Зміст
Рід Мирта (Myrtus), який входить в численне сімейство миртових, налічує всього три визнаних види, хоча багато раніше перенесені в інші роди рослини досі називають цим ботанічним ім'ям, наприклад, мирт болотний (хамедафна). Інші видові назви є численними синонімами представників даного роду.
У домашньому квітникарстві набув поширення мирт звичайний або коммуніс (Myrtus communis), що росте в природі в Західній Азії, Середземномор'ї, на півдні Європи, де його широко культивують. Інші менш поширені види миртового дерева: цукровий мирт (Myrtus nivellei) родом з Північної Африки та Myrtus phyllireaefolia.
Серед квітникарів популярністю користуються такі сорти Myrtus communis, як мирт дрібно листяний (Myrtus communis var. Microphylla) та його карликовий сорт Compacta, висота якого близько 60 см, а листочки довжиною менше ніж 2,5 см.
Myrtus communis microphylla можна обрізати та надавати практично будь-яку форму. З інших сортів високодекоративні: «Flore pleno» з махровими квітами та варієгатний мирт «Variegata» з кремово-білою облямівкою на листяній пластині.
Невеликий розгалужений, вічнозелений кущ або деревце, яке в природному середовищі досягає 4,5 метри у висоту. У домашніх умовах зростання мирта обмежено, тому рідко перевищує один метр. Річний приріст становить приблизно 7-10 см. Листочки невеликі, шкірясті, розташовані попарно на пагоні.
Цвіте домашній мирт з початку червня та до середини літа. Ароматні квітки складаються з маси жовтих тичинок, що приховують п'ять маленьких білих або блідо-рожевих пелюсток. Вони можуть бути простими або махровими т розташовуються в пазухах листя поодинці на коротких квітконіжках.
Основна кількість квітів часто формується на верхівках пагонах, оскільки вони отримують більшу кількість світла. Після відцвітання дозрівають темно-сині їстівні ягоди, що володіють солодко-пікантним смаком. Для того, щоб отримати ягоди, кімнатний мирт запилюють штучно.
Для рясного цвітіння та плодоношення необхідно дотримуватися таких правил догляду за миртовим деревом:
Вирощування мирта як кімнатну рослину цілюще впливає на мікроклімат та самопочуття людини, оскільки листя чагарнику містить летючу ефірну олію, подібну евкаліпту. Олія має сильну фітонцидну дію, яке сприяє очищенню повітря від мікроорганізмів в приміщенні.
При розміщенні на сонячному балконі листочки рослини інтенсивно виділяють ефіроль, аромат якого позитивно позначається на здоров'ї. Крім терапевтичного ефекту гостро-гіркувате листя мирту використовується в кулінарії при готуванні м'яса, салатів та лікерів.
Чагарник має багатовікову символіку, яка варіюється в залежності від культури. Згідно з грецькими міфами, щоб врятувати Мірру (мати Адоніса) від гніву суворого батька боги перетворили її на ароматний миртовий кущ. Пізніше стародавні греки присвятили миртове деревце богині Афродіті.
Століттями пізніше в Греції й Римі миртовими вінками стали прикрашати голови наречених як символ любові, чистоти, щастя та родючості. Пізніше цей звичай поширився на країни Північної Європи та досі практикується в деяких регіонах. Наприклад, у Великобританії квіти рослини символізують любов й надію та є традиційним елементом весільних букетів.
У селах під час народних обрядів гілки мирта прикрашають свічки, вівтарі, придорожні фігурки та святі зображення. Миртові вінки використовуються як прикраса при першому причасті в католицизмі, символізуючи чистоту та невинність.
Мирт також вважається символом оновлення та очищення, оскільки легко відроджується після пожеж. У Біблії миртове дерево символізує безсмертя та перемогу життя над смертю. Це також символ миру й радості.
Попри численні переваги це не найпростіша у вирощуванні кімнатна рослина, оскільки для догляду за миртовим деревом необхідно створити особливі умови в період зимового відпочинку, а також забезпечити рослині багато свіжого повітря.
Рослина дуже чутлива до зміни умов навколишнього середовища, тому після покупки квітка нерідко втрачає листя.
