Зміст
Бруслина (Euonymus) являє собою рід родини Бруслинових, що охоплює понад сто багаторічних видів листопадних та вічнозелених рослин - від карликових чагарників до невеликих дерев.
У природі росте в Східній Азії, Європі, Австралії, Північній Америці й Мадагаскарі, 50 видів є ендеміками Китаю.
Культура популярна в ландшафтному дизайні завдяки барвистому листю, яке часто змінює забарвлення з приходом осені.
Посадка бруслини в саду та догляд у відкритому ґрунті не представляє складнощів, а багатство сортів тільки додає популярності декоративному чагарнику.
Бруслина крилата (Euonymus alatus). Декоративним елементом цього виду є вогненний колір осіннього листя, за що рослина отримала ще одну назву «неопалима купина» або «кущ, що палає».
Являє собою щільний і широкий чагарник до 2 м у висоту, що повільно зростає, з жорсткими, сильно розгалуженими, коричневими або зеленуватими прямими пагонами. Поверхня пагонів покрита поздовжніми, ребристими, корковими наростами, що нагадують крила, з-за яких рослина й отримала назву «крилата».
Протягом літа листя зелене, а на початку вересня буквально за тиждень стає інтенсивно червоним. Здається, що у саду палахкотить вогненний кущ. Квіти не мають декоративної цінності, але принасінники плодів пофарбовані в пурпурно-червоний колір, яскраво виділяючись на голих пагонах з приходом зими.
«Компакт» - найвідоміший сорт даного виду з округлою компактною кроною і висотою до 1 метра. Його листя восени змінює колір на різні відтінки червоного.
«Вогненна куля» - різнобарвне осіннє забарвлення листя, висота сорту близько 1,5 метра, крона сферична, компактна.
«Руді Хааг» - надзвичайно низький, карликовий сорт, заввишки до 0,6-1 м з більш широкими «крилами» на пагонах і дуже повільним ростом.
Бруслина європейська (Euonymus europaeus). Являє собою дерево у формі високого куща. Листя темно-зелене, існують також строкаті різновиди. Восени змінює колір на яскраво-червоний.
Хоча даний вид не отримав широкого розповсюдження в садах, але безумовно заслуговує більшої уваги завдяки декоративним плодам яскраво-рожевого або червоного кольору і барвистому осінньому листю.
Найвідоміший сорт - «Червоний каскад», що зобов'язаний своєю назвою листю, яке з настанням осені стає малиновим.
Бруслина Форчуна (Euonymus fortunei). Ймовірно, найбільш декоративний і широко культивований вічнозелений вид з величезною кількістю сортових форм і різновидів.
Догляд за бруслиною Форчуна трохи відрізняється від інших садових видів, головним чином, із-за ґрунтопокривної форми росту, яка характеризується сланкими пагонами з блискучими, шкірястими листочками.
Популярні сорти та різновиди відрізняються між собою забарвленням листя й висотою. Перерахуємо найцікавіші з них.
«Смарагд і золото» (Emerald and Gold). Яскравий низькорослий кущ, який часто використовується в озелененні садів. У холодні зими золотисто-смарагдові листочки набувають рожевого відтінку.
«Emerald Gaiety» - широкий кущ з темно-зеленим листям і широкою білою облямівкою.
«Сонячна пляма». Невеличкий кущик до 30 см у висоту з пагонами, що стеляться по землі, утворюючи привабливий жовто-зелений килим, завдяки зеленому листю з яскраво-жовтою широкою смугою. Взимку воно набуває червоного відтінку. Ніякої стрижки не вимагає.
«Sunshine» - чагарник до 70 см у висоту і до метра в ширину. Яскраво-жовте листя з зеленим центром. Відмінно піддається обрізанню, яке дозволяє сформувати компактну округлу крону.
«Moonshadow» - привабливе зелене строкате листя, висока зимостійкість.
«Срібна королева» - популярна і дуже декоративна форма зі строкатим кремово-зеленим листям. Її довгі пагони, що досягають 6 метрів, легко можуть плестися по опорі.
«Арлекін» - це компактний кущ, що повільно росте, зі строкатими зеленими та кремово-білими листочками, які восени забарвлюються в рожевий колір.
«Сільверстоун» - прекрасний карликовий чагарник 30 см заввишки з піднятими пагонами й зелено-білим плямистим листям.
Бруслина японська. В основному культивується як кімнатна рослина. Характеризується вузьким, шкірястим листям, яке може досягати 7 см. Чагарник чутливий до холоду і вимагає захисту в зимовий період.
«Мікрофіллус» - золотисте листя, на вигляд дуже схожий на самшит і також легко піддається формуванню крони.
«Браво» - зелене і кремово-жовте строкате листя.
