Зміст
Іржу троянд викликає грибок з роду Phragmidium. Щоб виявити його на ранній стадії, потрібно постійно перевіряти листя з нижньої сторони.
Коли на листі троянди з'являються цяточки яскраво рудого кольору, пора бити тривогу. Це означає, що кущі заразилися одним з небезпечних захворювань - іржею.
Якщо простежити розвиток подій, складається така картина.
Навесні на нижньому боці листя з'являються злегка жовтуваті цяточки. Якщо спеціально не обстежити кущ, їх важко помітити.
Зовнішні ознаки проявляються в червні, коли грибок міцно влаштувався в рослинних тканинах. В цей час патоген наскрізь вражає листяну пластинку та стає добре помітним.
Жовті цяточки розростаються в руді острівці, молоді пагони викривляються, бутони не розпускаються. Це відбувається тому, що грибок забирає поживні речовини й троянда не може повноцінно розвиватися й втрачає декоративність. Якщо не нічого не зробити, троянда загине.
До кінця літа спори дозрівають, від чого плями стають бурими або жовто-коричневими. Восени збудники разом з листям обсипаються на землю, де зимують у ґрунті.
Навесні наступного року, з настанням тепла, грибок підіймається разом з випарами вологи й вражає молоде листя з нижньої сторони.
Цикл замкнувся.
Принести в сад захворювання набагато простіше, ніж позбутися від нього. Часто іржа з'являється в розарію зі знову придбаними кущами. Останнім часом безліч садивного матеріалу продається з грудкою землі, в ній й перебуває збудник хвороби.
Небезпека такого придбання в тому, що виявити хворобу при купівлі неможливо: іржа, якщо вона є, проявиться тільки після повного вкорінення куща. Якщо троянда посаджена восени, то однозначно ідентифікувати хворобу можна буде тільки в червні майбутнього року.
Ось чому важливо дотримуватися профілактичних заходів при посадці такої вибагливої рослини, як троянда. Це знизить ризик поширення захворювання.
Інша причина появи патогена - це сусідський розарій або посадки дикої шипшини, що заражені іржею, поблизу з вашою ділянкою. В одному й іншому випадку інфекція поширюється вітром, дощем, птахами.
Коли влітку переважає похмура погода та затяжні дощі, іржа поширюється особливо активно. Тоді боротися з нею дуже важко, тому що обприскування не дає результатів, захисні засоби швидко змиваються дощем.
Якщо на початковій стадії зараження не провести обробку, інфекція пошириться по всьому кущу та перейде на сусідні троянди. Імунітет рослин - здатність протистояти хворобам, залежить від умов, в яких вони ростуть та повноцінного підживлення.
Подбати про це потрібно до посадки:
Для нормального зростання троянд та стійкості до хвороб рослинам необхідна достатня кількість поживних речовин. Певний запас закладається у ґрунт при базовій підготовці до посадки.
Для цього:
Така підготовка створить необхідне підживлення для троянди на найближчі 2-3 роки.
Щоб захистити троянди від іржі та інших грибкових захворювань, не варто чекати, коли з'являться перші ознаки зараження. Хворобу краще попередити, тому що вилікувати її складно.
Для профілактики іржі навесні, після танення снігу, прибирають сухі рослинні залишки, що накопичилися за зиму. Їх краще спалити, можливо, на них є збудник хвороби.
Кущі та ґрунт під ними обприскують захисними засобами. Для профілактики використовують біологічні препарати: «Мікосан-В», «Гаупсин», «Трихофіт», «Фітодоктор», «Фітоспорін», «Фітоцид».
Зверніть увагу! Перераховані біофунгіциди створені на натуральній основі, вони не завдають шкоди рослинам, безпечні для людини. Застосовуються для профілактики іржі та інших інфекційних захворювань. Ефективні на початковій стадії зараження, але, на жаль, безсилі при глибокому ураженні рослин.
Протягом вегетативного росту підгодовують троянди сезонними добривами:
Перед підготовкою до зими прибирають опале листя та обрізані пагони й спалюють їх.
Виконання агрономічних і профілактичних заходів значно знижує ризик зараження іржею, але, на жаль, не гарантує повну її відсутність. Якщо троянди все ж захворіли, застосовують хімічні засоби лікування.
Досвідчені садівники віддають перевагу таким препаратам:
1. Залізний купорос, сульфат заліза – порошок зеленуватого відтінку застосовують для профілактичного обприскування в розчині 30 г на 10 л води раз у 7-10 діб до цвітіння й після нього. Залізний купорос – один з найбільш надійних засобів проти іржі троянд.
2. Мідний купорос. Розчин готують з 50-100 г порошку на 10 л води. При правильному використанні - безпечний. Застосовують для профілактичної обробки троянд навесні при середньодобовій температурі + 5 °C. Уникати потрапляння препарату на шкіру і в очі. Не вживати всередину – смертельна доза для людини - 5 грамів.
3. Бордоська рідина. Приготування бордоської рідини має строгу послідовність: вапно та мідний купорос розчиняють окремо в різному посуді, потім купорос вливають в вапно, обережно помішуючи.
Якщо технологію порушити суміш згорнеться та випаде в осад.
4. «Фалькон». Спосіб впливу на рослини - системний. Завдяки складному складу препарату не відбувається резистентності, тому застосовується кілька разів поспіль. Дозування 5 мл на 10 л води. Не використовувати під час цвітіння.
5. «Байлетон». Фунгіцид системної дії, що проникає всередину тканини рослини навіть на тих ділянках, куди не потрапив препарат при обприскуванні. Дозування – 1 г на 1 л води. Робочий розчин не зберігається. Ефективні результати дає в початковій стадії зараження.
Для отримання ефективного результату при обприскуванні троянд від іржі краще використовувати пристосування з дрібними розпилювачами. При сильному напорі розчини стікають з кущів, не затримуючись на поверхні листя. Найкращий вид розбризкування – водяний туман.
Питання 1. За який термін можна позбутися від іржі на трояндах?
Якщо лікування почати в початковій стадії захворювання, то можна подолати його за один вегетативний період. Надалі, краще проводити профілактичні роботи, щоб зараження не повторилося.
Питання 2. Які троянди стійкі до іржі?
Сортів, які не бояться іржі, поки немає. Але завдяки селекціонерам існують гібриди, що стійкі до грибкових захворювань. Серед них:
Питання 3. Що посадити по сусідству з трояндами для профілактики захворювань?
Грибкову інфекцію поширюють комахи. Знизити ймовірність зараження можна, якщо поблизу з трояндами посадити рослини, що відлякують шкідників: чорнобривці, агератум, деревій лікарський, полин гіркий.
Серйозні помилки садівників в боротьбі з іржею троянд це купувати кущі у випадкових продавців. Інфекцію можна принести разом з грудкою землі, з якою продаються саджанці. Перед посадкою нових кущів потрібно для профілактики протравити ґрунт фунгіцидами.
При виявленні хвороби обприскати кущі один раз без повторної обробки. Навіть якщо лікування почалося в початковій стадії, одна обробка не дає результату. Щоб уникнути рецидиву, обприскування потрібно повторювати й надалі проводити профілактику захворювання.