Зміст
Мрієте про шматочок загадкової Австралії, Африки прямо під вікном? Тоді посадіть екзотику, що бере свій початок звідти — геліхрізум.
Латинська назва перекладається милозвучно — «золоте сонце». Переклад відповідає дійсності, адже забарвлення південного гостя нагадує променисте сонечко.
Пізньої осені, коли квітучих рослин майже не залишається, він ще довго радує око яскравими бутонами.
За цю особливість і полюбився багатьом квітникарям. А ще за те, що посадка і догляд за геліхрізумом у відкритому ґрунті навіть для новачків буде легким і приємним заняттям.
Крім безсмертника, рослина має ще кілька назв: цмин, жовтянка. Рід геліхрізум (Helichrysum) включає однорічні та багаторічні трав'янисті рослини, а також чагарники й напівчагарники. Входить до родини айстрових.
Великою популярністю користуються інші айстрові рослини: ехінацея, кореопсис, гайлардія, деревій, оман. Рослини, що об'єднані в даний рід, поширені по всьому світу, а їх батьківщиною вважають два континенти: Африку й Австралію.
Існує близько 500 видів безсмертника, окультурені з них близько 30. У них бувають настільки сильні відмінності, що дуже важко повірити в приналежність їх до одного роду.
Стебла, як правило, сильно гілкуються. Оскільки серед них зустрічаються як високорослі, так і ґрунтопокривні екземпляри, то різниця в їх довжині може бути досить великою – від 20 до 110 см.
Листя цільне, супротивне, вузьке, вкрите по всій поверхні пушком і загорнуте донизу краями. Виростають в довжину від трьох до семи сантиметрів.
Цвіте безсмертник великими, середніми суцвіттями у вигляді кошиків різноманітних забарвлень. Віддалено квітки нагадують ромашки. Рясне цвітіння триває протягом трьох місяців – починається в червні та закінчується в серпні, проте на деяких територіях може цвісти аж до жовтня.
Після відцвітання утворюються плоди у вигляді сім'янок 1,6 мм завдовжки.
Як ми вже згадували, геліхрізум часто вирощують, щоб використовувати у флористиці в зимових сухих букетах, квіткових композиціях. А живі квіти дуже красиво виглядають на клумбах і міксбордерах, на кам'янистих гірках і в бордюрах, в рокарії та альпінаріях. Кращими сусідами для них є лаванда, шавлія, ромашка, чебрець, розмарин.
Геліхрізум використовують у лікувальних цілях. У традиційній медицині представлено кілька препаратів, до складу яких входять квітки цмину, а в народній медицині є безліч рецептів застосування — в основному, для приготування жовчогінних засобів.
Також відомо про його протизапальну й антибактеріальну дії. Ефірну олію безсмертника використовують в парфумерії для створення парфумів.
Чи знаєте ви? Здавна цмину приписували незвичайні містичні властивості, а про його походження складали легенди. Так, його часто садять на могилах, оскільки вважають, що в нього вселяється душа померлого. А в Індії існує легенда про те, що саме ця квітка з'явилася на місці, де одного разу дикими звірами були розтерзані двоє закоханих.
З 30 видів геліхрізума, які культивують, найпопулярнішими є наступні:
Рослина з прямим стеблом, заввишки 80 см і вузьким листям. Цвіте дрібними квітками, трубчастими і язичковими, які об'єднані в голівку, що покрита багаторядними лусочками. Характеризується тривалим цвітінням з липня до перших заморозків. Забарвлення залежно від сорту різняться.
Найцікавішими є сорти «Фойербал» (з червоно-коричневими квітами), «Віолет» (темно-червоні з фіолетовим відтінком), «Вайт» (білі), «Єллоу» (жовті) та інші.
Ґрунтопокривний сорт з розмірами стебел до 25 см. Листя і квітки у нього дуже дрібні. Цвіте жовтим. Може стійко переносити низькі температури.
Має стебла середнього розміру – до 60 см у висоту. Його листя має сильний запах, що віддалено нагадує приправу карі. Цвіте жовтим. Цей сорт використовується в медицині, парфумерії та навіть кулінарії.
Рослина з простим і прямим стеблом 30-40 см у висоту. Листя невелике, близько 2-6 см. Цвіте суцвіттями у вигляді кулястих кошиків діаметром 4-6 мм. Кожне суцвіття складається з 10-30 трубчастих жовтих чи оранжевих квіточок. Використовується у декоративних цілях, в медицині і як інсектицид.
Зрізати квіти для зимового букета потрібно в ранковий час. При цьому повинно бути визначене розкриття квіток – нижні пелюстки розкриті повністю, центральні – ні.
Безсмертник світлолюбний. Ділянка, на якому йому буде комфортно рости, повинна бути добре відкрита сонячним променям. Однак не страшно, якщо на неї буде падати легка тінь. Посухи квітці не страшні.
Молодило, гвоздика, айстра садова, чебрець, дзвіночок, едельвейс, шавлія, гейхера та деревій, також як і безсмертник, - світлолюбні рослини, тому чудово будуть себе почувати на добре освітлюваних клумбах.
Безсмертник віддає перевагу родючому і легкому ґрунту. Оптимальні - чорнозем, суглинки, супіски. Головна умова – наявність хорошого дренажу, оскільки застою вологи рослина не виносить. По кислотності земля повинна бути нейтральною.
