Зміст
Рід пахіподіум (Pachypodium) об'єднує 25 сукулентів з сімейства барвінкових, які ростуть в жарких, посушливих районах Мадагаскару, Австралії та Південної Африки.
Представники роду та навіть внутрішньовидові рослини зовні можуть відрізнятися один від одного, тому що їх морфологічні ознаки сильно залежать від середовища проживання.
Це можуть бути карликові до 10 см заввишки сукуленти з потовщеним стовбуром - каудексом - пляшкової форми, великі чагарники або високі 4 метрові дерева.
Латинська назва роду походить від фрази «товста нога», що вказує на значний розмір стебла. М'ясисті стовбури сукулентів призначені для зберігання води, що дозволяє рослинам в природі пережити періоди посухи.
В домашніх умовах отримав широке поширення пахіподіум Ламера (Pachypodium lamerei) родом з Мадагаскару, оскільки даний вид найбільш невимогливий у догляді й досить легко розмножується.
Pachipodium lamerei - типовий представник роду, головною прикрасою якого є довге листя на верхівці потужного колючого стебла. Через зовнішню схожість з пальмою рослина в народі отримала назву «пальма Мадагаскару».
Сірий зі сріблястим відтінком стовбур покритий довгими, гострими шипами. Спочатку росте як єдине стовпчасте стебло, але потім розгалужується, утворюючи масивні крони і стає пляшкової форми.
Галуження починається тільки після першого цвітіння, яке можна очікувати, коли рослини досягають висоти близько метра. Листя темно-зелене, жорстке, ланцетне або овальне.
У відкритому ґрунті рослина може досягати висоти декількох метрів, а в домашніх умовах пахіподіум зазвичай не виростає вище 1 - 1,3 метра. Чудові великі квіти кремового або злегка рожевого кольору утворюються над листям на верхівці стовбура.
Ці рослини довго живуть і при правильному догляді в домашніх умовах пахіподіум Ламера буде радувати квітникаря протягом 15-20 років.
Pachypodium lamerei cristata – культивар даного виду формує віялоподібну або ребристу змієподібну форму стебла з листям у вигляді гребінця на верхівці стовбура.
Також можна відзначити сорт «Іпегміѕ» з товстим сизим стовбуром без колючок.
Ліси Мадагаскару з їх довгим посушливим сезоном, прямим сонцем і ґрунтами, покритими вапняком, являють собою ідеальне середовище для зростання цього тропічного екзота.
Сукулент не потребує притінення, він любить прямі сонячні промені, тому ідеальним місцем для вирощування стане південна, південно-західна або південно-східна експозиції.
Однак молоді рослини до впливу полуденного сонця повинні звикати поступово, в іншому випадку можливий опік листя. При дефіциті освітлення ваш зелений вихованець почне втрачати листя та поступово зачахне.
Пахіподіум – надзвичайно теплолюбна рослина й не терпить холодних протягів. Комфортний літній діапазон температур становить 20-30 °C і навіть вище.
Взимку сприятлива температура 16-18 °C. Більш прохолодні умови в поєднанні з надмірною вологістю та низькою кількістю світла викликають гниття стовбура. На відміну від багатьох інших видів кімнатної флори, рослина добре акліматизується поруч з джерелами тепла.
Сукулент любить свіже повітря, яке стимулює цвітіння й зростання, тому по можливості вирощуйте його влітку на балконі або терасі.
Догляд за пахіподіумом в домашніх умовах полягає також в правильному режимі поливу. Сукулент зберігає воду в стеблі, тому ґрунт повинен бути помірно вологим.
Найбезпечніший спосіб поливу – поставити горщик в миску з водою на 15-20 хвилин. В період активної вегетації зрошення проводять кожні 7-10 днів. Взимку поливають максимум раз на місяць.
Важливо! Компактним кімнатним формам культури досить проводити мізерне зрошення протягом усього року.
На дефіцит вологи сукулент реагує скиданням листя, а надлишок води призводить до гниття кореневої шийки або стовбура. Зрошення проводять відстояною та теплою водою.
Культура виростає у вологому й теплому кліматі Мадагаскару, тому влітку в жарку погоду листя корисно регулярно протирати вологою тканиною.
