Зміст
Табернемонтана є родом, що об'єднує кілька видів квітучих, вічнозелених дерев та чагарників з сімейства кутрових. Всі вони виростають в природі в регіонах з тропічним та субтропічним кліматом.
Карл Лінней дав назву роду на честь німецького вченого, натураліста й першовідкривача рослини Якоба Дітріха Мюллера (1522-1590), що був відомий під псевдонімом Джейкоб Теодор Табернемонтан.
У теплому кліматі деревце вирощують у відкритому ґрунті, але в умовах середньої смуги догляд за табернемонтаною передбачає домашні умови. Рослина здатна цвісти протягом усього року, за що завоювала популярність у квітникарів.
Висота кімнатної табернемонтани близько 1-1,5 метрів, пагони деревні, розгалужені. Листя глянцеве, шкірясте. Білі або кремові, ароматні квіти поодинокі або зібрані в щиткоподібні суцвіття по кілька штук.
Зовнішнім виглядом деревце дуже схоже на гарденію, але більш стійке до кімнатних умов вирощування.
Рослина не отруйна, характеризується простотою в догляді та стійка до хвороб. Коріння й пагони деревця широко використовуються в східній медицині.
З усіх представників роду тільки один вид набув широкого поширення в кімнатній культурі.
Табернемонтана діваріката (Tabernaemontana divaricata) - чагарник з компактною, кулястою кроною родом з Індії та південно-східної Азії, де його називають креповим жасмином.
Листя овальне, темно-зелене, глянцеве, з помітними прожилками та шкірястою текстурою. Квіти білі, воскові, з жасминовим ароматом, утворюються на вершинах пагонів.
В Індії чагарник вважається священною рослиною, а його ароматну деревину використовують як пахощі при спалюванні. Вид представлений кімнатним сортом «Flore Plena» з махровими квітами. Існує також ряболиста форма сорту «Варієгата».
Для формування красивої симетричної форми крони необхідне яскраве, розсіяне світло. Тропічна квітка любить сонячне місце розташування, але прямі полуденні промені в літній період викликають опік на листі.
Оптимальною експозицією для табернемонтани в домашніх умовах стане місце поблизу південного вікна або підвіконня - східного та західного.
При дефіциті освітлення листя стає блідим, деревце набуває «довгоногу», витягнуту форму, сповільнюється його зростання, цвітіння убоге або відсутнє. В таких умовах рослині знадобиться додаткове підсвічування фітолампами.
Важливо! Горщик з квітучим деревцем повертати не рекомендується, оскільки це може привести до передчасного опадання квітів та бутонів
Комфортна температура в період вегетації 20-22 ̊С, але спекотні умови квітка переносить не дуже добре, реагуючи швидким відцвітанням.
Компенсувати високі температури допоможе підвищення вологості повітря. Деревце добре відгукується на приплив свіжого повітря, тому влітку корисно переставити горщик на балкон або терасу.
Взимку тропічна красуня віддає перевагу температурі на рівні 15-17 °C. Прохолодні умови стимулюють закладку квіткових бруньок та рясне цвітіння в наступному сезоні. Не допускайте холодних протягів та різких температурних перепадів, оскільки вони негативно впливають на здоров'я рослини.
У догляді за табернемонтаною важливий режим поливу. Рослина вологолюбна та погано переносить навіть короткочасну посуху. У період цвітіння влітку зрошують ґрунт приблизно 1-2 рази на тиждень, орієнтуючись на температуру в приміщенні.
Дуже важливо, щоб перед поливом поверхневий шар ґрунту злегка просох, оскільки це запобіжить переливу. Вода в піддоні не повинна застоюватися, оскільки надлишок вологи так само шкідливий, як і її недолік, тому що сприяє розвитку кореневої гнилі.
На нестачу води табернемонтана реагує втратою пружності листя та подальшим його опаданням, але при відновленні поливу досить швидко відновлюється.
Взимку зрошують помірно - земля може просохнути на 2-3 см вглиб, але не більше. Вода для поливу береться тільки м'яка, кімнатної температури. Двічі на місяць для пом'якшення додавайте в неї лимонний сік - кілька крапель на 1 літр води.
