Рід Абелія (Abelia) налічує близько 30 різних видів квітучих чагарників родини Жимолостеві. У природі представники роду ростуть на території Східної Азії (від Західної Японії до Гімалайських гір), Мексики та південної частини Північної Америки.
Види, що ростуть у більш холодних районах, частково або повністю втрачають листя взимку, а субтропічні рослини є вічнозеленими.
Декоративний чагарник абелія був названий на честь доктора Кларка Абеля, натураліста, дослідника і хірурга, який був призначений головним медичним співробітником посольства в Китаї в 1816-1817 роках.
На жаль, усі зразки культури та насіння, які зібрав науковець під час служби, були втрачені в результаті корабельної аварії після повернення в Англію. Шотландський ботанік Роберт Фортун привіз перші зразки китайської абелії в Європу тільки 1844 році.
Рослина являє собою щільний, компактний чагарник висотою від 50 см до 1,5 метрів, в залежності від виду. Гілки тонкі, у високих форм пониклі. Характерною рисою культури є ароматні трубчасті квіти, що зібрані в суцвіття на кінчиках пагонів.
Цвітіння рясне і тривале, починається в кінці травня - на початку червня і може тривати практично до осені.
Забарвлення квітів варіюється від білого до фіолетово-рожевого. Після відцвітання на пагонах деяких видів залишаються яскраво-червоні чашолистки, які ефектно контрастують із зеленим листям.
Висока декоративність і простота вирощування зробили абелію популярною рослиною садового дизайну.
Абелія мосанська (Abelia mosanensis) з приголомшливим ароматом квітів з тонкої суміші бузку, гіацинту і жасмину.
Квітки білі, наче воскові, розпускаються в кінці весни. Цвітіння триває по початок червня. Витривалий вид, стійкий до морозів до – 15 ̊С.
Китайська Абелія (Abelia chinensis), в суцвіттях формується більше квітів, ніж в інших видів. Темно-зелене листя має невеликий темно-бордовий відтінок.
Абелія корейська (Abelia biflora). Найбільш зимостійкий вид, який не потребує укриття.
Абелія крупноквіткова або грандифлора. Являє собою гібрид Abelia chinensis і Abelia uniflora. Це найпоширеніша в культурі гібридна форма з десятками чудових сортів різних розмірів. Листя глянсове, темно-зелене, що стає бронзово-червоними взимку.
Крім запашних суцвіть крупноквіткова абелія варієгатної групи вражає різноманітністю декоративно-листяних форм з різним строкатим забарвленням листя.
Абелія «Калейдоскоп», яскравий, багатобарвний, вічнозелений, низькорослий і компактний сорт. Групові посадки створюють ефектний калейдоскоп фарб в саду.
Новий сорт «Конфетті» до метра заввишки. Регулярна стрижка, що формує, надає йому округлу форму. Темно-зелене листя з кремовим, білим і рожевим відтінком, часто з жовтими краями. Квіти рожеві.
«Лавандовий туман», компактний кущ з сизим листям, яке стає пурпурно-червоним восени й темно-фіолетовим взимку. Квітки лавандового забарвлення, характеризується двома періодами цвітіння в червні та серпні.
«Френсіс мейсон», ще один карликовий сорт з жовто-зеленим забарвленням листя.
«Маленький Річард», рясноквітучий карликовий округлий і щільний кущ. Зелене листя стає оранжево-рожевим восени.
«Марді грас», розмір варієгатного сорту 50-80 см у висоту і метр в ширину. Листочки пофарбовані в рожевий, зелений і білий кольори. Після заморозків кущ стає мідного забарвлення. Квітки ароматні, рожеві.
Виведена також група сортів із золотистим листям: «Keats gold», «Super Gold», «Little Gold» та інші.
Декоративний чагарник абелії невибагливий у догляді та стійкий до нетривалої посухи, однак, недавно посаджені молоді рослини слід регулярно поливати протягом усього вегетаційного періоду. Ґрунт повинен просохнути між поливами приблизно на 7 см вглиб.
Дорослі рослини потребують додаткового поливу тільки в жаркий і сухий тривалий період, а звичайний режим зрошення - раз у 2 тижні.
Для посадки абелії вибирайте сонячні, захищені від вітру місця. Можна висаджувати також в легкій півтіні.
Найкраще кущ росте на родючих, водопроникних, злегка кислих і помірно вологих ґрунтах. Застій води й вологість можуть викликати кореневу гниль та інші грибкові захворювання.
Перед посадкою ґрунт з ями для саджанця перемішують з компостом і однієї частиною торфу. Добре поливають саджанець і всі пагони обрізають приблизно на 15 см.
Що таке мульчування і які бувають види мульч ви можете дізнатися в цій статті
Щоб підтримати кислотність ґрунту, зберегти вологість і подушити ріст бур'янів, рекомендується викласти навколо насаджень шар мульчі з соснової кори. Навесні і восени в землю вносять компост і перекопують.
Добре відгукується кущ на підгодівлю добривами, які призначені для гортензій або азалій 2-3 рази за сезон. На зиму чутливі до морозу кущі утеплюють за допомогою агроволокна.
В догляд за культурою входить стрижка, яку проводять ранньою весною. Розцвітає кущ на нових пагонах, тому навесні вкорочують старі гілки, проріджують занадто загущений кущ, видаляють сухі та пошкоджені пагони. Для формування компактної крони обрізують верхівки гілок на 5-10 см ранньою весною або після відцвітання.
Старі насадження можна омолодити з допомогою сильного укорочування пагонів на початку березня. Весь кущ обрізають, залишають тільки 50-25 см від поверхні ґрунту. Після обрізування чагарник почне розвивати нові пагони.
Деякі види й сорти утворюють численну кореневу поросль, яка найкраще підходить для розмноження. Молоді паростки викопують з частиною кореня навесні та пересаджують на нове місце. В інших випадках розмножувати можна з допомогою молодих стеблових або верхівкових живців, які беруть у липні-серпні.
Стерильним інструментом зріжте живці довжиною 10-12 см трохи нижче листового вузла. Після різання їх слід на добу залишити в прохолодному місці, наприклад в холодильнику. Перед посадкою занурте зріз у порошок, який стимулює коренеутворення і посадіть живці у вологу суміш з піску, торфу і перліту.
Помістіть горщик у півтінь і накрийте прозорим пакетом, так, щоб він не торкався живців. Періодично обприскуйте теплою водою ґрунт і саджанці. Приблизний час вкорінення становить 4-6 тижнів. Коли молоді рослини підуть у ріст, їх можна пересадити в родючий субстрат з універсального ґрунту, торфу та перліту в співвідношенні 3:2:2.
Горщики ставлять на місце яскравим розсіяним світлом і температурою 18-20 ̊С. Поливають взимку раз в 10 днів. У відкритий ґрунт висаджують в кінці травня після останніх заморозків.