Зміст
Рід Платіцеріума (Platycerium) об'єднує приблизно 18 видів абсолютно незвичайних папоротей-епіфітів, які ростуть переважно на стовбурах високих дерев в тропічних лісах Старого Світу.
У кімнатній культурі одержали широке поширення два види — платіцеріум лосерогий (Platycerium alcicorne) та платіцеріум оленерогий або двувильчатий (Platycerium bifurcatum).
Папороть оленячі роги не так примхлива у догляді й тому більш популярна в домашньому квітникарстві.
Відмітна особливість представників роду полягає в будові наземної частини, яка складається з двох типів листя, що виконує різні функції.
Нижнє листя стерильне, лопатне, багатошарове, яке розташоване у вигляді лусочок, допомагає рослині прикріпитися до стовбура та щільно облягає кореневище.
Згодом старе листя утворює щільний захисний шар, що захищає кореневище від висихання та можливого пошкодження. Воно служить також природним резервуаром, який накопичує воду й поживні речовини.
Верхнє розлоге спороносне листя, що росте з центру кореневища, має незвичайну рогоподібну форму абсолютно несхожу на типові вайї папоротей. Його довжина може досягати 50-100 см.
Саме через форму листя, яка практично повністю повторює обриси рогів, латинська назва роду Platycerium перекладається з грецької як «platys» — широкий та «keras» — ріг.
Кімнатна квітка оленячі роги специфічна в домашньому догляді - для успішного вирощування цієї екзотичної папороті необхідно враховувати її потреби, підтримуючи умови природного середовища існування.
В домашніх умовах платіцеріум найкраще себе почуває в півтіні або при яскравому, але розсіяному сонячному світлі. Будь-яка експозиція крім південної забезпечить оптимальний рівень освітлення.
Навіть на підвіконні вікон, що виходять на північ проблем в культивуванні рослини не буде. А ось прямі полуденні промені у весняно-літній період призводять до опіку листя.
Ще один важливий фактор у догляді за платіцеріумом полягає в тому, що рівень освітленості при вирощуванні змінювати не рекомендується, оскільки рослина звикає до певного рівня, будь то розсіяне світло або півтінь та важко адаптується до нових умов.
Оптимальна температура у період активного росту становить 20-26 ̊C. Взимку папороть воліє прохолодні умови, але не нижче 10 ̊C. Варто пам'ятати, що рослина не виносить холодних протягів та погано реагує на гаряче й сухе повітря опалювальних приладів та батарей.
Всі любителі папоротей знають, що дані представники рослинного світу люблять вологу, як в ґрунті, так і в повітрі. Субстрат в горщику у весняно-літній період необхідно підтримувати помірно вологий, але не мокрий.
Вирощування хурми з кісточки в домашніх умовах та догляд за деревом
Поливають рясно приблизно раз на тиждень після висихання поверхневого шару ґрунту. Взимку полив обмежують до 1 разу в 10 днів. Частота поливу в першу чергу залежить від температури повітря — чим вона вища, тим частіше зрошують субстрат.
Лопатеве нижнє листя дорослої папороті може покривати всю поверхню ґрунту в горщику, що значно ускладнює зрошення зверху, у цьому разі рекомендується опускати весь горщик у воду на 15-20 хвилин, а потім дати стекти надлишку води із дренажних отворів.
Папороть добре реагує на підвищену вологість повітря. Особливо чутливі до сухого повітря тільки що куплені екземпляри, для адаптації яких рівень вологості повинен бути як мінімум 70-80% в перший рік вирощування.
Після адаптації вологість можна знизити до 50%. У сильну спеку розпилюють воду поруч з горщиком щодня, а при комфортних температурах і взимку - 1-2 рази в тиждень. Альтернативою розпилення є блюдо з мокрим керамзитом, на яке ставлять горщик з квіткою.
Якщо рослина вирощується як епіфіт на стовбурі дерева або дошці, то мох, яким обгорнуте коріння папороті, повинен залишатися завжди вологим, що досягається постійним розпиленням води. Варто зауважити, що воду для поливу використовують тільки м'яку (відстояну, талу або дощову) та тільки кімнатної температури.
