Зміст
Рід хлорофітуму (Chlorophytum) налічує близько 400 видів трав'янистих багаторічників з сімейства Спаржеві.
У представників роду широкий ареал розповсюдження - виростають вони у природі на скелях, в долинах річок й лісах у регіонах Азії, Австралії та в Африці, на території якої можна зустріти їхню найбільшу видову різноманітність.
Хлорофітум - це вінтажний фаворит у світі кімнатних квітів, оскільки вже більше століття користується величезною популярністю у квітникарів.
Легко зрозуміти причини, завдяки яким ця рослина витримала випробування часом: низькі вимоги до умов вирощування, стійкість до негативних факторів, висока декоративність та як, виявилося, здатність до очищення повітря.
Всі представники роду за зовнішнім виглядом мало відрізняються один від одного і характеризуються в першу чергу лінійно-ланцетним або широко-ланцетним листям, що зібране в щільні, прикореневі розетки. У деяких видів листя має м'ясисті черешки.
Коренева система щільна, складається з тонких корінців та потовщених, бульб, які здатні накопичувати воду та поживні речовини.
Стрілки хлорофітуму являють собою недовговічні, витягнуті бічні пагони (столони), на яких формуються пазушні бруньки та маленькі листяні розетки (проростки) з повітряним корінням.
Головна функція столонів - репродуктивна, тобто по суті вона забезпечує вегетативне відновлення та розмноження рослини. Однак деякі види не утворюють столони і їх розмноження відбувається за допомогою розеток та кореневищ, які з часом розростаються.
Маленькі, зірчасті квіти зібрані в волотисте суцвіття на довгому дугоподібному квітконосі й завершують свій біологічний цикл протягом декількох годин. Плід являє собою коробочку, що містить від 9 до 45 штук чорного насіння.
За результатами досліджень НАСА, хлорофітум є природним повітряним фільтром, оскільки здатний очищати повітря від таких шкідливих домішок як формальдегід та ксилол, а також зменшувати електромагнітне випромінювання.
Згідно з народними забобонами й прикметами, хлорофітум цілюще впливає на духовне й фізичне здоров'я людини, його вирощування в будинку приносить щастя, удачу, добробут.
Квітка також є природним індикатором домашньої атмосфери й реагує на її зміну своїм виглядом. Так, при негативній енергетиці, конфліктах та сварках, рослина уповільнює зростання й стає сприйнятливою до хвороб. А в спокійній атмосфері при позитивній енергетиці вона інтенсивно та пишно розростається.
Найпопулярнішим в культурі видом є хлорофітум чубатий (Chlorophytum comosum) відомий також під назвою рослина-павук. Ця тропічна квітка схожа на траву з тонким, вигнутим, зеленим листям, яке росте у формі розетки. Культивари мають різний ступінь строкатості забарвлення.
Цікаві сорти
Хлорофітум крилатий (Chlorophytum amaniense) є підвидом Chlorophytum filipendulum та широко відомий під назвою «рослина-мандарин» чи «вогняний спалах».
Цю невибагливу та несхожу на багатьох інших представників роду рослину було знайдено в тропічних лісах Таїланду. У неї блискуче, темно-зелене списоподібне листя, яке ефектно контрастує з помаранчевими черешками.
Вид представлений двома сортами: «Fire flash» та «Оранж Грін» - яскраво-помаранчеві черешки та такого ж забарвлення центральна жилка, що контрастує на тлі темно-зеленого листя.
Хлорофітум зеленіючий (Chlorophytum Viridescens), що представлений сортом «Гавайський», також відомий як «Золоте сяйво». Це невелика компактна квітка висотою 20-30 см, листя якої в зоні центральної жилки фарбуються в молодому віці в усі відтінки лимонного, біло-кремового й салатового.
Поступово, з ростом листяної розетки рослина стає повністю зеленою, тому для підтримки строкатого забарвлення даний сорт рекомендується регулярно омолоджувати.
Хлорофітум Лаксум (Chlorophytum Laxum), який вирощується в Індії через їстівне листя й коріння, що використовується в нетрадиційній медицині.
У культурі популярні його сортові форми зі смугастим листям, наприклад, «Bichetii», «Зебрина», «Zebra Grass». Культивари даного виду невисокі та компактні.
