Зміст
Клопогін або циміцифуга (Cimicifuga) - раніше самостійний рід, сьогодні зарахований до роду Воронець (Actaea), який налічує близько 30 видів багаторічних трав'янистих рослин із зон Північної півкулі з помірним та холодним кліматом.
З латинської Cimicifuga означає «відлякувач клопів». Різкий запах, яким в давнину насправді відлякували клопів, з'явиться у деяких видів, якщо пошкодити стебло або листя.
Циміфуга являє собою велику рослину близько 60 см у висоту і 100 см в ширину з темно-зеленим, сильно розсіченим листям з зубчастим краєм.
У Німеччині багаторічник охрестили «сріблястими свічками». Цвіте він дійсно дуже красиво. В кінці липня з центру листяної розетки починають рости довгі, пухнасті квітконоси, які завжди підносяться над листям і у деяких видів досягають висоти близько 200 см.
Закінчуються квітконоси довгими колосоподібними суцвіттями, які складаються з численних квітів з сильним медовим ароматом. Цвітіння зазвичай триває з кінця літа й до середини осені. Листя починає жовтіти в кінці жовтня, а в листопаді наземна частина засихає і рослина засинає.
Це одна з найкрасивіших рослин для прикраси саду пізно влітку й восени. Багаторічник також широко відомий своїми цілющими властивостями, завдяки яким використовується в медицині.
У садовому озелененні багаторічник почали застосовувати ще в кінці 19 століття. У США набули поширення 13 видів декоративного клопогону, але в Європі рослина ще не так відома і популярністю користуються тільки два представники роду.
Крім високої декоративності сортових форм циміцифуга має ще дві важливі переваги - невибагливість та тіньовитривалість.
Догляд за клопогоном не вимагає великих витрат часу, а його здатність прекрасно себе почувати при мінімальному освітленні дозволяє прикрасити ефектним кущем будь-який тінистий куточок саду.
Клопогін гроноподібний або циміцифуга гілляста (Actaea racemosa). Висота в період цвітіння 120-180 см, ширина 60-120 см. Листя темно-зелене, велике.
Витончено вигнуті суцвіття-свічки з ароматних білих або кремових квітів утворюються в кінці літа. Їх довжина може досягати 50 см. Лауреат престижної премії «садові заслуги» Королівського садівничого товариства.
Клопогін простий (Cimicifuga simplex). У декоративному садівництві особливо цінуються сорти групи Atropurpurea з темно-фіолетовим або пурпурно-фіолетовим листям. Більшість з них отримали нагороди Королівського садівничого товариства.
Сорт «White Pearl» (Біла Перлина) із зеленим листям та білосніжними пухнастими квітами. Досягає висоти від 140 до 160 см і цвіте з вересня до жовтня.
Сорти клопогону простого з групи Atropurpurea
Клопогін «Брюнет». Фантастична, компактна форма багаторічника з характерним лілово-фіолетовим листям, яке в молодому віці іноді забарвлене в зелений колір.
Витончені ароматні кремово-білі квіти з рожевим відтінком з'являються в кінці літа та продовжують цвітіння до середини осені. Лауреат престижної премії «Садові заслуги» Королівського садівничого товариства.
Сорт клопогону «Гірська хвиля» (Mountain Wave) (Baneberry) - рослина, яка цінується завдяки своєму бронзово-пурпурному листю та численним ароматним кремово-білим суцвіттям, що граціозно погойдуються на вітрі.
Квіти елегантно підносяться над мереживним листям, яке забезпечує відмінну текстуру й колір садової композиції. Висота сорту близько 120-180 см, а ширина 45-60 см.
«Black Negligee». Велична рослина висотою до 2 метрів з красивим пурпурно-бордовим листям, яке на сонці стає темнішим.
Пухнасті білі суцвіття приваблюють своїм екзотичним ароматом винограду та жасмину.
«Pink Spike». Компактний сорт з пурпурно-фіолетовим листям та чудовим цвітінням великих, пухнастих та дуже запашних суцвіть. Малиново-рожеві в бутоні, розкриваючись, вони стають біло-рожевими.
«Chocoholic» невисокий сорт клопогону з бронзово-фіолетовим забарвленням листя навесні, яке до середини літа набуває зеленого відтінку. У серпні над листям підносяться ароматні біло-рожеві суцвіття.
«Hillside Black Beauty» (Чорна красуня на схилі пагорба). Біло-рожеві квіти ефектно контрастують на тлі шоколадно-бордового листя.
