Зміст
Дзвіночок – трав'яниста культура з сімейства Дзвоникових. Росте в помірних широтах з континентальним кліматом. Налічується понад 400 видів цієї культури. Представлена однорічником, дворічником або багаторічником. Часто використовується для декорації клумб.
Дзвоники – дуже привабливі однорічні та багаторічні рослини, квіти яких, як ви можете легко здогадатися, приймають форму ефектних дзвіночків.
Вони привертають увагу оригінальними формами й квітами, а безліч видів та сортів означає, що кожен знайде ідеальне рішення для свого саду. Мало того, дзвоники – нескладні у догляді рослини, так що навіть початківці садівники можуть успішно вирощувати їх.
Альпійський дзвоник (Campanula alpina) – багаторічна рослина, що населяє гірські райони вище 1400 м над рівнем моря.
Влітку бузково-блакитні квіти з характерною формою рясно покривають вапняні ділянки, зачаровуючи своєю красою та стійкістю до високогір’я. Через особливі умови життя альпійський дзвіночок в саду зустрічається досить рідко.
Campanula alpina – це багаторічна гірська рослина, яка налічує понад 300 видів. У найвищих частинах Татр вид мешкає в кислих й холодних ґрунтах, виявляючи ділянки в гранітних тріщинах скель та інших вапнякових місцях. За межами Татр альпійський дзвіночок зустрічається в Альпах та Карпатах.
Ніжні дзвіночки пристосувалися до суворих гірських умов. Характерними відмінними рисами цього виду є густі мохові стебла й листя, товсте коріння, що дозволяє їм залишатися в ущелинах скель та низький зріст, близько 10-30 см, що дозволяє багаторічним рослинам виживати в мінливих погодних умовах.
Нижнє блискуче ланцетне листя утворює розетки. У липні й серпні з'являються великі бузково-блакитні, іноді білі квітки. Дзвіночки – це плоди насіннєвих капсул. Насіння висівають в сонячний і сухий день.
Вирощувати низькі рослини в альпінарії нелегко. Вимоги до вирощування – забезпечення рослин сонячним, але прохолодним місцем і відповідним субстратом.
Саджанці садять в проникну підкладку з кислотним pH, наприклад, між гранітними каменями, з невеликим шаром гумусу, який імітує природне середовище.
Високогірні рослини пристосовані проводити зимові місяці під снігом. В альпінаріях взимку без снігу бажано сприяти зимівлі морозостійких дзвонів, покриваючи їх ялиновими гілками.
Після цвітіння дзвоники гинуть, тому їх насіння варто придбати. Посів насіння проводиться ранньою весною. Альпійський дзвоник, вирощений в контейнерах, може стати оригінальною прикрасою літніх терас та балконів.
Багаторічник в природному стані зустрічається в Карпатах. Він відрізняється кучерявими гіллястими та густо покритими стеблами, які лежать або стоять вертикально. Грубе листя набуває форму серця в нижніх частинах і навіть на верхівці стебла.
Цвітіння припадає на літні місяці. Окрасою виду є темно-сині або білі великі квітки, близько 3 см в діаметрі. Вони проростають з квітконосів, по одному або по кілька за раз.
Карпатський дзвоник росте на вапняних ґрунтах. Рослину можна побачити в сонячних місцях, між камінням, де підтримується помірна вологість ґрунту.
Розмножується з насіння, поширюючись сам по собі. Багаторічник морозостійкий.
Карпатський вид стійкий до хвороб й шкідників. Рідко його розвитку загрожують равлики та іржа – грибкове захворювання, яке призводить до пошкодження листя.
Симптомами захворювання є помаранчеві плями, які з'являються на нижньому боці листяної пластинки. Іржа розвивається в теплу й дощову погоду.
Карпатський дзвоник – один з найкрасивіших видів, який охоче вирощують в альпінаріях, на стінах, в натуралістичних садах та в домашніх клумбах. Посадка здійснюється в сонячному місці, в родючому і лужному ґрунті.
Садити можна до 25 рослин на 1 м² в період з квітня по вересень. Після цвітіння варто зрізати багаторічники низько над землею, щоб продовжити цвітіння. Рослини будуть відроджені протягом двох тижнів. Дзвіночки – витривалі рослини, тому їх можна вирощувати по всій країні.
