Катальпа (Catalpa) являє собою нечисленний рід, що налічує 11 видів листяних дерев та великих чагарників з сімейства Бігнонієвих, які ростуть на території Азії та Америки.
Індіанці майя називали катальпу «деревом щастя», оскільки рослина в їх культурі була символом радості.
Велика частина представників роду — це дерева великих розмірів і дивовижних крон, проте в садовій культурі вирощуються відносно невисокі види та компактні щеплені сорти, які адаптовані до холодного клімату. Сорти висотою 3-5 метрів зазвичай вирощуються на штамбі.
Декоративні якості рослини настільки великі, що, попри підвищені вимоги в догляді, катальпа, безумовно, стане фаворитом будь-якого саду.
Крім дивовижного цвітіння прикрасою дерева є численне, велике овальне або серцеподібне листя, що утворює щільну крону. Залежно від сортової форми воно може бути як зелене, так і строкате.
На початку літа на пагонах з'являються чудові, ароматні квіти, які формою схожі на орхідеї. Квіти зібрані в пухкі суцвіття. Їх забарвлення: біле або кремове з жовто-помаранчевим центром і маленькими бордовими плямами на пелюстках.
Цікаво, що аромат квітів не подобається комарам, які зазвичай тримаються якомога далі від квітучого дерева. Після закінчення тривалого цвітіння зав'язуються плоди у вигляді довгих тонких стручків, які залишаються на дереві до наступного сезону.
Форма стручкових плодів подарувала катальпі ще одну назву «макаронне дерево».
Навесні вони розкриваються, звільняючи невелике летюче насіння, яке досить легко проростає. Плоди катальпи їстівні, але несмачні, тому в їжу їх не вживають, але використовують в народній медицині.
Катальпа отруйна чи ні? Плоди, кора й листя дерева вважаються безпечними, проте коріння дуже отруйне.
Катальпа бігнонієподібна або звичайна (Catalpa bignonioides). У природі високе дерево з пухкою й широкою кроною. Велике серцеподібне листя досягає 15 см в довжину.
Цвіте в кінці червня жовто-білими квітами з фіолетовими цятками, зібраними в широкі волотисті суцвіття. Довжина стручків 30-40 см. Вид стійкий до низьких температур.
«Variegata» - ряболиста сортова форма цього виду, зелене листя якого покрите цяточками кремового кольору.
Сорт катальпи на штамбі «Нана». Невисоке деревце не цвіте, але привертає увагу красивою щільною, кулястою кроною.
«Aurea» — сорт відрізняється золотистим забарвленням листя, яке з часом стає зелено-жовтого відтінку. Квіти білі, з'являються в червні.
Катальпа прекрасна або північна (Catalpa speciosa) — один з найвищих видів, який може досягати висоти 15-20 метрів. Дерево не має високих вимог до складу ґрунту і стійке до сильних морозів, витримуючи температуру мінус 29 °C.
Великі, ароматні квітки діаметром 5 см з'являються на рубежі червня й липня. Пофарбовані в білий колір, з темно-червоними плямами, вони виглядають ефектно на тлі 30 сантиметрового листя. Восени й взимку прикрасою катальпи прекрасної є довгі, 40 сантиметрові стручки.
Один з цікавих сортів «Pulverulenta», листя якого з дрібними білими плямами.
Катальпа червоніюча (Catalpa erubescens) — це міжвидовий гібрид з двома типами листя. Дерево зазвичай виростає до висоти близько 10 м, тому воно не підходить для маленьких садів.
Одним з найцікавіших сортів цього гібрида є «Purpurea», листя якого має червонувато-коричневий відтінок в молодому віці і лише пізніше набуває зеленувато-червоний колір.
Оскільки дерева родом з кліматичних зон з м'яким кліматом, то місце для їх вирощування вибирайте
сонячне, захищене від сильного вітру, який взимку небезпечний для молодих саджанців та пагонів.
Ґрунт повинен бути легким, добре дренованим, помірно вологим, але водночас й родючим. Вирощування рослини у важких, затоплюваних субстратах і в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод призводить до уповільненого росту та хвороб дерева.
Правильно вибране місце для вирощування катальпи знижує надалі ризик розвитку захворювань та забезпечує високу декоративність.
У розплідниках надходять у продаж саджанці зі закритою кореневою системою, тому для посадки катальпи підходить весь сезон вегетації – з квітня по вересень. Пізніші осінні терміни небажані, оскільки рослині потрібно деякий період адаптації до нового місця.
