- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 4
- Пухироплідник
Чагарник пухироплідник – опис, сорти з фото, посадка та догляд, обрізування, розмноження
Зміст
Рід пухироплідника з сімейства Розоцвітих представлений приблизно 10 видами чагарників, що зустрічаються у природі в Північній Америці та Північно-східній Азії.
Ботанічна назва роду походить від поєднання грецьких слів «physa» - пухир та «carpos» - плід. У садовій культурі Центральної Європи набув поширення тільки один вид - пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius).
Рослина настільки популярна, що вже багато років займає провідні позиції в групі листопадних чагарників, що призначені для озеленення садів та міських територій.
І це не дивно, оскільки сорти пухироплідника калинолистого відмінно витримують складні умови зростання, зберігаючи високу декоративність протягом усього вегетаційного періоду.
Опис пухироплідника
Сам вид являє собою досить великий та широко розлогий, швидко зростаючий й багатостовбурний кущ, що досягає в природі 2-3 м у висоту.
Молоді однорічні пагони жорсткі, прямі, радіально виходять з центру чагарнику й тільки на другий рік вирощування розгалужуються та нахиляються в сторони. Кора, що покриває старі пагони, відшаровується.
Листя 3-5-лопатеве, близько 7 см в діаметрі, на довгих пагонах може бути більшим. Його колір залежить від сортової форми рослини та варіюється від зеленого й лимонного до бордово-фіолетового.
Квітки дрібні, зібрані в численні пухнасті та щитоподібні суцвіття на бічних гілках. З'являються в травні-червні. Їх забарвлення в залежності від сорту: біле, кремово-біле або блідо-рожеве.
Плід складається з декількох крихітних, роздутих, пухирчастих коробочок, які перед дозріванням червоніють, а пізніше стають коричневими, сухими та хрумтять при стисненні.
Популярні сорти пухироплідника калинолистого з фото
Більшість культиварів даного виду можна віднести до двох колірних груп: з жовтим листям (від салатового до золотисто-жовтого) та з червоним листям (від цегляно-помаранчевого до темно-фіолетового).
Пухироплідник «Діабло» (Diabolo) – характеризується темно-фіолетовим забарвленням листя й прямим, розлогим габітусом. Дрібні рожево-білі квіти в щільних суцвіттях з'являються на початку літа та ефектно контрастують з темним листям.
Пухироплідник «Ембер Джубілі» (Аmber jubilee) відрізняється дивовижним триколірним листям. Навесні молоді листочки жовто-помаранчеві, влітку зріле листя стає лимонно-зеленим, а восени загоряється відтінками червоного, бронзового й фіолетового.
Пухироплідник «Леді ін Ред» (Lady in Red) – невисокий, компактний кущ з яскраво-червоним, блискучим й злегка хвилястим листям та біло-рожевими квітками, виростає приблизно до 1 -1,5 м у висоту.
Пухироплідник «Ред барон» (Red Baron) - виростає до 2 м у висоту, листя культивара забарвлене в темно-червоний відтінок.
Пухироплідник «Літл джокер» (Little Joker). Цей густо гіллястий низькорослий чагарник набагато компактніше інших сортових форм, досягаючи всього 50 см у висоту та 30 см у ширину.
Маленьке листя має бордово-фіолетовий відтінок. Характеризується високою зимостійкістю до -30 °С та ідеально підходить для створення невеликих садових композицій.
Жовтолистяний пухироплідник «Лютеус» (Luteus) – швидко зростаючий, невибагливий сорт з габітусом у формі вази та вигнутими гілками. Виростає до 3 м у висоту. Листя інтенсивно-жовтого забарвлення на повному сонці або зеленувато-жовтого в півтіні.
В середині літа його колір змінюється на зелений з бронзовими й золотисто-жовтими листочками на верхівках гілочок, а восени набуває забарвлення з відтінків помаранчевого, червоного, бронзового та пурпурно-зеленого.
