- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 1
- Вейгела
Як посадити, виростити, розмножити та доглядати за вейгелою
Зміст
Все частіше садівники, облаштовуючи свої ділянки, використовують не тільки плодоносні дерева і чагарники, але і декоративні рослини. Вейгела — чарівний, квітучий кущ допоможе прикрасити сад, приховати непривабливий куточок або створити неповторну композицію.
Невибагливість до умов утримання, легкість при посадці у відкритий ґрунт і догляді за вейгелою, здатність видозмінюватися за допомогою стрижки роблять цю рослину незамінною в ландшафтному дизайні.
Роль вейгели в ландшафтному дизайні
Вейгела — один з декоративних чагарників, без яких важко уявити сучасний сад. В залежності від сорту ця рослина може бути різної висоти: від 50 см до 2 метрів. Цвіте вейгела два рази в рік.
Навесні й восени кущі вкриваються неймовірними по красі численними квітами білого, рожевого, жовтого, бузкового або малинового кольору.
Забарвлення рослини залежить від сорту, але всі вони мають дивну особливість — на початку формування бутона суцвіття дуже світлі майже безбарвні та чим сильніше розкриваються пелюстки, тим більш насиченим стають кольори.
Витривала і невимоглива до умов утримання вейгела часто використовується в ландшафтних композиціях. Рости вона може як на сонці, так і в півтіні, до того ж добре переносить формувальну стрижку, за допомогою якої рослині можна надати будь-яку форму.
Ці якості квітучого куща — просто знахідка при облаштуванні саду.
Якщо ж на ділянці є ставок, то квітуча на березі вейгела пожвавить своїми фарбами заспокійливий пейзаж.
Вейгела будь-якого сорту може бути неперевершеною як одинична рослина, що висаджена на зеленому газоні, або стати прикрасою композиції.
Добре виглядає вона і в компанії хвойників, що скомпоновані за принципом відмінності форм і кольорів, і, як перехідна ланка, в ансамблі листяних дерев і ґрунтопокривних квітучих рослин.
З низькорослих сортів вейгели виходять симпатичні міксбордери, що прикрашають садову доріжку або оздоблюють певну ландшафтну форму.
З високих сортів чагарнику формують живопліт для створення природного зонування саду.
Добре виглядає вейгела і серед каменів, тому її часто садять біля підніжжя альпінарію.
Варіанти використання на присадибній ділянці: фото
Який клімат буде найкращим?
Вейгела – рід рослин, що належать до сімейства жимолостевих. У природі рослина зустрічається на Далекому Сході й в східній Азії. Культивовані сорти з успіхом вирощують у багатьох регіонах нашої країни.
У районах з холодними зимами рослину необхідно вкривати, особливо молоді чагарники, тому що з віком зимостійкість рослини підвищується. В засушливих районах для гарного росту і рясного цвітіння потрібні регулярні поливи.
Рід вейгели налічує 15 видів і більше як сто гібридних форм. Прабатьками численних сортів стали вейгела квітуча і гібридна.
Шляхом схрещування материнських рослин з вейгелою корейською були отримані рослини різної форми й висоти з різноманітними варіантами забарвлення листя і квітів.
Всі ці чагарники відрізняються витривалістю і відносною зимостійкістю.
Способи розмноження
Вейгела добре розмножується насінням, укоріненням живців і відводками. Варто зауважити, щоб отримати сортову красуню, розмножувати її потрібно тільки живцюванням або відводками. У отриманого саджанця збережуться всі характеристики материнської рослини, а перше цвітіння відбудеться через 2-3 роки.
Посів насіння застосовують у випадках, коли потрібно відразу отримати велику кількість посадкового матеріалу, але зацвітуть такі саджанці лише через 5-6 років і, можливо, будуть відрізнятися від материнської рослини зовні.
Розмноження насінням
Посів насіння краще проводити в спеціально відведеній шкілці, де рослини зможуть перебувати три роки, тому що висаджувати на постійне місце можна тільки трирічний саджанець.
Невелику грядку (шкілку) бажано відгородити бортиками, встановити дуги й накрити агроволокном. Така тепличка вбереже сходи від вітру, сонця і втрати вологи.
Насіння вейгели відмінно сходить, якщо сіяти їх у рік збору. Посів можна проводити навесні, після того, як повністю прогріється ґрунт — зазвичай, це друга половина травня.
Хороші результати дає і підзимовий посів. Його частіше здійснюють в листопаді, після перших заморозків.
Весняний посів насіння:
- За день до посіву грядку рясно пролити розчином фітоспорину.
- По вирівняній поверхні розкласти насіння вейгели.
- Присипати зверху невеликим шаром вологого кокосового субстрату, торфу або піску та ущільнити.
- Тепличку щільно закрити агроволокном.
Зволожувати посіви потрібно буде перший час кожен день. Найзручніше користуватися при цьому пульверизатором, щоб не змити насіння. Сходи з'являться через 3-4 тижні.