Хлорофітум капський (Chlorophytum capense), який в природі розростається за допомогою повзучих пагонів, утворюючи щільні дернини. Листя широко-ланцетне, у варієгатних сортів має велику центральну білу або кремову смугу.
Характерною особливістю виду є відсутність бічних пагонів.
Для всіх кімнатних видів та сортів хлорофітуму умови вирощування однакові.
У своєму природному середовищі більшість видів виростають у лісистих чагарниках, тому в домашніх умовах краще забезпечити їм яскраве, але розсіяне світло, оскільки прямі полуденні промені навесні та влітку викликають опіки ніжного листя.
Кімнатний хлорофітум може адаптуватися до дефіциту освітлення, проте такі умови викликають сильне уповільнення зростання та позначаються на яскравому забарвленні варієгатних сортів, що поступово втрачають свою строкатість.
Кращою експозицією для квітки стануть вікна, що виходять на схід або захід, а також місце поблизу від південного вікна.
Рослина переносить великий діапазон плюсових температур (від 10 C до 30 °C), взимку може рости в недостатньо опалювальних й холодних приміщеннях, а влітку в жарких квартирах.
Але найкраще себе почуває хлорофітум в температурному діапазоні від 16 °C до 20 °C, не боїться протягів, любить свіже повітря, тому в теплу погоду пишно розростається на балконах та терасах.
Правильний полив є найважливішим фактором у догляді за хлорофітумом. У період вегетації поливають часто та рясно, підтримуючи ґрунт постійно вологим, але не мокрим. Надлишки води з піддона необхідно виливати.
Завдяки м'ясистому корінню, що накопичує воду, хлорофітум прекрасно витримує короткі періоди посухи, а ось затоплення ґрунту може швидко викликати загнивання кореневої системи.
Як часто поливати хлорофітум, щоб уникнути проблем? Частота зрошення залежить від температури в приміщенні, тому орієнтуватися слід на верхній ґрунтовий шар, який повинен просохнути на 1 см вглиб перед черговим поливом.
Орієнтовна частота зрошення з середини весни й до осені - 2 рази на тиждень. Якщо квітка знаходиться на відкритому повітрі, то поливати можна частіше, оскільки через вітер субстрат швидше висихає.
У прохолодних умовах (зазвичай восени й взимку), полив обмежують, але не допускають тривалого пересихання земляної грудки. Короткочасна посуха в період зимового спокою стимулює цвітіння, а от симптомом тривалої нестачі вологи є висихання кінчиків листя.
Тип води для хлорофітуму теж важливий. Ці рослини дуже чутливі до засолення, яке викликає опіки листя в результаті накопичення солей в субстраті. Щоб уникнути даної проблеми рекомендується використовувати дощову, відстояну або дистильовану воду та обов'язково кімнатної температури.
Оптимальна вологість повітря для квітки становить від 50% до 70%, тому в сухому приміщенні й в спеку корисно щодня обприскувати листяну масу.
Пересадка необхідна в тому випадку, коли коренева система розростаючись заповнює весь простір горщика. Процедуру проводять навесні, приблизно раз у 2 роки й методом перевалки.
Горщик для хлорофітуму вибирають на розмір більше, не вузький та не дуже глибокий. Завдяки численним бічним відросткам та зігнутому листю найкраще рослина виглядає в підвісних кашпо.
Ґрунт для хлорофітуму повинен бути пухкий та водопроникний. Найкраще підходить звичайний якісний субстрат, який можна придбати у квіткових відділах.
До нього корисно додати дві частини перліту або грубозернистого піску. На дні горщика перед посадкою необхідно насипати дренажний шар з керамзиту, зверху присипати його субстратом на 10 см, а вже потім висаджувати.
Рослину починають підгодовувати з початку березня та продовжують вносити добрива раз на місяць до кінця літа. Для підгодівлі використовують рідкі збалансовані, мінеральні добрива, які розбавляють попередньо у воді та вносять під час поливу.
Застосування добрив для кімнатних рослин - види та правила використання
Використовують при цьому тільки половину дози від рекомендованої виробником. Хімічні препарати корисно замінити органічними, наприклад рідким гумусом або гранулами з компосту.
