- Ви тут:
- Головна
- Садові рослини
- Дерева та кущі. Сторінка 4
- Самшит
Самшит – посадка в ґрунт, догляд, опис з фото, сорти, розмноження, хвороби й шкідники
Зміст
В межах роду самшиту налічується близько 70-80 видів повільно зростаючих, довгоживучих чагарників та дерев, які в природі виростають в регіонах Південної Європи, Північної Африки, Малої Азії й Кавказу.
Ці рослини мають довгу історію вирощування. Стародавні єгиптяни садили самшит у своїх садах та формували з нього живоплоти ще в 4000 році до нашої ери!
Зараз найпоширенішим в декоративному садівництві з усіх представників роду є самшит вічнозелений або звичайний (Buxus sempervirens), а саме його гібриди та сорти.
Ця рослина цінується садівниками за компактну, щільну форму габітусу, невеликі вимоги в догляді й неймовірну толерантність до фігурної стрижки.
Опис самшиту з фото та сорти
Рослина являє собою сильно Вітвистий, густо облистнений чагарник, що має щільну кулясту форму габітусу й висоту до 1-2 м. Ідеально підходить для створення живоплотів і геометричних фігур.
Листя дрібне, шкірясте, еліптичне, глянцеве зверху. Світло-зелені невиразні квітки, що зібрані в короткі медоносні суцвіття, з'являються на рубежі квітня-травня. Після відцвітання зав'язуються плоди-коробочки з дрібним насінням.
Цікаві сорти самшиту вічнозеленого:
- «Angustifolia» з довгастим листям, що відрізняється цікавою текстурою.
- Сорти «Rotundifolia aurea» та «Latifolia Maculata» мають кремово-зелене листя.
- «Aureovariegata» - молоді листочки пофарбовані в жовтий колір, у міру дозрівання стають жовто-зеленими.
- Стовпчасті сорти «Handsworthiensis» та «Graham Blandy» з дуже вузьким габітусом.
- Низькорослі ряболисті культивари з кремово-білою облямівкою на зеленому листі - «Elegans» й «Elegantissima».
- «Petite Pillar» новий карликовий самшит природної стовпчастої форми. Ідеально підходить для створення живоплоту або акценту в обмеженому просторі, практично не вимагаючи обрізування для збереження акуратної форми, підходить для контейнерів.
- Високодекоративний жовтолистий сорт «Notata» та «Suffruticosa» - невеликий чагарник з яскраво-зеленим глянцевим листям.
Вибір місця та посадка самшиту
Чагарник добре росте на сонці та в півтіні на родючих, помірно вологих, суглинних субстратах з нейтральним рівнем pH 7,0. Дуже корисним доповненням до такого ґрунту є внесення органічного компосту, що сприяє кращому розвитку куща.
Рослина погано переносить зимові вітри, що викликають підмерзання пагонів, тому місце посадки має бути хоча б частково захищене від негативних погодних умов.
Посадку саджанців в закритою кореневою системою можна проводити протягом усього сезону. З окритою - навесні або в кінці вересня, щоб кущ встиг вкоренитися до настання холодів.
Яма для посадки повинна бути у 2,5 рази більше кореневої грудки. Перед процедурою рекомендується змішати землю з посадкової ями зі зрілим компостом, який збагатить її необхідними поживними речовинами.
Після посадки землю округ саджанця акуратно утрамбовують по колу, щоб не залишилося повітряних кишень та рясно поливають. Пристовбурну область чагарнику рекомендується замульчувати корою або компостом для зменшення випаровування вологи й захисту коренів від зимових морозів.
Для створення майбутнього живоплоту відстань між саджанцями має бути близько 20 см на один метр, найкраще висаджувати 5-7 кущиків в залежності від їх розміру.
Як доглядати за самшитом у відкритому ґрунті
Після посадки саджанці досить швидко вкорінюються, але щоб полегшити цей процес необхідний регулярний полив, особливо в жаркий період. Земля після посадки не повинна пересихати, але і заливати рослини небезпечно, оскільки надлишок вологи призводить до розвитку кореневої гнилі.
Загалом, самшит є однією з найпростіших у вирощуванні рослин, оскільки він може адаптуватися до різних умов навколишнього середовища.
Можливою проблемою є неповна морозостійкість чагарників, які в сильні морози нерідко підмерзають. З цієї причини молоді екземпляри варто утеплювати в холодні зими нетканим матеріалом.
Чим підгодувати самшит? Ідеальне добриво забезпечує необхідну кількість поживних речовин у відповідних пропорціях кожного мінерального компонента.
