- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Хвойні рослини
-
Туя
- Шкідники та хвороби туї - лікування, опис, фото
Шкідники та хвороби туї, фото й обробка
Однією з причин величезної популярності декоративної туї в садівництві є її витривалість та стійкість до хвороб й шкідників.
Рослина виділяє значні ресурси на захист від патогенів та інших негативних факторів, в результаті чого ці дерева можуть жити сотні років в природних умовах.
Причиною пожовтіння хвої та загального засихання туї в більшості випадків є посадка в несприятливих для вирощування місцях та помилки догляду, які послаблюють рослину й підвищують ризик розвитку захворювань та нападу шкідників.
Фізіологічні хвороби туї
Чому жовтіють туї навесні та що робити?
Найбільш часте питання яке задають садівники – «чому жовтіє туя навесні?» Поширеною причиною весняного пожовтіння є недолік вологи у хвої.
У безморозні зимові дні починається процес транспірації — руху та випаровування води через органи рослини, що викликає сонячний опік.
Корені в цей час ще можуть бути скуті мерзлою землею або ґрунт сухий, що створює неможливість попадання води до пагонів дерева, в результаті чого в кінці зими або ранньою весною відбувається масове пожовтіння туї від впливу сонця внаслідок нестачі вологи в листю, особливо з південної сторони.
Найбільше страждають від сонячного опіку молоді туї з незміцнілою кореневою системою.
Запобігання проблем в цьому випадку полягає в правильній підготовці рослини до зимівлі – насадження перед настанням морозів рясно поливають та мульчують, щоб запобігти випаровуванню вологи.
Ще одна причина, через яку туї жовтіють навесні, є часті зимові відлиги. Насадження, які були утеплені на зиму, починають зопрівати та навесні після зняття укриття можна побачити неживі світло-жовті або руді гілочки. Крону в цьому випадку періодично обприскують Цирконом для стимуляції нового зростання та імунітету.
Сильні морозні вітри, що висушують, є додатковою загрозою, в результаті якої туя висихає, зазвичай з одного, не захищеного боку. Молоді рослини від впливу вітру утеплюють агроволокном або іншим нетканим матеріалом.
Чому туя пожовкла в період вегетації?
Фізіологічною причиною засихання туї є надлишок або застій води, наприклад, при вирощуванні в низині або у важкому ґрунті з поганою водопроникністю чи при високому заляганні ґрунтових вод.
Коріння туї розташоване досить близько до поверхні, і через 10-12 років коренева система стає великою, поширюючись навколо дерева. Тому при посадці неподалік інших рослин необхідно враховувати цей момент, оскільки можна пошкодити коріння.
Вплив поживних речовин
Внесення необхідних добрив є важливим фактором, що впливає на забарвлення листя. Дефіцит основних мінеральних речовин, що відповідають за вироблення хлорофілу, призводить до зміни кольору дерев — хлорозу.
Найчастіше туя страждає від нестачі магнію (Mg) та заліза (Fe). Недолік цих мінералів спочатку проявляється в освітленні, а потім в пожовтінні пагонів.
При дефіциті магнію на кислих субстратах жовтіти починають спочатку старі гілки, а при нестачі заліза пожовтіння починається з молодих пагонів.
Однією з причин хвороби хвойної красуні може бути невідповідний pH ґрунту. Якщо pH занадто високий (лужний субстрат), то дерева починають жовтіти.
З іншого боку, коли pH занадто низький (кислі субстрати), то рослина не в змозі засвоїти магній з ґрунту, зате в надлишку присутній марганець, через що хвоя буріє. У таких випадках замість того, щоб давати дози складних добрив, необхідно просто скорегувати кислотність землі.
Дефіцит азоту (N) зустрічається набагато рідше, що проявляється в жовтизні листяних лусочок та уповільнення зростання.
Занадто інтенсивні підгодівлі токсичні, оскільки викликають надлишок поживних речовин, що не менш небезпечно, ніж їх недолік, оскільки можна просто спалити кореневу систему.
