- Ви тут:
-
Головна
-
Садові рослини
-
Дерева та кущі. Сторінка 2
- Ірга
Садова ірга – вирощування, види, сорти з фото, розмноження
Зміст
Серед багатьох видів фруктових дерев та чагарників особливої уваги заслуговує садова ірга (Amelanchier) або коринка, яка поєднує в собі декоративні та плодові якості, а в догляді славиться своєю невибагливістю та виключною зимостійкістю.
Рід культури налічує близько 25 видів листопадних чагарників або невисоких дерев, велика частина яких родом з Північної Америки. У природі рослина легко гібридизується, а представники роду зовні дуже схожі один на одного.
Культура належить до родини Розові (Rosaceae) та є близьким родичем яблука, груші й глоду. Латинська назва походить від французького «амеланш», що означає «маленьке яблуко». У Європі та Америці коринку називають червневою ягодою. Як декоративно-плодова рослина в садовій культурі набули поширення кілька видів.
Опис ірги з фото
Деякі види — маленькі дерева, інші – багатостовбурні високі чагарники переважно з зонтичною кроною. Кора сіра або коричнева, гладка.
Крім смачних ягід ірга цінується садівниками за красиве осіннє забарвлення листя та чудове цвітіння навесні. Листя ранньою весною сріблясте та запушене, мідно-червоне або зеленувато-рожеве, в залежності від виду. У сезон листя стає зеленим або оливковим.
З приходом осені ірга забарвлюється в помаранчево-жовті, пурпурні або яскраво-червоні кольори, стаючи яскравим акцентом саду й чим холодніше, тим яскравіше будуть горіти фарби на тлі майже зів'ялого саду.
Навесні коринка оповита ніжним білим або рожевим серпанком з численних зірчастих квітів, що зібрані в суцвіття-кисті. Після відцвітання зав'язуються невеликі плоди-ягоди, які дозрівають влітку, поступово змінюючи колір з зелено-червоного на темно-синій або майже чорний.
Останнім часом можна зустріти сортову новинку ірги з білими плодами (сорт Altaglow).
Ягоди м'які та солодкі, за смаком трохи нагадують чорницю, але за поживною цінністю вони багатші корисними речовинами. Плоди є цінним джерелом вітамінів групи B, магнію, калію, кальцію та заліза.
Містять значну кількість флавоноїдів й антоціанів, які є потужними антиоксидантами, вітамін C, пектин, органічні кислоти й каротин. Користь ягід ірги для здоров'я неоціненна. Плоди зав'язуються на дворічних та старих пагонах.
Сорти й види ірги з фото
Популярний в культурі вид — ірга канадська (Amelanchier canadensis). Це низьке дерево, що досягає максимум 4 метрів у висоту, але в садах його часто можна зустріти в чагарниковій формі.
Сорт «Балерина», що вирощений в Нідерландах. Плоди поступово змінюють колір з рожевого на фіолетовий. Вони мають діаметр близько 15 мм та дуже смачні. Кущ досягає висоти близько 4 метрів. Завдяки численним великим квітам та прекрасним осіннім фарбам вважається одним з найбільш декоративних сортів.
Сорт ірги канадської «Rainbow Pillar» висотою від 3 до 5 м та шириною 2 м з вертикальною, вузькою кроною. Листя дрібнозубчасте, темно-зелене, восени блискуче помаранчево-червоне, квіти білі. Плоди мають високі смакові якості. Сорт підходить для створення живоплотів.
«Принц Вільям» - красиве маленьке дерево / кущ з рясним весняним цвітінням, смачними кисло-солодкими плодами та барвистим осіннім листям.
Ірга Ламарка (Amelanchier lamarckii син. A x grandiflora). Гібрид родом з Канади, іноді його помилково вважають сортом виду Amelanchier canadensis. На перший погляд важко розрізнити ці два чагарники, оскільки вони дуже схожі один на одного, але ірга Ламарка більша й може досягати висоти 7 метрів.
Молоді листочки навесні покриті густими білими волосками, які зникають на зрілих листках. Плоди мають яблучно-солодкий присмак. Широко культивується як декоративна рослина, за що отримала визнання Королівського садівничого товариства.
Сорт даного виду «Принцеса Діана» - привабливий чагарник з вертикальною кроною, яка навесні усипана безліччю білих квітів. Молоде листя блідо-бронзове, зеленіє влітку. Восени воно забарвлюється в вогняні відтінки малинового та помаранчевого.
