Зміст
Рід Гавортії чи Хавортії (Haworthia) налічує понад 80 видів листяних, карликових сукулентів, що ростуть в природному середовищі в посушливих регіонах Центральної та Західної Африки.
Своєю назвою рід зобов'язаний англійському ботаніку 18 століття Едріану Гаворту, який першим зміг класифікувати ці дивовижні рослини.
Величезна видова різноманітність, химерна форма листя деяких екземплярів та невибагливість у догляді зробили гавортію одним з найпопулярніших сукулентів в кімнатному вирощуванні.
Залежно від виду висота рослини приблизно 8-20 см. М'ясисте й жорстке листя у багатьох гавортій дуже схоже на листя агави або алое. Зібране в щільні, низькі розетки воно служить резервуаром цілющої вологи, яка необхідна рослині в періоди тривалої посухи.
Структура та колір листя може сильно відрізнятися навіть в межах одного виду. Забарвлення варіюється від салатового до темно-зеленого відтінку. Воно може бути як гладким, так і зубчастим по краю, покрите горбками-наростами.
Деякі види вражають своєю напівпрозорою структурою - це листя, на якому розташовані ділянки у вигляді «вікон», що пропускають сонячне світло у внутрішнє тіло рослини. Листяні вікна значно збільшують зону фотосинтезу, дозволяючи світлу потрапляти в центр розетки, уникаючи в той же час втрати води.
У весняно-літній період на вершині тонкого і досить довгого квітконоса з'являються дрібні білі або кремові, трубчасті квітки, що нагадують дзвіночки. Однак в домашніх умовах гавортія цвіте рідко.
Гавортія смугаста або фасціата (Haworthia fasciata), яку через схожу структуру та забарвлення листя часто плутають з видом Haworthia attenuata.
Темно-зелене м'ясисте листя покрите білими наростами, які утворюють правильні смуги, що нагадують візерунок зебри, тому обидва види широко відомі під назвою «зебра». Однак на відміну від Haworthia attenuata внутрішня сторона листя цього виду гладка, без наростів. Висота розеток близько 18 см, а діаметр 15 см.
Сорти гавортії фасциата
Хавортія «Variegata» — тонке й жорстке, спрямоване вгору листя утворює щільні двоколірні розетки. Смуги контрастного білого кольору виділяються на жовто-зеленому тлі.
«Альба» — в забарвленні переважає білий колір у вигляді широких кілець по всій довжині листя.
Гавортія «Біг Бенд» прикрашена контрастними білими наростами, що покривають листя по всій довжині, висота розетки 15-20 см.
Хавортія ліміфолія (Haworthia limifolia). Щільна розетка формується з жорсткого, мечеподібного листя зі світлими опуклими горбками, що схожі на грубий надріз.
Сорти ліміфолії:
Гавортія купері (Haworthia cooperi) - один з найбільш дивовижних кімнатних представників роду. Розетка, яка зазвичай виглядає як невелике виноградне гроно, утворює маленькі колонії до 7,5 см в діаметрі.
Листочки м'які та майже прозорі з округлими кінцями. У сортових форм вони різного забарвлення, трикутні й часто покриті красивими напівпрозорими візерунками.
Гавортія перлинна (Haworthia margaritifera, синонім Haworthia pumila). Має досить велику листяну розетку висотою 25-30 см. Листочки від трикутно-яйцеподібних до широколанцетних, прямі або увігнуті, темного коричнево-зеленого забарвлення, покриті великими білими горбками.
Гавортія човноподібна (Haworthia cymbiformis). Формує маленькі розетки з товстого, м'ясистого, світло-зеленого листя у формі човника (cymbiformis перекладається як «човник»). Навколо кінчиків розташовані прозорі смуги.
Гавортія широколистяна (Haworthia baccata синонім Haworthia coarctata) з листям, що покрите численними білими наростами, які утворюють перлинний візерунок.
Гавортія трунката (Haworthia truncata). Дивовижний вид з віялоподібними листяними розетками, у яких верхівки ніби зрізані, причому поверхня «зрізу» прозора. Існують приголомшливі варієгатні форми даного виду.
Гавортія аттенуата (Haworthia attenuata). Вид є одним з найбільш поширених в культурі. Він дуже різноманітний, буває багатьох різновидів й форм. Окрас від суцільного зеленого кольору з декількома крихітними білими наростами до широких та численних білих горизонтальних смуг.
Загальною характерною рисою є загострене, довге листя, яке облямоване білими поперечними смугами та плямами (звідси й загальна назва «зебра»). На верхній поверхні «візерункові» горбки, а на нижній поверхні поперечні смуги горбків. Ряболиста форма сукулента характеризується різними смугами жовтого або рожевого кольору.