Посів насіння під зиму:
- Після перших заморозків на підготовленій грядці розкласти насіння.
- Присипати невеликим шаром торфу або кокосового субстрату.
- Зверху вкрити посадку тирсою, соломою або агроволокном.
- Навесні прибрати з грядки утеплення і зробити теплицю з дугами. Саджанці, що зійшли, акуратно проріджують. Не потрібно висмикувати зайві паростки — краще відрізати їх ножицями.
Сіяти рослину можна в контейнери та вирощувати в домашніх умовах. Влітку саджанці переносять у сад, вибравши для них тихе тінисте місце.
Живцюванням
Вдалі терміни для живцювання - березень і травень-червень. У першому випадку нарізають живці зі здерев'янілих торішніх пагонів, у другому - з молодих приростів. Для літнього вкорінення живці заготовляють з нижньої частини молодого пагона. Зелені верхівки приростів для вкорінення не використовуються.
Покроковий процес вкорінення:
- Зі зрізаних пагонів нарізають живці близько 10 см завдовжки. У літніх живців залишають пару верхнього листя, скорочуючи його наполовину, інші прибирають.
- Ящик заповнюють сумішшю торфу і піску 1:1.
- Зрізи живців присипають порошком Корневин.
- Паличкою в ґрунті роблять заглиблення на відстані 10-15 см один від одного.
- Живці на 2/3 занурюють в лунки й притискають землю.
Якщо живцювання відбувається влітку — контейнер виносять в сад і поміщають у теплицю під плівку, але з обов'язковим провітрюванням.
При весняному вкоріненні живці ставлять в світле тепле місце в кімнаті. Коли саджанці почнуть зростати, можна вважати, що укорінення пройшло успішно. Їх розсаджують в окремі горщики та молоді пагони прищипують.
Бутони, що з’являються, необхідно видаляти, щоб сили рослини йшли на утворення коренів.
Подальший догляд за живцями не викликає яких-небудь труднощів. Основні вимоги - тінисте безвітряне місце, своєчасний полив і підгодівлі.
Підійдуть будь-які мінеральні й органічні добрива для квітів, які вносять почергово.
Готуючи розчин для кореневих підживлень важливо дотримуватися пропорції, зазначені в інструкції. Завжди краще недогодувати рослину, ніж перегодувати, тому при будь-яких сумнівах краще розвести препарат трохи великою кількістю води.
Укоріненням відводків
Найпростіший і надійний спосіб розмноження вейгели - укорінення відводків.
Ранньою весною, до розпускання бруньок, вибирають пагін, що знаходиться на невеликій відстані від землі. Під ним насипають горбком пухкий родючий ґрунт.
Порядок вкорінення:
- В тому місці, де гілка буде торкатися землі, злегка зрізають кору, щоб прискорити утворення коренів.
- Пагін пригинають, закріплюють шпилькою і засипають ґрунтом. Злегка зволожують і накривають плівкою - земля у цьому місці повинна бути завжди вологою.
- За літо відводок вкорениться і вже наступної весни його можна буде відокремити й висадити в шкілку.
Особливості посадки вейгели у відкритий ґрунт
Щоб кущик вейгели прижився і тішив господарів довгі роки, дуже важливо вибрати відповідне місце в саду. Ця рослина добре себе почуває і в півтіні, і на сонце, однак, для південних районів перевагу треба віддати тінистим місцям.
У районах з непередбачуваним кліматом висаджувати рослину найкраще з південної сторони будівлі, яка захистить її від холодних північних вітрів.
Важливо, щоб ділянка з висадженою рослиною не підтоплювалася талими водами.
Для посадки готують яму, розміри якої залежать від родючості ґрунту. На хорошому, родючому ґрунті досить викопати лунку 30х30 см, на бідному 50х50 см.
Покроковий процес посадки:
- На дно підготовленої ями укладають дренаж (гравій, щебінь або керамзит).
- Насипають невелику кількість землі, змішаної з добривами (Кеміра Люкс, Кеміра квіткова або будь-яке універсальне для весняних посадок).
- Яму до половини засипають підготовленою сумішшю з садової землі, дернової, компосту, торфу і піску, узятих в рівних кількостях.
- По центру лунки встановлюють саджанець таким чином, щоб після посадки шийка рослини виявилася врівень із землею, розправляють коріння і присипають підготовленим ґрунтом.
- Землю навколо рослини ущільнюють і поливають.
- Після поливу досипають землі, формують пристовбурне коло і мульчують поверхню.
Як правильно доглядати
Вейгела, що висаджена за всіма правилами, не доставить особливих турбот по догляду. Молодій рослині під час приживлюваності знадобляться трохи більш часті поливи. Поливати краще всього в ранкові або вечірні години водою кімнатної температури.
Мульча шаром 8-10 см значно зменшить трудовитрати, тому що під нею довше зберігається волога, а, значить, поливати можна рідше. Прополювання та розпушування на такій поверхні теж практично не потрібні.
