- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Хвойні рослини
-
Ялівець
- Шкідники й хвороби ялівцю з фото, симптоми та лікування
Шкідники та хвороби ялівцю з фото
Ялівець не сильно схильний до хвороб, але погані умови вирощування, посадка в несприятливих місцях та деякі інші фактори часто сприяють розвитку різного типу захворювань й втрати декоративності насаджень.
Найбільш часто садівники стикаються з тим, що ялівець жовтіє та сохне, його голкоподібне й лускоподібне листя стає коричневим та опадає. Ці симптоми можуть проявлятися всередині рослини, ближче до стовбура, на кінчиках гілок або розкидані по всій кроні.
Причини, виникнення проблем докладно описані в статті.
Неінфекційні причини пожовтіння ялівцю
Природне забарвлення ялівцевої хвої зелене або золотисто-зелене у варієгатних сортів. Але незалежно від сорту та виду зі зниженням осінньої температури або інших погіршень погодних умов відбувається потемніння листя від червоно-коричневого до фіолетового відтінку, що є природною реакцією рослини.
Зміну кольору хвої сприяють виділення антоціанів - воскоподібних сполук, що призначені для захисту від ультрафіолетових променів. Раз у 4 роки відбувається також природне відмирання старої хвої, яка висихає та опадає, а на її місці починає рости молода.
Чому жовтіють ялівці навесні? Не зважаючи на зимостійкість, представники роду Juníperus нерідко схильні до весняних опіків, внаслідок яких листя стає спочатку жовтим, а потім набуває коричневого кольору.
Ялівець сохне після зими, жовтіє та виглядає хворобливим. Найчастіше проблема зачіпає звичайний та китайський види. Причина в тому, що в більшості регіонів з лютого збільшується активність сонця, що запускає фотосинтез у листі, особливо з південної сторони крони.
У цей період рослині необхідна певна кількість вологи, яку складно отримати з ще не відталого ґрунту, тому в процесі фотосинтезу витрачається внутрішньоклітинна рідина.
В результаті відбувається зневоднення листя, яке жовтіє та сохне. У ялівцю, як і в інших хвойних подібне явище називається фізіологічною сухістю.
Уникнути даної проблеми допоможуть два способи:
- Укриття насаджень мішковиною на період лютий-березень. На відміну від деяких інших захисних матеріалів (лутрасил, агротерм або спанбонд) мішковина пропускає повітря та добре захищає від ультрафіолету.
- Другий спосіб полягає в поливі ялівців в період відлиги або в зрошенні ґрунту теплою водою для прогрівання.
Що робити якщо ялівець жовтіє влітку? Посуха та надлишок води — дві проблеми, що викликають симптоми, схожі на сонячний опік або хворобу. Тривала посуха призводить до втрати пружності хвої, яка з часом сохне й опадає.
Надлишковий полив або посадка в важкий глинистий субстрат сприяють розвитку кореневої гнилі, що швидко позначається на зовнішньому вигляді рослини.
Хлороз — ще одне неінфекційне захворювання ялівцю, яке розвивається через нестачу в ґрунті поживних речовин та проявляється у вигляді знебарвлення листя в наслідок порушення утворення хлорофілу.
При цьому через нестачу магнію, калію та азоту зазвичай жовтіє нижня половина крони, а нестача сірки й цинку призводить до знебарвлення верхньої половини. Загальне пожовтіння ялівцю при хлорозі є ознакою дефіциту заліза та/або марганцю.
Тому бажано проводити тест ґрунту, щоб визначити, яких поживних речовин не вистачає й внести їх перед посадкою або додавати в міру вирощування насаджень.
Інфекційні хвороби ялівцю
Раптове пожовтіння або засихання дерева або куща в період вегетації найчастіше є результатом серйозної травми кореня, оскільки будь-який фактор, що перекриває доступ води до верхніх частин крони призводить до швидкого в'янення пагонів.
Така проблема виникає при грибковому захворюванні кореневою гниллю, яка руйнує кореневу структуру, закупорюючи судинні тканини.
Коренева гниль або фітофтора
Викликана ґрунтовим грибком Phytophthora cinnamomi, иа є однією з найсерйозніших грибкових хвороб, що важко піддаються контролю. Поширений симптом інфекції - повільне в'янення, яке стає блідо-зеленим, потім жовтим та коричневим.
Рослини гинуть зсередини, причому в першу чергу уражається найстаріша хвоя. Нерідко симптоми на кроні можуть бути односторонніми. Коріння змінює колір зі світлого на червонувато-коричневий, а зовнішній кореневий шар легко відділяється.
Сприяє зараженню тривала висока вологість ґрунту при підвищеній температурі.
Оскільки захворювання серйозне та важко піддається лікуванню, простіше запобігти розвитку кореневої гнилі, уникаючи посадки в погано дренованих, сирих та важких субстратах.
Ризоктоніоз
Ще одне небезпечне захворювання ялівцю, що приводить до побуріння верхівок гілок. Спочатку хвороба проявляється у вигляді коричневої плями на стовбурі. Розвитку інфекції сприяє спекотне та дощове літо.
