенів.
Інформація про характеристики та класифікацію типів ґрунту допоможе визначиться з правильним вибором рослин або підкаже як при необхідності трансформувати субстрат до потрібного рівня рН за допомогою натуральних або хімічних добавок.
Значення pH розшифровується як водневий показник або показник кислотності та визначається відношенням концентрації іонів водню (H+) до гідроксид-іонів (OH).
Залежно від рівня рН розрізняють різні типи субстратів:
Таким чином, чим нижче рН, тим більше кисла реакція, чим вище, тим більше лужна.
Вибір правильного рівня pH впливає на:
Рівень pH є ключовим фактором розчинності й біодоступності багатьох мінералів та мікроелементів для рослин, які 14 з 17 основних поживних речовин отримують с субстрату в розчиненому вигляді, оскільки тільки так коріння здатні їх засвоювати.
Більшість поживних елементів більш доступні в помірно кислому середовищі, ніж в нейтральних або лужних субстратах.
Наприклад, фосфати недоступні для засвоєння корінням з рН нижче 5,1, хоча деякі стійкі до кислоти рослини можуть використовувати фосфат алюмінію.
Кислий pH забезпечує високі концентрації розчинного алюмінію, заліза й марганцю, які можуть бути токсичними для росту деяких рослин. У дуже кислих умовах при рН нижче 4,7 гинуть корисні бактерії та розвиваються цвілеві гриби, а багато мінералів утворюють хімічні сполуки, що нерозчинні у воді.
Сильно лужний ґрунт з рівнем 8,5-9,0 містить велику кількість карбонату кальцію, який не дозволяє рослинам поглинати більшість інших необхідних поживних речовин. Навіть якщо у ґрунті присутня достатня кількість мінеральних сполук, насадження не можуть отримати з них користь.
Біодоступність калію (К) максимальна при нейтральному й лужному рН та знижується при підкисленні. Ca, Mg та Mo найкраще засвоюються в слаболужної реакції та є менш доступними при зниженні pH.
Біодоступність міді та цинку (Cu, Zn) максимальна в слабокислому середовищі й зменшується зі збільшенням або зменшенням pH. Поглинання Fe й Mn зростає з підвищенням кислотної реакції. Нижче рівня pH 5 алюміній стає токсичним для рослин.
Деякі рослини дуже чутливі до змін pH та вимагають вузького діапазону кислотності, інші набагато більш терпимі й добре ростуть на самих різних субстратах.
Оптимальна реакція для більшості культур, що вирощуються в наших садах - від слабокислої до нейтральної. Такий ґрунт дозволяє вирощувати широкий спектр рослин, оскільки в ньому процвітають корисні мікроорганізми та дощові черв'яки, а мінеральні речовини легко доступні кореневій системі.
Так, представники ацидофільної рослинної групи (верес, азалія, гортензія, лохина, хвойні та ін.) добре ростуть тільки на кислих й слабокислих субстратах, а лужну реакцію субстрату переносять погано, оскільки відчувають на ній дефіцит певних елементів. Рослини починають проявляти симптоми хвороб, слабшати й повільно гинуть.
Нейтрофіли прекрасно себе почувають на субстратах з нейтральною реакцією, а базифіли – рослини лужних ґрунтів, наприклад, такі садові квіти, як: айстра, лаванда, астильба, хризантема, дзвоники, іриси, гвоздика воліють помірно лужні pH.
Для вимірювання ґрунтового рН розроблені спеціальні кислотоміри. Це можуть бути електронні пристрої або спеціальний лакмусовий папір, на якому зображена шкала з умовними позначеннями й кольорами, що вказують на кислу, лужну або нейтральну реакцію.
Дізнатися кислотність ґрунту за допомогою лакмусового паперу дуже просто. Досить взяти зразок землі з ділянки, помістити його в чистий (бажано скляний) посуд, залити дистильованою водою та перемішати.
У розчин на пару секунд опускають лакмусовий лист. Через хвилину, в залежності від отриманої реакції, папір змінює свій колір, який порівнюють з еталонною шкалою кислотності.
Для проведення значущого тесту беруть кілька ґрунтових зразків з різних місць, оскільки рН може відрізнятися в різних частинах саду. Потім кожен з них перевіряють за порівняльною шкалою. Вимірювання pH буде правильним, якщо кольори всіх папірців однакові.
На ринку також доступні різні типи лічильників для садівників-любителів. Найпростіший - це механічний датчик зі стрілкою. Цей вимірювач має щуп, який угвинчується у ґрунт, та зчитувальний пристрій зі шкалою, що показує числове значення.
Через хвилину занурення щупа в землю результат готовий. Щоб вимірювання було правильним, також не варто обмежуватися взяттям проби з одного місця.
Кислотність можна визначити домашнім методом за допомогою соди, якою посипають невеликий фрагмент землі. Якщо на поверхні показуються бульбашки повітря, значить, земля кисла.
Аналогічно визначають лужну реакцію ґрунту, тільки замість харчової соди використовують звичайний оцет. Помірна піна вказує на нейтральну реакцію, сильне піноутворення – лужну, а відсутність піни – кислотну.
Деякі рослини служать індикатором рН. Наприклад, наявність на ділянці польового маку, в'юнка, кропиви, звіробою або перстачу слід асоціювати з лужною реакцією. Активне зростання папоротей, хвоща та мохів пов'язаний з кислим рН.
За забарвленням квітів гортензії також можна дізнатися реакцію ґрунтового середовища - у кислому ґрунті вони цвітуть блакитним, в лужному рожевим
Заведено вважати, що тестування слід проводити кожен раз, коли ви плануєте сіяти, пересаджувати або удобрювати рослини. Доброю практикою є регулярна перевірка, оскільки кислотна реакція субстрату може змінитися через погодні умови, розвиток мікроорганізмів або внесення добрив.
Якщо земля в саду не підходить для рослин, які ми хочемо вирощувати, то можна змінити її рівень рН. Підвищити кислотність ґрунту при високій лужної реакції допоможе внесення сірчаного або азотного добрива, кислого торфу, сульфату заліза та інших підкислюючих речовин.
Глинистий ґрунт часто вимагає дуже великої кількості матеріалу, що підкислює, а крейдяні ґрунти й вапняк зазвичай не піддаються обробці.
Трохи підкислити нейтральний субстрат та поліпшити його родючість допоможе внесення органіки: хвої, верхового торфу, компосту або таких рослин-сидератів, як ріпак або гірчиця.
Як розкислити ґрунт? Для нейтралізації кислотності зазвичай вносять гашене вапно, додавання якого замінює іони водню та забезпечує ґрунт двома елементами: кальцієм та магнієм.
Вапно також робить фосфор, внесений в землю, більш доступним для росту рослин та збільшує доступність азоту, прискорюючи розкладання органічної речовини.
Поширені вапняні добавки: кальцієвий або доломітовий вапняк, крейда, деревна зола. Пам'ятайте, що вапно з часом вимивається в більш глибокі шари субстрату, тому його слід систематично додавати кожні 2-3 роки.
Вапнування рекомендується проводити восени і чим вище кислотна реакція, тим більше потрібно розкислюючих добавок.