Зміст
Серед численних різновидів садових чагарників хеномелес або айва по праву займає перші місця завдяки чудовому рясному цвітінню і жовтим або червоним осіннім плодам.
Рід культури з сімейства Рожевих налічує 2 види листопадних або вічнозелених чагарників і третій вид - айва китайська або катаянська, являє собою всім відоме плодове дерево.
Всі вони виростають в природі на території Східної Азії. У догляді хеномелес абсолютно невибагливий, що робить його популярною рослиною саду.
Великі квіти чагарнику в залежності від сортової форми можуть бути помаранчеві, рожеві, білі, червоні, махрові або прості. Цвітіння рясне, починається в кінці квітня, в травні або на початку червня і при ранньому цвітінні нерідко повторюється восени. Плоди рослини скоріше декоративні, тому що придатні в їжу тільки в обробленому вигляді.
Завдяки високому вмісту вітаміну С і пектину їх використовують в приготуванні джему, пастили, варення і мармеладу. Недарма слово «мармелад» походить від португальської назви айви - «Мармела». З одного середнього за розміром куща можна зібрати до двох кг плодів діаметром 3-5 см.
Як декоративні рослини в саду вирощують два чагарникових виду культури, їх гібриди та численні сорти.
Хеномелес прекрасний (Chaenomeles speciosa) - високий чагарник родом з Китаю. Досягає у висоту 2 і більше метрів, пагони дуже тернисті.
Забарвлення квітів найчастіше темно-червоне, але зустрічаються сорти з рожевими й білими квітками. Листя велике, а плоди цього виду айви злегка подовжені, жовті та ароматні.
Хеномелес японський (Chaenomeles japonica) – чагарник, щонайбільш часто культивується, висотою від 50 до 150 см. При посадці даний вид швидко розростається. Листочки невеликі, округлої форми, квіти зазвичай оранжево-червоні, але сортові форми мають різний окрас.
Восени на кущах з'являються жовті, круглі та дуже ароматні плоди, які підходять для кулінарії. Айва японська повністю стійка до морозу.
Гібрид двох описаних видів хеномелес чудовий (Chaenomeles × superba). В саду культивують його сортові форми. Чагарник досягає висоти 1-1,5 м, а сорти дуже відрізняються за зовнішнім виглядом. Пагони покриті довгими шипами.
Існують ще 3 гібриди, але їх досить рідко можна зустріти в наших розплідниках.
«Еллі Моссель» - квіти вогненно-червоні, повторює цвітіння влітку.
«Николин» - червоне цвітіння махрових квіток.
«Crimson and Gold» - один з найцінніших сортів айви чудової з темно-червоним цвітінням і гіллястими пагонами.
«Red Scarlet» з простими червоними квітками.
«Рожева леді» з великими темно-рожевими напівмахровими квітами.
Білосніжний «Jet Trail», характерною особливістю якого є вигнуті дугою, гладкі без шипів, сланкі пагони.
Цінний сорт «Geisha Girl» з махровими дуже великими квітками абрикосового окрасу.
«Clementine» - квітки помаранчеві, дуже великі, зазвичай поодинокі.
Популярний і ефектний сорт айви чудової «Скарлет Шторм» з великими махровими яскраво-червоними квітами, схожими на троянди.
«Сидо» - невисокий кущ до 1 метрів у висоту з шириною 2 м, пагони без шипів, характеризується рясним оранжевим цвітінням і великими фруктами.
«Червона радість» - досягає 0,5-0,8 м у висоту, пагони досить тонкі з гострими шипами, листя маленьке, темно-зелене і блискуче. Квітки малинові, махрові.
«Тойо-Нішікі», мабуть, самий незвичайний сорт хеномелесу - на одному чагарнику можна побачити квітки відразу трьох різних відтінків: білого, рожевого і навіть червоного.
Сорт «Камея» з чудовими махровими квітками кремового з рожевим відтінком.
Всі види терпимі практично до будь-яких видів субстрату за умови хорошого дренажу. Але ряснішим всього цвітіння буде при посадці хеномелесу в родючий, багатий кальцієм ґрунт, що має слабокислий або нейтральний рН. На важких, заболочених ґрунтах хеномелес рости не буде. У лужному ґрунті у рослини розвивається хлороз - пожовтіння і знебарвлення листя.
Культура віддає перевагу сонячним, теплим, захищеним від вітру місцям, тому що під час зими частина пагонів може підмерзнути. Можна айву вирощувати й в півтіні, але тоді цвітіння не буде настільки рясним, що позначиться на плодоносінні.