Пухироплідник «Енджел Голд» (Angel Gold), також відомий як «Мінанж» (Minange) - середнього розміру рослина з красивим золотисто-лаймовим листям. Дрібні білі квіти з'являються в червні.
Пухироплідник «Дартс голд» (Dart's Gold) – це значно поліпшена форма сорту «Енджел Голд». Раннє літо - це етюд у відтінках помаранчевого та золотого з тонкою градацією зверху вниз від яскраво-помаранчевого, золотисто-помаранчевого, золотисто-жовтого до жовто-зеленого.
Хоча в кінці літа листя стає в основному зеленим, восени воно знову набуває яскравий мідно-помаранчевий і жовтий окрас. Розмір - 2 м у висоту та 2,5 м у ширину. Квітки рожеві, схожі на цвітіння спіреї.
«Саммер вайн» (Summer Wine) - низькорослий, кулястої форми компактний та надзвичайно невибагливий сорт з темно-червоним відтінком листя й рожевими квітками. Вимагає обрізування та підходить для контейнерів. Виростає до висоти близько 1,5 м.
Пухироплідник «Шух» (Schuch) - сорт з яскравим червонувато-коричневим листям, висота близько 2,5 м.
Пухироплідник «Хамелеон» (Chameleon). Низькорослий чагарник, що досягає висоти 1-1,5 м та такого ж діаметру. Габітус округлої форми, основні пагони жорсткі, прямі.
Листя зелене з нерівним жовтим краєм, в сезон фарбується поступово до винно-червоного, а потім восени стає темно-пурпурно-коричневим. На новому прирості кольори виглядають яскравіше.
Калинолистий пухироплідник «Наггет» (Nugget) являє собою компактний листопадний чагарник з молодим листям від жовтого до лимонно-зеленого кольору та гронами білих квітів на початку літа. Досягає близько 2 м у висоту.
Сорт «Андре» - середнього розміру кущ, що виростає до 1,5 м у висоту та 2 м в ширину. Молоді листочки демонструють золотисто-жовтий центр, пізніше стають повністю інтенсивно червоними, поступово забарвлюючись в бурштиново-жовті осінні кольори.
Білі квіти, що з'являються в травні-червні, красиво підносяться над листям, а після відцвітання утворюються червонуваті насіннєві головки.
Посадка пухироплідника у відкритий ґрунт
Цей багаторічник, мабуть, один із самих невибагливих декоративних чагарників. Добре росте на середніх садових субстратах, відмінно переносить всі види погодних перепадів та вважається найбільш стійким до посухи й морозів.
Рослина не пред'являє особливих вимог місцю вирощування, хоча червонолистий пухироплідник яскравіше проявляє своє забарвлення на сонці, а жовтолисті сорти воліють розсіяну півтінь, оскільки на повному сонці влітку їх листя може обгоріти.
Для посадки ідеально підходять досить родючі, помірно вологі ґрунти. Проте, рослина може адаптуватися до зростання на бідних субстратах.
Весна або осінь (кінець вересня-початок жовтня) — найкращий час для посадки пухироплідника у відкритий ґрунт. Однак, саджанці, які продаються в розплідниках із закритою кореневою системою (в контейнерах), можна висаджувати протягом усього сезону.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH
Перевага посадки пухироплідника восени полягає в тому, що у чагарнику є час на укорінення перед зимівлею і навесні вже можна очікувати активну вегетацію нових пагонів.
Відстань між пухироплідниками в живоплоту становить 40-50 см за умови його регулярної стрижки. Якщо живопліт класичний (природний) або рослини висаджуються для створення композиції з іншими насадженнями, то відстань між саджанцями становить близько метра.
Перед посадкою важливо підготувати ґрунт. Піщані або бідні субстрати збагатити компостом або перегнійною землею. Якщо ґрунт схильний до застою вологи, то необхідний дренаж з гравію або піску, які насипають на дно посадкової ями.
