Зміст
Рід кампсису містить всього 2 види яскраво квітучих, витких рослин. Один з них виростає в природі в лісистій місцевості Китаю та Японії, інший – уродженець Північної Америки.
Обидва види дуже популярні в декоративній садовій культурі завдяки своєму неповторному цвітінню. Крім декоративних якостей великим плюсом є невибагливість кампсису, догляд за яким вважається досить простим.
Довжина пагонів дорослої ліани становить близько 10 метрів. Через свою товщину вони негнучкі, тому рослина підіймається по опорі за допомогою численних маленьких корінців, розташованих уздовж пагонів.
Але молодим паросткам варто допомагати, обертаючи їх навколо опор (особливо в перші 2-3 роки зростання).
Листя темно-зелене, складається з 9-11 невеликих листочків, зазубрене. Восени воно набуває золотисто-жовтого кольору. Квітки з'являються з липня по вересень.
В обох видів вони мають характерну воронкоподібну структуру з трубчастим отвором на кінці та досягають довжини 8-10 см. Квіти зібрані в зонтичні суцвіття по 4-12 шт. Залежно від сорту вони можуть бути кармінові, червоні або золотисто-жовті.
Кампсис, що вкорінюється (Campsis radicans) родом з південного сходу Сполучених Штатів, звідки він почав свою подорож до Європи в 17 столітті та швидко став фаворитом садів й парків. Характеризується хорошою зимостійкістю, витримує зниження температури до -20 °C.
Найпопулярнішими сортами Campsis radicans є: малиново-червоний кампсис «Фламенко», жовтий «Флава», темно-червоний «Гамор».
Кампсис крупноквітковий (Campsis grandiflora) родом з Азії. Досить теплолюбний вид, чутливий до морозів, тому може вирощуватися тільки в районах з м'якими зимами.
Обидва види передали свої кращі якості гібриду - кампсису тагліабуанському (Campsis x tagliabuana), що був відзначений багатьма нагородами.
Довжина його пагонів не більше 4 метрів, а квітки більші, ніж у видів. Період цвітіння в липні - червні. У садівництві популярні такі його сорти, як червоно-рожева «Мадам Гален», «Джуди», «Indian Summer» з помаранчево-жовтим цвітінням.
Для гарного росту і рясного цвітіння ліані потрібні проникні, родючі субстрати з високим вмістом гумусу та pH 5,5 - 7,5. Рослина не виносить глинистий та мокрий ґрунт, в якому погано росте і хворіє.
Ідеальне місце гарантує, що подальший догляд за кампсисом буде зведений до мінімуму, тому місце для посадки кампсису вибирайте сонячне, захищене від сильного вітру.
Найкраще висаджувати на півдні або південному сході і південному заході. Північні зони саду є поганим рішенням.
Зазвичай в розплідниках можна побачити саджанці із закритою кореневою системою, які можна висаджувати протягом усього сезону, але в холодних регіонах посадку у відкритий ґрунт рекомендується проводити не раніше травня і до перших осінніх заморозків.
Глибина посадкової ями повинна бути у 2 рази більше коренів. На дні для поліпшення водопроникності насипають дренажний шар з піску або щебеню. Землю з посадкової лунки збагачують компостом або збалансованими мінеральними добривами для квітучих рослин.
Після посадки кампсис добре поливають, а коли вода вбереться, землю ще раз утрамбовують і якщо є необхідність, то підсипають ґрунт. Пагони саджанця потребують опори, яку встановлюють відразу біля рослини.
Землю в прикореневій зоні мульчують шаром компосту або деревною тріскою. Мульча підтримає вологість субстрату та зможе запобігти зростанню бур'янів.
Молода рослина в міру зростання потребує достатньої кількості води, ґрунт не повинен пересихати. Але дорослі ліани стійкі до посухи та потребують поливу тільки в тривалий період відсутності дощів. В цілому, кампсис краще переносить нестачу води, ніж перелив.
Рослина починає вегетацію досить пізно, листя та квіти з'являються зазвичай після останніх заморозків, тому можна не турбуватися про те, що молоді бруньки постраждають від морозу.
Молоді саджанці на зиму вкривають агротекстилем, а прикореневу частину стовбура підгортають шаром піску або тирси. Навіть якщо пагони замерзнуть, ліана швидко відновлюється навесні від коренів.
Не слід забувати, що кампсис - досить велика рослина. Річний приріст може досягати 1-2 метри і багато сил він витрачає на утворення численних квітів.
Тому для підтримки сил і здоров'я, ліана потребує внесення мінеральних добрив для квітучих рослин, які вносять 2-3 рази за сезон - навесні і два рази під час цвітіння.
Кампсис дуже стійкий до захворювань та практично не схильний до нападу шкідників. Його коріння може згнити від надлишку вологи в ґрунті, а в суху погоду його може атакувати попелиця, від якої позбавляються за допомогою мильного розчину або інсектицидів.
Обрізування пагонів є важливою частиною догляду за кампсисом. Формувати ліану слід протягом перших чотирьох років, поки стебла не встигли задеревеніти, а перше обрізування проводять відразу після посадки, залишаючи 15 см над рівнем землі.
Ліана кампсис утворює квіти на нових пагонах, тому в наступні роки обрізувати слід ранньою весною до набухання бруньок. Пагони зрізують, залишаючи 2-3 найсильніших та сформованих. У міру зростання направляйте їх по опорі в потрібному напрямку.
Повторіть той же процес протягом трьох-чотирьох років поспіль, поки стебла не виростуть до бажаного розміру.
Потім щороку необхідно буде робити сильне обрізування скелетних гілок, та залишати три або чотири нових пагонів, скорочуючи їх під час обрізування на 25 см, до тих пір, поки вся ділянка, що відведена для ліани, не буде покрита нею.
Щорічно проводять також санітарне обрізування, видаляючи всі пошкоджені, засохлі й хворі пагони. Кожні кілька років варто робити омолоджувальну стрижку, скорочуючи всі пагони, залишаючи 30 см над рівнем землі.
Видаляйте своєчасно засохлі квіти, а нові 2-3 бруньки, що розташовані на вершинах пагонів, корисно прищипувати.
Ліана часто утворює прикореневу поросль, яка відбирає енергію та робить кампсис інвазивним, оскільки паростки можуть з'явитися навіть в метрі від стовбура. Тому рекомендується навесні поросль викопувати і при необхідності використовувати як нові саджанці.
Процедура сприяє перенаправленню енергії не вгору, а в сторону, забезпечуючи густоту, пишність насаджень та продовжуючи рясне цвітіння.
Добре розмножується кампсис за допомогою напівздерев'янілих пагонів поточного сезону, які ріжуть на живці довжиною 15-20 см.
Зріз живця поміщають на пару годин в розчин з гормоном, що стимулює утворення коренів. Потім висаджують у вологу суміш з універсального ґрунту і піску.
Під час вкорінення субстрат підтримуйте вологим, але не мокрим. Взимку горщик з молодими саджанцями тримають в прохолодному й світлому місці, полив помірний. Посадку кампсису у відкритий ґрунт проводять в травні, і перший час забезпечують регулярний полив.
Другий спосіб розмноження - кореневою порослю, яку влітку відокремлюють від материнської рослини та пересаджують на нове місце.
Третій спосіб - відводками. Для вкорінення нахиляють молодий бічний пагін в підготовлену борозну та кріплять дротом до землі. Засипають ґрунтом, що перемішаний з компостом, залишаючи верхівку над рівнем землі.
У міру вкорінення добре зволожують землю. На наступний рік укорінений саджанець відокремлюють від рослини й пересаджують.