При виборі місця для посадки слід орієнтуватися на умови його вирощування. Багаторічник віддає перевагу напівтінистим та тінистим ділянкам з вологим, слабокислим й родючим ґрунтом.
На важких, глинистих й піщаних субстратах та заболочених місцях циміцифуга рости не буде. Якщо ґрунт недостатньо поживний, то землю, взяту з посадкової ями, змішують з компостом.
Рослина дуже чутлива до пересадки, після якої довго відновлюється і може не цвісти протягом 2-3 років, тому місце для вирощування продумувати заздалегідь, щоб потім не турбувати багаторічник.
Оскільки саджанці циміцифуги протягом декількох років після посадки сильно розростаються, то висаджувати їх слід на відстані приблизно 70-100 см один від одного.
Достатня вологість ґрунту є ключовим фактором у догляді за клопогоном. Рослина не переносить пересихання землі, особливо в період вегетації та зростання квітконосів.
Тривалий дефіцит вологи призводить до відсутності цвітіння та засихання листя.
Мульчування ґрунту товстим шаром компосту або подрібненої кори навколо насаджень дозволить уникнути швидкого випаровування води та збереже коріння від перегріву жарким літом.
Надлишок води також негативно відбивається на зростанні й здоров'ї циміцифуги - ґрунт повинен бути вологим, але не мокрим.
Як весняну підгодівлю використовують органіку - компост або біогумус, які розкидають навколо рослини у квітні і потім добре поливають.
Попри те, що клопогін повністю стійкий до морозу, його слід укрити опалим листям або ялиновим гіллям, щоб трохи відкласти весняне пробудження, оскільки молоді пагони часто стають жертвами весняних заморозків.
Здебільшого клопогін досить стійкий до шкідників та хвороб. Однак в умовах підвищеної вологості та поганої циркуляції повітря може розвинутися грибкова плямистість листя.
Вирішити проблему допоможе поліпшення умов вирощування та обробка фунгіцидами. Коренева гниль розвивається на занадто мокрих ділянках з поганою водопроникністю ґрунту.
Рослина досить повільно росте і може знадобитися 3-4 роки, щоб вона досягла свого максимального розміру, проте багаторічник відноситься до довгожителів і може прикрашати сад протягом 25 і більше років.
Клопогін не годиться для фону. Найчастіше його висаджують групами по центру квітника. Як партнерів можна вибирати будь-які рослини, що добре розвиваються в тінистих місцях і віддають перевагу злегка вологому ґрунту: яскраво-жовтий язичник, хости, папороті.
Створити природну композицію поблизу дерев допоможе осока і мох. Щоб заповнити порожнечі між кущиками цеміцифуги, посадіть брунеру або барвінок.
Багаторічник створює унікальну композицію з яскравими квітами та витонченими декоративними травами, підкреслюючи їх повітряну текстуру.
Рослини з яскравим жовтим листям ефектно контрастують на тлі сортів групи Atropurpurea. Підкреслять красу клопогону такі тіньовитривалі чагарники як: гортензія, плющ, рододендрон, вічнозелена магонія, кальмія.
Виберіть місце для вирощування циміцифуги. Земля повинна містити поживну органіку і залишатися весь час вологою, але не мокрою. Посійте насіння, злегка вдавлюючи його в землю або розкидаючи по поверхні.
Кращий час для посіву - пізнє літо та рання осінь, щоб насіння змогло пройти стратифікацію холодом і прорости наступної весни. Проте схожість у насіннєвого матеріалу погана і, можливо, доведеться чекати цілий рік, поки з'являться сходи.
В середині травня молоді рослини готові до посадки у відкритий ґрунт, але перед цим поступово акліматизуйте сіянці до відкритого повітря.
У клопогона міцний дерев'янистий корінь, відокремити його важко, а живці та материнська рослина можуть на тривалий час зупинитися в рості та навіть засохнути.
Легше акуратно відрізати відросток корінця з дочірніми бруньками від материнської рослини за допомогою гострої лопати. Щоб знизити негативні наслідки вибирають для розмноження тільки дорослі великі екземпляри, яким не менше 6 років. Ділити кущ краще навесні, спочатку вегетації.
Зріз живця обробляють сумішшю для стимуляції появи коренів та висаджують у горщик, поливають й накривають прозорим пакетом, імітуючи умови теплички.
Тримають в парнику в півтіні до вкорінення, після чого висаджують з грудкою землі на постійне місце і рясно поливають.