Зміст
Глоксинія родом із Південної Америки і отримала свою назву на честь французького натураліста зі Страсбурга Б. П. Глоксину наприкінці 18 століття.
Друга назва рослини - синінгія і раніше ботаніки думали, що це різні культури, тому що квітка була виявлена в 1785 в Бразилії ще одним ботаніком В. Синінгом. Згодом вчені дійшли висновку, що обидві рослини належать роду глоксинія, що входять до сімейства Геснерієвих.
Популярність і любов квітникарів глоксинія кімнатна заслужила завдяки тривалому й рясному цвітінню, дивовижним ефектним квітам та простоті у догляді. Великі яскраві квіти культури вражають різноманітністю колірної гами.
Вони включають безліч відтінків синього, бордового, малинового, червоного, білого, фіолетового та навіть майже чорного, часто з контрастним малюнком. За формою прості або махрові, часто запашні.
Щороку селекціонери дарують нам все нові ефектні гібриди та сортові форми цієї чудової рослини.
Від невеликих овальних бульбоцибулин відходять стебла з великим овальним бархатистим листям на коротких м'ясистих ніжках. Своїм зовнішнім виглядом синінгія дуже нагадує африканську фіалку, але більшого розміру.
Кімнатна глоксинія в домашніх умовах досить легко вирощується протягом 2-3 років. Згодом кількість квіток зменшується і рослина потребує оновлення.
Культура світлолюбна й комфортно почувається при яскравому розсіяному світлі. У короткий період з початку лютого до кінця квітня рослині можна дати трохи прямого сонячного проміння.
Традиційно найкращою експозицією для культури вважаються західні вікна. Північне положення також забезпечує достатньо світла для нормального зростання, але повторне цвітіння може не розпочатися. На східних та південних вікнах культурі потрібно затінення.
Оскільки культура родом з тропічних лісів, то вологість на рівні 60-80% є важливим фактором у вирощуванні глоксинії в домашніх умовах. Занадто сухе повітря в приміщенні відбивається на зовнішньому вигляді рослини - листя починає скручуватися, а бутони й квітки опадають.
Підвищуючи вологість розпиленням води та поливом, враховуйте той факт, що культура не виносить попадання вологи на листя та квітки, тому найкращим варіантом буде встановити горщик на піддон з вологою галькою або розпорошувати воду неподалік рослини.
Протягом усього сезону вегетації тропічна красуня вимагає багато поливу, 2-3 рази на тиждень, який проводять у міру легкого висихання верхнього шару субстрату, розподіляючи вологу рівномірно по поверхні ґрунту.
Слід пам'ятати, що полив холодною водою є абсолютно протипоказаним! Вона повинна бути м'якою, кімнатної температури та без шкідливих домішок й солей. Надлишковий полив згубний для глоксинії, тому що призводить до загнивання наземної частини.
Забезпечуючи адекватну вологість, не забувайте також про хорошу циркуляцію повітря, яка сприяє запобіганню грибковим захворюванням. На початку осені поливаємо рідше, а наприкінці вересня полив скорочуємо, тому що рослина готується до спокою.
Підгодовуємо синінгію кожні 2 тижні з квітня до серпня. При виборі мінеральних добрив для квітучих рослин пам'ятайте, що основними поживними компонентами є калій та фосфор.
Надлишок азоту під час підживлення призводить до збільшення зеленої маси й негативно відбивається на формуванні квіткових бруньок. Цвітіння зазвичай починається наприкінці весни й триває до середини літа, інколи ж при відповідному догляді до початку вересня.
Перший цикл цвітіння закінчується приблизно у червні. Після в'янення квіток можна залишити 2-3 нижні листи, обрізавши стебло. За кілька днів у пазухах листя з'являться пасинки. Слабкі паростки краще видалити, залишивши найміцніший.
За місяць почнуть зав'язуватися бутони. Друга хвиля цвітіння буде не настільки рясною та яскравою.
Синінгія потребує періоду спокою, до якого вона починає готуватися вже з кінця вересня. Зростання культури зупиняється, а наземна частина поступово відмирає.
Бульбоцибулини глоксинії зимують у ґрунті до наступного сезону вегетації, тривалість сплячки приблизно 4 місяці. Оптимальна температура в цей період становить близько 10-16 °С. У теплому приміщенні бульби прокидаються раніше.
Відмерлу наземну частину обрізаємо, а бульби поміщаємо в пакет на вологий торф, що змішаний із піском або перлітом.
Можна також залишити їх зимувати у горщиках, накривши плівкою. Зберігають обов'язково у темному місці.
Наприкінці січня або у лютому бруньки росту на бульбах починають прокидатися та глоксинію пересаджують в новий субстрат з живильної суміші.