Увага! Листя папороті не можна протирати й полірувати, оскільки такі дії призводять до пошкодження ніжних волосків, які поглинають вологу з повітря та перешкоджають її випаровуванню
Культура дуже чутлива до пересадки, тому процедуру можна проводити тільки у разі крайньої потреби, намагаючись не пошкодити кореневу систему та листя, що її охоплюють. Пересаджують в новий ґрунт методом перевалки.
Для вирощування вибирайте широкі, але не надто глибокі горщики, на дні яких насипається дренажний шар з керамзиту або дрібного щебеню. Оскільки папороть є епіфітом, то вирощувати її можна в плетених кошиках, на корі або будь-якому шматку дерева, на зразок деяких орхідей, ехмеї або гузманії.
Субстрат для епіфіта повинен бути пухкий та не дуже родючий. До звичайного квіткового ґрунту рекомендується додати шматочки кори, кокосові волокна, мох сфагнум, торф та вермикуліт у співвідношенні 3:2:1:1:2. Або використовувати ґрунт для представників орхідних з додаванням невеликої кількості квіткової землі.
У період активного росту проводять підживлення рідкими добривами для папоротей або декоративно-листяних культур. Удобрюють кожні 2 тижні, використовуючи половину дози від тієї, що рекомендована виробником.
Платицеріум оленерогий вважається довгожителем та в комфортних умовах вирощування може стати прикрасою будинку на довгі роки.
Розмножується рослина спорами та бічними кореневими відростками, які утворюються біля основи листяної розетки з віком у багаторічних екземплярів.
Коли у відростків з'являються власні корінці, їх акуратно відокремлюють від материнської рослини та висаджують в ґрунт. Молодим саджанцям для вкорінення необхідно створити умови підвищеної вологості на рівні 80-90%.
Метод розмноження спорами досить складний та не дає 100% результату. Отриманий насіннєвий матеріал висівають на поверхню суміші з торфу й перліту, розпилюють воду та накривають плівкою. Поміщають контейнер в слабо освітлене місце.
По мірі проростання необхідно стежити за вологістю субстрату та кожен день прибирати на 10-15 хвилин плівку для провітрювання. Обприскують субстрат дистильованою водою кожні 3-4 дні.
Що таке вермикуліт для кімнатних рослин та як його застосовувати
Як тільки з'являться перші листочки, саджанці обережно виймають та пересаджують в маленькі горщики, можна по 3-4 штуки, залишивши 2,5 см навколо кожної рослини.
Округле листя платіцеріума, що розташоване біля основи, з часом жовтіє й темніє, але видаляти такі листочки ні в якому разі не можна, оскільки будь-яке пошкодження може призвести до потрапляння патогенів. Зачекайте, коли листя повністю висохне та само відпаде.
Недотримання правил догляду за платіцеріумом призводить до розвитку грибкових захворювань. Основні фактори ризику:
Такі фактори сприяють розмноженню грибів роду Rhizoctonia, що викликають появу гнилі, яка вражає коріння та листя, яке чорніє й відмирає.
Боротьба з цим захворюванням ускладнена, для початку необхідно обмежити полив, а потім обробити папороть протигрибковим препаратом, наприклад, Previcur N (0,15%) або Fongarid M (0,1%).
Платицеріум оленерогий сприйнятливий також до грибка, що викликає хворобу чорної листяної плямистості, тому уникайте попадання води на листя, особливо у молодих саджанців.
Зрошення жорсткою водою призводить до засолення субстрату, що позначається на пожовтінні листя та поганому розвитку квітки. При низькій вологості в приміщенні й близькості опалювальних приладів сповільнюється зростання папороті, жовтіє листя.
Тьмяний колір говорить про нестачу живлення та невідповідності горщика.
Небезпечним для папороті є напад шкідників, оскільки запушене листя дуже чутливе до обробки інсектицидами, які залишають опіки та плями на листяних пластинах. Побоюватися варто таких комах, як щитівки та борошнисті червці. Виявлених щитівок видаляють вручну.