Гавортія звивиста (Haworthia tortuosa) — невеликий сукулент, що утворює характерну розетку тьмяно-зеленого, трикутного в перетині листя, що розташоване по спіралі уздовж стебла. Дочірні розетки розростаються біля основи старіших рослин. Також існує ряболиста форма — Haworthia Tortuosa f. Variegata.
Гавортія ретуза (Haworthia retusa) — чарівний сукулент, який почали культивувати на початку вісімнадцятого століття. Розетки зірчастої форми. Верхня поверхня листя гладка з майже напівпрозорими «вікнами» та прожилками, що надають йому дуже дивний вигляд.
У природному середовищі існування рослина часто занурена в землю до листяної частини з «вікном». Більшість з них утворюють кілька розгалужених груп або залишаються зростати поодинокою розеткою.
Гавортія шахова або мозаїчна (Haworthia tesselata). Розетка 5 - 7,5 см завдовжки й 5 см діаметром. Листя тьмяного пурпурно-зеленого забарвлення з увігнутою гранню, загнутими краями та численними поздовжніми й поперечними жилками.
При яскравому світлі листочки червоніють, а прямі промені влітку викликають опік. Ефектні сорти виду характеризуються різними колірними відтінками - від світлого зелено-помаранчевого, бронзового до коричнево-фіолетового або червоно-коричневого. З віком сукулент утворює численні дочірні розетки.
Гавортія пігмея (H. Pygmaea) є карликовим сукулентом 3-4 см в довжину (або трохи більше в культурі) і до 3 см в ширину.
Забарвлення цієї крихітки темно-зелене або оливково-зелене, часто з відтінком рожевого в холодному приміщенні.
Гаворії легко вирощувати, догляд за ними не займає багато часу, тому це ідеальні рослини для зайнятих людей без досвіду квітникарства.
Поширена помилка щодо сукулентів полягає в тому, що вони люблять якомога більше прямого сонячного світла, але це не так. Фактично, в дикій природі багато видів ростуть у розсіяній тіні чагарників, каменів або скель.
Тому в домашніх умовах оптимальним місцем для вирощування стануть східна та західна експозиції, влітку на південній стороні рослину, яка стоїть біля вікна, рекомендується притіняти від полуденних променів, оскільки вплив прямого, літнього сонця викликає почервоніння листя.
Оптимальна температура вирощування в період вегетації становить 18-24 °C, а взимку бажано забезпечити квітці більш прохолодні умови, приблизно 14-16 °С. Дихальні пори (продихи) на листі та стеблах сукулентів днем залишаються закритими, а вночі відкритими.
Тільки в прохолодній темряві ночі ці рослини забирають повітря, з якого потім витягують вуглекислий газ, який фіксується органічними кислотами. Це можна описати як свого роду «відкладений фотосинтез». Саме тому вночі рекомендується прохолодна температура й свіже повітря.
Для сукулента дуже важливий помірний полив, оскільки надлишок вологи швидко призводить до загнивання коренів. При зрошенні не допускайте попадання води в центр листяної розетки – волога, що залишилася всередині, створює сприятливе середовище для розвитку грибкових патогенів.
Протягом усього вегетаційного періоду, тобто з березня до кінця вересня, поливають невеликою кількістю води після висихання шару ґрунту майже на чверть. З листопада та взимку настає період спокою, під час якого полив обмежують до 1 разу на місяць. Для поливу обов'язково використовують м'яку й відстояну воду.
Зморщена рослина під час вегетаційного періоду зазвичай сигналізує про брак вологи, а в період спокою зморшкувата розетка є нормальним станом. Як справжній житель пустелі, кімнатна гавортія абсолютно байдужа до навколишньої вологості та не потребує обприскування.
Пересаджують кімнатну гавортію в новий субстрат один раз у 2-3 роки, коли рослина вже переросла свій горщик. Процедуру можна проводити з середини весни до початку літа. Для пересадки вибирайте широкий, але не глибокий горщик, на дні якого необхідно насипати дренажний шар з керамзиту або дрібного гравію.
Субстрат повинен бути пористим, щоб повітря могло вільно досягати коренів. Якщо ґрунт не буде проникним, то коріння гавортії буквально задихнеться і почне гнити, захоплюючи наземну частину.
Кращим субстратом для вирощування є ґрунт для кактусів або сукулентів з додаванням дренажного матеріалу, наприклад, невеликої кількості дрібного керамзиту або перліту, які також здатні вбирати зайву вологу при надмірному поливі.
