Зміст
Серед величезного сімейства папоротей популярністю у квітникарів користується витончений адіантум або адіант, відомий також як Венерине волосся.
Представників роду можна зустріти в Південній Америці, Новій Зеландії, на Мадагаскарі, в Африці, Азії, де вони ростуть у вологих тропічних лісах і прибережних зонах, тому ключовим фактором догляду за адіантумом в домашніх умовах є підвищена вологість повітря.
Більшість видів характеризуються тонкими, гнучкими ніжками, які посипані невеликими, ніжними, смарагдовими листочками, розташованими віялоподібно. Спори дозрівають на нижньому боці листяної пластини.
Підземна частина являє собою кореневище, яке розвивається горизонтально. На його поверхні можна побачити бруньки зростання, з яких народжуються нові пагони.
Листочки папороті володіють цікавою особливістю відштовхувати воду в час дощу, тому назва роду Adiantum перекладається з грецької як «рослина, яка не мокне».
Адіантум Радді (A. raddianum) - висота виду близько 50 см. Ніжки майже чорного забарвлення, на тлі якої ефектно виглядають зелені листочки. Представлений в культурі цікавими сортами «Lisa», «Fritz Luethi», «Elegans» з червоними пагонами, «Fragrans» з великими листками.
Адіантум ніжний (A. tenerum) - велика папороть родом з островів Індонезії, яка може досягати до 70 см у висоту.
Її довгі, тонкі ніжки нагадують пагони плакучої верби. У невисокого сорту «Scutum Roseum» молоді перисті листочки на кінчиках пофарбовані в рожевий колір.
Адіантум венерине волосся (A. capillus veneris) - найвідоміша і широко поширена в квітникарстві папороть, яка зобов'язана своєю популярністю високими декоративними якостями та витривалістю в догляді.
Венерине волосся, як і перераховані вище види, не схожий на традиційні папороті, його листочки нагадують мініатюрні трикутники, порізані по зовнішньому краю, а ніжки настільки тонкі й гнучкі, що дійсно нагадують волосся.
Адіант не переносить прямих сонячних променів, які спалюють ніжне листя. Рослина відчуває себе комфортно в напівтінистих місцях будинку. Кращою експозицією буде північна, північно-західна або північно-східна сторона біля вікна. Намагайтеся менше переставляти горщик, тому що культура не любить переміщення.
Адіант належить до рослин, які потребують чистого повітря і дуже чутливі до тютюнового диму і пилу. Частіше провітрюйте приміщення, але захищайте папороть від протягів і перепаду температур, які для неї згубні.
Рослина віддає перевагу температурі в межах 18-24 ̊С. Зимовий мінімум становить 13 ̊С.
Вихідцю з вологих тропічних регіонів життєво необхідна висока вологість повітря на рівні 60-70%. Щодня потрібно збризкувати листочки м'якою водою. Рекомендується також поставити горщик на підставку з керамзитом, який залитий водою, так щоб дно горщика не торкалося поверхні води.
Якщо листя засихає, то обріжте його і спробуйте зберегти рослину, щодня розпорошуючи воду до появи молодих паростків. Взимку не ставте горщик поруч з нагрівальними приладами.
Пишна зелена маса рослини випаровує багато води, тому в догляд за адіантумом в домашніх умовах входить регулярний полив. Ґрунт повинен бути завжди злегка вологим, навіть короткочасна нестача води призводить до пошкодження коренів і в'янення листя.
Взимку верхній шар субстрату між зрошенням повинен трохи просохнути, але тільки якщо в приміщенні температура менше ніж 17 ̊С. Проте, слід уникати заболочування ґрунту, особливо в прохолодних умовах. Інтервал поливу — кожні 2-7 днів, в залежності від сезону.
Зрошення проводять м'якою водою кімнатної температури. Засохлу рослину можна реанімувати, помістивши горщик в місткість з водою на півгодини, а залишкам води дати стекти.
Папороть росте досить повільно, тому пересадки вимагає раз у 3-4 роки, коли коріння вже видно з дренажних отворів. Горщик вибираємо на 2 см більше попереднього, щоб кореневій системі рослини було досить (але не надто) просторо.
На дні необхідно викласти високий дренажний шар. Ґрунт повинен бути злегка кислий, родючий, збагачений гумусом. Добре підійде суміш з універсального квіткового ґрунту з додаванням торфу в співвідношенні 2:1.
Підживлення проводять тільки при активному зростанні. Використовують добрива для папоротей або декоративно-листяних культур кожні 3 тижні з весни по вересень, половиною дози від рекомендованої виробником. У воду для обприскування листя можна додавати стимулятори росту раз у 2 тижні.
У догляд за адіантумом в домашніх умовах входить також весняна стрижка старих і засохлих ніжок, щоб звільнити місце для нового зростання.
Розмножують тільки дорослі екземпляри з добре розвиненою кореневою системою і великою кількістю точок зростання. Процедуру проводять навесні під час пересадки.
Кореневу кулю розрізають на дві-три частини, зрізи обробляють порошком деревного вугілля і пересаджують в окремі горщики так, щоб коренева шийка не сильно заглиблювалась в ґрунт. Молоді рослини добре поливають і перші 2 тижні тримають в тіні. Добрива починають вносити тільки на наступний рік.
Невеликі коричневі капсули-спори при дозріванні перетворюються на дрібний пил, коли їх торкаються. При посіві дійте наступним чином.
Обріжте листя зі спорами, покладіть їх на папір і дочекайтеся, коли вони висохнуть. Спори зазвичай падають на папір після 2-3 днів сушіння.
Заповніть невеликий контейнер родючим субстратом на основі торфу, зверху розподіліть спори і присипте їх тонким шаром піску або вермикуліту. Полийте за допомогою спрею, накрийте контейнер плівкою і помістіть в тінисте місце.
Період проростання — від півтора до восьми тижнів при температурі 21-23 ̊С і помірно вологому ґрунті. При появі паростків накриття знімають, а контейнер переносять в місце з розсіяним світлом. Розсаджують паростки, коли досягнуть 5 см.
Якщо ви помітили, що листя висохли, опадають або стали коричневими на кінчиках, то це ознака того, що папороть піддалася впливу надмірного сонячного світла або в приміщенні занадто сухе повітря.
Листочки скручуються в холодному приміщенні при високій вологості повітря.
Що таке вермикуліт для кімнатних рослин та як його застосовувати
Застій води в ґрунті призводить до розвитку кореневої гнилі. Корінці розм'якшуються і покриваються білим нальотом. В цьому випадку пошкоджені корінці обрізують, а рослину пересаджують в новий ґрунт. Перші 2 тижні поливають помірно, потім повертаються до нормального режиму.
Зі шкідників помічені: борошнистий червець, щитівки й павутинний кліщ, який вражає листочки в сухому приміщенні. Досить прополоскати коріння в розчині малатіону, щоб позбутися від червця.
Ви повинні знати, що наземна частина папороті чутлива до хімічних засобів, тому для боротьби з іншими шкідниками застосовувати слід тільки біологічно нешкідливі препарати.