Ірга вільхолистяна (Amelanchier alnifolia) - чагарник або дерево, яке найчастіше виростає до 4 метрів, а карликова форма куща тільки 1 - 1,20 метра. Плоди дозрівають в середині літа, вони солодкі та соковиті, в смаку присутній відтінок яблука.
«Обеліск» - стовпчасте деревце з молодим червонуватим листям, яке влітку стає зеленим. Білі зірчасті квіти з'являються в середині весни.
Великоплідна ірга «Smoky» - сорт даного виду висотою до 4 м. З віком зонтична крона чагарнику розростається до 6 м в ширину. Доросла рослина дає близько 8 кг великих ягід, які зібрані в грона по 10 штук. Дозрівають нерівномірно з середини червня. Вони соковиті, смачні й дуже солодкі.
Ірга колосиста (Amelanchier spicata) - низькорослий кущ, що утворює густі зарості з безлічі пагонів кореневої порослі, через що вид часто використовують для створення живоплоту. Ягоди солодкі з кислинкою, чорно-фіолетові.
Посадка ірги
Саджанці зазвичай продаються в контейнерах, завдяки цьому коренева система рослини добре розвинена та при посадці немає ризику її пошкодження. Кращий час для посадки — весна або осінь, але, як і більшість рослин в контейнерах, саджанці можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.
Культура адаптується до більшості типів садових субстратів з нейтральною або слабокислою реакцією, за винятком погано дренованих або важких глинистих ґрунтів, в яких відсутня органічна речовина. На вологих, холодних та затоплених ґрунтах, дуже лужних або кислих ірга погано росте та часто хворіє.
Оскільки коренева система коринки глибока й потужна, то необхідно уникати місць з високим заляганням ґрунтових вод. Для рясного цвітіння й хорошого розвитку краще висаджувати культуру в родючі суглинки або супіщані субстрати, молодим саджанцям необхідно забезпечити хороші ґрунтові умови для вкорінення та росту.
Перед посадкою ірги потрібно добре підготувати місце. Якщо земля важка й волога, то змішайте її з піском. Для малородючих ґрунтів рекомендується перед посадкою внесення однієї частини компосту або перегною з додаванням багатокомпонентних добрив на основі фосфату й калію.
Добрива змішують з листяною землею, що взята з посадкової ями в співвідношенні 1:3. На дні насипають дренажний шар з дрібного щебеню або битої цегли.
Місце для вирощування ірги на ділянці вибирайте сонячне або злегка затінене, оскільки велика кількість світла необхідна для гарної родючості та дозрівання плодів. У тіні кущ зазвичай приймає більш густу форму, сильно розгалужується й росте в сторони, але його плодоношення зменшується, а самі плоди не такі солодкі.
Висаджують рослину так, щоб місце щеплення знаходилося трохи вище рівня землі. Щільні посадки виключаються, оскільки саджанці з часом розростаються.
Краще дотримуватися шахового порядку з відстанню від півтора до 4 метрів, в залежності від розростання сорту. Якщо завдання полягає в створенні живоплоту з ірги, то висаджують кущі на відстані 40-50 см один від одного.
Після посадки ґрунт навколо рослини необхідно ретельно утрамбувати, а потім рясно полити, щоб земля просіла та заповнила порожнечі. Після просідання землю досипають.
Для зменшення випаровування вологи саджанці ірги після посадки мульчують торфом або подрібненою корою по периметру крони, але відступивши від стовбура на 10-15 см.
Догляд за іргою в саду
У догляді ірга невибаглива та не вимагає постійної уваги. Оскільки культура вважається посухостійкою, то поливають тільки в періоди посухи, однак при цьому слід враховувати тип ґрунту — піщані ґрунти висихають швидше, ніж суглинки й потребують поливу частіше.
Проте, зрошення саджанців в перший рік вегетації проводять регулярно, не допускаючи пересихання землі.
Ірга восени не вимагає створення укриття на зиму, оскільки її зимостійкість виняткова, але останні весняні заморозки в травні можуть пошкодити квіти.
Підгодівля
Після посадки в родючий ґрунт ірга не потребує підгодівлі протягом наступних 2-3 років. Потім щороку навесні перекопують землю з перегноєм та мінеральними добривами без вмісту хлору — суперфосфатом (300 г) та калієм (200 г).
Влітку корисно підгодовувати насадження розведеним в 5 л води 10% розчином курячого посліду, який вносять після рясного зрошення кущів.
Пересадження ірги садової
Пересадження ірги ускладнене занадто глибокою кореневою системою, яка з віком проникає на 2 метри в глибину. Тому намагайтеся висаджувати культуру відразу на постійне місце або проводьте пересадження у віці до 4 років.