У домашніх умовах табернемонтана потребує підвищеної вологості повітря, яку підтримують за допомогою розпилення води на листя та поруч з горщиком.
Влітку рекомендується зволожувати повітря кожен день, періодично замінюючи розпорошення застосуванням теплого душу. Зі зниженням температури обприскування проводять 2-3 рази на тиждень.
Чи знаєте ви? На зворотному боці листя можуть з'являтися білуваті крапельки, які потім жовтіють. Це не шкідники та хвороби, а речовина, яка секретується листяними залозами в результаті рясного поливу або різкого температурного перепаду
Молоді саджанці вимагають щорічної пересадки. Дорослі екземпляри досить пересаджувати раз у 2-3 роки. Проводять пересадку методом перевалки.
Перед процедурою добре полийте земляну грудку, щоб вона не розпалась, коли рослину виймають з горщика. Попередньо на дні нового горщика викладають дренажний шар з керамзиту або дрібної гальки.
Субстрат для кімнатної табернемонтани повинен бути злегка кислим, легким та водопроникним з необхідною кількістю поживних речовин.
Рослині ідеально підійде суміш, приготована з рівних частин ґрунту для азалій та цитрусових культур з додаванням грубозернистого піску або вермикуліту. Після пересадки деревце поливають, а підгодовувати починають тільки через місяць.
Для тривалого рясного цвітіння тропічної красуні потрібні підгодівлі з весни до осені кожні три тижні у вигляді рідких мінеральних добрив, які розбавляють у воді для поливу.
У їх складі має бути підвищений вміст фосфору і калію – елементів, що стимулюють утворення квітів. Можна використовувати добрива для орхідей або для квітучих кімнатних рослин.
У міру зростання верхівки пагонів рекомендується прищипувати для стимуляції розгалуження крони.
У домашніх умовах табернемонтана добре розмножується за допомогою апікальних живців. Насіннєвий метод не завжди ефективний, вимагає багато сил і часу, тому використовується тільки ботаніками.
Навесні або влітку зрізають верхівкові живці з 2-3 парами листя. Живець в місці зрізу виділяє молочний сік, тому його ставлять на кілька хвилин в воду або ретельно промивають зріз під струменем води.
Для вкорінення готують суміш з торфу та піску (1:3). Живці заглиблюють в ґрунт, поливають та накривають горщик прозорим кульком для створення тепличних умов, які сприяють швидкому укоріненню.
Ґрунт необхідно підтримувати вологим, але не мокрим, а накриття прибирати на 10-15 хвилин в день для провітрювання. Процес вкорінення в сприятливих умовах займає зазвичай півтора-два місяці.
Через місяць після появи нового зростання саджанці готові до пересадки в родючий субстрат. Верхівки молодих пагонів прищипують, щоб заохотити розгалуження.
Квіти та квіткові бруньки опадають через різкі перепади температури, сухість повітря або частої перестановки горщика.
Листя жовтіє в результаті поливу холодною і / або жорсткою водою.
Краї та кінчики листя темніють й висихають через недостатній або надмірний полив, через сухе повітря.
Темні плями на пелюстках з'являються через попадання води під час розпилення.
Табернемонтана належить до рослин з підвищеним ризиком розвитку хлорозу, що призводить до порушення утворення хлорофілу. В результаті хвороби через брак заліза в ґрунті або поливу жорсткою водою листя бліднішає, набуває жовтуватий колір з характерними зеленими прожилками.
У профілактичних цілях, як уже говорилося вище, у воду для поливу вносять кілька крупинок лимонної кислоти або лимонний сік. Рекомендується також обприскувати рослину слабким розчином сульфату заліза або препарату «Смарагд».
Висихання та опадання листя, поява на ньому плям – симптом гниття коренів в результаті переливу. Для розв'язання проблеми знадобиться термінова пересадка в новий горщик та ґрунт, видалення уражених корінців.
Зі шкідників слід побоюватися павутинного кліща, білокрилок, щитівок. В результаті життєдіяльності шкідників листя жовтіє і опадає. Як лікування показана обробка деревця інсектицидами відповідно до інструкції виробника.