Рід берези (Betula) включає близько 40 видів дерев і чагарників, що зустрічаються в помірній і холодній Північній півкулі. Завдяки декоративним якостям мальовниче дерево з витонченою кроною знайшло широке застосування в ландшафтному дизайні саду, тим більше, що сорти й види берези повністю адаптовані до клімату середньої смуги.
Культура характеризується швидким ростом і невибагливістю. Берізки красиво представлені як солітери на тлі галявини, а також в групах в компанії, наприклад, з хвойними.
Кора в залежності від виду може бути білого, чорного, жовтого і навіть злегка рожевого відтінку. Коренева система зазвичай поверхнева і тому дерево немає достатньої стабільності при сильних вітрах.
Береза плакуча або бородавчаста (Betula pendula). Найпопулярніший і поширений вид класичної берізки в пейзажі середньої смуги. Високе дерево до 30 м заввишки з довгими, тонкими, плакучими гілками. Сам вид рідко використовується в озелененні саду, але його невисокі витончені сорти стали популярними рослинами для створення ландшафтного дизайну.
Береза «Юнги» (Youngii), одна найпопулярніших невисоких сортових форм. Висота не перевищує 2-3 метрів, але зростання деревця можна контролювати за допомогою обрізування.
«Trost's Dwarf» - абсолютно незвичайний низькорослий сорт з ажурною, повітряною кроною з тонким, голчастим листям.
«Royal Frost» - дерево з ефектними шоколадно-бордовим, глянсовим листям, яке восени стає бронзовим. Крона пухка, пірамідальна. Виростає максимум до 10 м.
Добре розвивається практично у всіх умовах і найбільш стійке до шкідників.
Сорт «Золота хмара». Невелике дерево, листочки якого весь сезон золотисто-зеленого кольору.
«Fastigiata» - крона дерева нагадує форму кипариса або пірамідальної тополі.
«Magical Globe» - сортова новинка на штамбі, яка характеризується сферичною кроною і карликовим ростом. Почуває себе добре на сонці, в сухому і досить бідному ґрунті.
Гімалайський гібрид Жакмонда (Betula utilis var. Jacquemontii). Відрізняється величезними листками й гладкою білосніжною корою.
Сорти: «Doorenbos», «Jermyns», «Silver Shadow» і «Grayswood Ghost».
«Little King» - компактний сорт виду Betula nigra. Швидкоросла карликова форма щільного багатостовбурного деревця з широкою округлою кроною.
«Summer Cascade» - ще один цікавий сорт виду Betula nigra. Являє собою маленьке деревце з густою кроною з плакучих тонких гілок, які опускаються до землі. Добре росте як на вологих, так і сухих ґрунтах.
Карликова береза групи Nana (Betula nana). Це низькі кущі або дерева висотою від 50 см до 1 метра. Гілки темні, вкриті маленькими круглими, глянцевими листочками. Чудовий гібрид на штамбі із золотистим листям «Golden Treasure». Віддає перевагу торф'яному субстрату.
Всі види берези зовсім невибагливі. Для вирощування вибирайте сонячну позицію або легку півтінь. Вимоги до ґрунту невисокі. Культура добре росте в будь-якому типі ґрунту, як у бідних піщаних, так і в родючих субстратах, але застій води переносить погано.
Єдиний вид, який здатний переносити надлишок води та добре росте на болотах – це береза чорна.
Посадку берези в контейнерах можна проводити з весни до осені, а саджанці з відкритою кореневою системою висаджують, коли вони перебувають у стані спокою в листопаді й на початку березня.
При посадці берези на ділянці слід враховувати розмір деревця. Великі екземпляри висаджують на відстані 4-5 метрів один від одного та від будівель. Відстань між карликовими сортами становить півтора-два метри.
Низькорослі сорти є ідеальним рішенням для невеликого саду, альпінаріїв і чудово виглядають в композиції з хвойними, декоративними деревами й чагарниками (багряником, барбарисом, вербою, ялиною, туями, модриною, спіреєю та ін).
Правила посадки берези прості. Викопайте яму в сонячному і захищеному від сильного вітру місці. Змішайте ґрунт з неї з частиною торфу, двома частинами компосту або листяної землі. Якщо ґрунт важкий, то додайте половину грубого річкового піску для водопроникності.
Гібіскус трав'янистий садовий, вирощування, догляд і розмноження
Кореневу шийку при посадці теж засипають ґрунтом. Потім землю навколо трамбують і добре поливають. Оскільки коренева система дерева поверхнева, то всі саджанці необхідно зміцнити, прив'язавши до опори.
Молоді саджанці поливають регулярно, не допускаючи висихання субстрату. Дорослим рослинам також потрібен регулярний полив. Тривалу посуху культура переносить погано і комфортно себе почуває в помірно вологих ґрунтах.
Навколо насаджень рекомендується замульчувати землю компостом або корою. Мульча допомагає підтримувати вологість, збагачує субстрат корисними речовинами й контролює ріст бур'янів.
Для профілактики шкідників рекомендується кілька разів за сезон обробляти крону спеціальними препаратами. На стрижку культура реагує добре. Небажані пагони для формування крони можна обрізувати раз на рік, переважно восени, коли все листя вже опало.