Існує три способи розмноження ялівцю – за допомогою живцювання, відводками та вирощування рослини з насіння. Перший спосіб добре підходить для низькорослих розлогих кущів.
Живцям дерев зі стовпчастою або яйцеподібною кроною може знадобитися більше часу для утворення коренів. Відводками прекрасно розмножуються сланкі сорти.
Найкраще брати матеріал в кінці весни та влітку, коли молоді пагони поточного сезону напів здерев'яніли, але ще залишаються гнучкими. За тиждень до взяття матеріалу полийте рослину водою з додаванням добрива, що містить підвищену дозу фосфору, щоб речовина проникла у хвою та пагони.
Мікроелемент сприяє розвитку сильної кореневої системи та, як наслідок, підвищує шанси на успіх. За день до живцювання ялівцю добре полийте рослину звичайною водою, зволожите також наземну частину.
Для вкорінення найкраще підходить ґрунт на основі торфу та перліту або грубозернистого піску. Компоненти для суміші беруть в рівних частинах, після чого ґрунт добре поливають до повного просочування водою.
Верхівковий пагін довжиною 15-20 см відрізають або акуратно відривають, зробивши надріз на стику нового зростання та старої гілки. Бажано, щоб живець мав частину кори на кінці, так звану «п'яту», якою він кріпиться до основного пагона.
У цій частині накопичується досить камбія - рослинної тканини, з якої легше формується коріння. Голки знизу акуратно відривають, щоб оголити деревину на третину.
Кінець живця занурюють порошок, що стимулює утворення кореневої системи. Деякі садівники рекомендують використовувати гель, консистенція якого добре захищає тканини від окислення та відмирання камбію, що часто є основною невдачею в живцюванні ялівцю.
Після обробки гелем вставте живець у ґрунтову суміш, зануривши його на одну третину. При посадці відразу декількох живців в один горщик розташуйте їх на відстані 20 см один від одного.
Живці накривають прозорим пакетом так, щоб він не торкався гілочок та ставлять в захищене місце саду з розсіяним світлом.
Оскільки ґрунт під час посадки був уже вологим, то поливати починають через 2-3 дні. Крім зрошення субстрату голочки живців також зволожують за допомогою пульверизатора. Щоб уникнути утворення цвілі, пакет кожен день необхідно підіймати на 10-15 хвилин для провітрювання.
Повністю накриття прибирають, коли стає помітний новий ріст, який є ознакою успішного вкорінення. Зазвичай процес формування коренів займає близько 5-8 тижнів, але в деяких випадках укорінення може зайняти кілька місяців. Молоді саджанці обприскують разово розчином фунгіциду, щоб знизити ризик розвитку грибкових захворювань.
Рослини, які показують хороший ріст через 3-4 місяці після перших ознак вкорінення, пересаджують у відкритий ґрунт в тепле та захищене від вітру місце. На зиму утеплюють листям або агроволокном.
На наступний рік в кінці весни молоді ялівці можна пересадити на постійне місце, але дуже обережно, з грудкою землі, щоб не пошкодити чутливе коріння. Якщо процес вкорінення займає більше часу, то живці залишають на зимівлю в прохолодному приміщенні при помірному поливі, а пересаджують у відкритий ґрунт на наступний рік.
Насіння ялівцю повільно сходить й перед посівом вимагає періоду стратифікації холодом. Треба сказати, що сортові ознаки таким саджанцям практично не передаються.
Збирають насіннєвий матеріал восени, після дозрівання шишкоягід - приблизно з вересня по грудень. Готові до збору плоди набувають синього або темно-блакитного забарвлення та для повного дозрівання їм може знадобитися два сезони.
Кожна шишка містить 1-3 насіння, яке необхідно витягти з м'якоті. Оскільки насіння сильно смолисте, то його промивають в теплій воді з мийним засобом.
Після чого просушують, поміщають в пакет у вологу серветку або в контейнер з вологим піском (торф'яним мохом). Зберігають в холодильнику при температурі 2-3 °C.
Періодично насіння перевіряють, щоб воно не висохло, для чого час від часу злегка обприскують водою та стежать також, щоб не було надмірної вологи, яка сприяє розвитку цвілі.
Коли з'являться ознаки проростання, то насіння вже готово до посіву, якщо немає, то приступають до посіву навесні в ґрунтосуміш з піску (перліту) та торфу в співвідношенні 1:1. Найкраще для пророщування підходять контейнери або горщики глибиною 10-15 см.
Перед посадкою насіння замочують на 2 дні в теплій воді, а потім висівають, розподіляючи по поверхні ґрунту. Присипають тонким шаром та поливають за допомогою пульверизатора, який рівномірно зволожує ґрунт.
Контейнер накривають прозорим пакетом, склом або пластиком й ставлять в півтінь, оскільки для проростання насінню потрібна підвищена вологість та температура.
Під час проростання земля повинна бути вологою, але не мокрою, а накриття необхідно раз в день прибирати для провітрювання. Коли з'являться перші сходи, тепличку повністю відкривають. А сам контейнер або горщик ставлять в добре освітлене місце, але без попадання прямих променів.
Коли молоді саджанці підростуть та зміцніють, їх пересаджують в окремі горщики з грудкою землі та вирощують в домашніх умовах при помірному поливі й розсіяному, але яскравому світлі.
Наступної весни з настанням тепла молоді рослини можна потроху виносити на відкрите повітря, поступово збільшуючи час. Влітку саджанці пересаджують у відкритий ґрунт, але перший рік притіняють від яскравого сонця та утеплюють на зиму.
Цей спосіб може бути найпростішим з усіх, але на жаль підходить тільки ґрунтопокривним сортам зі сланкими пагонами. Вкорінювати відводки можна у будь-який час року, крім зими, але чим раніше почнете, тим швидше буде результат.
Ранньою весною вибирають 2-3 гілки з товщиною приблизно 1 см, очищають більшу частину хвої на пагоні, залишивши голки тільки на його кінці. Далі кріплять пагін до землі скобою з дроту.
Необов'язково гілочку сильно вдавлювати, досить, щоб вона просто торкалась землі. Можна присипати її трохи ґрунтом, який в період вкорінення підтримують помірно вологим.
Через рік-два повинне з'явитися коріння. Скобу витягують, і якщо гілка тримається біля землі, значить, вона вже вкоренилася та її можна відокремити від батьківської рослини. Відразу не пересаджують, а дають новому саджанцю підрости ще рік. При пересадці намагайтеся не пошкодити кореневу систему.