Зміст
Евкаліпт (Eucalyptus) є одним з найбільш швидкорослих та найбільших дерев у світі. Рід культури налічує понад 700 видів рослин, більшість з яких вихідці з Австралії.
Нині евкаліптові дерева вирощуються в Африці, Азії, Південній та Північній Америці. Австралійський евкаліпт вирощувати як кімнатну рослину стали порівняно недавно. За версією НАСА рослина входить в топ-10 рослин, що поліпшують якість повітря в приміщеннях.
В домашніх умовах деревце абсолютно невибагливо й на відміну від інших культур, кімнатний евкаліпт надзвичайно стійкий до шкідників та хвороб, завдяки ефірним оліям в його складі.
Рослина в природі може досягати висоти понад 80 метрів, а один з найвищих видів – це царствений евкаліпт. Але в кімнатному культивуванні висота дерева рідко перевищує 2-3 метри, його зростання успішно контролюється обрізуванням і розміром горщика. Вирощувати екзота можна як у вигляді деревця, так і невисокого кущика.
Евкаліпт в природних умовах починає цвісти тільки після досягнення десяти років. Квіти замість пелюсток утворюють численні пухнасті тичинки, які можуть бути білими, кремовими, золотисто-жовтими, рожевими або червоними.
По мірі зростання у рослини можна побачити три фази розвитку листя: ювенільна (молода), проміжна і доросла. Молоді листочки зазвичай сильно відрізняються своєю формою від зрілих, через що раніше припускали, що це різні дерева.
Деякі види зберігають ювенільне листя протягом усього життя або лише кількох років, в інших перехід від однієї фази до іншої практично непомітний. Такі листки за формою округлі, серцеподібні, яйцеподібні, часто схожі на монетки сизого або зеленого кольору.
Зріле листя більше, серпоподібне, ланцетне, рідше округле, частіше зелене, але може бути сизим. Як і в інших представників сімейства миртових, евкаліптове листя виділяє ефірну олію, що є характерною особливістю роду.
Евкаліпт Гуні або Ганна (Eucalyptus gunnii) - один з найпопулярніших та невибагливих у догляді домашніх евкаліптів. Листочки еліптичні або яйцеподібні, щільні з красивим синім або блакитним відтінком.
Зріле листя на старому дереві більш подовжене, зелене, але якщо з допомогою обрізування підтримувати форму невеликого, густого куща, то листя залишиться молодим.
Даний вид відрізняється від інших відсутністю типового евкаліптового аромату. Росте досить швидко, а його пагони дають солодкий сік, що схожий на кленовий сироп.
Евкаліпт «Блю бейбі» - карликова сортова форма з маленькими округлими, сизо-блакитними листочками, розташованими по всій довжині тонких пагонів.
Чудовий сорт «Азура» для домашнього та садового культивування. Компактне деревце з сіро-синім листям і сильним ароматом.
Евкаліпт лимонний (Еucalyptus citriodora). У листі цього виду містяться сполуки цитонеллу та цитронелолу, що надають йому характерний лимонний аромат.
«Dwarf Pink» - карликовий сорт з ароматом лимона.
Евкаліпт срібний або попелястий (Eucalyptus cinerea) широко відомий як срібний долар, тому що його листя при висиханні набуває сріблястий колір. Як правило, листя дуже довго залишається в молодій фазі розвитку.
Евкаліпт парвіфолія (Eucalyptus parvifolia), особливістю цього виду є маленьке листя. Дуже декоративний при вирощуванні у формі куща.
Евкаліпт популус (Eucalyptus Populus). Його характерною особливістю є округле, темно-зелене, глянцеве листя.
Евкаліпт Райдужний (Eucalyptus deglupta). Даний вид відомий на весь світ своєю різнобарвною корою, що пофарбована всіма кольорами веселки. І хоча дерево надзвичайно легко вирощувати, через високі розміри його не часто можна побачити в домашніх умовах.
Як і будь-яка кімнатна квітка евкаліпт пред'являє певні вимоги в догляді. Це, в першу чергу, освітлення та правильний полив.
