Зміст
Гайлардія (Gaillardia), яку ще іменують гайллардія або гайярдія, належить до роду сімейства Айстрових. Цей рід об'єднує близько 25 видів. У відкритому ґрунті рослину частіше за все можна зустріти на території Північної і Південної Америки.
Ця квітка представлена однорічними або багаторічними рослинами, що відрізняються посухостійкістю. Назву рослині дали на честь француза Гайяра де Шарантоно. Він був меценатом і протектором ботаніки, а також членом Паризької академії наук. Жив він у 18 столітті.
Висота рослини може досягати 0,9 м. Вона має прямі густо розгалужені пагони, на поверхні яких є напушення. Прості листяні пластини можуть бути ланцетними або овальними, з зубчастою крайкою.
На довгих квітконосах розташовуються поодинокі суцвіття-кошики. До їх складу входять червоно-пурпурні крайові квіточки, а також серединні трубчасті, які найчастіше мають темно-червоне забарвлення.
Зустрічаються махрові, напівмахрові й прості кошики. У напівмахрових суцвіттях язичкові квітки розміщуються в 2 або 3 ряди. Цвіте рясно.
Культивується як однорічні рослини - гайлардія красива, а як багаторічні — гайлардія гібридна й остиста.
Гайлардію однорічну вирощують через розсаду за допомогою насіння. Висівають його у лютому або березні. Велике насіння слід розподілити по поверхні вологого ґрунту і бажано присипати тоненьким шаром вермикуліту.
Місткості з насінням прибрати в добре освітлене і тепле (від 20 до 23 °C) місце та захистити від прямих променів сонця. Зволожувати субстрат лише при необхідності. Перші сіянці можна буде побачити через 7-15 діб.
Після появи перших сіянців контейнер переставити в прохолодне (від 18 до 20 °C) місце. Найкращим місцем для росту розсади є холодний парник. А все, тому що рослині потрібно не тільки прохолода, але і висока вологість повітря.
Після появи першої пари справжніх листяних пластин розсадити сіянці вільніше. Поливати, як тільки підсихає верхній шар землесуміші.
Оптимальна тривалість світлового дня для розсади становить від 14 до 16 годин. Можливо, знадобиться підсвічування лампами денного світла. В іншому випадку нестача світла і висока вологість можуть спровокувати розвиток сірої гнилі.
Розсаду гайлардії багаторічної слід висаджувати у відкритий ґрунт з другої половини серпня або у вересні.
Місце для висадки вибрати добре освітлене. Ґрунт повинен бути легким, добре дренованим і насиченим поживними речовинами.
Пам'ятайте, що культура негативно реагує на застій рідини в землі та на кислий ґрунт. Перш ніж проводити висадку, необхідно на 1 м² внести відро перегною (компосту), жменю мінерального добрива і 200 г деревної золи. Робити це слід під перекопування.
Висадку варто робити в середині дня на сонці. Дистанція між лунками від 20 до 25 см. Потім розсаду полити. До приходу зими квіти перехворіють і добре укорінятимуться. Перше цвітіння ви зможете побачити на наступний рік. Пересаджувати гайлардію раз в 4-5 років.
Якщо ви не бажаєте возитися з вирощуванням розсади, проведіть посів насіння багаторічної гайлардії безпосередньо у відкритий ґрунт. Висів проводять у липні - вересні. Протягом року на рослині з'явиться лише від 10 до 15 листяних пластин. Цвітіння можна буде побачити на наступний рік навесні.
Посадити й виростити гайлардію у відкритому ґрунті нескладно. Поливати треба лише під час тривалого посушливого спекотного періоду. Зате видаляти бур'яни та рихлити ґрунт потрібно регулярно.
Цвітіння гайлардії триває більше ніж 8 тижнів, але для того щоб воно було ще більш довгим, рекомендується своєчасно обривати суцвіття, що почали в'янути.
Високі сорти необхідно підв'язувати. Також бажано за сезон підгодувати 3 рази, для цього використовують повне комплексне добриво. Підживлення проводять під час появи бутонів, в період цвітіння, а також в осінній час приблизно за 4 тижні до того, як настане холод. Пам'ятайте, що гній для підгодівлі використовувати заборонено.
Гайлардію пересаджують приблизно раз у 5 років. Під час пересадки так само часто роблять розмноження квітки за допомогою поділу кореневища.
Гайлардію можна розмножити не тільки насінням, але й поділом кореневища. Після того як багаторічнику виповниться 4 - 5 років, його треба викопати й поділити коріння на кілька частин.
При цьому слід врахувати, що на кожній частині має бути певна кількість стебел та коренів. Процедуру пересадки рекомендується проводити у весняний час.
Найчастіше на рослині селяться попелиці та білокрилки. Щоб їх знищити, треба обробити Актеліком згідно з інструкцією.
Якщо порушити правила догляду, то квіти можуть захворіти на сіру гниль, плямистість, борошнисту росу, білу іржу.
Щоб позбутися від таких грибкових хвороб, слід використовувати наступні фунгіциди: бордоська суміш, колоїдна сірка, «Топаз». Кущ, що заражений білою іржею, рекомендується обробляти фунгіцидом «Вектра».
Для отримання насіння з власної гайлардії, залиште кілька зів'ялих квітів до настання осіннього періоду. Щоб насіння не висипалося, суцвіття оберніть марлею, яка фіксується на стеблі. Однак враховуйте, що вирощені з насіння квіти не можуть зберегти сортові ознаки материнської рослини.
Більш легкий спосіб: суцвіття залишають, але марлею їх не обв'язують. Насіння, що впало на поверхню ґрунту, зійде з настанням весняного періоду. Сходи треба буде тільки прорідити й при необхідності розсадити.
