- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 2
- Еріка
Квітка еріка - посадка, догляд, фото видів, розмноження
Зміст
Одною з перших рослин в саду, що віщують про прихід весни, є Еріка з сімейства вересових, що пропонує садівникам дивовижні кольори листя та палітри квіток.
Численний рід Erica налічує близько 800 видів вічнозелених чагарникових багаторічників від 20 до 150 см заввишки, що відрізняються між собою забарвленням листя, квіток, зовнішнім виглядом, формою та умовами вирощування.
Принаймні, 660 представників роду є ендеміками Південної Африки.
Решта росте в інших частинах Африки, на Мадагаскарі, в Середземномор'ї, Туреччині, на Кавказі. З усіх представників роду лише деякі підходять для вирощування в нашому кліматі.
Опис Еріки
Ці невисокі ґрунтопокривні рослини часто помилково приймають за Вереси (Calluna), оскільки за зовнішнім виглядом вони досить схожі та й догляд за ними майже однаковий.
Однак поблизу можна побачити деякі відмінності: у вересу лускате листя, що росте на стеблі під кутом, а у Еріки листочки голчасті, ростуть під прямим кутом у колотівках.
Вереси можуть бути декоративними в будь-яку пору року, тому що в залежності від виду й сорту дата цвітіння вересу може початися в грудні та закінчитися в жовтні або навіть листопаді.
Квітки маленькі, дзвонові, починаючи з білого кольору й закінчуючи темно-червоним або фіолетовим відтінком. Їх тичинки довше пелюсток, що теж відрізняє Еріку від вересу.
У деяких видів квітки розташовані в пазухах листків по всій довжині пагона, а у інших - на верхівці стебел, зібрані в кисті. Після відцвітання квіти не втрачають декоративності та зберігають забарвлення ще дуже довго.
Насіння дуже маленьке, у деяких видів воно може виживати в ґрунті протягом багатьох десятиліть.
Сорти та види Еріки з фото
Більшість видів характеризується виключно тривалим періодом рясного цвітіння з кінця лютого по квітень і з червня по жовтень.
Раніше всіх в кінці зими й на початку весни зацвітають: Еріка трав'яниста або рум'яна (Eríca cárnea) та дарленська (Erica х darleyensis). Цвітіння триває до кінця квітня.
Еріка дарленська являє собою гібрид, отриманий на початку двадцятого століття англійським селекціонером Дарлі Дейлом шляхом схрещування Еріки рум'яної.
Популярний сорт гібрида «Kramer's Rote», що досягає до 40 см у висоту. Швидко розростається, створюючи великі куртини. Маленьке, зелене голчасте листя щільно розташоване навколо пагона.
З кінця лютого-початку березня, як тільки вщухли морози й зійшов сніг, на кущиках з'являються рубіново-червоні квіти на піднятих стеблах. Цвіте при відносно низьких температурах, тому цвітіння може тривати до травня. На зиму потрібно укриття.
Еріка трав'яниста є найпопулярнішою в культурі. Дуже витривала, терпима до більшості ґрунтів й найбільш стійка до морозу з усіх культивованих видів.
Являє собою низькорослий (10-25 см) розлогий чагарник. Завдяки селекції було отримано понад 100 культурних сортів та гібридних форм високої декоративності.
Деякі популярні сорти:
- «Золота Зірочка»,
- «Принцеса льоду»,
- «Myretoun Ruby»,
- «Наталі»,
- «Pink Spangle»,
- «Sunshine Ramble»,
- «Jenny Porter» та ін.
У другій половині червня та до кінця серпня настає час цвітіння Еріки чотиривимірної (Erica tetralix) і попелястої (Erica cinerea).
Еріка попеляста культивується у великому діапазоні кольорів. Висота кущиків 15-60 см. Зимує під укриттям. Декоративні сорти: «C. D. Eason», «Pink Ice», «Оксамитова ніч».
Еріка блукаюча (Erica vagans) цвіте в серпні-вересні рожевими, білими або кремовими квітками, може досягати 75 см у висоту.
Особливості посадки та догляду за Ерікою
При виборі місця для посадки Еріки майте на увазі, що рослині необхідно сонячне місце, захищене від вітру, гумусний, водопроникний ґрунт з кислотністю 4,0-5,5 pH. Без хорошого дренажу ці рослини просто не будуть рости.
Ґрунт в садах не часто відповідає вимогам представникам вересового сімейства, тому перед посадкою рекомендується додати в землю соснову кору або хвою з додаванням кислого торфу, який змішують з садовою землею або використовують ґрунт, що призначений для ацидофільних рослин.