Їх обтрушують від землі, хворе та мертве коріння видаляють. Перед посадкою для дезінфекції та профілактики грибкових захворювань бульби бажано залишити на 30 хвилин у слабкому розчині марганцівки або фунгіцидних препаратів (фітоспорин, фундазол), а потім висушити протягом дня.
У тісному горщику рослина зацвіте раніше, тому вибирайте невелику місткість. Краще використовувати керамічні або глиняні місткості без покриття, які добре тримають вологу та повітропроникні.
Не забудьте також забезпечити рослині хороший дренаж, виклавши на дні горщика керамзит або дрібну гальку. Бульби поміщають у ґрунт й засипають так, щоб верх залишився відкритим, приблизно на 2/3, при цьому земля не повинна потрапити на паросток.
Після посадки горщик ставлять у добре освітлене місце та періодично помірно поливають навколо бульби, волога не повинна потрапляти на її центр та паростки.
У міру зростання потреба у воді буде збільшуватися. Коли паростки на бульбі підростуть до 2-3 см, можна досипати трохи субстрату в горщик та присипати бульбу до верхівки.
Ґрунт для вирощування глоксинії можна придбати в магазині (підійде для фіалок, бегоній та сенполій), а можна приготувати самостійно суміш із торфу, листяної землі та крупкого піску, який забезпечує водопроникність у співвідношенні 1:1:0,5.
Оптимальна температура для проростання бульб – 23-25 °C. Одна бульбоцибулина зазвичай дає кілька пагонів. Фахівці рекомендують видалити слабкі пагони та залишити сильні, не більше двох.
Глоксинія в домашніх умовах розмножується листяними живцями, насінням, квітконосами або поділом бульбоцибулин.
Технологія розмноження листям аналогічна до фіалок. Її також можна застосувати і до квітконосів, які зрізуються після відцвітання та ставляться у воду для подальшого вкорінення.
Насіння краще висівати у лютому або березні в широких плоских контейнерах з дренажними отворами в суміш із торфу та перліту (піску) 1:1, злегка поглиблюючи його у вологий субстрат.
Потім контейнер накривають склом, створюючи тепличку, й ставлять у добре освітлене місце. Щоб підвищити ймовірність проростання, дуже важливо забезпечити належну температуру та частоту поливу. Насіння проростає протягом 7 -10 днів при температурі 22 °C.
Щодня ґрунт оббризкуємо водою з розпилювача. З появою сходів скло прибираємо. Через вісім тижнів після проростання молоді сіянці можна пікірувати та розсаджувати в окремі горщики.
Через 14 тижнів у молодих рослин на листових вузлах починають формуватися молоді квіткові бруньки.
Розмноження глоксинії листяними живцями. Листя відрізають там, де воно з'єднується зі стеблом, поміщають черешок у горщик з вологим ґрунтом. Для укорінення використовують також фрагменти листя, розрізавши їх на дві частини.
Контейнер або горщик накривають прозорим поліетиленовим пакетом та під час укорінення тримають у теплі та півтіні. Іноді паросток з'являється швидко, інколи ж процес займає кілька тижнів та навіть місяців. Все залежить від швидкості формування маленької бульбочки в субстраті.
Після появи нового зростання пакет прибирають, а саджанці переносять у місце з яскравим розсіяним світлом.
Ще за пару тижнів молоді рослини пересаджують в окремі горщики.
Розмноження бульбами. Навесні, коли бульбоцибулини почнуть прокидатися, велику зрілу бульбу розрізують гострим ножем на кілька частин, кожна з яких повинна мати бруньку росту.
Такий спосіб використовують й для омолодження синінгії. Зрізи посипають товченим деревним або активованим вугіллям, підсушують й саджають в окремий горщик.
Ці ніжні рослини сприйнятливі до деяких хвороб та шкідників, особливо при неправильному догляді.
Глоксинія дуже чутлива до води на листі та нестачі циркуляції повітря. Ці два фактори можуть призвести до розвитку грибкових захворювань (листяна грибкова плямистість або сіра гниль).
Заболочування субстрату через перелив або відсутність дренажу є причиною загнивання бульб глоксинії. Лікування полягає у видаленні пошкодженого листя, зменшенні вологості повітря та обробці квітки фунгіцідом.
Уражену гниллю бульбу викопують, замочують на кілька хвилин у фунгіциді, просушують та заново висаджують у новий горщик та ґрунт.
Інші проблеми рослини
Зі шкідників варто побоюватися цикламенового кліща. Симптоми ураження шкідником: деформоване, зморшкувате листя, відсутність цвітіння. Позбутися кліща досить складно, необхідна неодноразова обробка акарицидами.