- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 4
- Сніжноягідник
Чагарник сніжноягідник – опис, сорти з фото, посадка, догляд, хвороби
Зміст
Сніжноягідник (Symphoricarpos) з родини жимолостеві та родом з Північної Америки, де кілька його видів виростають від Мексики до Аляски.
У минулому рослина була поширеним лікарським засобом серед корінних племен Північної Америки.
На початку 19 століття чагарник завезли до Великобританії, де він здобув популярність як невибаглива, декоративна рослина.
Опис сніжноягідника
Ці невисокі, листопадні чагарники з прямими, зі злегка поникаючими на кінцях пагонами, виростають до 1,5 м у висоту. Пагони густо покриті темно-зеленими, дрібними, яйцеподібними листочками, що опушені з нижньої сторони.
Листя довго зберігається на гілках, навіть перші заморозки не викликають його опадання.
З червня по серпень на коротких квітконіжках з'являються медоносні, світло-рожеві, квітки-дзвоники, які зібрані в суцвіття. Період цвітіння триває безперервно протягом усього літа до вересня, тому завдяки тривалому періоду цвітіння сніжноягідник є цінною медоносною рослиною.
У серпні-вересні з'являються плоди, які можуть зберігатися на пагонах всю зиму, забезпечуючи харчування птахам. Саме плоди у вигляді великих кулястих ягід і є головною декоративною прикрасою чагарнику.
Забарвлення їх залежить від сорту та варіюється від білого, біло-рожевого й червоно-рожевого.
Отруйний сніжноягідник чи ні? Через вміст сапонінів ягоди чагарнику при вживанні їх у великих кількостях стають токсичними для людини та тварин, викликаючи симптоми блювоти та діареї.
Види й сорти
Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus) – чагарник висотою до 2,5 м. Маленькі рожеві квітки на кінцях гілочок з’являються з червня по вересень. В кінці серпня дозрівають кулясті, білі плоди діаметром 1 см.
Рослина прекрасно підходить для ділянок з бідною ґрунтом, її можна використовувати для формування живоплотів, добре переносить навіть дуже сильні морози.
Сніжноягідник Доренбоза (Symphoricarpos doorenbosii) являє собою гібрид Symphoricarpos × chenaultii та Symphoricarpos albus. Чагарник та його сортові форми з барвистими плодами були виведені в 1940-х роках Г.А. Доренбозом - відомим голландським садівником з Гааги.
Гібрид утворює прямостоячі пагони, які розростаються досить густо. Плоди з'являються по всій довжині пагонів.
Сорти гібрида Доренбоза
Рожевий сніжноягідник «Аметист» був представлений садівникам в Берліні у 1993 році. Сорт утворює кущі висотою до 1,5 м, на початку прямостоячими пагонами, пізніше мальовниче обвислими під вагою плодів. Листя темно-зелені, зберігаються на кущах до листопада.
Плоди великі, овальні або круглі, діаметром до 1,5 см, від рожево-бузкового до пурпурно-фіолетового кольору, дозрівають в серпні та довго зберігаються на кущах, іноді навіть всю зиму.
Сорт сніжноягідника «Чарівна Галактика» був виведений в Нідерландах у 2003 році. Чагарник виростає до 1-1,5 м у висоту. З червня по вересень гілки покриті крихітними рожевими квітками.
Його безперечною перевагою є великі, білі ягоди, що зібрані в грона на верхівках пагонів. Вони з'являються в серпні та залишаються на гілках до заморозків.
«White Hedge» - численні, великі, білі ягоди з'являються на чагарнику з вересня. Кущ виростає до висоти від 1 до 1.5 м.
Ще один популярний сорт сніжноягідника Доренбоза – «Меджик Беррі». Цей карликовий кущик висотою до 1 м відмінно підходить для використання як природний живопліт.
На початку літа з'являється велика кількість дрібних рожевих квіток. Численні грона ефектних ягід від рожевого до рожево-фіолетового кольору, дозрівають вже на початку серпня та добре зберігаються до зими, а на зрізаних гілочках - два тижні.