Отримати нові екземпляри дуже просто - кімнатний хлорофітум розмножується розетками та діленням кореневої системи.
Перший спосіб найпростіший. Діток хлорофітуму зі сформованим повітряним корінням відокремлюють від бічних пагонів та відразу висаджують в готовий субстрат.
Добре поливають й в процесі вкорінення підтримують ґрунт постійно вологим.
Можна вкорінювати відростки й в водному середовищі, але основний недолік цього способу – ризик загнивання основи листяних розеток. Тому перш ніж занурити їх у воду, відщипніть все листя, що росте біля основи розетки.
Живцям, які утворили коріння у воді, буде потрібно більше часу для відновлення після пересадки в субстрат. Вони можуть на деякий час поникнути, але вже через кілька днів відновлюються.
Якщо рослини відсутні бічні відростки, то кращим способом її розмноження є поділ коренів з розетками. Процедуру доцільно проводити під час пересадки.
Занадто щільну кореневу кулю можна розрізати гострим й стерильним інструментом. Зрізи обробляють порошком кориці або деревного вугілля та висаджують в окремі горщики в підготовлену ґрунтову суміш.
Рослина досить стійка до хвороб та шкідників, тому проблеми у догляді за хлорофітумом в домашніх умовах виникають найчастіше через помилки у вирощуванні квітки.
Опишемо найбільш поширені проблеми, з якими можуть зіткнутися квітникарі.
Чому сохне й жовтіє хлорофітум? Причина може бути пов'язана із зараженням шкідниками, занадто жаркими умовами вирощування при впливі прямого сонця або недостатнім поливом. Пожовтіння окремих листочків після пересадки є симптомом пошкодження чутливих корінців.
Пожовтіння внаслідок дефіциту води та сухого повітря
Іноді хронічний брак вологи проявляється у вигляді коричневої, сухої зони вздовж центру листяних пластин.
Чому сохнуть кінчики листя у хлорофітуму? Таким чином рослина реагує на занадто сухе повітря в приміщенні, тому найчастіше сухі кінчики можна побачити в кінці осені й взимку, коли горщик стоїть поблизу джерел обігріву. Хронічний стрес через надмірний або недостатній полив водою з високим вмістом фтору.
Іншою поширеною причиною побуріння кінчиків листя є поступове накопичення мінералів або солей після внесення добрив або через полив хлорованою водою. В цьому випадку краще провести пересадку, попередньо гарненько промивши коріння у воді.
Щоб підвищити декоративність рослини сухі кінчики обрізають ножицями, хоча якщо не усунути проблеми, листя все одно буде сохнути.
Чому чорніє хлорофітум? Чорне або коричневе листя, відростки, основа розеток – симптом розвитку кореневої гнилі в наслідок переливу. Проблему також може спричинити листяна грибкова інфекція, яку спровокував температурний стрес, що послабив рослину, наприклад, полив холодною водою.
Нерідко на листяних пластинах з'являються червонувато-коричневі плями. Причина - грибкова плямистість через порушення режиму поливу або засолення субстрату.
Чому рослина не дає відростків? Причина в молодому віці або посадці в занадто великий горщик, через що вся енергія направляється на ріст кореневої маси.
Але можна стимулювати розвиток столонів, змінивши умови вирощування. Ці кімнатні рослини реагують на зміну тривалості світлового дня, як, наприклад, пуансетія.
Коли хлорофітум піддається впливу коротких днів й довгих темних ночей протягом принаймні трьох тижнів, це стає сигналом для розмноження та змушує рослину розвивати пагони з дітками та квітконоси.
Зі шкідників найбільш часто квітка уражається щитівкою, яка виглядає як маленькі коричневі плями на листю, борошнистими червцями або павутинними кліщами.
Перших двох шкідників видаляють за допомогою ватного диска, змоченого в медичному спирті, а потім обробляють наземну частину інсектицидом. Причиною появи павутинного кліща найчастіше є занадто сухе повітря в приміщенні.
Шкідник призводить до пожовтіння й засихання листяних розеток. Позбавляються від нього за допомогою акарицидних препаратів.