Внесення підгодівлі
Якщо посадкова яма була заправлена родючим ґрунтом з добривами, то перші два роки підгодівлі рослині не потрібні.
Подальше внесення добрив:
- Ранньою весною вносять комплексне мінеральне добриво, що містить азот, фосфор і калій.
- З початком формування бутонів кущ підживлюють фосфорно-калійними добривами, які забезпечать тривале яскраве цвітіння і підготують пагони до зими.
- Третій раз добрива вносять восени під перекопуванням, розсипаючи біля стовбура 150 г золи і 250 г доломітового борошна або осінні мінеральні добрива в кількості, що рекомендована виробником.
Навесні й влітку підгодівлі краще вносити в рідкому вигляді, розводячи добриво у воді — так рослина швидше отримає необхідні елементи живлення. Робити це краще після поливу або дощу, щоб не допустити опіку коренів.
Для теплолюбних рослин дуже важливо не порушувати принцип внесення підгодівлі, тому що це може негативно позначитися на зимівлі чагарнику.
Азот стимулює ріст пагонів, тому його можна вносити тільки в першій половині літа. Далі пагонам потрібно визріти, щоб не вимерзнуть взимку, і допоможуть в цьому фосфор і калій.
Особливості обрізування
Як і багато інших декоративних чагарників, вейгелу потрібно обрізувати.
У молодих рослин ранньою весною видаляють поламані й знищені пагони. Дорослим кущам бажано організувати обрізування після цвітіння — видаляють всі відцвілі пагони, і, якщо зробити це вчасно, то молоді прирости встигнуть зацвісти в кінці літа.
Повторне цвітіння не буде таким пишним, як перше, але також прикрасить кущ і порадує власників.
Старим кущам вейгели потрібне обрізування для омолодження, при якому молоді пагони обрізають приблизно на 1/3, а гілки старше 3-4 років видаляються повністю.
Іноді садівники обрізають усі пагони, і чагарник легко переносить таку операцію.
Підготовка до зими
На більшій території нашої країни рослину необхідно вкривати на зиму. Без укриття чагарник переживе зиму тільки в південних районах, де стовпчик термометра рідко опускається нижче 0 °C. Тут досить навколо рослини насипати горбик землі висотою 20-30 см і замульчувати.
Як виростити бругмансію садову, догляд взимку та розмноження
Морозостійкість вейгели підвищується по мірі дорослішання, тому особливо ретельно ховаються молоді кущі.
До настання морозів підготувати пристовбурне коло — прополоти, розпушити й засипати сухою землею шаром не менше 20 см. Зверху замульчувати соломою або тирсою.
Безпосередньо до укриття рослини приступають після перших заморозків. Робити це необхідно в суху погоду, тому що вологість може привести до загнивання пагонів і появі цвілі.
Для укриття над кущем вейгели споруджують каркас та обертають агроволокном або мішковиною у 2-3 шари. Зверху конструкцію вкривають плівкою і надійно закріплюють.
Декоративні сосни для саду — умови вирощування та розмноження
Зробити це потрібно так, щоб при можливих відлизі й дощах всередину не потрапляла вода, але водночас й залишався доступ повітря.
Добре використовувати для цих цілей гідро - або пароізоляцію, які продаються у всіх будівельних магазинах. Цей матеріал пропускає повітря і водночас відштовхує воду.
Якщо чагарник невисокий, можна спробувати пригнути гілки. Для цього рослину обгортають мішковиною і нахиляють до землі. Під гілки підкладають солому, сухе листя і фіксують дугами.
Зверху споруду також утеплюють будь-яким матеріалом і накривають плівкою.
Хвороби й шкідники
Вейгела — невибаглива рослина і не доставляє особливого клопоту при вирощуванні. Іноді трапляється, що посаджена рослина нормально розвивається, але в призначений термін не цвіте.
Важко сказати, в чому причина, але часто, після пересадки, чагарник оживає і радує власників яскравим цвітінням. Можливо, місце було обрано невдало, або склад ґрунту не влаштовував рослину.
Зі шкідників на рослину може напасти попелиця, павутинний кліщ або гусениці. При перших ознаках появи комах необхідно обробити кущі інсектицидом.
Сьогодні у продажу можна знайти величезну кількість отрутохімікатів на всі випадки життя. Проте варто віддати перевагу біологічним препаратам, таких як Фітоверм, Акарин, Іскра-Біо — користі приносять не менше, ніж отруйні побратими, проте, шкоди навколишньому середовищу від них немає.
Важливо тільки не обприскувати рослини цими препаратами під час цвітіння, щоб не постраждали бджоли.
Виконавши прості агротехнічні техніки по посадці й догляді за вейгелою, можна отримати чудовий квітучий чагарник.
Різноманіття видів і форм цієї рослини з яскравими, або навпаки, ніжними квітами, можливо, у когось викличе бажання виростити власну колекцію сортових квітів.
- Автор: Юлія Закревська