Навесні до початку вегетації вносять спеціальні рідкі або гранульовані мінеральні добрива для самшиту або інших вічнозелених насаджень, які заповнюють дефіцит поживних речовин, покращують опірність до хвороб й стійкість рослини до несприятливих умов.
Рекомендується приблизно раз в 1-2 роки оновлювати шар мульчі, яка розкладаючись, сприяє живленню чагарнику. Позакореневе підживлення рідкими добривами також корисні, оскільки забезпечують здоровий ріст і яскравість листя.
Обрізування самшиту
Рослини прекрасно реагують на процедуру й тому ідеально підходять для формованих живоплотів, невисоких бордюрів й топіарних фігур.
Крім того, обрізування не тільки допомагає сформувати акуратний й щільний кущик, але також підтримує його здоров'я, зменшуючи ризик розвитку захворювань та зараження шкідниками.
У міру того як чагарник стає щільніше внаслідок потовщення пагонів, циркуляція повітря між нами та листям всередині зменшується, через що збільшується час, необхідний для висихання крони після дощу або зрошення.
Оскільки більшість хвороботворних мікроорганізмів люблять вологі умови, то тривалий період вологості сприяє розвитку збудників.
Процедуру стрижки слід проводити двічі на рік у кожному сезоні. Перший ранньою весною для видалення хворих, засохлих гілочок й зміцнення молодих пагонів.
Потім в липні для формування необхідного габітусу, скорочуючи однорічні прирости на 1/3-1/4. Це той час, коли можна надавати насадженням топіарну форму. Пізніше серпня процедуру не проводять, оскільки рослина не встигне достатньо регенерувати до настання зими.
Для формування живоплоту, обрізають саджанці відразу після посадки, скорочуючи пагони наполовину. Якщо стрижку провести недостатньо рано, то кущ буде слабо загущений біля основи.
Розмноження самшиту живцями й відводками
У нашому кліматі самшит зазвичай не зав'язує насіння, тому його розмножують вегетативно, за допомогою відводок й живців.
Живцювання самшиту слід планувати на кінець літа - початок осені (серпень-вересень). Після взяття живців довжиною 10-15 см, листя в нижній частині видаляють. Живці висаджують не дуже глибоко й не щільно у вологу ґрунтосуміш з піску й універсального субстрату, взятих в рівних пропорціях.
Потім поміщають горщик або розсадний ящик в прохолодний парник або неопалюване приміщення з розсіяним, яскравим світлом та періодично зволожують субстрат.
Укорінення займає кілька місяців, тому на постійне місце вкорінені живці можна буде висадити тільки пізньою весною наступного року.
Розмноження відводками - ще один спосіб розмноження самшиту – відводки. Щоб отримати таким способом молоді рослини, слід пізньої осені або ранньою весною прикрити основу кущів земляними горбками, під якими влітку пагони почнуть формувати коріння.
Щоб ґрунт не пересихав, насадження слід регулярно поливати або прикривати горбки мульчею, наприклад, корою. Восени землю можна розгребти, взяти вкорінені живці та висадити на постійне місце.
Хвороби самшиту з фото
Рослина вважається стійкою до більшості захворювань, але в несприятливих умовах вирощування самшит стає вразливим до деяких грибкових інфекцій. Також не варто забувати про фізіологічні проблеми в догляді за самшитом.
Біла плямистість листя. Грибкове захворювання, що викликане збудником Mycosphaerella patouillardi. По краях листяної пластини можна побачити зміни у вигляді дрібних білястих, сухих плям, які з часом зливаються та призводять до засихання й опадання листя.
Лікування полягає у видаленні сильно заражених пагонів та обробці насаджень Топсином M 500 SC або Score 250 EC.
Фітофтора. Одне з найнебезпечніших захворювань, що виникає в результаті зараження грибами Phytophthora cinnamomi й Phytophthora nicotianae. Викликано найчастіше загниванням коріння від надмірної вологи.
У разі зараження коренева система пошкоджується, слабшає, загниває й відмирає. Початкові симптоми зазвичай вперше спостерігаються наприкінці весни або на початку літа, коли при уважному огляді листя можна виявити круглі, темні або світло-коричневі плями з темнішими краями і, можливо, жовтий ореол.
Ці плями з часом збільшуються й зливаються, а потім стають коричневими, всі молоді пагони в'януть та поступово засихають. Заражені рослини слід викопувати та знищувати, а сусідні насадження обприскувати або поливати препаратом, таким як Aliette 80.
Відмирання пагонів самшиту. Хвороба проявляється вже навесні на початку вегетації. Листя на верхівках куща стає спочатку світло-зеленими, з часом жовтіє й буріє.