У догляд за гавортією входять підгодівлі, які проводять в період активної вегетації. Добрива, що призначені для сукулентів або кактусів, вносять один раз у 3-4 тижні. Після пересадки рослину не підгодовують близько 2 місяці.
Згодом у дорослих екземплярів біля основи розетки розвивається кілька відростків, які виростаючи заповнюють поверхню ґрунту в горщику. Пересадка є прекрасною можливістю відокремити діток від батьківської рослини та відразу пересадити їх в нові горщики.
Розетки-дітки, які ще не сформували своєї кореневої системи відрізають та просушують 1-2 дні, попередньо обробивши зріз товченим вугіллям або золою. Після підсихання їх висаджують у вологий пісок для вкорінення. Після перших ознаках нового зростання дочірні розетки можна пересадити у новий субстрат.
Що робити якщо ваша хавортія не утворює відростків? В цьому випадку поширений метод розмноження за допомогою листя або кореневими живцями.
Найважливіше, що потрібно пам'ятати при розмноженні даним методом - це те, що коріння не може формуватися з чистої листяної тканини, яка не містить меристематичних або ростових клітин.
Стебло – це єдина частина сукулента, яка містить цю тканину та листя біля основи розетки також має тонку оболонку у вигляді білої області з ростовими клітинами. Коріння буде розвиватися саме в цій частині.
Для взяття матеріалу найкраще вийняти гавортію з горщика, оскільки так легше дістатися до нижніх листочків. Обережно відтягніть листя від розетки, та переконавшись, що на ньому є частина тканини стебла, відріжте або акуратно відірвіть його.
Зріз обробляють товченим вугіллям, а потім листяний живець підсушують в затіненому та сухому місці 3-4 дні. Висаджують у вологий пісок, який зверху покривають дрібним гравієм, який забезпечує стійкість живця.
Формування коренів займає приблизно 2 тижні, а вже через два-три місяці можна побачити розвиток маленьких хавортій. У період вкорінення та зростання полив обмежений.
Як правило, такий спосіб розмноження підходить тільки для видів з товстим бульбовим корінням, наприклад, таких як гавортія трунката. За допомогою гострого інструменту зробіть круговий надріз на стеблі навколо основи кореня. Довжина живця близько 3-4 см.
Переконайтеся, що частина стебла відірвалася, інакше корінь може зморщитися. Кореневий живець висаджують так, щоб він виступав над ґрунтом приблизно на 1 см. Для вкорінення використовують той же субстрат, що і для дорослої рослини. Нове зростання можна побачити через 2-3 місяці.
Генеративне (насіннєве) розмноження кімнатної гавортії практикується рідко, оскільки настільки трудомісткий захід може захопити тільки любителів селекційних експериментів.
Рослина практично не хворіє та не часто піддається нападу шкідників.
В'янення листя може бути викликано різними факторами. У міру зростання сукулента його старі, нижні листочки відмирають, що є нормальним життєвим циклом.
Однак в інших випадках слід звернути увагу на здоров'я вашого зеленого вихованця.
Основна проблема сукулента полягає в загниванні коренів, стебла та основи розетки через надлишок поливу, особливо в прохолодних умовах.
Про розвиток гнилі можна судити за станом листя - воно стає бляклим, в'яне, покривається коричневими плямами, а розетка розпадається.
Якщо залишилися здорові тканини, то екстрена пересадка в новий ґрунт допоможе врятувати рослину, але перед процедурою всі пошкоджені частини необхідно видалити та обробити здорові частини сукулента фунгіцидом.
Хавортії також дозволяють зовнішнім листям в'янути, щоб захистити центр росту. До поширених факторів відносяться: період спокою з в'яненням кінчиків листя, висока температура, нестача води або занадто інтенсивне світло.
Інші проблеми зі здоров'ям гавортіі пов'язані з помилками у вирощуванні:
Зі шкідників слід побоюватися борошнистих червців, які можуть викликати серйозні проблеми. На поверхні шкідник зазвичай ховається між листям або біля основи розетки. Пошукайте на них білі плями або ватяні залишки та зніміть вручну ватним диском, змоченим милом.
Кореневі борошнисті червці живуть під землею й часто залишають білі відмітини на коренях. Рекомендується ретельно оглядати коріння під час пересадки. У зараженої гавортії видаліть з коренів ґрунт та хворі корінці. Замочіть всю рослину в теплому 1% розчині жирних кислот калію (часто званому інсектицидним милом) на 2 години.
Це вбиває всіх дорослих особин та яйця. Промийте сукулент в теплій воді та дайте йому висохнути в прохолодному, затіненому місці. Пересадіть в новий ґрунт та новий горщик.