Зміст
Вирощування алліуму не вимагає якихось спеціальних знань або великого практичного досвіду.
Це справа якраз для садівників - новаторів. Досить з'ясувати базові потреби культури, умови його посадки й догляду у відкритому ґрунті, і можна сміливо приступати до роботи.
«Алліум» - латинська назва декоративної цибулі. Це багаторічна трав'яниста рослина з сімейства амарилісових, найближчий родич знайомих всім ріпчастої цибулі та часнику.
Декоративна цибуля алліум має характерний запах і пекучий смак внаслідок вмісту ефірних олій.
Корінь алліуму - цибулина, злегка сплюсненої форми, покрита лусочками бурого, білого або фіолетового кольору.
Потовщене стебло може досягати у висоту до 1,5 метра, хоча зустрічаються і низькорослі сорти. Листя у цибулі прикореневі, лінійної чи овальної форми та після цвітіння, як правило, відмирають.
Дрібні квіточки рослини зібрані в пишні суцвіття у вигляді парасольки та ростуть на довгих квітконіжках. Саме кулясті пухкі суцвіття - найбільш декоративна частина рослини.
Деякі види можуть «похвалитися» гігантськими розмірами таких куль, що досягають в діаметрі близько 30 см. Причому забарвлення вельми різноманітне і вражає палітрою фарб: від ніжно зеленого і фіолетового до рожевого і білого.
Цвітіння настає влітку: з червня по серпень, хоча існують і осінні представники роду.
Тривалість цвітіння у різних видів декоративній цибулі теж відрізняється - деякі представники цибулинних цвітуть досить довго і навіть згодом не втрачають своєї декоративної привабливості. Сухі кулі виглядають на клумбі незвично та оригінально.
Плодоношення культури припадає на серпень - вересень.
Алліум має більше ніж 600 різновидів, що відрізняються забарвленням, розміром та формою суцвіть, а також висотою.
Існує кілька підходів до систематизації видів.
Так, одна класифікація ґрунтується на часі цвітіння декоративних цибулинних і підрозділяється на такі групи: ранні (в травні), із середніми термінами цвітіння (середина літа) і пізні (кінець літа - осінь).
Також ботаніки класифікують декоративний алліум за висотою квітконосів на: високі (більше ніж 90 см), середньорослі (45-90 см) і низькі (менше ніж 45 см).
Розглянемо найбільш популярні й красиві різновиди цибулі:
Алліум можна розмножувати цибулинами, насінням, бульбами та розподілом куща. Розглянемо кожен метод.
Насіння можна придбати в магазині або зібрати самостійно. Для цього заздалегідь вибирають і залишають найраніші великі екземпляри суцвіть. Після того як алліум повністю відцвіте, а насіння остаточно визріє, - можна збирати насіннєвий матеріал.
Насіннєвий спосіб розмноження не гарантує повного повторення ознак материнської рослини. Зазвичай, з насіння розвиваються рослини з більш блідим забарвленням суцвіть.
При розмноженні насінням, цвітіння культур настає не відразу, а лише після того, як цибулини підростуть і досягнуть певної зрілості. В середньому цей процес займає від 3 до 6 років. Хоча існують види, здатні зацвітати вже після першого року вегетації. Прикладом може служити гігантський алліум.
У період пересадки, восени цибулини, що розрослися, акуратно, щоб не пошкодити корінці, відокремлюють від донця материнської цибулини та висаджують окремо на постійне місце. На який рік після посадки цибулинок зацвіте декоративна цибуля, залежить від розмірів висаджених дочірніх цибулинок.
Крім описаного вище методу можна використовувати для розмноження і зубчики дорослої цибулини.
Суцвіття деяких видів алліум після цвітіння утворюють дрібні повітряні цибулинки, так звані бульбочки, які можна також застосувати для розмноження.
Їх обробляють стимулятором росту і висаджують на грядку для подальшого дорощування.
Найпоширеніший спосіб розмноження багаторічників. Він простий, досить економічний і ефективний. Кожна повноцінна частинка повинна мати розвинені корінці з 2-3 пагонами.
Декоративний алліум відрізняється підвищеною зимостійкістю і високою життєздатністю.
Місце для посадки краще вибирати сонячне, відкрите і захищене від вітру. Остання умова особливо актуальна для високорослих сортів, щоб вітер не нахиляв і не ламав тонкі довгі пагони з важкими сферичними суцвіттями.