Сорт «Срібний король» з компактною кроною і строкатим зелено-білим листям.
«Кеті» зі строкатими біло-зеленими листочками.
Перед посадкою бруслини у відкритий ґрунт необхідно вибрати місце, де рослина буде добре розвиватися. Культура любить захищені від вітру, сонячні позиції або легку півтінь, особливо потребують яскравого сонця ряболисті сорти. У тіні росте погано, а яскраве забарвлення листя блідне.
Оптимальний час для пересадки бруслини – весна або середина жовтня. Посадку з закритою кореневою системою можна проводити протягом усього сезону.
Враховуйте також розмір насаджень. Деякі сортові форми сильно розростаються і між ними або іншими культурами залишайте приблизно 1,5-2 метри. Місце для посадки бруслини вибирайте з невисоким заляганням ґрунтових вод.
Рослина потребує родючого, водопроникного субстрату з нейтральною кислотністю, або слаболужного. Землю з приготовленої ями змішують з трьома частинами компосту. Як дренаж на дні ями викладають шар з керамзиту або битої цегли.
Однак якщо ґрунт на ділянці не глинистий і містить пісок, то дренаж необов'язковий. Зверху дренажу насипають невеликий шар підготовленого ґрунту і рослину поміщають у яму. Розмір її повинен бути трохи більше кореневої системи.
Коренева шийка куща повинна знаходитися на рівні ґрунту. Після заповнення ями, землю добре утрамбовують і рясно поливають.
На відміну від карликових форм, великі види й сорти бруслини можна пересаджувати лише в молодому віці. Пересаджують разом із земляною грудкою, щоб не травмувати коріння рослини.
Після посадки рекомендується ґрунт навколо насаджень замульчувати деревною корою або трісками. Мульча відіграє важливу роль у догляді за бруслиною в саду – підтримує вологість ґрунту, контролює ріст бур'янів, перешкоджає перегріву коренів і розвитку грибкових захворювань, особливо у ґрунтопокривних видів.
Дізнатися про користь мульчування ґрунту можна в цій статті
Як правило, якщо посадка бруслини у відкритому ґрунті пройшла успішно, ви побачите новий ріст вже через кілька тижнів. У період вкорінення кущ потребує частих поливів. Ґрунт не повинен пересихати, але і заливати його щодня не слід. Як тільки рослина вкорениться, ви можете скоротити зрошення.
У родючих субстратах культура не особливо потребує підгодівлі. Додаткове внесення добрив рекомендується навесні після обрізування. Підгодовують гранульованими мінеральними добривами для декоративних садових культур, розкидаючи їх на відстані 20 см від центру куща.
Раз у 2 роки можна удобрити насадження розведеним у воді перепрілим гноєм. Ґрунтопокривні види, що пустили корені й почали вкорінюватися, присипають компостом.
Культура віддає перевагу помірно вологому субстрату. Великі чагарники краще всього поливати часто, але рясно. Вода буде проникати глибоко в землю, і коріння зможе поглинати необхідну йому вологу.
Читайте також: Як виростити бругмансію садову
Низькорослі форми з поверхневою кореневою системою чутливі до посухи, їх поливають часто, але потроху. Режим зрошення також багато в чому залежить від погоди – у спеку поливають частіше, а дощовим літом надлишок вологи тільки зашкодить насадженням.
В догляд за бруслиною у відкритому ґрунті входить стрижка, на яку культура реагує активним розгалуженням пагонів. Санітарну стрижку можна проводити навесні й влітку. Видаляють пошкоджені, засохлі гілки, проріджують занадто загущений кущ, щоб був доступ повітря і світла. Кожні 3-4 роки насадження бажано омолоджувати, обрізаючи до половини всі пагони.
Стрижку для формування крони можна проводити на початку весни або восени після дозрівання плодів. Процедура дозволяє отримати конічну, круглу або еліпсоїдну форму.
Популярністю у садівників користується бруслина на штамбі. У ґрунтопокривних невеликих сортів протягом сезону вегетації прищипують верхівки пагонів, що заохочує ріст бічних пагонів.
Догляд за бруслиною в саду перед зимівлею не менш важливий. Зимостійкість культури залежить від виду. Європейський і крилатий види добре переносять зиму і не вимагають укриття. Утеплити можна тільки молоді саджанці 2-3 років.
Вічнозелені Форчуна і японський види вимагають більшої уваги. Під товстим сніговим покривом вони добре зимують, але в безсніжні морозні зими можуть бути серйозно пошкоджені. Кущі втрачають багато вологи з листя, особливо в сильний вітер, а дрібна коренева система не може заповнити брак води з мерзлої землі.