Перед посадкою бідний на поживні речовини ґрунт з посадкової ями необхідно змішати з компостом або перегноєм. Щоб уникнути застою води, на дні викладають дренажний шар з дрібного щебеню або битої цегли.
Після посадки катальпу добре поливають, а деревце на штамбі прив'язують до опори, щоб під час вітру незміцнілий саджанець не зламався.
Після посадки ґрунт навколо саджанців підтримують помірно вологим, оскільки рослина чутлива до нестачі води. Рекомендується пристовбурні кола замульчувати компостом або подрібненою корою, що допоможе уникнути випаровування вологи. Доросле дерево вимагає регулярного рясного поливу тільки в спекотні й посушливі місяці.
Підгодовувати починають через 2-3 роки після посадки катальпи в родючий ґрунт. Як підгодівлю використовують компост, перегній або багатокомпонентні добрива для квітучих рослин. Добрива досить вносити раз на рік — навесні.
Слід пам'ятати, що молоді дерева не дуже стійкі до низьких температур, тому протягом перших 2-3 років після посадки їх рекомендується на зиму утеплювати нетканим матеріалом або соломою. Дорослі екземпляри характеризуються зимостійкістю.
Навесні проводять санітарне обрізування, видаляючи всі сухі, слабкі, пошкоджені або хворі пагони. Не квітучі сорти типу катальпи з кулястою кроною, наприклад, «Нана» обрізують щорічно для підтримки гарної форми.
Найкращий час для процедури – кінець листопада або початок березня. Всі гілки крони в цьому випадку вкорочують на 15 см. Занадто густу крону можна трохи прорідити, щоб дати доступ повітрю й світлу.
Найлегше виростити катальпу з насіння в домашніх умовах, а потім пересадити у відкритий ґрунт. Другий спосіб вегетативний — за допомогою живців.
Катальпа з насіння
Насіння після збору можна зберігати в прохолодному, сухому місці, проте за 3-4 тижні до посіву його змішують з вологим піском або мохом сфагнумом, поміщають в пакет або коробку і витримують при низьких температурах в холодильнику. Стратифікація холодом прискорює проростання насіння після посіву.
Після стратифікації насіння висівають у вологий субстрат з універсального ґрунту та перліту по 3-4 насіннячка в кожен горщик. Насіння розподіляють по поверхні, злегка присипаючи ґрунтом.
Горщики накривають прозорим пакетом, в якому є невеликі отвори для вентиляції. Горщики переносять на відкрите повітря в частково затінене місце і підтримують ґрунт вологим, але не мокрим.
Проростання насіння зазвичай займає 3 тижні. Сходи з 3-4 листочками пікірують й пересаджують в окремі горщики з дренажним шаром на дні. Полив у міру висихання землі.
Восени саджанці заносять в будинок та вирощують взимку в прохолодних умовах з помірним поливом. У відкритий ґрунт пересаджують навесні після заморозків.
Розмноження живцями
Для розмноження в кінці травня беруть апікальні живці з пагонів. Нижнє листя обривають, а те, що залишилося, бажано частково обрізати. Зріз живців обробляють спеціальним порошком з гормонами, які стимулюють утворення коренів. Висаджують в суміш з універсального садового ґрунту і піску (1:1), добре поливають.
Для підтримки вологості можна накрити живці прозорим пакетом. Як тільки з'являться сходи, пакет прибирають. Через місяць висаджують у відкритий ґрунт. Молодий саджанець вимагає регулярного поливу та укриття на зиму.
Грибкова плямистість викликана підвищеною вологістю поряд з низькими температурами. Для рослини хвороба не представляє небезпеки і зазвичай непогано піддається лікуванню.
В умовах поганої циркуляції повітря й підвищеної вологості дерево може постраждати від борошнистої роси – грибкового захворювання, яке характеризується появою на листю сіро-білого порошкового нальоту. В цьому випадку рослину обробляють фунгіцидними препаратами.
Вертицильозне в'янення — серйозне грибкове захворювання, до якого сприйнятлива катальпа, особливо ослаблена стресом через погані умови вирощування.
Гриб проникає в кореневу систему і закорковує судини, перекриваючи рух води, в результаті чого починають відмирати пагони, листя висихає та опадає.
Часто хвороба триває кілька років, захоплюючи все нові гілки. Симптоми схожі на зневоднення, але рясний полив не вирішить проблему. Хвороба часто вражає ослаблені рослини, а фунгіциди не ефективні для боротьби з цим захворюванням.