Культура дуже любить сонце, саме від освітлення залежить яскравість забарвлення суцвіть і листя. Допускається лише легка півтінь.
Декоративна цибуля - досить посухостійка рослина, яка здатна без наслідків переносити короткочасні періоди посухи.
Застій і надлишок вологи набагато більш є згубним для цибулинних, ніж її дефіцит. Надмірне зволоження викликає гниття цибулини та загибель рослини.
Особливо важливий регулярний помірний полив в період активної вегетації та коли формується листяна маса і квітконоси.
Полив здійснюється за потреби. У посушливий період - частіше, в дощовий – тільки після висихання ґрунту.
Алліум зростає практично на будь-якому ґрунті, але віддає перевагу добре дренованому, водопроникному і нейтральному. Не підійде культурі тільки заболочений субстрат.
Посадка рослини здійснюється у весняний або осінній період.
Попередньо, перед посадкою, слід підготувати ділянку: скопати й внести мінеральні добрива. Потім, у зволожені лунки висаджують цибулини. Глибина визначається відповідно до розмірів цибулини. Інтервал між рослинами витримують близько 30-50 см, з урахуванням їх подальшого розростання.
Місце посадки краще замульчувати, забезпечивши, таким чином, помірну вологість і запобігання утворенню кірки.
Як підгодівлі, використовуються комплексні мінеральні та органічні добрива (компост, деревна зола, гній, кісткове борошно).
Підживлення необхідно вносити в певні періоди розвитку рослини, щоб допомогти культурі впоратися з навантаженнями та стимулювати подальше зростання і розвиток цибулі.
Навесні, у фазі активного росту листя, закладки бутонів і утворення цибулин, ідеально підходять комплекси з азотом в нітратній формі, що стимулюють вище означені процеси.
Влітку, раціонально провести рідку підгодівлю повним розчином мінеральних добрив.
На початку осені для підгодівлі потрібно використовувати сухі фосфорно-калійні добрива, що готують рослину до зимового періоду.
На зиму ділянку краще замульчувати компостом.
Неправильний догляд і підвищена вологість можуть спровокувати появу таких захворювань, як несправжня борошниста роса або шийкова гниль. Ознаки борошнистої роси - пожовкле листя, яке з часом покривається світлою цвіллю.
Якщо на рослині з'явилися позначені симптоми, необхідно обробити бордоською рідиною або спеціальними комбінованими фунгіцидними препаратами. Як профілактичний захід важливо правильно зберігати цибулини до посадки.
Зі шкідників найбільш небезпечними є кореневий кліщ і цибулева муха. При перших ознаках ураження рослину обробляють тютюновим пилом (золою) або розчином хлорофосу (2%).
Для профілактики хвороб важливо добре прибирати рослинні залишки культури в кінці сезону.
Кожні 4-5 років рекомендується пересаджувати та омолоджувати декоративний алліум. Деякі види - щороку, не залишаючи на зимівлю.
Не потрібно спеціально обрізати зелену масу, вона повинна відмерти природним чином. Завдяки цьому вдається накопичити й зберегти в цибулині максимальну кількість поживних речовин.
Викопують цибулини на зберігання тільки після повного висихання всієї зеленої маси. Очищені від землі і підсушені дорослі цибулини зберігають в сухому провітрюваному місці, при температурі 22-25 °С. Найбільш дрібні цибулини, щоб уникнути висихання, поміщають на зберігання в ящик з торфом чи тирсою.
Алліум широко застосовується в ландшафтному дизайні для створення рабаток, озеленення, клумб. Квітки алліуму висаджують вздовж доріжок, створюють чудові композиції з хвойними культурами та з багатьма квітучими рослинами.
Цікаво виглядають як одиничні посадки алліуму, так і групові галявинки. При комбінуванні рослин враховується висота квітконосів, їх забарвлення і тривалість цвітіння.
Після зрізання алліум довгий час (до 2-х тижнів) зберігає свіжий вигляд. Причому характерний цибульний запах зникає при частій зміні води або при додаванні в вазу дрібки солі.
Щоб висушити оригінальні сферичні суцвіття, їх необхідно зрізати до моменту дозрівання насіння.
Таким чином, вирощування декоративної цибулі алліуму - зовсім не складний і не трудомісткий процес. Швидше навпаки - захоплива процедура отримання незвичайних, красивих і ефектних квітучих суцвіть - куль.