Виявляється проблема поступовим висиханням гілок від центру крони. Спосіб порятунку — дуже рясний полив протягом декількох днів, щоб вимити надлишки добрив з ґрунту навколо коренів.
Надмірні дози мінеральних добрив порушують також поглинання не тільки мікроелементів, а також води з землі (так звана фізіологічна посуха), що призводить до засихання туї. Тому дерево слід удобрювати помірно, не перевищуючи дозування, що рекомендоване виробником.
Чому туя коричнева восени?
Потемніння хвої восени з настанням холодів є природною фізіологічною реакцією на охолодження. Подібне явище спостерігається у багатьох сортових форм.
Висихання та опадання хвої всередині крони також є природним процесом. Його також викликає ущільнення гілок, які блокують доступ світла всередину крони, через що починається їх відмирання.
Пагони стають коричневими, сухими, ламаються та опадають. Особливо часто проявляється внутрішнє висихання в щільних живоплотах.
Якщо цей процес не дуже інтенсивний, то він не становить загрози для рослини. Регулярне видалення сухих гілочок та листя всередині крони забезпечує хорошу циркуляцію повітря, запобігає зростанню грибів й створює простір для зростання нових пагонів.
Пожовтіння та висихання туї через неправильний полив
Пожовтіння та опадання хвої може бути симптомом посухи, яка є основним ворогом хвойної красуні. Нестача води в ґрунті призводить до висихання пагонів, а при тривалій посусі у туї сохне та жовтіє вся крона.
У спекотне та сухе літо полив повинен бути рясним й частим. Рекомендується насипати в пристовбурній області шар мульчі з кори або торфу, що дозволить зменшити випаровування води.
Що робити, якщо туя вже почала засихати? Видаліть сухі пагони та рясно поливайте рослину щодня вранці й ввечері. Земля весь час повинна залишатися вологою, але не мокрою. Ослаблені посухою дерева не удобрюють.
Чому чорніє туя?
Якщо на нижніх пагонах листяні лусочки стають чорними та блискучими, це вказує на систематичне потрапляння сечі тварин – кішок або собак, які мітять рослину.
Єдиний спосіб запобігання цієї фізіологічної хвороби туї — оточити дерево або кущ сіткою, яка не дозволить тварині отримати до нього доступ.
Іноді туя чорніє на різних ділянках крони, що є фізіологічною реакцією на стрес від впливу навколишнього середовища. Часто ізольоване потемніння хвої відбувається в щільних посадках або місцях, де погана циркуляція повітря.
Зимови травми від льоду або снігу також можуть викликати дану проблему.
Уражені гілки видаляють навесні в суху погоду.
Третя причина почорніння туї – це деякі грибкові хвороби.
Чому жовтіє туя після посадки?
Найбільш вірогідною причиною того, що у туї жовтіють гілки в перші місяці вирощування, є неправильні посадка та догляд за рослиною. Початківці садівники не враховують, що для цієї хвойної красуні неприпустима посадка в важкий ґрунт, оскільки застій води викликає гниття кореневої системи, пожовтіння хвої та висихання гілок.
Другою причиною є неправильна кислотність субстрату, що з часом проявляється в зміні забарвлення крони та її засиханні.
Третя причина полягає в нестачі поливу, який особливо важливий для саджанців.
Занадто рясний полив також протипоказаний, оскільки коренева система ще не прижилася й не може справлятися з великою кількістю води.
І четверта причина — занадто глибока посадка, коли коренева шийка знаходиться під землею, що призводить до розвитку хвороб.
Інфекційні хвороби туї та їх лікування
Туя рідко страждає від грибкових захворювань і найчастіше патогени вражають рослину, яка ослаблена неправильним доглядом.
Фітофтора
Це є найбільш небезпечна грибкова хвороба, проте вона рідко вражає туї. Грибок викликає гниття кореневої системи та перешкоджає транспортуванню вологи й поживних речовин від коренів до пагонів.