Уражені пагони слід видалити, а кущі обробляти кожні 10 днів Топсином М 500 SC, переважно поперемінно з Ризолексом 50 WP.
Церкоспороз
Захворювання викликається грибком Cercospora sequoiae та починається з зараження найстарішого листя, яке знаходиться на нижніх гілках всередині крони. У міру розвитку хвороби потемніння хвої поширюється вгору та назовні.
Листя поступово буріє та зазвичай відмирає в кінці літа, залишаючи внутрішню крону рослини оголеною. Кінчики гілок зазвичай залишаються здоровими й зеленими.
Це захворювання іноді плутають з ураженням павутинним кліщем. Як лікування застосовують фунгіциди, що містять одну з наступних речовин: манкозеб, тіофанат-метил або обробляють протигрибковими засобами на основі міді. Лікування починають відразу при перших ознаках хвороби.
Фомопсис або грибкова сіра плямистість
При інфекції сохнуть гілки ялівцю. Найчастіше патоген вражає молоді, незміцнілі рослини. Первинне зараження відбувається в прохолодну, вологу, весняну погоду, але іноді можливе зараження восени.
Грибок зимує на раніше заражених пагонах й корі та з приходом весни під час вологої дощової погоди спори вивільняються й потрапляють на молодий приріст.
Перша ознака зараження – це потемніння кінчиків гілок. Молоді пагони на стадії жовто-зеленої хвої гинуть в перше літо. Спочатку вони стають світло-сіро-зеленими, потім жовто-коричневими та, нарешті, попелясто-сірими.
За цим слідує поступове відмирання, що кінцевому підсумку вбиває всю гілку. Грибок прогресує до основного стебла та може заразити майже всі пагони діаметром не більше 1,2 см. На стику живої й мертвої деревини утворюються темні виразки.
Старі гілки більш стійкі до патогену й зазвичай здатні побороти інфекцію. Щоб зменшити кількість спор раніше заражені мертві пагони слід видаляти в перши весняні дні до початку вегетації.
Чим обробляти ялівець для лікування й профілактики? При фопомпісі, як і при більшості інших грибкових хвороб, застосовують манкоцеб, бордоську суміш та інші фунгіциди на основі міді.
Для захисту молодого приросту та саджанців проводять обробку ялівцю навесні 3-4 рази з 10-14-денними інтервалами. При необхідності можна обробляти рослину в будь-який час під час вегетації, але з середини літа, коли вегетація сповільнюється, лікування припиняють.
Кабатиновий некроз
Захворювання, яке вражає та знищує гілки ялівцю в теплу літню погоду, на відміну від фомопсису, який зазвичай вражає нові пагони навесні. Заражені гілки до кінця зими буріють та стають джерелом інфекції протягом наступного вегетаційного періоду.
Спори поширюються під час вологої, дощової погоди, тому важливо при поливі уникати зволоження крони рослини. На жаль даний грибок на ялівці практично не лікується й насадження краще знищити.
Хвороба ялівцю іржа
Буває трьох видів та вражає не тільки представників роду ялівцю, включаючи східний червоний кедр (Juniperus virginiana), але для завершення свого життєвого циклу вимагає інших рослин-господарів з сімейства Рожевих – яблуню, глід або айву.
Кедрово-яблучна іржа ялівцю. Хвороба поширюється спорами від ялівцю до яблуні, а потім назад до ялівцевих насаджень, найбільш сприйнятливий до інфекції Juniperus virginiana.
Характерним симптомом є поява твердих, сіро-коричневих, неправильної форми галл, які утворюються через 7 місяців після зараження на кінцях пагонів.
Дозріваючи (зазвичай через 2 роки) галли набухають та в дощову, весняну погоду перетворюються в повні грибкових спор помаранчеві желеподібні нарости (теліальні роги).
Випустивши спори, нарости руйнуються, висихають та, врешті-решт, відвалюються. На цьому етапі галли також гинуть, але можуть залишатися на рослині протягом року або більше.
Спори яблучно-кедрової інфекції, що утворюються на гелеподібних масах, не можуть заразити інші види й сорти ялівцю, але здатні інфікувати яблуні, що ростуть в окрузі.
Симптоми зараження яблунь - круглі жовті плями на верхній поверхні листя, що з'являються незабаром після цвітіння. Волога, дощова погода ранньою весною сприяє зараженню гілок, листя та потім плодів цих листяних рослин-господарів.
У міру розвитку інфекції на нижній стороні листя під жовтими плямами утворюються підняті помаранчеві структури, які з часом стають чорними та виглядають як чорні точки. В кінці літа в цій області дозрівають спори іржавого кольору, які заражають ялівці (в межах 1-2 км), завершуючи цикл.
Кедрово-глодова іржа також утворює галли, але меншого розміру, а помаранчеві нарости на ялівці можуть виникати як на хвої, так і на стеблах. Навесні з галлів виходять короткі, тупі, драглисті теліальні роги. У періоди тривалої вологої погоди структури стікають слизом на стебла й листя.
