Зміст
Леукотое (Leucothoe) – рід вічнозелених рослин з сімейства вересових (Ericaceae), що налічує близько 50 видів, з яких найбільш поширені в культурі - леукотое дефонтена (Leucothoe fontanesiana) та leucothoe axillaris.
У нашій країні рослина з'явилася відносно недавно, але вже стала досить популярною в декоративному озелененні ділянок.
Leucothoe являє собою компактний, вічнозелений, розлогий, але слаборозгалужений чагарник близько метра заввишки з дугоподібними, червоними пагонами.
Листя шкірясте, блискуче, вічнозелене, розташовано майже горизонтально. Декоративність чагарнику надає ефектне забарвлення листя, яке змінюється протягом сезону.
Ранньою весною молоді листочки майже червоного відтінку, влітку вони стають зеленими, а з настанням осені змінюють забарвлення від фіолетово-бордового та бронзового до пурпурно-червоного.
В кінці травня додатковою прикрасою рослини стає його цвітіння.
Маленькі, дзвоникоподібні кремово-білі квіти, що зібрані у великі, пониклі суцвіття-кисті, розвиваються в пазухах листя.
Леукотое «Рейнбоу» – сорт зі строкатим, різноколірним листям та червоними молодими приростами, висотою близько 0,7-1 м.
«Макіяж» - навесні нові прирости з'являються у відтінках бронзового та рожевого, в сезон набувають строкате зелено-кремове забарвлення. Осіннє листя перетворюється в червоно-бордовий та пурпурний колір, який зберігається всю зиму. Висота сорту близько пів метра.
Леукотое «Ред липс» - невисокий компактний кущик. Молоде листя, що з'являється навесні, темно-червоне, влітку стає світло-зеленим, восени воно забарвлюється в темний бордово-вишневий відтінок та залишаються такими до весни.
Сорт «Zeblid» часто продається як «Scarletta». Листя набувають яскраво-червоний колір навесні та ефектний бронзово-червоний відтінок восени та взимку.
«Nana» - карликовий, вологолюбний сорт до 0,5 метра у висоту, габітус розлогий, листя інтенсивно зелене з блиском, взимку стає темно-червоним.
Вид leucothoe axillaris представлений кількома фантастичними сортами, наприклад, «Curly Gold» та «Curly red» з блискучим, скрученим листям або яскравим карликовим культіваром «Little Flames».
«Curly red» має яскраво забарвлене помаранчево-червоне молоде листя, яке з часом стає темно-зеленим, пізніше восени та взимку змінює відтінки на червоні, а потім фіолетово-червоні. Компактний, щільний габітус робить цей кущ чудовим для бордюрного озеленення та групових посадок.
Молоде листя у «Curly Gold» помаранчево-червоне. У міру старіння колір змінюється на золотисто-жовтий, а потім на золотисто-жовтий із зеленим.
Менш поширений вид - леукотое японська або кейскі (Leucothoe keiskei), який найчастіше зустрічається в культурі у вигляді сортів «Королівський рубін» (Royal ruby) й «Burning Love».
Чагарники мають щільний габітус та ланцетне листя. Молоді листочки та прирости бордово-червоні, влітку темно-зелені, восени набувають темно-бордовий відтінок.
Чагарник віддає перевагу розсіяній тіні, оскільки полуденні промені та жаркі температури можуть висушити листя й квіти, проте може терпіти повне сонце в більш прохолодному кліматі та при достатній кількості вологи в ґрунті.
Місце для посадки леукотое вибирайте, так, щоб рослина отримувала досить ранкового або вечірнього сонця. Чагарник може рости й в півтіні, але хороше освітлення стимулює його яскраве забарвлення.
Рослина вимагає родючого, суглинного, водопроникного, постійно злегка вологого ґрунту з кислим рН на рівні 4,5-5,5, але може переносити ґрунти від нейтральних до помірно кислих.
Перед посадкою в ґрунт, саджанцю леукотое необхідно забезпечити хороший дренаж, додавши на дно посадкової ями трохи піску, що змішаний з торф'яним мохом та дрібним щебенем. Бідні субстрати необхідно збагатити компостом чи гумусом, який змішують із землею з посадкової ями.
Після посадки землю навколо саджанця рекомендується замульчувати сосновою корою або торфом, оскільки товстий шар мульчі обмежує ріст бур'янів, сприяє підтримці належної вологості ґрунту, захищає коріння від висихання та холоду, а розкладаючись, постачає в субстрат поживні речовини та підкислює його.
Хоча ця рослина не є посухостійкою, дорослі чагарники можуть переносити короткі посушливі періоди. Однак саджанцям після посадки необхідно забезпечити регулярний полив у відсутності дощів, приблизно раз в 3-4 дні.
Не допускайте пересихання землі між поливами. У період цвітіння зрошують рясно, щоб квіти отримували достатньо вологи.
Леукотое підгодовують на початку вегетації та під час цвітіння бажано спеціальними добривами для ацидофільних рослин, які забезпечують їх потрібною кількістю поживних речовин. Наприклад, використовувати добрива, призначені для підгодівлі рододендронів, азалій, вересів.
Чагарник через помірну морозостійкість (-18 / -21°C) схильний до пошкоджень від сильних холодів або зимових вітрів. Звести до мінімуму ризик підмерзання можна, посадивши його в тихому місці поруч з будовою або під захистом більших насаджень.
Коріння від морозів захищають товстим шаром мульчі, а наземну частину молодих саджанців в перший рік рекомендується утеплювати агротекстилем.
Рослина прекрасно витримує формувальну стрижку. Цю процедуру можна проводити після цвітіння. Зрізані навіть у самій землі пошкоджені або підмерзлі пагони не приведуть до загибелі рослини.
Чагарники мають тенденцію утворювати поросль та легко розмножуються кореневими відростками. Також можна розділити невеликі кущі або отримані від них кореневі живці.
Леукотое не схильне до хвороб й шкідників, тому зазвичай не вимагає захисних обробок, однак поганий дренаж ґрунту може викликати кореневу гниль, симптоми якої проявляються в затримці росту, пожовтінні та в'яненні листя.
Пожовтіння також може бути викликане хлорозом через неправильний рН ґрунту та/або нестачу поживних речовин.
Проблеми з цвітінням найчастіше викликані суворими погодними умовами, наприклад, спекою з впливом полуденного сонця, зимовим суховієм, весняним обрізуванням або нестачею води.
Через свою компактну форму габітусу, а також весняного часу цвітіння, леукотое створить привабливу композицію з більшими та пізньоквитучіми насадженнями, наприклад, гортензіями, вейгелой, будлеей, клетрою.
Чагарник ефектно доповнює композицію з рододендронів, азалій, пієрисів, підбілу та вересів. Також підходить для створення невисоких живоплотів, бордюрного та горщикового озеленення.
Леукотое вписується в японський стиль, оскільки прекрасно поєднується з невисокими кленами й карликовими соснами. Деякі сорти також добре працюють як ґрунтопокривні рослини, наприклад, сорт «Нана».
Оскільки леукотое любить вологу та півтінь, то його часто висаджують в компанії з хостами, папоротями, роджерсією, абелією або діцентрою.