Для нормального розвитку культура потребує великої кількості сонячного світла. Горщик з квіткою краще розмістити біля вікон, що виходять на південь або захід. Взимку може знадобитися додаткове підсвічування фітолампою.
Рослина любить свіже повітря, яке стимулює розвиток нового листя, тому навесні, влітку й на початку осені дерево рекомендується вирощувати в саду або на балконі, забезпечивши тривалий доступ до сонця. Проте рослина чутлива до холодних протягів, особливо при провітрюванні кімнати взимку.
Кімнатний евкаліпт добре росте при звичайній температурі в приміщенні цілий рік, але також добре переносить прохолодні умови вирощування в зимовий період.
Зниження температури взимку до 10 °С дозволяє рослині увійти в стан спокою. У теплому приміщенні його зростання триває.
Потреба у воді у домашнього евкаліпта не надто висока, тому що жорстке листя випаровує відносно мало вологи. Поливати дерево слід помірно, але регулярно. Потреба у воді збільшується в спекотні літні дні.
Між поливами субстрат повинен висохнути на глибину 1-1,5 см. Культура не виносить застою вологи, яка викликає розвиток грибкових захворювань.
Взимку частоту зрошення необхідно знизити, але не допускати повного висихання земляної грудки. На брак вологи рослина реагує засиханням та опаданням листя.
Дуже важлива якість води, яку використовують для поливу – вона повинна бути талою, дощовою або відстояною, тому що культура не переносить вапняну водопровідну воду.
Хоча рослина прекрасно переносить сухе повітря, в дуже спекотні дні можна обприскувати листя для підвищення вологості.
Якщо при пересадці компост змішати з універсальним ґрунтом, то молоді рослини будуть забезпечені на перший рік ефективними довгостроковими добривами та не потребуватимуть додаткової підгодівлі.
Більш дорослі екземпляри в період вегетації з березня по серпень підгодовують кожні два тижні водорозчинними добривами з мінімальним вмістом фосфору, але з високим вмістом калію.
Висока доза азоту також рекомендується, вона стимулює ріст пагонів внаслідок росту коренів.
В догляд за евкаліптом в домашніх умовах входить регулярна пересадка. Швидкорослі дерева пересаджують раз на рік навесні методом перевалки.
Уповільнити зростання рослини можна за допомогою горщика, який тільки на один-два розміри більше попереднього.
Культура віддає перевагу легкій землі. Добре підходить суміш компосту, піску й універсального ґрунту в співвідношенні 2:2:2. Пісок можна замінити перлітом. При посадці не можна забувати про дренажний шар з дрібного щебеню або керамзиту.
Іншою обов'язковою умовою успішного вирощування евкаліпта в домашніх умовах є регулярне обрізування, яке проводять на початку весни. Деякі швидкорослі види доводиться обрізувати навіть два рази на рік.
Якщо ви хочете отримати невеликий, компактний кущ, то вам потрібно радикальна стрижка молодої рослини. У наступні роки виконуйте обрізування та прищіпку верхівки й бічних пагонів, щоб стимулювати кущіння.
Насіннєве розмноження — це, безумовно, найпоширеніший спосіб вирощування евкаліпта для декоративних цілей. Живці зазвичай дуже важко укоренити, а щеплення рідко використовуються, крім як в лісовому господарстві.
Отже, насіння — це, безумовно, шлях, який потрібно пройти будь-якому розпліднику або любителю. Евкаліпт неважко виростити з насіння в домашніх умовах за умови дотримання декількох простих рекомендацій.
Збір насіння: (цей крок, звичайно, можна повністю пропустити, якщо ви купуєте насіння). Після цвітіння на місці квіток розвиваються насіннєві капсули або «стручки». Їм потрібно кілька місяців, щоб дозріти, перш ніж насіння всередині стане життєздатним.
Коли капсула дозріє, вона повинна бути повністю розвинена, щоб на поверхні з’явилися тріщини. Капсули відкриються, щоб випустити насіння.