Уражені дерева та чагарники слабшають, погано ростуть, в'янення та відмирання починається з самих нижніх пагонів, які стають спочатку сірими, потім коричневими, та чорно-бурими.
Якщо зняти кору з інфікованих гілок, то можна побачити червонувато-коричневі плями. Причиною хвороби є надлишок вологи в ґрунті, поганий дренаж, посадка в місцях з близьким заляганням води.
Для зниження ризику розвитку фітофторозу перед посадкою молодих саджанців в землю додають компост зі соснової кори або сухі голки хвойних, які гальмують зростання збудника.
Фунгіциди не вбивають патоген, але можуть уповільнити перебіг хвороби. Як тільки хімічна активність препаратів з часом слабшає, грибок відновлює зростання в заражених рослинах.
Для більшого ефекту застосовують фунгіциди з різних груп, які мають різні способи впливу. В обробку також входить частий полив протигрибковими препаратами, оскільки грибкові спори залишаються в землі тривалий час.
Проте, щоб запобігти зараженню найближчих насаджень, уражену рослину краще спалити.
Армілярна коренева гниль (Armillaria)
Рідка хвороба туї, яка вражає коріння та розкладає їх тканину. Патогени виживають на заражених пнях протягом багатьох років, перш ніж перейти на інші рослини.
Інфіковані дерева показують тривале загальне ослаблення або можуть не демонструвати симптомів хвороби, поки не впадуть при сильному вітрі через пошкодження коренів.
Гриби жовто-коричневого кольору, що проростають біля основи стовбура восени, є класичними симптомами Armillaria. Усередині кори на стовбурі видно білий грибний міцелій.
Фактори, що підвищують ризик розвитку армілярної гнилі: занадто глибока посадка саджанця, надмірне зволоження, погана циркуляція повітря.
Шар мульчі не повинен торкатись стовбура рослини. На жаль, лікування не існує. Заражені дерева видаляють й спалюють, щоб не допустити поширення грибка.
Побуріння туї
Грибкове захворювання, що викликається патогенами типу Didymascella thujina. Вражає листя й на початку розвитку нижні пагони, особливо у молодих рослин. Сприяють розвитку інфекції загущені насадження з поганою циркуляцією повітря, темні та вологі місця вирощування.
Гриб проникає в пошкоджені ділянки на корі, яка незабаром відмирає, захоплюючи в процес прилеглі пагони. Запущена інфекція може привести до побуріння крони та навіть відмирання гілок. Саджанці та молоді рослини до чотирьох або п'яти років можуть повністю засохнути.
Можна побачити наступні початкові симптоми:
- окремі листочки у кінці весни та на початку літа стають жовтуватими, а потім буріють;
- на листяних лусочках розвиваються овальні, коричнево-чорні маленькі плями (2 мм) зі спорами, видимі неозброєним оком;
- після дозрівання спор на місці плям залишаються порожнини, які можна прийняти за пошкодження шкідниками.
Як лікування використовують протигрибкові препарати, в які входить мідь (обприскування розчином Фундазола) та видаляють уражені хворобою гілки. Фунгіциди Bordeaux Mix або манкозеб ефективні, якщо їх застосовувати на початку сезону, коли розвивається молоде листя.
В'янення (некроз)
В'янення, викликане грибом виду Pestalotiopsis funerea. Є поширеною хворобою туї, яка приводить до загибелі пагонів та гілок у численних видів й сортів культури. Грибок може довгий час бути на рослині, не проявляючи ніяких симптомів.
Розвивається хвороба у насаджень, що ослаблені нестачею поживних речовин, посухою, шкідниками, механічними ушкодженнями та іншими факторами.
Спори поширюються з ураженої тканини бризками води. Патоген зимує всередині лусочок та навесні вражає інші насадження, поширюючись на великі відстані.