Перед посадкою також рекомендується добре замочити коріння в трохи теплій воді, щоб воно було добре зволожено. Посадкова яма повинна бути в два рази глибше та ширше кореневої грудки.
Саджанець акуратно поміщають в яму, переконавшись, що коренева шийка знаходиться на одному рівні з верхнім рівнем землі.
Простір навколо коренів засипають землею та добре утрамбовують, щоб не залишилося повітряних кишень, через які рослина «просідає» після поливу й коренева шийка виявляється нижче поверхні ґрунту.
Догляд за пухироплідником калинолистим
У перший рік після посадки саджанці потребують регулярного поливу, земля навколо не повинна пересихати. Тому потрібно контролювати стан верхнього шару субстрату та поливати його при необхідності.
Щоб уникнути швидкого випаровування вологи, землю навколо рослини рекомендується замульчувати декоративним щебенем, тріскою або компостом.
Після вкорінення додатковий полив необхідний тільки в тривалі посушливі періоди. Слід пам'ятати, що цей міцний та стійкий від природи чагарник дуже не любить надлишку води й краще витримує недолік вологи.
Висаджена в родючий ґрунт рослина не вимагає частого внесення добрив. У більшості випадків досить підживити навесні дозою компосту, змішаного з землею. На бідних ґрунтах та при вирощуванні в горщиках рекомендується вносити рідкі добрива з інтервалами в 3 тижні.
В цьому випадку підгодовують тільки в фазу росту, тобто в період з квітня по серпень. Пізніше внесення добрив перешкоджає одеревінню молодих пагонів, що робить їх сприйнятливими до заморозків.
Оскільки рослина стійка до морозів, то взимку укриття не вимагає, тільки після сильних снігопадів необхідно струшувати сніг з довгих гілок, щоб вони не зламалися.
Обрізування пухироплідника
Чагарники володіють великим регенеративним потенціалом та швидким зростанням, тому добре реагують на обрізування, підтримка потрібної висоти й форми не становить проблеми.
Однак думки експертів щодо оптимального часу для даної процедури розділилися. Оскільки рослина утворює квіти на торішніх пагонах, багато садівників обрізують гілки після цвітіння, тим більше, що рани влітку у зрізаних гілочок загоюються швидше.
Оптимальний варіант - обрізування влітку відразу після цвітіння, тобто з липня до першої половини серпня. Пізніше обрізувати не рекомендується оскільки рослина входить в період спокою. Слід видаляти від однієї третини до чверті найстаріших пагонів. Також вкорочують молоді гілочки на третину їх довжини.
Крім формувальної стрижки також проводять санітарне обрізування. Спочатку видаляють всі мертві, зламані, пошкоджені або хворі гілки. Потім проріджують простір всередині куща для вільної циркуляції повітря та доступу сонячного світла до внутрішніх гілок.
Також зрізують все пагони, які виглядають слабкіше інших, мають менше листя. Для підтримки форми куща або живоплоту стрижку проводять не рідше одного-двох разів на рік.
Для старих, великих чагарників проводять радикальну стрижку, яка омолоджує рослину, видаляючи всі старі пагони майже до самої землі ранньою весною. Залишають тільки кілька молодих гілочок.
Для проведення процедури завжди використовуйте стерилізований інструмент. Можна приготувати розчин для стерилізації - чайну ложку відбілювача розводять в двох чашках води.
Розмноження пухироплідника живцями
Живці для розмноження довжиною 15 см беруть з кінця травня по початок липня з приросту поточного сезону. Пагін повинен бути гнучким, але достатньо зрілим, щоб ламатися при різкому згинанні. Зрізують під кутом 45 градусів трохи нижче точки (вузла), де одне або два листя прикріплені до стебла.
З нижньої частини видаляють всі листочки та суцвіття (якщо вони є). Верхнє листя можна обрізати наполовину. Зріз живця занурюють на кілька хвилин в розчин, що стимулює розвиток коренів, після чого живець заглиблюють в компост, змішаний з перлітом або грубозерновим піском (1:1) та добре поливають.
