- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 4
- Стефанандра
Чагарник стефанандра «Кріспа» - фото, опис, посадка та догляд
Зміст
Батьківщиною стефанандри надрізанолистної (Stephanandra incisa ) є Східна Азія, а саме - японські острови Кюсю й Хондо, а також південна частина Корейського півострова й частина Китаю.
У своєму природному середовищі існування рослина часто зустрічається в заростях на схилах невисоких гір, біля струмків або водойм. Даний вид був завезений в Європу в 1870 році та довгий час практично не зустрічався за межами ботанічних садів й дендраріїв.
Однак в 1930 році в данський розпліднику був виведений сорт стефанандри «Кріспа», який увійшов до групи найбільш цінних ґрунтопокривних чагарників.
Після появи на ринку в 1949 році «Кріспа» швидко завоювала визнання, оскільки, крім своїх декоративних якостей, це практично безпроблемна рослина, стійка до шкідників й хвороб, а також, що ідеально підходить для прикраси й зміцнення схилів.
Опис стефанандри «Кріспа»
Сорт являє собою невисокий, розгалужений, листопадний чагарник до 0,5 м заввишки. Рослини розростаються дуже широко, а їх тонкі пагони згинаються дугою та впираються в землю, форма крони з часом стає злегка горбистою посередині, але розпростертою на кінцях.
У місці контакту з землею гілочки можуть вкорінюватися, завдяки цьому кущі поширюються швидко й інтенсивно, створюючи нерівну та неоднорідну поверхню з переплетення мальовниче вигнутих пагонів, густо покритих листям.
Подібний характер зростання зробив стефанандру ідеальним в дизайні саду ґрунтопокривним чагарником.
Листя маленькі, глибоко розсічені, зубчасті, світло-зеленого кольору, трохи нагадують листя глоду. На сонці вони яскравіше, ніж в півтіні.
Але головною декоративною цінністю сорту є його осінній окрас, коли листя набуває всі відтінки жовтого, яскраво-оранжевого, теракотового, створюючи неповторний барвистий акцент в саду.
При опаданні листя оголюються дуже щільні, блискучі, коричневі пагони, що привертають увагу в пейзажі зимового саду.
Сорт «Кріспа» був відзначений нагородою «За заслуги перед садом» (AGM) Королівського садівничого товариства (RHS) в 1984 році як особливо цінний та гідний популяризації культивар.
Квітки рослини білі, дрібні, зібрані в пухкі суцвіття, що ростуть на кінцях пагонів. Нехай вони й не дуже єфектні, але в масі виглядають дуже привабливо. Цвітіння припадає на червень. Квітки медоносні та мають ніжний аромат.
Вибір місця для посадки стефанандри
Цей чагарник має невисокі вимоги до середовища зростання. Рослина переносить різні типи ґрунту (піщані, суглинки та глинисті) але віддає перевагу органічно багатим, добре дренованим та вологим субстратам.
Хоча чагарник добре росте в півтіні, місце для посадки стефанандри краще вибирати сонячне, оскільки гарне освітлення викликає яскраве осіннє забарвлення листя та забезпечує гарне цвітіння.
Висаджувати саджанці із закритою кореневою системою можна протягом усього сезону, з відкритим корінням посадку проводять навесні в кінці березня – на початку квітня або в жовтні. У бідну садову землю при посадці вносять компост. Важкий ґрунт змішують з піском, а на дні викладають шар дренажу.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH
Після посадки землю навколо саджанців добре поливають та мульчують шаром компосту або тріскою, що допомагає підтримувати вологість ґрунту.
Догляд за стефанандрою надрізанолистною
Чагарники не вимагають особливого догляду та дуже прості у вирощуванні. Поливати насадження слід в міру потреби, особливо влітку, коли температура висока.
Щоб запобігти передчасному засихання листя та втраті декоративності, не можна допускати надмірної й тривалої посухи. Особливо важливо підтримувати постійну вологість ґрунту в період вкорінення саджанців.
Важливо! Чагарники, що ростуть на схилах, більш схильні до посухи, оскільки в таких місцях земля висихає швидше, тому рослини на схилах слід поливати особливо ретельно
Стефанандра «Кріспа», як і інші інтенсивно зростаючи види, вимагає регулярного внесення добрив. У безлистий період можна використовувати просіяний й порівняно пухкий компост, який розкидають між заростями пагонів.
Підгодовувати кущі мінеральними добривами слід навесні, вносячи першу дозу в березні й бажано доповнюючи її 1-2 дозами з інтервалом 4-8 тижнів.
Гранульовані сухі мінеральні гранули вносять під повністю сухі насадження, щоб уникнути опіків листя. Після внесення підгодівлі кущі необхідно добре полити, щоб добриво розчинилося та проникло в землю.
Доброю практикою є полив кущів розчиненими у воді добривами. Концентрація їх не повинна перевищувати 2%, тобто 20 г на 1 л води.
Чагарник стефанандри стійкий до низьких температур й витримує морози до мінус 35 C, не вимагаючи зимового захисту.
Обрізування
Рослина не вимагає частої стрижки, оскільки найкраще виглядає у своїй природній формі, коли її вигнуті та пониклі пагони створюють нерівні багатоповерхові горбки.
Однак кожні кілька років варто омолоджувати насадження, видаляючи частину гілочок, бажано найстаріших. Проріджування куща сприяє його омолодженню, повертаючи привабливий вигляд й стимулюючи зростання нових численних пагонів.
Омолоджуюче обрізування слід проводити ранньою весною в безлистий період.
Також може виникнути необхідність обрізування в місцях, де пагони виходять за межі призначеної для чагарнику ділянки, наприклад, на доріжці або за межами клумби. Кращий час для такої стрижки - літо, після цвітіння, але в принципі, процедуру можна повторювати і в інший час в міру потреби.
Розмноження та хвороби
Розподіл чагарнику ранньою весною та укорінення відводок – дуже ефективний засіб розмноження стефанандри. Також чагарник утворює прикореневі відростки, які відкопують й висаджують на нове місце.
Насадження дуже рідко піддаються нападам шкідників та заражаються хворобами.
Застосування стефанандри у ландшафтному дизайні
Чагарники дуже добре працюють як ґрунтопокривні рослини під великими деревами, уздовж доріжок, в альпінарії серед каменів або на сходинках, в горщиковому озелененні.
Стефанандру також рекомендується висаджувати на схилах похилих ділянок, особливо над ровами та іншими водотоками, де насадження ефективно стабілізують ґрунт, запобігають його ерозії та зсувам.
Поодинока рослина прекрасно виглядає в композиції з більш високими квітучими або варієгатними чагарниками - трояндами, барбарисом, дереном, пухироплідником або представниками хвойних (туя, кипарисовик, тис, ялина, модрина).
При правильній стрижці зі стефанандри можна створити низький оригінальний живопліт або бордюр.
- Автор: Юлія Закревська
