Андромеда багатолиста чи ряснолиста (Andromeda polifolia), що в народі відома також під назвами дібровник, є єдиним видовим представником роду з родини Вересових.
У природному середовищі існування зростає в регіонах Північної півкулі в лісах, на торфовищах та болотистих пустищах, нерідко в компанії вересу або еріки.
В нашій країні її можна зустріти на Прикарпатті, в Карпатах та Поліссі. Існує також два різновиди, які є рідними для Північної Америки та Азії.
Ім'я роду присвоїв Карл Лінней, який вперше побачив рослину під час своєї експедиції 1732 р в Лапландію та порівняв її цвітіння з прекрасною Андромедою з грецької міфології.
Дібровник характеризується високою декоративністю, але, на жаль, ще маловідомий в садовій культурі.
Рослина являє собою красиво квітучий, вічнозелений, ґрунтопокривний чагарничок висотою до 15-25 см (сортові форми можуть бути вище).
Форма габітусу куляста, зовні схожа на кущик лаванди або розмарину, саме тому в англомовних країнах рослина відома під назвою болотний розмарин. Пагони тонкі, частково прямі та частково сланкі, з часом здерев’яніли.
Листочки вузькі, ланцетні, зверху зелені, а знизу покриті блакитно-сизим нальотом. Листяна пластинка має загнутий вниз край та чітко виражену головну жилку.
Кущик виглядає ефектно та яскраво в період цвітіння, яке починається в кінці квітня або на початку травня та триває майже місяць. Дрібні, але численні, блідо-рожеві квітки що нагадують за формою глечики чи дзвіночки, розвиваються на верхівках пагонів та зібрані в пухкі, пониклі, зонтикоподібні суцвіття.
Після відцвітання дозрівають плоди - підняті насіннєві капсули, що наповнені великим насінням. Чагарник росте повільно, але в сприятливих умовах вирощування утворює з часом невеликі, акуратні куртини. Завдяки вічнозеленому листю, андромеда навіть після цвітіння зберігає свою декоративність протягом усього року.
Усі частини рослини, включаючи листя, квіти та пилок, містять більшу або меншу кількість токсичної сполуки андромедотоксину (також відомої як грайанотоксин).
Вона рідко смертельна для людини й використовується в фітотерапії, але це з'єднання викликає надмірну стимуляцію центральної нервової системи з симптомами порушення серцевого ритму.
Існує кілька сортових форм, які від дикого виду відрізняються великим розміром квітів, різними відтінками листя й компактною формою габітусу.
Деякі з найбільш поширених сортів включають:
Андромеда вважається невибагливою рослиною та пред'являє у догляді практично ті ж вимоги, що і інші представники родини вересових. Все, що потрібно для успішного вирощування болотного розмарину - це задоволення його потреб у воді, світлі та відповідний склад ґрунту.
Для посадки вибирають місце з яскравим, але розсіяним світлом або півтінь, оскільки рослина не переносить спеку й прямі полуденні промені.
Для процвітання чагарничка потрібен перегнійний або торф'яний, добре дренований ґрунт з кислою реакцією - рН 4 -5,5. Це обов'язкова умова успішного вирощування всіх сортів дібровника.
Рослина потребує також постійно вологий ґрунт, тому необхідний регулярний полив у відсутності дощів, при цьому не можна допускати застою води.
Щоб запобігти заболочування при посадці рекомендується на дні лунки викласти шар з дренажного матеріалу - грубозернистого піску або керамзиту.
Після посадки землю навколо кущика бажано замульчувати шаром подрібненої кори або торфу - мульча запобігає швидкому висиханню ґрунтового шару та перегріванню коренів в жарку погоду.
Чагарник не потребує частих підгодівель, але на початку весни можна внести в ґрунт трохи перегною, щоб забезпечити достатнє харчування в період цвітіння. При необхідності, для підтримки красивої округлої форми, можна обрізати верхівки пагонів після відцвітання квітів.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH
Догляд за рослиною полягає також у своєчасному видаленні опалого листя та засохлих квітів, щоб запобігти розвитку грибкових захворювань.
Розмарин болотний повністю зимостійкий, але молоді кущики безсніжною зимою в сильний мороз рекомендується вкрити агроволокном або іншим утеплювачем.
У культурі рослина андромеда розмножується насіннєвим способом та вегетативним.
Перший спосіб досить складний, оскільки насіння для проростання вимагає холодної стратифікації, тому повинно у природі залишатися в ґрунті не менше 1 року, перш ніж зможе прорости.
У домашніх умовах насіння на розсаду слід висівати в лютому або березні, а перед посадкою його необхідно піддати холодної стратифікації при температурі 8-10 °С протягом 2 місяців.
Після стратифікації насіннєвий матеріал висівають на вологу кислу ґрунтосуміш з торфу та піску. Посів поверхневий, ґрунт тільки злегка покриває насіння.
Під час пророщування лотки тримають у місці з розсіяним світлом, а субстрат зволожують за допомогою спрею. Перші паростки починають з'являтися через півтора місяця при температурі 20 °C.
Насіння схильне до загнивання, тому приміщення повинно бути провітрюваним, а ґрунт не мокрим. Розвиток сіянців відносно повільний. У тепличних умовах після вкорінення потрібно майже місяць, перш ніж з'являться перші 2 листочки.
Підрослі сіянці пікірують та розсаджують по окремих горщиках. Розсаду перед посадкою у відкритий ґрунт слід вирощувати не менше 2 років в горщиках, заносячи на зиму в теплицю або в будинок. На постійне місце можна висаджувати на початку літа, як тільки розсада досягне 15 см у висоту.
Живцювання. Живці довжиною 5-7 см беруть у листопаді з пів здерев'янілого пагона. Нижні листочки видаляють, зріз живця занурюють в гормон, що стимулює утворення коренів та висаджують в горщик в кислу ґрунтосуміш.
Для вкорінення живець потребує регулярного поливу й зазвичай цей процес займає кілька місяців. В кінці літа висаджують глибше у відкритий ґрунт та на зиму підгортають землею й утеплюють агроволокном.
Дібровник легко проростає з кореневищ, що дають надземні пагони, а також стебловими відводками, які вкорінюються уздовж вузлів. Даний метод розмноження вважається найпростішим та ефективним в садівництві.
Відкопайте землю навколо куща, відріжте гострим інструментом кореневище з пагоном та пересадите на нове місце.
Для вкорінення відводки слід вибрати найдовший пагін й закріпити його в заздалегідь викопаній канавці. Засипати землею, залишивши верхівку над землею. Укорінення відводки займає приблизно 18 місяців.
Андромеда ряснолиста є ідеальною рослиною для створення вересових садів в композиції з невисокими представниками хвойних порід. Це відмінний компаньйон для інших ацидофільних садових видів: гортензій, рододендрона, азалії, гаультерії, кальмії, абелії та інших.
Завдяки вічнозеленому листю, чагарник не втрачає своєї привабливості круглий рік і може стати декоративним акцентом кам'янистих садків, альпінарію, бордюрного та горщикового озеленення.
Найкраще виглядає кущик на краю клумби або невеликого газону в груповій посадці, добре працює під високими чагарниками, прикриваючи їх безлистяні нижні частини.