Симптоми:
- кінчики молодих гілок спочатку світлішають, а потім стають коричневими або жовтувато-коричневими;
- згодом при уважному розгляді можна побачити чорні грибні тіла зі спорами;
- хвоя після їх появи сіріє.
Кращий спосіб боротьби з некрозом – це видалення уражених частин рослини та хвої, що обсипалася. Уникайте обрізування туї в сиру погоду, оскільки в цей період грибок найбільш активно поширюється.
Чим обробити тую від хвороби? Для лікування добре себе зарекомендували такі фунгіциди як: Фундазол, Сторбі, Байлетон (0,15%), які необхідно застосовувати по черзі. Для відновлення сил до цих препаратів додають імуностимулятор Циркон.
Наступною ранньою весною, як профілактичний захід для контролю інфекцій, проводять обробку Куртазом (0,7%). Уникайте надмірного скупчення рослин, щоб забезпечити достатню кількість сонячного світла та циркуляцію повітря.
Бура яблунева плямистість листя (філлостіктоз)
У заражених рослин листя здається сухим та змінює забарвлення від блідо-зеленого до жовтого. Інфекція часто починаються на кінчику листя й просувається до його основи.
Занадто сильна стрижка або зимова травма, ймовірно, є двома найбільш важливими стресовими факторами, які призводять до захворювання. Лікування аналогічно некрозу.
Шютте туї та лікування хвороби
Шютте є поширеною та досить небезпечною групою захворювань хвойних порід, що викликані різними типами грибка. Збудники зимують в торішній опалій хвої і зараження відбувається в умовах вологої погоди з серпня по листопад. Шютте вражає переважно дорослі насадження.
Хвороба починається з появи жовтих плям, які з прогресуванням інфекції стають коричневими з жовтими ореолами в кінці осені. При бурому шютте навесні, коли підвищуються температури, хвоя опадає.
У саджанців хвоя може повністю обсипатися, що приводить до засихання рослини. При сніговому шютте хвоя сохне, але залишається на пагонах. У лікувальних цілях тую обробляють кілька разів за сезон фунгіцидами з інтервалом в 3 тижні, починаючи з кінця червня.
Фузаріоз
Спочатку вражає тільки кінчики пагонів, але з прогресуванням захворювання швидко охоплює всі гілки, які спочатку стають жовтими, а потім коричнево-чорними та сохнуть. На листю можна побачити некротичні плями зі скупченням спор.
До розвитку патогенів призводить постійне затоплення ґрунту. Інфіковану фузаріозом тую знищують, а сусідні насадження обробляють протигрибковим препаратом Кароцид або Топсин М 500 SC.
З метою профілактики дотримуйтесь режиму поливу та висаджуйте рослини у водопроникний ґрунт, не дозволяйте снігу накопичуватися або залишатися навколо пристовбурного кола, оскільки під час танення підвищується ризик затоплення.
Снігова пліснява
Найчастіше вражає молоді пагони та проявляється у вигляді сіро-білого нальоту на окремих ділянках. Хвороба безпечна й виникає зазвичай навесні та проходить з встановленням теплої, сухої погоди.
Посадки в тінистих місцях та погана циркуляція повітря є ще одним фактором розвитку захворювання.
Хвороба туї — іржа
Іржа кедрового яблука викликана грибом виду Gymnosporangium juniperi-virginianae, якому для завершення життєвого циклу потрібна хвойна рослина (туя, ялівець, кедр та інші) та представник сімейства Рожеві (яблуня, айва, груша та інші).
Поширення та тяжкість захворювання варіюються з року в рік, ризик зараження підвищується дуже вологим літом.
Якщо на ділянці є ці два типи рослин і ви виявили симптоми на одній, то слід шукати симптоми й на інший. Зараження відбувається в кінці літа та восени і його ознакою є зеленувато-коричневі або іржаво-коричневі великі галли з грибними тілами, які зимують на дереві.
Галли стають дуже помітними після теплих весняних дощів, коли вони набухають та перетворюються в яскраво-помаранчеву желатиноподібну масу у вигляді химерного пучка щупальців-вусиків. Влітку вони виділяють дозрілі спори, які переносяться вітром.