Щоб уникнути стресу фахівці рекомендують обробити крону антистресовими препаратами - адаптогенами «Епін» або «Циркон» та накрити її прозорим пакетом на кілька днів. У адаптаційний період уникайте змін в освітленні та продовжуйте раз в день обробляти крону.
Рослина вимагає багато сонячного світла, при цьому прямі промені в домашніх умовах для мирта досить небезпечні, оскільки викликають опіки.
У приміщенні оптимальною експозицією є підвіконня східного або західного вікна, або місце недалеко від південного. А ось на відкритому повітрі розмістити горщик можна на південній стороні, при цьому земля в горщику не повинна перегріватися.
Домашньому мирту з весни до осені включно необхідний помірний температурний режим, оптимальний показник - близько 23 °C. У сильну літню спеку рослина може скидати листя.
Деревце чутливе до різких температурних перепадів та не може переносити холод нижче 5 °C. Це не типова кімнатна рослина - для миртового дерева крім сонця дуже важливий приплив свіжого повітря, який стимулює зростання в період вегетації.
Таким чином, відкрите вікно, балкон або тераса в теплу пору року підуть на користь рослині. У приміщення горщик заносять, коли нічні температури опустяться до 8-10 °C.
З настанням холодів активна вегетація поступово сповільнюється та закінчується приблизно в жовтні. Рослина готується до періоду спокою й в цей час полив починають поступово обмежувати (зрошення приблизно раз на тиждень) та знижують температуру в приміщенні.
Оптимальна температура взимку під час відпочинку становить 5-10 °C. Для прохолодних умов зимівлі прекрасно підходить утеплений балкон або холодна, світла веранда.
У теплому приміщенні з сухим повітрям потрібно частіше поливати рослину й обприскувати її крону. В теплі мирт не відпочиває, а тільки уповільнює зростання. Недостатнє зволоження виражається в в'яненні та опаданні листя.
Що таке вермикуліт для кімнатних рослин та як його застосовувати
Деревце може втратити все листя, але якщо продовжити полив, то навесні рослина знову зазеленіє, проте відсутність спокою листопад призводять до відсутності цвітіння влітку.
В домашніх умовах мирт слід регулярно зрошувати водою кімнатної температури, але піддоні не повинно бути зайвої води. Режим поливу залежить від сезону та температури повітря.
Влітку зрошують субстрат приблизно один раз у 5-6 днів, і тільки після того, як поверхневий шар землі трохи просохне. В кінці осені та взимку в прохолодних умовах поливають помірно кожні 10-12 днів.
Важливе значення має підвищена вологість повітря, яку забезпечують за допомогою щоденних обприскувань крони. У спекотні дні обприскувати корисно вранці й ввечері, а якщо ґрунт швидко висихає, то і поливати частіше.
Деревце дуже чутливе до вапна та солей кальцію, які можуть викликати засихання й загибель рослини. Тому дуже важливо поливати та обприскувати некальцинованою водою. Кращим варіантом є дощова або тала. Воду з крана фільтрують або відстоюють.
Деревоподібний чагарник відрізняється повільним зростанням кореневої системи і не любить частої пересадки, тому дорослу рослину пересаджують за потребою кожні 3-4 роки, а молоді екземпляри кожні 1-2 рок
Процедуру пересадки проводять в березні методом перевалки, щоб уникнути пошкодження коренів. Деревце добре росте на пухкому, родючому ґрунті з кислою або слабокислою реакцією. Ґрунт для мирта можна приготувати самим або купити вже готову суміш для ацидофільних культур, до якої додають шматочки подрібненої кори.
Для приготування своєї землесуміші необхідно змішати 1 частину універсального квіткового ґрунту, 1 частину шорсткого піску або перліту й 1 частину торф'яного моху або верхового торфу. На дні горщика обов'язково викладають шар з керамзиту або дрібного гравію для поліпшення дренажу.
При пересадці кореневу шийку деревця заглиблювати не можна, оскільки це може привести до в'янення крони.
Підживлення проводять з весни до осені з періодичністю раз у 2 тижні. Вибирайте рідке добриво, яке не містить кальцію та призначене для ацидофільних культур (азалії, верески, гортензії). Після пересадки у свіжий ґрунт мирт можна не удобрювати 2 місяці.