Відмінною рисою цього виду є синьо-фіолетові зіркові квітки, зібрані в короткі грона, що складаються з близько 10 квіток. Соковите зелене листя з зубчастими краями посаджені на пухнасті, злегка повзучі пагони.
Рослини утворюють компактні кущики висотою до 20 см. Квітки дзвіночка довжиною близько 2 см розквітають в червні і прикрашають рослину до кінця липня.
Далматинський дзвіночок пристосований до життя під час посухи завдяки довгим вусам, що проникають в кожну ущелину скелі.
У садах рослина добре себе почуває в сонячних та напівтінистих місцях, в субстраті з нейтральним pH. Дзвоники віддають перевагу легким та добре дренованим ґрунтам – від бідних й сухих до помірно вологих та помірно родючих. Уникайте посадки в глинистому ґрунті з поганим водопоглинанням.
Багаторічник повністю морозостійкий.
Далматинський дзвіночок часто садять в альпінаріях, прикрашають стіни, сухі тераси й багаторічні сади. Чарівні численні квіти красиво виглядають на тлі вищих рослин.
Він створює барвисті композиції з іншими скельними рослинами, а також з іншими дзвониками.
Рослину можна садити групами по 2-3 або окремо, близько 11-15 дзвоників на 1 м², на відстані 30-40 см один від одного. Багаторічник буде широко рости, покриваючи землю щільними подушками.
Догляд – обрізування після цвітіння в липні. Регулярне видалення зів'ялих квітів також збільшить час цвітіння. Протягом тривалих періодів без дощів дзвоники слід поливати.
Дзвіночки є гарною прикрасою балконів та терас, тому що можна успішно вирощувати багаторічні рослини в горщику. Висячі квітучі пагони виглядають особливо ефектно в підвісних контейнерах.
Догляд за дзвониками в горщику складається з помірного поливу – рослина не переносить переливу. Поливайте дзвіночки, коли висихає верхній шар субстрату, намагаючись не намочити листя.
Після цвітіння потрібно сильно обрізати пагони, що дозволить рослині знову зацвісти. Після процедури необхідно підживити рослину, наприклад, складними добривами або компостом.
Цікавим фактом є те, що нині ці рослини широко поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Їх також не можна знайти в районах великих пустель.
Нижнє листя дзвіночків має довгасто-ланцетну форму, тоді як листя стебла вузьколанцетної форми та малорухливі. Вони відчуваються дуже жорсткими на дотик, а листяна пластинка блискуча, з дрібними й дистальними зубцями. Основа листя поступово звужується і перетворюється у ніжку.
Персиколистий дзвіночок можна розмножувати двома способами. Перший – це посів насіння, а другий – розмноження шляхом ділення коренів.
Ви повинні знати, що рослини, які розмножуються посівом насіння, набагато пізніше принесуть нам бажані результати. Тому, якщо ви хочете отримати дорослі рослини в короткі терміни, краще проводити розмноження шляхом ділення коренів.
Персиколисті дзвіночки слід садити пізньою весною, тому що тоді більше немає ризику заморозків.
Дзвоники Пожарського – це повзуча рослина з пагонами довжиною 70 см. Багаторічник утворює серцеподібне листя довжиною близько 3 см і ніжні блакитні дзвіночки, що прикрашають ваш сад з червня до кінця вересня.
Дзвіночок Пожарського - рослина для сонячних і злегка тінистих місць. Найкраще росте на вапняному ґрунті. Не терпить застою води.
Рослина утворює ефектне ґрунтопокривне килимове покриття для садових куточків. Вона також використовується в альпінаріях, на стінах та в контейнерах. Ви можемо створювати квіткові композиції, саджаючи дзвіночки на тлі більш яскравих багаторічних рослин. На 1 м² має бути 9 рослин, посаджених кожні 30 см.
Догляд за дзвониками Пожарського включає в себе обрізування, яке проводиться на рубежі липня і серпня, після завершення цвітіння. Зрізувати потрібно приблизно на 10 см над землею.
Однорічні рослини розмножуються виключно насіннєвим методом. Насіння можна посіяти в жовтні на клумбу. За зиму воно пройде природну стратифікацію, а навесні все дружно зійде.
Насіння зазвичай сіють в горщики (стаканчики) в березні, а в травні його висівають прямо на клумбу. Попередньо посівний матеріал витримують в холодильнику, на полиці з овочами, протягом 2 місяців.