Тому до настання морозів приблизно в середині листопада насадження потрібно добре полити і замульчувати ґрунт навколо компостом або ялиновим гіллям. На випадок відсутності снігу можна утеплити агроволокном, мішковиною або шаром опалого листя.
Після зими укриття знімають, як тільки вдень встановлюється плюсова температура. Якщо в березні над кущем великий шар снігу, то його теж треба розкидати, тому що в плюсову погоду під снігом кущ може випріти.
Практично всі види легко розмножуються за допомогою насіння. Його збирають восени й відразу висівають під зиму, тому що насінню необхідна стратифікація холодом. Насіннєвий матеріал поміщають в родючий субстрат, поливають і накривають на зиму соломою або ялиновим гіллям.
Якщо ви вирішили провести посів навесні, то помістіть насіння на 6 місяців в холодильник, а навесні перед посадкою потримайте у воді 1-2 дні.
Для процедури, яку проводять у червні, вибирайте молоді напіводеревіли гнучкі пагони. Верхівкові живці довжиною 10-15 см зрізають під кутом 45 градусів відразу під листовим вузлом або з точкою зростання «п'ятою».
Листя знизу видаляють, залишаючи тільки дві або три верхніх пари, верхівку з молодим листям також зрізують або прищипують. Зріз живців занурюють в порошок, що стимулює утворення коренів. Потім живці заглиблюють в субстрат із суміші торфу і перліту чи піску.
Добре поливають з лійки та поміщають горщик з живцями в прозорий пакет, який зав'язують. Періодично провітрюйте тепличку і підтримуйте помірну вологість ґрунту.
Горщик повинен знаходитись в затіненому місці, поки не почне утворюватися коріння і живці не підуть у ріст.
Зимостійкі види можна в жовтні пересадити у відкритий ґрунт, а вічнозелені краще залишити на зиму в прохолодному приміщенні та зробити пересадку бруслини навесні в середині квітня.
У воді живці бруслини також утворюють корені, особливо так легко розмножуються сорти Euonymus fortunei і Euonymus Japonica. Живці для вкорінення у воді можна брати в квітні-травні.
Воду міняють раз в 3-4 дні, місткість тримають далі від сонця, і як тільки з'являться корінці, живці пересаджують в окремі горщики або відразу у відкритий ґрунт.
Даний метод дає швидкий результат у ґрунтопокривних і невисоких сортових форм. Поруч з кущем викопують траншею глибиною 2-3 см. Бічний пагін пригинають і укладають в неї. Кріплять скобами до землі та засипають родючим ґрунтом.
Через рік, коли у відводки утворюються корінці, її можна відокремити від материнської рослини і пересадити на нове місце.
Ґрунтопокривні сорти бруслини Форчуна здатні утворювати повітряні корені, тому пагін просто укладають для вкорінення на землю.
Так розмножуються головним чином низькорослі різновиди та сорти культури, у яких коріння розташовується неглибоко і здатне давати прикореневу поросль. На початку вегетації кореневу поросль обрізають на третину і відсікають від куща гострою лопатою з частиною кореневища.
Чому погано росте бруслина після посадки? Можлива причина в дефіциті освітлення або поживних речовин, близькому заляганні ґрунтових вод, що викликають заболочування субстрату, високої кислотності ґрунту.
Всі види чагарнику можуть уражатися шкідниками та хворобами. Якщо необхідна хімічна обробка, то найкращий час для контролю і знищення шкідників – це квітень, травень і червень. Якщо весь кущ не уражений, то заражені гілки просто видаляють.
Борошниста роса є одним з найпоширеніших грибкових захворювань. Вона з'являється у вигляді білого або сіро-коричневого нальоту на верхній поверхні листя і часто викликає його пожовтіння, а в більш важких випадках може призвести до загибелі рослини.
Захворювання дуже важко контролювати, тому краще відразу прийняти профілактичні заходи:
Навесні можете обробляти чагарник протигрибковими препаратами, що запобігають виникненню захворювання.
Завдяки великій сортовій різноманітності культура підходить для оформлення будь-яких стилів та композицій. Високі кущі чудово підійдуть для створення живоплоту або в якості яскравого осіннього акценту на тлі галявини або зелених хвойних. Ґрунтопокривні сорти незамінні для оформлення рокарія та альпійських гірок.
Багаторічники красиво виглядають, як в одиничній, так і груповій посадці. Прекрасними компаньйонами культури є низькорослі декоративні ялинки, туї, ялівець, барбарис, спірея, чарівні гібриди багряника, верби та інших невисоких дерев.
Бруслина японська та Форчуна ефектно виглядають в композиції з яскравими трояндами, барбарисом Тунберга, японською карликовою спіреєю, самшитом.