Вибір місця, посадка та догляд
Сніжноягідники дуже невибагливі, характеризуються дуже низькими вимогами до субстрату, можуть рости під деревами навіть в тіні, на бідних, сухих або кам'янистих ґрунтах.
Рослини повністю стійкі до морозів й нетривалої посухи. Однак для рясного цвітіння та плодоношення краще вирощувати рослину на сонячних місцях або в розсіяній тіні.
Корисно знати! У районах з жарким літом посадка рекомендована тільки в затіненому місці
Саджанці з відкритою кореневою системою найкраще висаджувати восени на початку листопада або ранньою весною. Посадку рослин в контейнерах можна проводити протягом усього вегетаційного періоду.
Перед посадкою готують яму, яка повинна бути в півтора-два рази більше кореневої грудки. Занадто бідну землю можна збагатити компостом, а на дні викласти дренаж з дрібного щебеню або керамзиту.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH
Оскільки ця рослина добре пристосована до виживання й може переносити широкий спектр ґрунтових умов, то надалі досить вносити компост для підгодівлі в пристовбурну область тільки раз в 3-4 року.
Після посадки сніжноягідник рясно поливають та в перший рік підтримують землю помірно вологою. Зберегти вологу та запобігти росту бур'янів допоможе мульчування ґрунту навколо саджанця.
У дорослих рослин завдяки стійкості до короткочасної посухи потреба у воді помірна. Однак в сильну спеку в період тривалої відсутності дощів насадження потребують регулярного поливу. Не можна допускати повного пересихання ґрунту.
Сніжноягідник надзвичайно морозостійкий й може витримувати навіть дуже суворі зими без укриття.
Обрізування
Чагарник добре переносить часту стрижку, також рекомендується видаляти численну кореневу поросль, через яку насадження легко втрачають красиву й компактну форму.
Найкращий час для обрізування - кінець зими або початок весни. У санітарних цілях надмірно щільні екземпляри проріджують, видаляють старі, хворі пагони та ті, що перехрещуються. Влітку підстригають живопліт. Навіть сильна стрижка не зашкодить, оскільки кущі дуже швидко відновлюються.
Розмноження сніжноягідника
Основний спосіб розмноження - вегетативний. Найлегше отримати нові екземпляри за допомогою прикореневої порослі, яка розростається навколо рослини. Кореневий відросток викопують з частиною кореня в кінці літа або навесні та пересаджують на нове місце.
Проблеми у вирощуванні
Сніжноягідник надзвичайно стійкий, тому не часто хворіє та рідко піддається нападу шкідників. Однак є деякі проблеми, на які слід звернути увагу.
Зі шкідників варто побоюватися павутинних кліщів, від яких позбавляються за допомогою акарицидів.
Іноді, в поганих умовах вирощування, кущ може страждати від грибкових хвороб.
Найбільш поширеним захворюванням сніжноягідника є іржа, яка проявляється у вигляді невеликих помаранчево-червонуватих наростів або плям на нижньому боці листя.
Ці нарости виділяють спори, які поширюють хворобу далі, що призводить до майже повного пожовтіння чагарнику й опадання листя. Дана грибкова інфекція проявляється в умовах високої вологості. Після видалення та утилізації зараженого листя застосовують органічний фунгіцид на основі міді або сірки.
Плямистість листя навесні та гниль ягід — ще дві проблеми, які іноді вражають кущі сніжноягідника. При виникненні хвороби уражене листя видаляють, а рослину обробляють фунгіцидним препаратом, наприклад, Хорусом.
Борошниста роса. Грибок проявляється у вигляді сіро-білого борошнистого нальоту на листяних пластинах. Як і іржа, хвороба також призводить до пожовтіння листя та ослабленню рослини.
Через те, що збудник процвітає в прохолодних й вологих умовах, найкращим профілактичним заходом є збільшення припливу повітря та світла до насаджень. Лікування проводять системними фунгіцидами.
- Автор: Юлія Закревська