На пагонах з'являються коричневі плями, які з часом призводять до їх відмирання. Лікування самшиту полягає у видаленні заражених гілочок та застосуванні фунгіцидів, наприклад, Score 250 EC, Topsin M 500 SC. Обробку проводять 2 рази з перервою в 2 тижні.
Борошниста роса. Грибкове захворювання проявляється білуватим нальотом на нижній стороні листя й викликано надмірною вологістю навколишнього середовища при відсутності циркуляції повітря.
Для профілактики при поливі слід уникати намокання крони, а при перших симптомах провести обробку протигрибковим препаратом, наприклад, Score 250 EC, Nimrod 250 EC.
Фізіологічні хвороби самшиту викликані стресом через посуху, пересадку або від зимового опіку. Остання проблема є найпоширенішою у вічнозелених рослин. На початку весни після танення снігу верхнє або крайнє листя та пагони чагарнику стають світло-коричневими.
Вся справа у випаровуванні вологи з поверхні листяної пластини, яке не припиняється навіть взимку. Щоб заповнити дефіцит води, рослина повинна витягати її корінням з землі.
Замерзла земля робить це неможливим, тому чагарник зневоднюється, а поривчастий холодний вітер в сонячну погоду призводить до швидкого висихання й пожовтіння самшиту.
Ознаки того, що самшит постраждав саме від зимового опіку - пошкоджені частини знаходяться з того боку куща, звідки дме вітер (зазвичай з півдня або південного заходу)
Шкідники самшиту
На відміну від хвороб, набагато частіше чагарник страждає від шкідників.
Самшитова листяна блішка (Psylla buxi) — це крихітна комаха (3-5 мм), яка зовні схожа на цикадку. Німфи дорослої комахи висмоктують сік з молодого листя на початку вегетації, тому воно жовтіє й деформується.
На дотик листочки липкі й на них видно біле запушення, яке є виділенням німф. Інсектицидне мило та садові олії ефективні, якщо їх застосовувати ранньою весною. Також рекомендується зрізати кінчики молодих пагонів.
Самшитова вогнівка (Cydalima perspectis) – метелик родом зі Східної Азії, який особливо небезпечний для чагарнику. В останні роки цей шкідник вважається жахом для садівників по всій Європі, оскільки викликає швидку загибель рослини.
Ознаки ураження відразу не видно, оскільки метелик ховається в середині куща й коли починають відмирати зовнішні пагони, з'являється павутина та гусениці, то лікування стає проблематичним. Самшит жовтіє й сохне.
Від початку ураження до зовнішніх ознак може пройти всього кілька днів, оскільки метелик швидко розмножується, а гусениці рясно харчуються як листям, так і корою пагонів.
Гусениці та метелики зазвичай активні з кінця березня до кінця жовтня, з піковим сезоном з середини липня до кінця вересня, але в умовах м'якої зими їх можна зустріти раніше та пізніше.
Чим обробити вогнівку на самшиті? Щоб уникнути зараження, рекомендується періодично оглядати насадження й проводити профілактичні обробки 2 рази на місяць відповідним інсектицидом.
Якщо зараження було виявлено на стадії гусениць, то шкідників прибирають вручну, а потім проводять обробку препаратом. Ефективними засобами є: Прованто Профі, Блискавка, Актара, Актеллік та інші.
Самшитовий кліщ - невидимий неозброєним оком шкідник, якого можна виявити ранньою весною. У цей час він атакує наймолодші пагони.
Симптоми зараження можна побачити по деформації листочків, появі бурих й жовтих плям. Згодом листя повністю засихає. Обробку проводять акарицидними препаратами.
Самшит у ландшафтному дизайні
Самшит, безсумнівно, є найбільш універсальною рослиною в історії садівництва, оскільки має багато застосувань у саду та легко культивується як на сонці, так і в півтіні.
Чагарник прекрасно вписується в натуралістичні композиції з декоративними злаками, невисокими хвойними, яскравими трав'янистими багатолітниками й літниками, карликовими ряболистяними чагарниками, наприклад, вейгелою, барбарисом Тунберга, спіреєю або леукотое.
Особливо ефектні композиції з синьо-блакитною лавандою або каріоптерісом.
Барвисто та ефектно виглядають мальовничі посадки троянд й весняних цибулинних, облямованих вічнозеленими як стриженими, так і неформальними невисокими самшитовими огорожами й бордюрами, які підкреслюють красу квітів.
На напівтінистих ділянках саду створюють композиції з гортензіями, рододендронами та хостами.
Але найчастіше садівники використовують самшит в дизайні саме для створення невисоких живих фігурних огорож та самої різної форми топіарій. Тут його застосування обмежується тільки фантазією садівника.
- Автор: Юлія Закревська