Зміст
Жасмин (Jasminum) являє собою рід листяних та вічнозелених кущів або ліан з сімейства Маслинових. Представники роду ростуть в тропічних та помірних регіонах Євразії, Австралії, Океанії, але центр видового розмаїття припадає на Південно-Східну Азію.
Чагарник є типово екзотичною рослиною, тому вирощування жасмину та догляд за ним в регіонах з холодними зимами проблематичний. Для культивування в умовах середньої смуги з усіх 200 видів підходять лише кілька, але навіть вони вимагають укриття в сильні морози.
Багато садівників помилково називають невибагливий та зимостійкий чубушник жасмином, проте це два роду рослин, які належать різним сімействам мають різні ботанічні характеристики та умови зростання. У порівнянні з чубушником квіти жасмину всіх садових видів невеликі та тільки прості.
Завдяки чудовому аромату перси назвали рослину Jasmin, що перекладається як «дар від бога». Вони навчилися «красти» її запах, занурюючи квіти в кунжутну олію.
В Азії жасминовий чай готували століттями. Для його отримання чайне листя змішують зі свіжими квітами та залишають на кілька годин, щоб чай ввібрав аромат. Ця процедура повторюється кілька разів. У сухому вигляді квіти додають в листя чаю для прикраси, оскільки висушені вони не пахнуть.
Варто знати, що запах жасмину - це більше, ніж просто задоволення. Жасминовий аромат надає розслабляючу дію на нервову систему та є одним з найсильніших природних афродизіаків.
Жасмин голоквітковий або зимовий (Jasminum nudiflorum). Листяний кущ з довгими як у ліани, тонкими пагонами, що спадають та потребують опори. Це одна з небагатьох дивовижних рослин, квітучих в зимові місяці.
Поодинокі, яскраво-жовті трубчасті квіти зі слабким запахом, розпускаються на голих стеблах в листопаді та залишаються на гілках до середини лютого. Навесні з'являються невеликі, перисто-розділені листочки.
Для посадки жасмину зимового необхідно вибирати місця під захистом стін з південної сторони, щоб забезпечити додаткове тепло та укриття, оскільки вид погано переносить морози нижче -15 °C. У догляді жасмин голоквітковий невибагливий, добре переносить обрізування, яке проводять після цвітіння.
Жасмин білий або лікарський (Jasminum officinale) особливо цінується садівниками за інтенсивний аромат літнього цвітіння. Є національною квіткою Пакистану. Має форму розгалуженого куща з довгими та тонкими, спадаючими пагонами, які, розростаючись, також вимагають опори.
На початку літа з'являються білі, запашні квітки. Цвітіння не обмежується даним періодом та може повторюватися теплою осінню. Садівниками цінується сорт «Argenteovariegatum» з кремово-білим, строкатим забарвленням листя, який отримав нагороду Королівського садівничого товариства.
Жовтий жасмин або чагарниковий (Jasminum fruticans син. Jasminum syriacum). Являє собою невеликий напіввічнозелений чагарник з жовтими, злегка запашними квітками, які з'являються влітку та на початку осені. За квітами йдуть глянцеві чорні ягоди. У міру зростання чагарник утворює форму купола, висота якого досягає близько 1-2 метрів.
Даний вид відомий у культурі з 1570 року, стійкий до посухи й витримує морози до −20-25 °C. Може вирощуватися на всіх типах ґрунту з хорошим дренажем.
На ділянці добре поєднується з такими теплолюбними садовими культурами як лаванда, чебрець, монарда та шавлія. Рослина підходить для створення живоплотів та зміцнення схилів.
Рожевий жасмин або Стефаненс (Jasminum × stephanense) - природний гібрид з Китаю. Являє собою вічнозелену (в теплих регіонах), швидкорослу ліану, яка обплітає практично будь-яку поверхню.
Листя зелене, часто з кремовими плямами. Протягом весняних та літніх місяців з'являється безліч рожевих, ароматних, маленьких квітів. На повному сонці, а також в ранкові та вечірні години аромат посилюється. Висота дорослої ліани 15 метрів, а ширина - 1,5 метри.
Гібрид світлолюбний, воліє помірно родючі та помірно вологі, піщані або суглинні ґрунти з реакцією від середньо кислої до середньо лужної. Не любить надлишку вологи.
У розплідниках надходять у продаж рослини із закритою кореневою системою. Посадку молодих саджанців жасмину проводять з середини квітня по жовтень.
Теплолюбна культура потребує вибору правильного місця для подальшого вирощування. Найкраще місце для посадки жасмину - повне сонце або невелика півтінь. Рослина має влітку отримувати як мінімум 4-5 годин прямого сонячного світла. У тіні жасмин росте погано та майже не цвіте.
В саду теплолюбну культуру висаджують на південній стороні біля стін або огорож, які зможуть захистити від холодного зимового вітру. Чагарник добре росте на звичайній садовій, помірно родючій, злегка вологій землі та віддає перевагу pH ґрунту в діапазоні від 6,1 до 7. На лужних й важких глинистих субстратах хворіє та гине.