Розмножується безсмертник трьома способами:
Насіннєвий спосіб є найбільш поширеним і простим. З допомогою нього розмножують однорічні культури.
В домашніх умовах здійснюють вирощування геліхрізума з насіння прямим посівом і розсадним способом. Це залежить від різновиду і сорту рослини.
Підготовка насіння не потрібна. Прямий посів бажано застосовувати лише для ґрунтопокривних сортів, оскільки, як правило, вони є найбільш холодостійкими. Насіння відразу сіється на обрану ділянку в перші 7-10 днів травня.
Після того як сходи досить підростуть і стануть міцними, їх проріджують так, щоб проміжки між стеблами були не менше 15 см.
Важливо! При загрозі заморозків посіви слід закривати поліетиленовою плівкою
Якщо вирощувати цмин таким способом, то цвітіння почнеться в серпні.
На розсаду насіння сіється в кінці березня – на початку квітня. Ґрунт для посадки повинен бути легким. Його готують самостійно з однієї частини піску та однієї частини торфу. Можна придбати спеціальний субстрат для розсади у квітковому магазині. Садять рослини, залишаючи між ними проміжки по 4 см.
Після посадки ґрунт обприскується водою з пульверизатора. А місткість з посадженим насінням накривається склом, поліетиленовою плівкою і ставиться в температуру +25-28 °C. Сходів слід чекати приблизно через 10 днів.
Посадки потрібно періодично поливати й провітрювати. Важливо не допускати пересихання субстрату. Після того як сходи зійшли, через два тижні вони повинні бути досить міцними й високими.
Настає час для пікіровки в окремі горщики. Як правило, в цей час коренева система молодих рослин вже дуже міцна, тому вона легко приживається в нових умовах.
Найголовніше – своєчасний полив. Розсаду для подальшого зростання поміщають (але не обов'язково) у теплицю.
Коли садити геліхрізум у відкритий ґрунт при вирощуванні з насіння розсадним способом, буде залежати від регіону вирощування.
Як правило, це відбувається в середині травня. Однак можна садити безсмертник і на початку місяця, і в кінці. Головне, щоб не було заморозків.
Проміжки між кущами повинні становити не менше 25 см. У посадкові лунки бажано додати трохи торфу. Якщо вирощувати цмин з допомогою розсади, то цвітіння слід чекати в середині літа.
Догляд за безсмертником у саду мінімальний. Можливо навіть обійтися без нього. Проте зрозуміло, що, якщо ви все-таки будете стежити за рослиною, то вона і буде виглядати краще та цвітіння буде багатшим і яскравішим.
Полив для безсмертника рекомендується середній – велику кількість вологи він не сприймає. У спекотну погоду бажано робити це частіше – краще щодня малими порціями.
Важливо! Головний ворог для безсмертника – це зайва волога
Рослину слід поливати, коли підсохне верхній шар ґрунту, але невеликими об'ємами води. У період вегетації рослину необхідно буде підживлювати з періодичністю один раз у два тижні. Для підгодівлі підійдуть будь-які комплексні мінеральні чи органічні добрива. Якщо є можливість, то бажано підгодовувати водним настоєм коров'яку.
Високорослі сорти потрібно прищипувати. Процедуру проводять на центральному пагоні над його п'ятим - шостим листком. Ґрунтопокривні різновиди прищипування не потребують.
Важливою умовою догляду за геліхрізумом є своєчасне обрізання відцвілих суцвіть і сухих стебел. Бажані періодичні прополювання й розпушування землі.
Читайте ще: Як правильно мульчувати ґрунт
Більшого догляду потребують багаторічники. Крім всіх вищеописаних процедур, їм необхідно буде укриття на зиму (тирсою, торфом, сухим листям), оскільки вони в основному менш холодостійкі, ніж однорічні рослини.
Перед зимою їх викопують, пересаджують в горщики та заносять в приміщення. Навесні повертають на колишнє місце. Їх потрібно частіше поливати й підгодовувати. А ось прищипування вони не вимагають.
Багаторічні культури розмножують вегетативними способами – поділом куща і живцюванням. Поділ роблять навесні.
Кущ слід викопати та розділити на частини гострим ножем. Місце, де залишився слід від ножа, обробити деревним вугіллям, яке добре його підсушить і не дасть розвинутися гнилі та інфекції.
Безпосередньо після поділу кущики висаджують на постійне місце. Їх щодня поливають і розпушують до того моменту, як вони добре адаптуються в ґрунті.
Живцювання підходить і для чагарникових форм. Процедуру проводять влітку (кінець липня – початок серпня). Акуратно зрізані живці по 10 см завдовжки садять в заздалегідь підготовлений субстрат з двох частин піску, одної частині землі та однієї частини торфу.
Посадки вимагають регулярного поливу. Після появи коренів молоді рослини пересаджують у горщики або у відкритий ґрунт.
Дивіться: Які квіти посадити поруч з трояндами
Геліхрізуми – красиві й невибагливі рослини, що здатні прикрасити будь-яку клумбу, сад, дачну ділянку. Низькорослі сорти до того ж прекрасно справляються із приховуванням похибок рельєфу.
Посадивши такі рослини, ви завжди зможете милуватися їх тривалим цвітінням, а після його закінчення помістити красивий букет в будинок та продовжити насолоджуватись буянням фарб в зимовий час.