Для успішного вирощування вересових фахівці рекомендують використовувати мікоризу, яка сприяє засвоєнню поживних речовин, зміцнює насадження та робить їх стійкими до хвороб.
Посадка Еріки у відкритий ґрунт фото
В результаті рослини менш схильні до посухи, несприятливого рівня pH ґрунту, набагато краще ростуть й рясніше цвітуть. Для підвищення проникності на дно висадкових ямок насипають дренаж з дрібного щебеню на глибину приблизно 30-50 см.
Як дізнатися кислотність ґрунту, види та визначення рівня pH для рослин
Висаджують кущики восени (друга половина вересня - жовтень) або навесні (з березня до кінця квітня). Кущі, що посаджені у великі групи, виробляють мікроклімат, який сприяє їх розвитку, тому найкраще застосовувати групову посадку Еріки.
Садять по 9 -15 кущів на м² при цьому необхідно дотримувати досить великий інтервал 20-30 x 30-40 см, тому що у міру зростання рослини утворюють великі щільні скупчення.
Заглиблюйте кущі так, щоб нижні гілочки торкалися землі, а потім замульчуйте ґрунт сосновою корою або хвойними голками. Мульча полегшує догляд за Ерікою в саду, тому що перешкоджає росту бур'янів, підвищує кислотність, забезпечує хорошу зимівлю, необхідну вологість та сприяє збагаченню ґрунту.
При посадці або пересадці Еріки будьте обережними, щоб не порушити земляну грудку, тому що рослина має волокнисту кореневу систему й не любить, щоб коріння турбували.
Для швидкого вкорінення й гарного росту молоді рослини поливають 3 рази на тиждень протягом перших 2-х місяців. Потім полив можна скоротити до 2 разів.
Часта помилка при догляді за Ерікою в саду - це занадто рясне зрошення, яке призводить до застою вологи та зупинки розвитку насаджень. Досить підгодовувати кущики один раз на рік навесні добривами, що призначені для ацидофільних рослин.
В кінці осені до перших морозів необхідно добре зволожити землю навколо рослин. Особливо це важливо для холодних районів. На зимовий період рекомендується досипати мульчі та покрити гілки ялиновим гіллям або опалим листям.
Обрізування Еріки
Кущистість й рясне цвітіння стимулюють щорічним обрізуванням. Квітень є найкращим часом для більшості видів, однак E. Carnea вимагає обрізування відразу після закінчення цвітіння.
Її квіткові бутони утворюються на пагонах вже влітку або на початку осені, тому занадто пізнє обрізування викликає відсутність квітів в наступному сезоні.
Обрізують кисті під відцвілими суцвіттями, але досить високо, щоб на стеблах залишалося зелене листя – до здеревілої частини, оскільки ці рослини, як й хвойні, не дають нового зростання на голій деревині.
Віддавайте перевагу несиметричному обрізуванню, яке дозволяє не втратити природний вигляд багаторічника.
Обрізують за формою злегка плескатої кулі, тобто залишають посередині пагони трохи вищі, а з боків коротші. Завдяки цьому Еріка збереже свій природний напівсферичний й компактний вигляд.
Розмноження Еріки
Найпопулярніший метод розмноження - живцями, які беруть в період вегетації (з червня по вересень) і поміщають в горщик, наповнений сумішшю торфу та піску в співвідношенні 1:1.
Горщик з живцями ставлять в місце з температурою близько 12 °C, не забуваючи регулярно поливати субстрат, який повинен залишатися вологим, але не мокрим. Висаджують вкорінені рослини у відкритий ґрунт наступної весни.
Еріка в саду
Барвиста палітра та зовнішній вигляд багатолітника роблять його дуже популярною рослиною в дизайні саду, яка, розростаючись, створює щільні килими. Посадки різних сортів дозволять отримати стійку гру форми та кольору протягом усього сезону.
Наприклад, ефектний лимонно-жовтий сорт «Golden Drop» висаджують в нерегулярних групах або на осипах в композиціях з ялівцем, де він створює яскраво виражений колірний акцент.
Очевидними компаньйонами для Еріки є рослини зі схожими вимогами у вирощуванні, наприклад: японський пієріс, верес звичайний, рододендрон, модрина, гаультерія, гортензія, азалія та хвойні.
Культура прекрасно підходить для створення рокарія і альпійських гірок та чудово виглядає в пейзажній композиції з карликовими видами ялівцю, ялини, туї, модрини, ялиці й сосни.
- Автор: Юлія Закревська