Чагарник стійкий до посухи, а через слабку кореневу систему страждає від перезволоження і бур'янів, тому при догляді за хеномелисом корисно проводити регулярну прополку, а поливати 1-2 рази в місяць.
Дощовим літом рослина страждає від надлишку вологи та може уражатися грибковими захворюваннями. Практично всі сорти культури зимостійкі, деякі з них можуть підмерзати тільки в дуже сильні морози при відсутності снігу.
Посадку рослини з відкритою кореневою системою проводять в кінці березня або в середині осені, щоб кущ встиг адаптуватися до нових умов і добре вкоренитися. Контейнерні кущі можна висаджувати з грудкою землі в будь-який час. Найкраще вкорінюються двох-трьох літні екземпляри.
Слідкуйте, щоб при посадці коренева шийка не заглиблювалася в ґрунт, а залишалася на рівні землі. Якщо ви висаджуєте відразу кілька сортів, то відстань між ними буде залежати від максимального розростання куща. Великі екземпляри зазвичай висаджують на відстані 1,5 метра один від одного.
Під час посадки відразу внесіть в ґрунт поживні компоненти: дві частини торфу, 100 г суперфосфату, 400 г золи, частина піску і пару кілограмів перегною. Молоді саджанці перший час вимагають регулярного поливу. В посушливе літо рекомендується замульчувати ґрунт, тому що мульча перешкоджає випаровуванню вологи і контролює ріст бур'янів.
Дорослі кущі бажано підгодовувати раз в 1-2 року компостом, а молоді саджанці підгодовують на початку вегетації азотними добривами, а восени вносять калій і фосфор.
Рослини розквітають на старих пагонах, тому обрізку проводять при необхідності ранньою весною до появи бруньок. Видаляються старі п'ятирічні пагони, що лежать біля самої землі, занадто слабкі й ті, що зростають біля кореня.
Бажано, щоб кущ ніс не більше 20 пагонів, тому що велика їх кількість негативно позначається на цвітінні та викликає розвиток грибкових захворювань.
Розмножується хеномелес за допомогою насіння, живців і діленням куща.
Хеномелес з насіння
Насіння добре проростає, тому даний спосіб розмноження досить простий. Але слід враховувати, що при цьому молоді сіянці не успадкують сортові ознаки материнської рослини. Висівають насіння в кінці зими у вологу піщано-торф'яну суміш і накривають плівкою. Періодично провітрюють тепличку і підтримують помірну вологість ґрунту.
Коли з'являться перші сходи, плівку прибирають. Пікірують паростки при появі перших 3 листочків. У відкритий ґрунт висаджують в кінці травня або початку червня.
Розмноження хеномелесу живцями
Живці готують після цвітіння куща. Для кращого вкорінення важливо, щоб живець мав так звану деревну «п'яту» зі шматочка торішньої деревини. Перед заглибленням в суміш торфу і піску, живці кілька годин рекомендується потримати в стимуляторі зростання.
Висаджують під кутом 45 градусів і накривають пластиковою пляшкою. Ґрунт підтримується помірно вологим. Зазвичай укорінення займає місяць-півтора.
Розподіл куща
Процедуру проводять в кінці весни. Дорослий материнський кущ розвиває з роками досить багато бічних кореневих відростків і саме їх відділяють від материнської рослини.
Вони готові до вкорінення тільки в тому випадку, якщо пагони мають довжину не менше 10-15 см, а товщину 0,5 см. При розподілі можна за раз взяти 4-5 молодих рослин. Їх висаджують в підготовлений ґрунт вертикально, не допускають пересихання землі, тому що коренева система спочатку дуже слабка.
При належному догляді хеномелес досить рідко уражається шкідниками й хворобами.
Хлороз (пожовтіння листя) буде розвиватися в ґрунті з високим pH. Квіткові бруньки сприйнятливі до значного пошкодження при сильних весняних заморозках.
У дощове літо може розвинутися хвороба, викликана грибком Cercospora cydoniae. Симптоми цього захворювання видно у другій половині літа і проявляються вони невеликими коричневими плямами на листі, які потім збільшуються в розмірах, утворюючи великий некроз.
Щоб запобігти розвитку цього захворювання, уражене листя необхідно видалити та спалити, а потім провести 2-3 кратну обробку фунгіцидом з інтервалом в 10 днів.
Хеномелес - по справжньому універсальний кущ. Рослі сорти чудово виглядають як солітера, особливо на тлі смарагдового газону.
Хеномелес використовують як живу огорожу, а довгими квітучими пагонами декорують стіни та забори.
Ефектно виглядає чагарник в композиції зі спіреєю, рокитником, трояндою, ялівцем та іншими представниками хвойних порід.