Рослина ідеально підходить для формування фігурної та компактної крони, яку легко підтримувати за допомогою регулярної стрижки та прищипування верхівок, особливо у дрібно листяного мирта. Прищипування пагонів стимулює гіллястість та щільність крони. Стрижка також дозволяє вирощувати мирт у вигляді деревця на штамбі.
Для формування штамба у молодої рослини в міру зростання зрізають всі бічні пагони на стовбури. Коли дерево досягне бажаної висоти, то зрізають верхівку та починають формувати кулясту або овальну крону, продовжуючи видаляти бічні гілочки, що виступають.
Стрижку можна проводити навесні, чекаючи в результаті убоге цвітіння або в кінці літа після відцвітання. Без обрізування рослина має злегка розпатлану пірамідальну крону.
Живцювання можна проводити двічі на рік – на початку лютого та в другій половині літа. Для розмноження зрізають апікальні (верхівкові) живці довжиною 7-8 см з бічних пагонів. Нижнє листя необхідно видалити, зріз обробити порошком або розчином, що стимулює утворення коренів, наприклад, «Корневином».
Висаджують живці у вологу суміш торфу й піску, накривають прозорою плівкою або пластиковою пляшкою та ставлять горщик в місце з розсіяним світлом. Щодня на 5 хвилин накриття прибирають для провітрювання та стежать за вологістю субстрату, який не повинен висихати. Вкорінення слід чекати через 2-3 тижні.
Через 2 тижні після появи нового зростання саджанці із земляною грудкою пересаджують в окремі горщики з родючою сумішшю. Для формування у мирта крони прищипують молоду верхівку на потрібній висоті.
Не надто здерев'янілі, зелені живці можна вкорінювати у воді, яку необхідно міняти кожні 2-3 дні. Після появи корінців саджанці висаджують в готову суміш для подальшого вирощування.
Спосіб розмноження миртового дерева з насіння не такий популярний, як живцювання, оскільки має кілька недоліків:
Перед посівом насіння поміщають в теплу воду на добу. Попередньо готують субстрат на основі торфу й піску, що взяті в рівних частинах. Насіння розкладають по поверхні субстрат та присипають тонким шаром землі.
Поливають перший раз водою, яка містить фунгіцид. Контейнер з посівним матеріалом накривають пластиком або прозорим пакетом та поміщають в кімнату з розсіяним світлом. Тепличку щодня провітрюють, а ґрунт підтримують помірно вологим.
Перші сходи зазвичай з'являються через 1-2 тижні. Пікірують паростки та розсаджують в окремі горщики після появи 3-4 справжніх листочків. Через місяць після пересадки сіянці починають удобрювати, при цьому зменшивши дозування наполовину від рекомендованої виробником.
При вирощуванні мирта з насіння рекомендується сформувати крону за допомогою прищіпки верхівки паростка.
Неправильний догляд за миртом кімнатним відбивається на його зовнішньому вигляді та може викликати розвиток грибкових захворювань. Найбільш часті проблеми:
Пагони подовжуються, а листя блідніє при нестачі світла. Прямі сонячні промені є причиною пожовтіння та скручування країв листя.
Мирт скидає листя. Це стандартна реакція на стрес, що викликаний несприятливими умовами утримання. В цілому причини листопаду можуть бути різними: занадто теплі умови утримання (особливо взимку), неправильний полив (як надмірний, так і недостатній), тривалий дефіцит освітлення, сухе повітря, різкий температурний перепад.
Що робити, якщо мирт засихає? Зазвичай висихання крони сигналізує про розвиток грибкових захворювань, викликаних загниванням коренів та основі стовбура через надмірний полив, особливо при низьких температурах. На ранніх стадіях рослину може врятувати пересадка в новий ґрунт з обробкою фунгіцидом всіх частин деревця.
Якщо догляд не змінювався й створені комфортні умови вирощування, то причиною засихання та листопаду є ураження шкідниками. Миртове дерево схильне до нападу таких комах як павутинний кліщ, щитівки й борошнисті червці.
Щоб запобігти масовому зараженню необхідно періодично уважно оглядати листя та при перших ознаках обробити рослину відповідним інсектицидом. При необхідності лікування проводять двічі.