Зміст
Рід тсуга, який об'єднує близько 10 видів вічнозелених, хвойних рослин з сімейства Соснові, відомий в культурі ще з 18 століття. Представники роду виростають на території Північної Америки, Канади та Східної Азії.
На сьогодні день культура доволі поширена в Європі, де стала популярною рослиною в озелененні парків й садів.
Найбільш популярним в культурі видом є тсуга канадська (Tsuga canadensis), родом зі східних районів Північної Америки та Канади. Рослина добре переносить кліматичні умови середньої смуги, оскільки її сорти стійкі до низьких температур.
Дерево з мальовничою, конічною, пухкою кроною у природі досягає більше ніж 20 метрів у висоту і 8 метрів завширшки. Часто розвиває багатоступеневі форми.
Пагони тонкі, витончені, верхівки апікальних та бічних гілок звисають. Нижні пагони можуть бути дуже товстими, що створює враження дерева с багатьма стовбурами.
Маленькі, веретеноподібні шишки довжиною близько 2,5 см дозрівають на дереві протягом усього року та тільки потім падають. Листя сплощені, від блискучого зеленого до жовто-зеленого кольору, мають знизу дві білі смужки.
Канадська тсуга в догляді невимоглива, а її посадка нічим не відрізняється від інших представників хвойних культур. Вид представлений численними ефектними сортами з різними типами росту, формою крони, висотою та кольором листя, що робить їх цікавим доповненням до дизайну будь-якого саду.
«Albospica» - ефектний сорт, що відомий в культурі з 1866 року. Листя невисокого дерева має довгі, білосніжні кінчики, які різко контрастують зі зрілими темно-зеленими голками. Чудово підходить для тінистих місць саду.
Тсуга «Джедделох» (Jeddeloh). Повільно зростаючий чагарник напівсферичної форми та один з найнижчих сортів даного виду, висота якого близько півметра. Пагони тсуги Jeddeloh розташовані радіально, створюючи характерну западину у середині куща. Хвоя ніжна, темно-зелена.
Тсуга «Pendula» - дуже ефектна форма з плакучими пагонами, що звисають до самої землі.
«Cole's Prostrate». Прекрасний низькорослий, ґрунтопокривний чагарник з густими, каскадними пагонами, що утворюють подушкоподібну крону. Весняний приріст хвої салатового відтінку, зріле листя - темно-зелене.
«Sargentii» - сорт з численними пониклими пагонами. Це велике дерево, що досягає 3 м у висоту і 6 м в ширину.
«Wintergold». Один з рідкісних сортів із золотистою хвоєю. Елегантне пірамідальне дерево заввишки близько 2 метрів. Золотистий відтінок хвоя набуває в жовтні та залишається в такому кольорі до квітня. Для яскравості забарвлення місце для посадки тсуги даного сорту вибирайте сонячне.
«Moon Frost». Карликова, компактна форма, яка часто приймає вигляд мініатюрного дерева. Виділяється завдяки білим кінчикам молодих весняних пагонів. Влітку хвоя стає зеленою.
«Gentsch White» - ще один карликовий чагарник до 1 м заввишки з подушкоподібною кроною. Кінчики тонких, витончених пагонів кремово-білі.
Восени та взимку вони набувають більш яскравий відтінок, ефектно контрастуючи з більш темною, зрілою хвоєю. Для посилення декоративності рекомендується щорічне обрізування, яке стимулює ріст нових пагонів.
Рослина погано реагує на пересадку, тому місце вибирайте заздалегідь з оптимальними для вирощування умовами, які дозволять зберегти декоративність і здоров'я саджанця.
Найкраще себе почуває хвойник в рівномірно вологому, але дуже добре дренованому ґрунті, який збагачений органічними речовинами та має кислотний або нейтральний рівень pH.
Місце для посадки тсуги вибирайте захищене від сильного вітру та жарких полуденних променів. Хоча в прохолодному кліматі дерево непогано переносить денне сонце.
Глибина ями для посадки залежить від обсягу кореневої маси, яка повинна вільно поміщатися. При посадці кореневу шийку залишають трохи вище рівня землі.
Рекомендується додати до землі взятої з посадкової ями трохи торфу, компосту та піску, що поліпшить дренажні якості ґрунту. На дні ями для дренажу викладають 15 сантиметровий шар піску або керамзиту.