Для багаторічних дзвіночків існує кілька способів розмноження. Найпоширеніший - поділ куща.
Дзвоники дуже добре розмножуються поділом. Скориставшись цим способом, гарантовано отримаєте і збережете всі особливості сорту.
Ділять кущ після цвітіння – в серпні або на початку осені. Рослину обережно викопати з коренем із землі та розділити на окремі частини, при цьому враховується такий момент – на кожній поділеній кореневій частині має бути кілька ростових бруньок.
Розділені частини відразу висаджуються на постійне місце так, щоб коренева шийка була врівень з поверхнею ґрунту. Важливо не залишати в цей період посадки без уваги. Поливати слід по можливості частіше, але без переливу, до появи нових паростків.
Дзвіночок живе довго на одному місці, але краще росте, коли раз у два або три роки його розсаджують.
Однак врахуйте, що не для кожного виду підходить цей метод. Є види, у яких коренева система стрижнева, тобто схожа на морквину. Поділити таке коріння не вийде, тому розмноження можливо тільки насінням.
При пересадці важливо знати й враховувати – яка коренева система у дзвіночків. Якщо глибока і потужна, то ділити такі види добре рано навесні. Якщо рослини невеликі, зі слабкою тонкою й неглибокою кореневою системою, то краще почекати травневого тепла, коли прогріється ґрунт.
Не вийшло пересадити дзвіночок влітку після цвітіння? Не біда, робота переноситься на весну. Навесні дзвіночок розмножується молодими відростками, які інтенсивно починають рости від кореня з приходом тепла. Від куща відділяється потрібна кількість пагонів і висаджується на підготовлене місце.
Ще один спосіб розмноження – зеленими живцями, коли зі здорового дорослого куща зрізується молоде квітконосне стебло.
Ранні м'які зелені пагони трав'янистих дзвіночків швидко вкорінюються. Крім дзвіночків, ви також можете використовувати цю техніку на хризантемах, айстрах, дельфініумах, жоржинах.
Дізнайтеся, як розмножувати дзвіночки, використовуючи живцювання, нижче.
Знадобиться:
Використовуйте гострий ніж, щоб зрізати точку, в якій пагони виходять з кореневої системи. Біля основи живця, який ви ріжете, повинна бути тверда тканина.
Обріжте основу живця, і, якщо розетка листя дуже велика, вменшіть її, обрізавши листя.
Посадіть живці в родючий ґрунт, оскільки вони будуть рости швидко і потребують додаткового підживлення.
Гарно полийте живці, потім помістіть весь горщик в поліетиленовий пакет і зв'яжіть вершину. Вони швидко вкорінюються, але не забувайте розв'язувати пакет і регулярно провітрювати їх, щоб запобігти гниттю.
Спочатку живці дзвіночка можуть зав'янути, тому їх швидко закопують і добре поливають, - вони скоро одужають. Вкорінення відбудеться через кілька тижнів, після чого ви можете їх пересадити.
Особливо хороший цей спосіб розмноження для видів, у яких сланкі пагони.
Насінням розмноження дзвіночка можливо й в осінній період. Відразу посівом у відкритий ґрунт. Але не завжди цей спосіб виявляється вдалим. В окремих випадках за зиму дрібне насіння дзвіночка просто пропадає. Тому надійніше навесні скористатися розсадним способом.
Навесні, в період зростання дзвоники можна підгодувати азотними домішками. У ґрунт бажано додати трохи деревної золи, перепрілого гною.
Перед цвітінням землю удобрюють калійними й фосфорними речовинами з розрахунку 35 г на 1 м² ділянки.
Дзвіночки рідко хворіють. Правда, в разі багаторічного вирощування на одному і тому ж місці можуть захворіти на грибкову інфекцію (фузаріозом, склеротинією, ботритисом). Для профілактики рослини навесні обприскують розчином фунгіциду (Фундазолу).
Дзвіночки піддаються атакам комах. Від них рятують кроплення часниковим розчином або інсектицидом.
У дощове літо на кущі дзвіночків можливий напад слимаків та равликів. Для боротьби з равликами і слимаками використовується суха гірчиця, пекучий перець, розсипаний серед кущів, а також хімічні засоби: «Грім», «Мета».
Ще трохи клопоту і ваш сад урізноманітнить буйне цвітіння ніжних зворушливих дзвіночків.