Воно, як правило, дуже дрібне і може бути коричневим, чорним, помаранчевим, часто з кількома кольорами, що надходять з однієї капсули (і змішуються в одному пакеті насіння).
Цілу нерозкриту капсулу садити не слід.
Насіннєві капсули рідко випускають своє насіння, якщо в поміщенні висока вологість і прохолодна температура. Щоб вони відкрилися, їх потрібно тримати в теплому, дуже сухому місці протягом декількох днів.
Якщо це не спрацює, капсули з насінням можна поставити в мікрохвильову піч на хвилину або дві. Довше не можна, інакше вони можуть спалахнути. Через цей ризик використовуйте тільки глиняні контейнери - не пластикові.
Як тільки насіння вийде, його можна покласти в пакет і зберігати де-небудь в прохолодному місці, а капсули викинути.
Зберігання насіння: будь-яке насіння, що не посіяне відразу після отримання, слід зберігати в холодильнику при температурі 2-3 °C. Насіння, що зберігається в теплиці, може втратити свою життєздатність всього за кілька місяців.
Стратифікація: насіння багатьох більш витривалих видів евкаліптів повинні бути стратифіковані холодом, перш ніж вони добре проростуть. Деякі види не проростають без стратифікації, а деякі забезпечують набагато кращу швидкість проростання при стратифікації, ніж без неї.
Посадка насіння: евкаліпт дійсно досить легко виростити з насіння в порівнянні з багатьма іншими деревними рослинами і деревами. Насіння проростає так само легко, як і у багатьох звичайних однорічних і багаторічних рослин.
Насіння повинно бути посіяно на поверхні ґрунту, а потім покрито тонким прошарком піску, достатнім тільки для того, щоб насіння не піддавалося впливу світла. Можна також використовувати тонкий шар ґрунту.
Ідеальна температура проростання становить близько 19-22 °C.
Дуже важливо, щоб сіянці були поміщені на яскраве світло відразу після проростання. Насіння евкаліпта може бути посіяне в приміщенні, але місткість з саджанцями має бути переміщена на вулицю або на дуже сонячне вікно відразу ж після того, як вони почнуть проростати.
Коли з'являються 4-6 листочків кінчик сіянців прищипують, щоб стимулювати кущіння. Приблизно водночас рослини можна пересаджувати в окремі невеликі горщики.
Залежно від швидкості росту, через 10-12 місяців усі пагони можна скоротити на 10-15 см. Молоді саджанці швидко ростуть на відкритому повітрі та можуть бути обрізані двічі протягом літа.
Зрізують молоді пагони поточного сезону в кінці літа довжиною 7-15 см. Зріз повинен бути трохи нижче листового вузла. Нижні листочки обривають.
Живці поміщають спочатку в порошок для стимуляції коренеутворення, а потім в рівномірно у вологу суміш з 3 частин компосту або універсального ґрунту та 1 частину перліту.
Контейнер накривають прозорим пакетом і поміщають в тепле місце, захищене від прямих променів. Можна поливати, розпорошуючи воду на поверхню або помістити контейнер на піддон з водою.
Живці повинні сформувати коріння приблизно через 30 днів. Потягніть обережно, щоб відчути опір від новоутворених коренів. Після вкорінення зніміть пакет і помістіть саджанці в більш світле місце, між поливами ґрунт повинен трохи висихати.
Евкаліпт стійкий до хвороб й шкідників. Це не в останню чергу пов'язано з ефірними оліями, які відлякують комах. Проте, іноді можуть з'являтися павутинні кліщі, від яких позбавляються за допомогою інсектицидів.
Ефірні масла, отримані з листя евкаліптового дерева, часто використовуються як антисептик для лікування ран та опіків, а також додаються в сиропи від кашлю, мило та косметику
Опадання й знебарвлення листя може бути викликано розвитком гнилі внаслідок надмірного поливу.
Пожовтіння та опадання листя є симптомом поливу холодною та/або вапняною водою, яка призводить до засоленості субстрату.