Після посадки саджанці рясно поливають. Подальше мульчування торфом або подрібненою корою допоможе уникнути висихання і перегріву кореневої системи.
Культура нетерпима до посухи та потребує регулярного поливу протягом тривалих сухих періодів, особливо це актуально для молодих саджанців. Дефіцит вологи призводить до стресу, який проявляється пониклими гілочками й пожовтінням хвої.
Молоді насадження за відсутності дощів поливають раз на 7-10 днів, також корисно раз на місяць жарким літом влаштовувати дощування теплою водою. Рихлити ґрунт бажано тільки при сильному ущільненні після поливу, але на глибину не більш за 10 см.
Хоча дорослі екземпляри досить зимостійкі, ніжні кінчики молодих пагонів у саджанців можуть підмерзати. Щоб зберегти їх декоративність на зиму рекомендується організовувати укриття з агроволокна. Товста зимова мульча з компосту захистить коріння від сильного морозу та випаровування вологи в безсніжний період.
У наступні 2-3 роки підгодовувати не обов'язково, оскільки в ґрунті достатньо поживних речовин.
Але при необхідності підживлюють навесні до появи молодих пагонів мінеральними добривами, призначеними для хвойних культур.
Насіння можна придбати в розпліднику або використовувати власне, отримане з шишок, які збирають восени та кладуть у тепле або сонячне місце, щоб вони розкрилися. Перед посівом насіння повинне пройти стратифікацію холодом, тому насіннєвий матеріал поміщають в холодильник у пакеті з вологим піском на 8-10 тижнів.
Після закінчення часу насіння висівають у вологу суміш з універсального ґрунту та торфу (1:1) на глибину 3-4 мм. Для проростання й подальшого вирощування необхідна постійна помірна вологість субстрату та розсіяне світло.
Сіянці пересаджують на постійне місце в серпні або наступної весни, при цьому саджанці перші 3 роки вимагають регулярного поливу та укриття в зимові місяці.
Живці заготовляють в кінці літа з пагонів поточного сезону. Кора живця повинна бути зеленою на кінчику та коричневою біля зрізу. Щоб стимулювати успішне вкорінення, опустіть зріз живця, що очищений від голок, в порошок гормону вкорінення.
Переконайтеся, що зріз повністю покритий порошком. Помістіть живець в горщик з дренажним шаром та наповнений сумішшю з перліту або піску, змішаного з ґрунтом. Добре полийте та поставте горщик в прозорий пакет. Поливають живці після легкого підсихання поверхні субстрату. Коли з'являться ознаки нового росту, пакет можна прибрати.
В кінці весни молоді рослини висаджують в ґрунт методом перевалки.
Правильний догляд за тсугою зменшує ризик розвитку захворювань. Потенційні проблеми, пов'язані з грибковими хворобами, які розвиваються в умовах високої вологості при поганій циркуляції повітря та заболочування ґрунту. Симптомами служить пожовтіння та опадання листя, засихання кінчиків молодих пагонів.
Рослина також може покриватися іржею, яка характеризується іржавими наростами на шишках і хвої, що містять спори грибка.
Хворі дерева неодноразово обробляють фунгіцидами, уражені частини при можливості видаляють й спалюють.
З комах побоюватися слід таких шкідників як павутинний кліщ, попелиця, щитівка та гусениці.
Це один з небагатьох представників хвойних, який чудово себе почуває в тіні, тому рослину можна висаджувати поруч з хостою, папоротями, гаультеріею, та іншими тіньолюбними декоративними культурами. Легка та ажурна крона плакучих сортів ефектно виглядає, як в поодиноких посадках, так й в оточенні яскравих квіткових композицій.
Мініатюрні, ґрунтопокривні сорти ідеально вписуються в дизайн рокарія та альпійських гірок. Потреба у вологому ґрунті дозволяє висаджувати хвойник біля водойми, створюючи природні мальовничі композиції, проте для заболочених місць культура непридатна, оскільки не терпить застою води.
Повільне зростання деревця може стати перевагою для оформлення саду, адже воно не потребує постійної стрижки та може декілька років зберігати свій зовнішній вигляд практично незмінним.