Глибина посадкової ями в цьому випадку повинна становити не менше 70 см, а діаметр приблизно 100 см. Пересадження здійснюють із великою земляною грудкою, щоб процедура була не так болюча. Невелике бічне коріння можна обрубати, оскільки на новому місці чагарник досить швидко його наростить.
Як обрізувати іргу
Культура добре реагує на процедуру, особливо невисокі сорти. Перше обрізування проводять відразу після посадки, вкорочуючи пагони приблизно наполовину. У наступні 2-3 роки вирощування обрізують ранньою весною кореневу поросль, залишаючи тільки кілька найсильніших пагонів.
Якщо коринка потребує коригувального обрізування, щоб змінити форму або розмір, то вкорочують пагони відразу після цвітіння, щоб забезпечити цвітіння та плодоношення на наступний рік.
Кущ, у якого вже сформувалися декілька стовбурів, раз у 2 роки можна видаляти найстаріші стовбури, залишаючи таку ж кількість з молодої порослі.
Така процедура добре омолоджує рослину, не знижуючи її плодоношення. Повне омолодження старих кущів досягається радикальним обрізуванням всіх гілок практично під корінь.
В догляд за іргою на ділянці входить також санітарне обрізування, під час якого видаляють пошкоджені, сухі, хворі пагони й численну прикореневу поросль.
Розмноження ірги живцями
Культура добре розмножується напівздерев'янілими живцями, які беруть у 5-6 річних рослин в середині літа. Кращий спосіб дізнатися підходить для зрізування пагін чи ні — це зігнути його. Якщо деревина спочатку зігнулася, а потім зламалася, то її можна використовувати для живцювання. Довжина живців 15-20 см.
Процедуру проводять вранці або ввечері, краще в похмуру погоду, оскільки вплив прямих сонячних променів навіть на кілька хвилин може завдати непоправної шкоди.
Увага! Якщо немає можливості відразу помістити живці в субстрат, то оберніть їх вологим рушником, покладіть в пластиковий пакет та охолодіть
Все листя обривають, крім двох верхніх листочків, які рекомендується обрізати наполовину, щоб зменшити втрату вологи під час формування коренів.
Опустіть мокрі зрізи живців в порошок, що стимулює утворення коренів та вставте в горщик так, щоб половина їх довжини перебувала в суміші з перліту та листяної землі. Зверху присипте шаром піску або перліту. Добре полийте за допомогою лійки та накрийте прозорим пакетом або пластиковою пляшкою.
Горщик з живцями можна залишити в приміщенні при розсіяному сонячному світлі або перенести в захищену частину саду. Знімайте накриття щодня на 10 хвилин для провітрювання та 3 рази на тиждень розпорошуйте воду на ґрунт та саджанці за допомогою спрею.
Зростання нового листя означає, що відбулося достатнє утворення коренів для того, щоб живці були пересаджені у відкритий ґрунт.
Розмноження насінням
Після дозрівання ягід насіння витягують та замочують на 6-12 годин для кращої схожості. Потім відразу ж висівають на грядки з родючим субстратом на глибину 2 см. На зиму грядки добре утеплюють соломою або опалим листям.
Після стратифікації холодом насіння проростає навесні. На постійне місце сіянці пересаджують на третій рік, коли вони досягають висоти 40-50 см.
Розмноження кореневою порослю
Чагарники утворюють численну кореневу поросль, яка формується зі сплячих бруньок на коренях рослин. Викопують її ранньою весною або в середині вересня.
Пагін повинен бути добре розвинений та мати вже добре сформований корінь, який акуратно відокремлюють від материнської рослини. Отриманий саджанець пересаджують на постійне місце та рясно поливають.
Проблеми у вирощуванні ірги
Ірга досить стійка до шкідників та хвороб, проте в деяких випадках культура може вражатися наступними захворюваннями.
Іржа кедрово-глодова характеризується появою жовтих або майже чорних плям й галл на листю, плодах, ніжках або нових гілках. Вони містять спори, які після дозрівання розносяться в прохолодну й вологу погоду.
Хвороба лікується за допомогою фунгіцидних препаратів, уражені частини видаляють та спалюють.
Грибкове всихання пагонів проявляється в в'яненні та засиханні спочатку листя, а потім гілок. Профілактика й лікування полягає в обробці насаджень бордоською рідиною або мідним купоросом та спалюванні уражених частин рослини.
Зі шкідників можливий напад насіннєїда, що поїдає насіння плодів коринки та гусениць молі. Для боротьби зі шкідниками використовують інсектициди, якими обробляють насадження.
- Автор: Юлія Закревська