Перед першою зимівлею у молоденьких рослинок зріжте повністю усі листяні пластини врівень з поверхнею ґрунту. Після цього квіти засипте сухим листям або накрийте гіллям ялинки. На наступну зиму рослини накривати вже не треба.
У садівників величезною популярністю користуються сорти гайлардії, які є як багаторічними, так і однорічними.
Користується найбільшою популярністю у квіткарів серед однорічних сортів. Кущик виростає розлогим. На верхівках тоненьких і досить високих квітконосів знаходяться кошики суцвіття, які в діаметрі можуть досягати до 7 см.
Забарвлення язичкових пелюсток дуже ефектне. Так, воно змінюється від червоно-пурпурового або рожево-пурпурного біля основи до жовтого на кінчиках пелюсток. Трубчасті квіточки мають дуже ефектне коричнево-червоне забарвлення.
Лоренца. Махрові суцвіття-кошики великі, кулястої форми.
Розмальована. Має дуже великі суцвіття, які можуть бути махровими або напівмахровими. Суцвіття-кошики можуть бути насичено-червоного або жовто-червоного (двоколірного) забарвлення.
Багаторічник, який користується порівняно великою популярністю у садівників. Батьківщиною рослини є Північна Америка. Прямі пагони згинаються в нижній частині, а на поверхні є густе напушення. Висота може варіюватися від 30 до 75 см.
Форма листяних пластин може бути овальною, довгастою, ланцетною. Поодинокі кошики в діаметрі досягають 12 см. До їх складу входять строкаті і дуже яскраві язичкові квіточки, які найчастіше пофарбовані в жовтий, помаранчевий або мідно-червоний колір різноманітних відтінків. Трубчасті квіточки є пурпурно-жовтими.
Початок цвітіння припадає на червень. Культивується з 1812 р. Садові форми такого виду об'єднує одна назва — гайлардія крупноквіткова (Gaillardia grandiflora).
Найбільшою популярністю користуються такі сорти, як:
«Fanfare»
Є одним з найпопулярніших багаторічників! Унікальні червоні пелюстки спалахують, як труби з яскраво-жовтими кінчиками. Цвітіння триває з початку червня до кінця осені! Відмінна нова багаторічна рослина, яка полюбляє спекотні та сухі умови.
«Вирал Флейм» — має язичкові червоні квіточки з жовтою облямівкою.
«Дазер» — кінчики у язичкових квіточок жовті, а біля основи вони темно-червоні.
Цей гібрид з'явився на світ завдяки схрещуванню гайлардії красивої з іншими видами. У висоту пагони досягають близько 0,8 м. Початок цвітіння припадає на червень-серпень. Кошики-суцвіття можуть бути напівмахровими, простими й махровими, а в їх забарвленні присутні переважно жовті, червоні та коричневі відтінки.
Найбільш популярні сорти:
«Прімавера» — низькорослий, компактний кущик у висоту 25 см. Всього з однієї розетки може сформуватися до 8 квітконосів, на верхівках яких знаходяться великі (діаметр близько 12 см) суцвіття.
«Арізона Сан» — карликовий кущик, у висоту лише 20 см. Цвіте дуже пишно і довго з початку літнього періоду і до самих заморозків.
«Зонне» — висота від 0,5 до 0,6 м. Забарвлення язичкових квіток золотисто-жовте, при цьому трубчасті — темно-жовті.
Стебла прямі, пухкі, гіллясті, сірувато-зелені. Розлогі гілки, довгі. Листя до 10 см довжини, загострені, дрібно зубчасті. Верхнє листя більш дрібне, лінійне. Кошики до 6 см у діаметрі, одиничні, на кінцях тонких квітконосів близько 20 см довжини.
Крайові квітки жовті, подекуди червоні. Язички 1-2 см довжини, яйцеподібні. Квітки пурпурно-червоні або пурпурово-коричневі. Цвіте у червні-серпні. Морозостійкий до мінус 18 °C.
Гайлардія заслужено користується популярністю у декоративному квітникарстві і широко використовується в ландшафтному дизайні. Рослина надзвичайно красива і яскрава, привертає загальну увагу.
Цікавий факт: для південних штатів США дикі поля з гайлардії також звичні, як для нас звичні поля з дикого маку, ромашки та волошки
Дуже вдало, що вона має довгий період цвітіння. Клумба, що влаштована тільки з гайлардії, виглядає нарядно, особливо, якщо використовувалися суміші насіння різних гібридів. Не менш привабливо виглядають крупноквіткові рослини, які посаджені «острівцями» серед зелених газонів.
У науці про вплив кольору на людину (так, є така наука), відзначається, що червоний і жовтий кольори асоціюються з енергією, рухом і активністю. Тому квітники з гайлардією однозначно внесуть динаміку і жвавість у будь-який куточок саду.
Дуже оригінально буде виглядати клумба, якщо підібрати гайлардії компанію з рослин, що однакові з нею по висоті і періоду цвітіння, але відмінних за кольором, наприклад, з айстр, ранньоквітучих хризантем, волошок, чорнобривців та ін. При плануванні квітника потрібно враховувати, що гайлардія зростає у формі розлогого куща.
Ґрунт навколо бажано засипати великою мульчею. Крім естетичного призначення, така маніпуляція допоможе захистити землю від бур'янів, вивітрювання і вимивання, а взимку – коріння рослини від вимерзання.
Висота кущів дозволяє висаджувати рослини у другому ряду багатоступеневих композицій. Гармонійне поєднання виходить при висаджуванні поруч волошки, ромену та ін.
Гайлардію можна зрізати й використовувати для складання букетів. Після висихання вона відмінно підходить як сухоцвіт.