Увага! Ґрунт повинен бути добре дренованим, особливо якщо рослина посаджена в тінистій або прохолодній зоні саду.
Як посадити жасмин? Перед посадкою на дні ями розміром 50×50 викладають дренажний шар з битої цегли або великого керамзиту, насипають трохи ґрунтової суміші (листяна земля, змішана з 2 частинами компосту й 1 частини піску).
Поміщають земляну грудку саджанця, засипають землею, утрамбовують її та рясно поливають. Після посадки види з пониклими, тонкими пагонами підв'язують до опори.
Кущі, особливо молоді саджанці, чутливі до посухи, тому ґрунт завжди повинен залишатися помірно вологим, але не мокрим. Нестача поливу, особливо в жарку погоду, викликає пожовтіння та опадання листя, а надлишок води в ґрунті призводить до розвитку грибкових захворювань й кореневої гнилі.
Частота поливу залежить від погодних умов – в спеку й засуху поливають частіше, а в дощову погоду зрошення припиняють. Щоб запобігти випаровуванню води та захистити коріння від замерзання, ґрунт навколо пагонів мульчують компостом або подрібненою корою.
Ніжні, тропічні види не витримують температури нижче 4 °C, тому їх вирощують у горщиках, а на зимівлю заносять в прохолодне приміщення з яскравим сонячним світлом, а субстрат підтримують вологим.
При вирощуванні жасмину в горщику використовуйте суміш, що складається з рівних частин універсального ґрунту, торф'яного моху та піску.
В догляд за жасмином у відкритому ґрунті входять підгодівлі, які підтримують родючість субстрату для рясного цвітіння та зростання. Навесні в пристовбурну область вносять компост або перепрілий гній, що розведений у воді (10:1). Добре працюють мінеральні добрива для квітучих рослин.
Обрізування будь-якого виду проводять після цвітіння, оскільки квіткові бруньки закладаються на пагонах нового росту. Старі гілки обрізують до рівня землі, а нові на третину, видаляють сухі, пошкоджені та хворі пагони. Проріджують загущені посадки, особливо у ліан.
Обрізування сприяє активному новому росту, стимулює цвітіння, підтримує необхідну висоту та форму насаджень. З її допомогою можна надати ліано подібним видам форму пишного куща.
Для розмноження підійдуть зелені живці, які залишилися після обрізування. Краще заготовлювати їх в ранкові години. Зрізають живці стерильним інструментом під кутом трохи нижче листяного вузла.
Видаляють листя, що знизу. Зріз з частиною стебла занурюють в порошок, що стимулює утворення коренів, а потім поміщають в приготований отвір в ґрунті. Суміш для вкорінення готують з рівних частин листяної землі, торфу та перліту (піску). На дні горщика викладають дренажний шар.
Для утворення коренів живцям необхідна стабільна підвищена вологість повітря й субстрату, тому рекомендується накрити майбутні саджанці прозорим кульком.
Горщик в саду поміщають в місце з розсіяним світлом, що захищене від опадів. Розпилюють воду на живець та субстрат, коли він трохи просохне. Періодично знімайте накриття для провітрювання, щоб не утворилася цвіль на поверхні ґрунту.
Після вкорінення з початком нового росту кульок прибирають, а восени саджанці заносять в будинок на зимівлю, поміщаючи в прохолодне та світле приміщення. Посадку жасмину у відкритий ґрунт проводять після останніх заморозків, в кінці травня.
Цей спосіб більш легкий, ніж живцювання. Бічний пагін притискають до землі в невелике поздовжнє поглиблення, кріплять дротом та засипають ґрунтом, залишаючи верхівку над поверхнею. На наступний рік можна побачити зростання нової рослини, яку відокремлюють та пересаджують.
Особливо легко розмножується жасмин зимовий. Його пагони просто залишають на землі, і вони швидко вкорінюються. Таким чином рослина може покрити велику ділянку саду як ґрунтопокривник.
При загущених посадках при поганій циркуляції повітря зростає ризик розвитку борошнистої роси. Симптом захворювання – порошкоподібний сіро-білий наліт на листю.
Для профілактики хвороби можна використовувати фунгіциди, що містять сірку або бікарбонат калію. Для лікування застосовують препарати, що містять міклобутаніл.
Поганий дренаж ґрунту, обмежена циркуляція повітря або сильні дощі можуть сприяти виникненню кореневої та стеблової гнилі. Заражене коріння розм'якшується та темніє, а нові пагони куща ростуть слабкими, млявими.
При необхідності поліпшите дренаж, видаліть ґрунт біля основи рослини, щоб коріння висохло, потім замініть сухим, чистим від патогенів. Лікування фунгіцидом може допомогти запобігти поширенню хвороби, але не може вилікувати її.
Попелиця на жасмині досить часте явище. З усіх шкідників варто побоюватися тільки цієї комахи. Невелика кількість попелиці, як правило, завдає лише незначної шкоди, але масштабне зараження призводить до пожовтіння листя та уповільнення зростання.
Крім того, комахи викликають рясне відкладення медової роси, на якій розвивається грибок. Знищують шкідників системним інсектицидом.