Троянда вважається вибагливою рослиною. Будь-які збої в її організмі проявляються зовнішніми ознаками, що погіршує декоративні якості й може привести до загибелі. Тому при вирощуванні цієї квітки бажано ознайомитися з можливими візуальними змінами при захворюваннях, нестачі поживних речовин.
У цій статті розглянемо, через що може почорніти листя троянди та розглянемо методи лікування й профілактики.
Така ознака може бути присутньою при багатьох грибкових захворюваннях, що вражають листя. Характерною ознакою дозрівання спор збудника є чорний окрас.
Бактеріальний або інфекційний рак рослини, який вражає стебло або кореневу частину, при несвоєчасному лікуванні поширюється на листя. В результаті з'являються плями округлої форми практично чорного кольору. Відмітна ознака – водянистість плями.
Найбільш поширене захворювання, що викликає такі ознаки – чорна плямистість. Це грибкове захворювання, збудником якого є Marssonina rosae.
Відрізнити чорну плямистість від несправжньої борошнистої роси, при якій головки спор гриба також надають плямам чорний окрас, можна за напрямком поширення захворювання.
Marssonina rosae характеризується висхідним ураженням рослини, від нижньої частини до верхівки, уражені ділянки мають чорне забарвлення. Тоді як при несправжній борошнистій росі захворювання поширюється зверху вниз, а колір вогнищ на листі може бути доповнений різними забарвленнями: червоним, фіолетовим.
При чорній плямистості колір уражених ділянок не має багряних, фіолетових відтінків. Кругла форма болячок, які згодом зливаються в одну велику пляму. На ранніх стадіях захворювання може протікати без видимих ознак. Найчастіше проявляє себе в другій половині літа.
Але вже з моменту перших сигналів про захворювання потрібно вживати термінових заходів, оскільки на ранніх стадіях при правильному підході квітку можна буде врятувати.
Ознаки ураження грибком листя:
Загальний стан рослини:
У розвитку захворювання відіграє роль не тільки джерело зараження, але й умови зростання троянд. Як вже відомо, спори гриба досить стійкі до факторів навколишнього середовища та можуть тривало вичікувати моменту, коли імунітет рослини з яких-небудь причин буде порушений.
Звідки може з'явитися захворювання:
Саджанці, що придбані в осінній або весняний період для подальшої посадки, можуть бути заражені, але не мати зовнішніх ознак ураження. На жаль, перші симптоми з'являться через досить тривалий проміжок часу, коли повернути їх продавцеві вже не буде можливості. Як правило, захворювання може проявити себе тільки при розпусканні листя.
Чорна плямистість - захворювання, до якого схильні не тільки троянди. Тому необхідно бути уважним при використанні для мульчування зібраних з усього саду залишків рослин. Уражені частини рослин необхідно збирати й спалювати. В іншому випадку може спостерігатися повторне зараження.
Для поширення захворювання по всій рослині досить випадання роси, з краплями якої збудник поширює свої спори на інші здорові ділянки.
У теплиці, при створенні сприятливих умов для троянди, також можливе зараження.
Причиною тут можуть бути й хворі саджанці, й щеплення хворої рослини. А відсутність належного провітрювання може спровокувати швидкий розвиток хвороби.
В розвитку захворювання грають роль й інші фактори:
На жаль, на цей час немає сортів, які б на 100 % були стійкі до чорної плямистості. За відгуками багатьох садівників непогано зарекомендували себе троянди флорибунда.
З рекомендацій можна зробити висновки:
Запобігти хворобі частіше легше, ніж потім усувати її наслідки. Профілактика буде виходити з причин захворювання та факторів, що сприяють її прогресуванню:
Хворі саджанці. Купувати нові рослини тільки у перевірених виробників.
Ґрунт. Глинисті ґрунти мульчують та удобрюють, вносячи пісок, компост, перегній. Таким чином варто готувати структуру землі безпосередньо до моменту посадки троянд.
У ґрунт з підвищеною кислотністю вносять вапняні матеріали, золу, яєчну шкаралупу, доломітове борошно. Кислий ґрунт перешкоджає засвоєнню багатьох поживних елементів.
Умови посадки. Місце для троянди вибирають на височини, уникаючи низин. Сонячні промені повинні бути доступні протягом усього світлового дня.
Не варто садити троянду поблизу глухих будівель: будинку, паркану, господарських будівель. При цьому непоганими сусідами будуть чагарники, які захистять троянду від зайвих протягів. Густота посадки визначається видом троянд: великі саджають на відстані не менше 1 м, кущі з менш інтенсивним ростом - 0.5 м.
Використання інструментів. Якщо садовий інвентар використовувався для обробки хворих рослин, необхідно провести дезінфекцію.
Заражені рослини. Листя та уражені пагони хворих рослин збирають та обов'язково спалюють. Перед укриттям троянд на зиму бажано поступово обірвати все листя з кущів, оскільки часто від вологи під час відлиги грибкові захворювання вражають саме його.
Обробка рослин перед укриттям і після зимівлі. Після збору листя та санітарної стрижки куща восени, його й землю навколо обприскують 3 % розчинами залізного, мідного купоросу, зеленим милом або будь-яким іншим, призначеним для цього розчином. Ті ж процедури проводять після відкриття троянд навесні, до появи бутонів.
Влітку для профілактики, крім даних розчинів, можна застосовувати свіжий коров'як. Для цього 1 кг гною розводять 10 літрами води та настоюють тиждень. Настоянку розводять 1:2 й обприскують кущі. Уникати часу цвітіння.
Полив. Поливати нечасто, але рясно. Уникати утворення калюж біля коріння.
Підживлення. Часто пов'язують появу чорної плямистості з надлишками азотистих добрив. Також зниження імунітету рослини викликає недолік інших поживних речовин.
Обрізування. Навіть якщо прийнято рішення відмовитися від формування куща восени, потрібно провести санітарну стрижку. Вона передбачає видалення нездорових частин рослини. Не варто також нехтувати періодичним оглядом всього куща на наявність будь-яких ознак захворювання або зниження імунітету.
Якщо ознаки захворювання вже з'явилися на трояндах, необхідно починати заходи щодо усунення захворювання. Перш за все, видаляють всі уражені частини рослини, збирають й спалюють. Використаний інструмент після процедури дезінфікують.
Далі лікування продовжують спеціальними препаратами: мідний купорос, бордоська рідина, можна використовувати залізний купорос. Оброблювати один раз.
Також бажано оброблювати рослини фунгіцидами. Оброблювання проводиться згідно з інструкцією, як правило, не більше трьох разів за сезон.
Після застосування препаратів повертаються до заходів профілактики.
Чорна плямистість - не найстрашніше захворювання, але стійке. Проти нього немає одного засобу, потрібен весь комплекс заходів з профілактики та лікування. В запущеній стадії може привести не тільки до загибелі самого куща, але й стати джерелом інфекції для всього розарію.
Питання 1. Чи можна якось обробити куплений саджанець для профілактики чорної плямистості? Перед посадкою можна занурити саджанці в 3 % розчин мідного купоросу або фундазола на 20 хвилин.
Питання 2. Як вчинити, якщо немає можливості постійно спалювати уражене хворобою листя, пагони? Якщо з якихось причин зібрані хворі частини рослини спалювати не має можливості, краще зберігати їх в будь-якої місткості з кришкою. По мірі можливості спалювати.
Питання 3. Як розвести та приготувати 3 % розчин мідного купоросу для обробки? Береться 30 г порошку на 1 л води.