Щоб зменшити втрату води живці рекомендується накрити прозорим пакетом або кожен пластиковою пляшкою та помістити контейнер в сад у розсіяну тінь.
В процесі вкорінення необхідно стежити, щоб субстрат залишався весь час вологим й раз на день прибирати накриття на 10 хвилин, щоб уникнути накопичення конденсату.
Для вкорінення зазвичай потрібно 4-6 тижнів. Ще через місяць молоді саджанці пересаджують з грудкою землі у відкритий ґрунт. На зиму рослини вкривають опалим листям.
Крім живцювання пухироплідник добре розмножується бічними відводками. З бічного гнучкого пагона прибирають все листя, крім верхівки та укладають його в підготовлену канавку, кріплять скобами по центру й засипають землею, залишаючи верхівку над поверхнею ґрунту.
Пагін добре поливають під час вкорінення. На наступний рік вже можна побачити початок нового зростання. Вкорінену відводку акуратно відокремлюють від батьківської рослини та висаджують на нове місце.
Проблеми у вирощуванні пухироплідника
Великою перевагою чагарнику є його стійкість до хвороб та шкідників. Проблеми виникають в більшості випадків через погані умови вирощування та догляду.
Так, при вирощуванні у високолужному субстраті розвивається хлороз, який проявляється у вигляді знебарвлення листя на тлі чітко виражених прожилок, поганому зростанні й ослабленні рослини.
Листяна плямистість. Хвороба може бути викликана різними причинами, але найбільш поширеною є грибкова інфекція. Починається зазвичай з появи невеликих точок, що, збільшуючись, поширюються на всю листяну пластину.
Зона плям стає чорною, коричневою або червоною, може мати фіолетову або червону окантовку навколо. При відсутності лікування листя зазвичай опадає.
Стрес може збільшити ризик зараження. До негативних факторів відносяться:
- погані погодні умови (посуха, висока вологість та інші);
- пересадження;
- невідповідний час підгодівлі або обрізування.
Рослина, яка вже піддалася стресу або захворіла, може загинути після зараження плямистістю листя в результаті сукупності проблем.
Борошниста роса. Ще одне грибкове захворювання, якому характерний порошкоподібний біло-сірий наліт на листяній пластині. Інфікуванню сприяє висока вологість та погана циркуляція повітря в загущених посадках.
Всі грибкові інфекції на ранніх стадіях добре піддаються лікуванню фунгіцидними препаратами. Згрібання опалого листя та його правильна утилізація є важливим кроком для запобігання поширенню хвороби.
З метою профілактики необхідна посадка саджанців в правильно обраному місці й своєчасне проріджування куща для поліпшення циркуляції повітря.
До фізіологічних хвороб відноситься опік листя в результаті поливу під прямими сонячними променями влітку.
Зі шкідників може вражатись попелицею, від якої позбавляються за допомогою інсектициду або мильного розчину при невеликих колоніях.
Чому пухироплідник сохне? Зазвичай причина полягає в поганому, важкому ґрунті, при посадці в низині, що призводить до заболочування землі та розвитку кореневої гнилі.
Декоративний пухироплідник в ландшафтному дизайні
У садах особливо привабливо виглядають живоплоти з жовтих та червоних сортів, що висаджені поперемінно. Оскільки рослина не вимагає постійно вологого ґрунту, то її часто висаджують в компанії декоративних злаків.
Мальовничою виглядають композиції з пухироплідника та інших красиво квітучих або строкатолистяних чагарників, наприклад, з бузиною, спіреєю, дереном барбарисом, бруслиною, а також декоративними сортами хвойних видів.
Незамінний чагарник при створенні контрастних комбінацій та як солітер на тлі яскравих літників або газонної трави. Карликові сорти використовують в горшковому або бордюрному озелененні.
- Автор: Юлія Закревська
