Ботанічний рід представлений тільки одним видом - кольквіцією чарівною (Kolkwitzia amabilis), яка належить до сімейства жимолостеві та тісно пов'язана з родом вейгели.
Родова назва дана на честь Річарда Колквіца - професора ботаніки з Берліна. У природі чагарник росте в гірських районах центрального Китаю до 1300 м над рівнем моря, а в Європу він був завезений на початку 20 століття, де набув поширення в ландшафтному озелененні парків й садів.
Цей великий листопадний чагарник з вигнутими дугою стеблами та рясним весняним цвітінням досягає 3-4 метрів у висоту й ширину. Його старі пагони покриті сіро-коричневою, лускатою корою, яка з віком може відшаровуватися довгими смугами.
Листя еліптичне з рівними краями, зелене, від 3 до 7 см в довжину. Восени забарвлення набуває жовто-фіолетові відтінки.
Цвітіння дуже рясне, починається в кінці травня або на початку червня. П'ятипелюсткові, трубчасті квітки білі або рожеві з жовтою плямою в зіві зібрані в суцвіття. Після цвітіння зав'язуються плоди у вигляді запушених насіннєвих головок.
У декоративному садівництві середньої смуги інтерес представляють кілька морозостійких сортів кольквіції, які відрізняються відтінком цвітіння та розмірами куща:
У розплідниках саджанці продаються із закритою кореневою системою, тому посадку кольквіції можна проводити протягом усього сезону вегетації – з кінця березня по жовтень.
У рослини низькі вимоги до умов вирощування. Чагарник може рости на різних типах родючих ґрунтів, крім важких та заболочених, але віддає перевагу глинисто-піщаним, добре дренованим субстратам зі слабокислим або нейтральним pH.
Для посадки вибирайте сонячні або злегка затінені місця, що захищені від сильного вітру, який взимку може привести до підмерзання молодих пагонів. Кольквіція може рости і в тіні, але цвітіння буде не таким рясним, а варієгатний сорт втратить свою строкатість забарвлення.
Для поліпшення дренажних якостей субстрату під час посадки на дні ями викладають шар з битої цегли або керамзиту. Бідний поживними речовинами ґрунт змішують з компостом або перегноєм.
Поливають молоді насадження за відсутності дощів раз на тиждень, у спеку приблизно раз на 3-4 дні, особливо під час цвітіння. Дорослі кущі добре переносять короткочасну посуху.
Для підтримки достатньої вологості ґрунту та його родючості, землю навколо саджанця рекомендується замульчувати шаром подрібненої кори або компостом висотою 5-7 см.
Рослина морозостійка, але молоді саджанці в районах з суворими зимами вкривають нетканим агротекстилем, а стовбур підгортають опалим листям. У дорослих кущів в безсніжну вітряну зиму можуть підмерзати молоді пагони, які навесні видаляють.
Дорослі кущі ранньою весною раз у 2-3 роки проріджують, щоб забезпечити центральним паросткам доступ до світла та повітря. Зрізають один з трьох найстаріших стебел до їх заснування.
Процедура не тільки зменшить ризик розвитку грибкових захворювань, наприклад, борошнистою росою, але також дозволяє омолодити старі рослини. Для омолодження повторюйте таке обрізування 3 роки поспіль.
Розмножується кольквіція трьома способами - живцями, відводками та кореневою порослю.
Трав'янисті живці довжиною 15-20 см беруть в кінці червня, роблячи зріз трохи нижче точки зростання. Все нижнє листя видаляють, щоб залишилося тільки 1 або 2 пари.
Чим більше листя на живці, тим більше енергії буде йти на їх харчування, а не на розвиток коренів. Це також стосується квітів та бутонів. Перед посадкою в ґрунт зріз живця занурюють в порошок, що стимулює утворення коренів.
Якщо ви використовуєте рідкий гормон вкорінення, то потримайте в ньому стебло близько 5 секунд. Висаджують живці в суміш піску та торфу (2:1), поливають та накривають банкою або прозорим пакетом. Під час вкорінення підтримуйте ґрунт помірно вологим, а сам живець обприскуйте злегка теплою водою.
Накриття раз в день необхідно підіймати для провітрювання на 5-10 хвилин, щоб уникнути зростання цвілі. Зазвичай процес вкорінення займає 3-5 тижнів. Після появи нового зростання накриття прибирають, а саджанець ставлять в добре освітлене місце.
Першу зиму молоду рослину краще залишити в будинку, в прохолодному місці з помірним зимовим поливом. У відкритий ґрунт пересаджують у травні.
Найпростіший спосіб отримання нових екземплярів - це розмноження за допомогою кореневих відростків та відводок.
У першому випадку необхідну кількість кореневої порослі, що вже підросла, відокремлюють від материнської рослини лопатою та викопують з частиною кореня. Решту відростків краще видалити, щоб вони не забирали енергію від рослини й кущ виглядав акуратним та компактним.
У другому випадку бічний пагін нахиляють та кріплять в заздалегідь викопаної неглибокої траншеї, присипають родючим ґрунтом, а верхівку пагона залишають над землею.
Під час вкорінення земля повинна залишатися вологою. Зазвичай до осені в місці утворення коренів з'являється новий вертикальний відросток. Відокремлюють молоду рослину від материнського куща на наступний рік.