Культура вимагає проникного та не надто родючого субстрату. Для вирощування квітки пахіподіум в домашніх умовах краще всього підходить ґрунт для кактусів й сукулентів, що змішаний з грубозернистим піском в співвідношенні (2:1).
Пересаджувати бажано раз у 2-4 роки, коли коріння повністю обплело земляну грудку й вже виглядає з дренажних отворів. Найкращий час для процедури – кінець лютого. Коренева система рослини дуже чутлива, тому пересадку проводять методом перевалки.
Горщики вибирайте широкі й неглибокі, бажано важкі глиняні або теракотові. На дні обов'язково насипають шар відповідного для дренажу матеріалу (керамзит, дрібний щебінь або бита цегла).
Як підгодівлі використовують добрива для кактусів, але половиною дози, ніж рекомендовано виробником. Підгодовують раз на місяць з квітня по жовтень.
Невелика кількість світла взимку в поєднанні з високою вологістю ґрунту у швидкому темпі призводить до розвитку грибкових захворювань. Тому необхідно змусити рослину пережити період відпочинку. З цією метою полив поступово зменшують восени. Падіння вологості субстрату є сигналом для рослини, що імітує настання посушливого сезону.
Під час відпочинку сукулент опускає все листя і припиняє рости. Слід зазначити, що в цей період пахіподіум може частково й навіть повністю скинути листя.
У цьому стані мадагаскарська пальма може переносити сухі умови поблизу джерел тепла (батареї, обігрівачі). На початку березня полив відновлюють.
Перед посівом насіння замочують у воді на добу, а потім висівають в приготовлену суміш з кактусового ґрунту, до якого додають 1/3 піску або перліту. Найкраще висівати по 2-3 насінини в кожен горщик.
На дні горщиків викладають дренажний шар. Ґрунт поливають й накривають горщики прозорим поліетиленовим пакетом.
Постійна вологість ґрунту й повітря важливі для проростання насіння. Зазвичай перші паростки з'являються через тиждень.
Пророщують насіння під розсіяним природним світлом, але після появи паростків переставляють горщики в більш яскраве місце або використовують підсвічування фітолампою. Пакет прибирають, а поливають раз на тиждень.
Періодично корисно розпорошувати воду на листя, поки не підросте.
Сукулент можна розмножувати живцями, але процедура не дає 100 % результату. Верхівку стовбура, довжиною близько 15-20 см зрізують гострим та чистим інструментом.
Рану обробляють садовою маззю або присипають товченим вугіллям. Згодом біля зрізу старого стовбура почне формуватися нове листя. Таким чином стару рослину можна омолоджувати.
Отриманий живець підсушують пару годин, а потім зріз занурюють в стимулятор коренеутворення. Висаджують в пісок й поливають. Пісок повинен бути весь час помірно вологим. Через кілька тижнів, коли саджанці дають коріння, їх пересаджують в горщики з ґрунтом для кактусів.
Увага! Рослина має отруйний сік, тому всі роботи по догляду за пахіподіумом (пересадка, обрізування, розмноження) краще проводити в рукавичках.
Сукулент рідко хворіє і проблеми в догляді на пахіподіумом викликані, перш за все, неправильними умовами вирощування.
Розм'якшення стовбура, почорніння й опадання листя є симптомами ураження гниллю. Розвитку грибкових захворювань сприяє надлишковий полив та підвищена вологість повітря, особливо в прохолодних умовах утримання. На початкових стадіях хвороба лікується неодноразовою обробкою фунгіцидними препаратами.
Ще один симптом грибкових захворювань - краплі смолистої речовини на шипах.
Жовте листя є симптомом надмірного зволоження ґрунту або сигналізує про необхідність пересадки. Пожовтіння й опадання листя викликають також температурні перепади.
Коричневі плями вказують на засоленість субстрату при поливі жорсткою водою або при використанні для зрошення холодної води. Якщо причина в засоленості, то слід пересадити рослину в новий ґрунт.
Зі шкідників побоюватися слід павутинного кліща. Для його видалення листя й шипи промивають мильним розчином, а потім обробляють інсектицидним препаратом.