Як випливає з назви, глід є одним з господарів патогену, проте цей грибок може також вражати груші та яблуні.
Кедрово-айвова іржа. На гілках ялівцю грибок викликає появу подовжених виразок, кора покривається поздовжніми тріщинами.
Навесні в сиру погоду в тріщинах з'являються помаранчеві, повні спор нарости, які охоплюють частину пагона. Ця іржа має набагато ширший спектр розоцвітих господарів у порівнянні з двома іншими патогенами.
Чим обробити ялівець від іржі? Лікування для всіх видів патогенів полягає у видаленні та утилізації заражених пагонів, а також неодноразовій обробці рослин фунгіцидними препаратами: Сапролон пролонгованої дії, Скорпіон 325 SC, Манкоцеб, препарати з мідью, тіофанат метил, тріадімефон.
Не саджайте ялівець та рослини, схильні до іржі, в безпосередній близькості один від одного, вибирайте стійкі до патогену сорти. Дана хвороба рідко вбиває насадження, але впливає на їх декоративність та плодоношення.
Сіра гниль
Виникає в умовах підвищеної вологості повітря та високої температури навколишнього середовища. Рослини можна захистити від хвороби, посадивши їх таким чином, щоб повітря могло вільно циркулювати. Запущена хвороба призводить до відмирання пагонів. Уражені кущі обробляють фунгіцидом.
Загальні заходи лікування й профілактики хвороб ялівцю
- Уникайте пошкоджень й травм при посадці та при вирощуванні рослини. Проводьте обрізування й стрижку стерильним інструментом та під час тривалої сухої погоди.
- Обрізуйте та утилізуйте всі уражені частини крони у міру їх появи. Зовнішній вигляд рослини постраждає, але це полегшить лікування захворювання й запобіжить інфікуванню інших частин крони.
- Не використовуйте заражені пагони або хвою як мульчу, та не висаджуйте ялівці на погано дренованих ґрунтах.
- Якщо проводиться дощування зверху, то поливайте на початку дня, щоб пагони просохли до настання темряви.
- Заміна мульчі навколо хворої рослини також є хорошим методом, оскільки в старому шарі мульчі зимують спори грибка.
- Не удобрюйте занадто багато, дотримуйтеся інтервалу між насадженнями, оскільки в загущених посадках погіршується циркуляція повітря та зменшується доступ до світла, що є сприятливими умовами для зростання та поширення грибка.
Шкідники ялівцю
Ялиновий павутинний кліщ - серйозний шкідник ялівцю, який висмоктує сік з листя, що призводить до знебарвлення хвої та появи дрібних, жовтих плям. Округлі коричневі яйця часто знаходяться біля основи листя.
При сильному зараженні можна побачити павутинки. Кілька сезонів розмноження кліщів після первинного зараження можуть вбити ялівець.
Хоча популяція багатьох павутинних кліщів збільшується в жарку та суху погоду, ялинові кліщі воліють прохолодні умови. Дорослі особини малорухливі в теплі літні місяці, їх популяція досягає піку навесні й восени, але різко падає в літню спеку, коли ними харчуються комахи-хижаки.
Методи боротьби зі шкідниками в саду, профілактика та засоби захисту
Природні вороги цих шкідників: сонечка, жужелиці, які здатні уповільнити поширення кліщів. Оскільки використання інсектицидів вбиває корисних хижаків, то рекомендується використовувати для обробки мітициди, що спеціально призначені для боротьби з кліщами та менш шкідливі для корисних комах.
Щитівка ялівцева (Carulaspis juniperi). Симптоми ураження цим шкідником дуже схожі на симптоми зараження кліщем. Рослина виглядає бляклою, хворобливою, а заражені гілки погано ростуть.
Хвоя з часом стає жовтою або коричневою, цілі гілки можуть відмирати. Якщо ігнорувати зараження то ялівцева щитівка може вбити рослину за два-три вегетаційних сезони.
Ознаки шкідника - скупчення крихітних горбків або лусочок переважно на нижньому боці листя. Дорослі самки спочатку білі, але пізніше стають сірими або чорними.
Крім того, на хвої ялівцю, ураженому щитівкою, часто можна побачити блискучу й липку медвяну росу, яка є хорошим середовищем для зростання грибка сажистої цвілі. Розростаючись грибок утворює темні плями на хвої.
Присутність дорослих особин або їх личинок (бродяжок) визначає, яке лікування буде найбільш ефективним. Більшість інсектицидів ефективні тільки проти личинок, активність яких часто збігається з початком весняної вегетації.
Інсектициди, що рекомендовані для боротьби з ними, включають: ацефат, малатіон, біфентрин, цигалотрин, цифлутрин. Для знищення дорослих особин використовують 2 або 3% суміші садових олій як спрей в кінці зими або дуже ранньою весною до початку росту пагонів.
- Автор: Юлія Закревська