Обрізування уражених пагонів з галлами є найбільш ефективним способом запобігання розвитку інфекції. Ніяка хімічна обробка не є повністю ефективною, але весняне застосування системних фунгіцидів може уповільнити розвиток хвороби.
Загальні правила профілактики хвороб
Для зниження ризику розвитку хвороб туї необхідно застосовувати такі заходи:
- Обробляти спеціальним садовим бальзамом рани на зламаних пагонах, тріщини на корі після зими.
- Обприскувати навесні в профілактичних цілях всі насадження.
- При перших ознаках зміни кольору хвої видалити та спалити уражені ділянки.
- Обрізування туї проводити тільки в суху погоду.
Шкідники туї
Ялиновий павутинний кліщ
Напад шкідника призводить до зміни кольору листя, яке набуває плямистого забарвлення від жовтуватого до сірого, а при сильному ураженні воно стає червонувато-коричневим й опадає. Між лусочками можна побачити павутину.
Пошкодження частіше зустрічається на внутрішніх гілках та ділянках, що захищені від прямого попадання дощу. Пошкоджена хвоя не відновлюється навіть після зникнення шкідників. Зазвичай напад кліщів відбувається навесні й восени.
Більшість інсектицидів неефективні проти павутинних кліщів, а їх часте використання може привести до зворотного ефекту - вбиваючи природних ворогів кліщів та сприяючи тим самим їх поширенню. Для лікування використовують інсекто-акарициди, наприклад, Балазо або Талстар.
Щитівки
Невеликий рівень зараження зазвичай не призводять до будь-яких видимих симптомів, але великі популяції щитівок призводять до пожовтіння та опадання хвої. Щитівки виробляють велику кількість медвяної паді (роси), на якій розмножується грибок.
Від щитівок ефективні обробки спеціальними олійними розчинами восени та ранньою весною (до розкриття бруньок), щоб убити личинок, що зимують. З інсектицидів від дорослих особин рекомендується застосовувати пірипроксифен та бупрофен.
Жуки довгоносики
Харчуються корою, що призводить до потемніння хвої. Личинки жуків, що зимують в землі, після сплячки пошкоджують молоді корінці туї. Масове ураження шкідником припадає на весну.
Як лікування допомагає обприскування кори піретроїдом, таким як перметрин, обрізують й знищують будь-яку мертву деревину.
Туєва міль
Крихітні сріблясто-сірі дорослі шкідники мають коричневі та чорні відмітини на своїх крилах. Дорослі особини вражають тую в основному в кінці червня - в липні, коли їх можна побачити на листю. Якщо їх потривожити, вони пролетять невелику відстань і опустяться на інше дерево.
Міль відкладає яйця між листяними лусочками, личинки виводяться через 2-3 тижні. Харчуються вони молодими листочками. Пагони втрачають зелене забарвлення, в кінцевому підсумку стають коричневими та гинуть.
Пошкодження видно від кінчиків листя, вниз до основи. Листя стає жовтим, потім коричневим. Позбавляються від шкідника за допомогою інсектицидів та обрізуванням уражених пагонів.
Попелиця кипарисова
Є дві дорослі форми — крилата й безкрила. Дорослі та молоді особини добре маскуються під кору дерева. Забарвлення шкідника в основному від чорно-коричневого до жовтувато-коричневого кольору з чорнуватими мітками.
Паразит висмоктує сік на молодих пагонах, листя покривається медовою росою (продукти життєдіяльності), а потім цвіллю, яка перешкоджає фотосинтезу, викликаючи в'янення. Слина, яку попелиці виробляють, є фітотоксичною, що своєю чергою призводить до некрозу пагона.
Чим обробити тую від шкідника? Лікування ефективне на ранніх стадіях зараження препаратом Піримікс 100 РС - інсектицид системної дії.
- Автор: Юлія Закревська
