Зміст
Рід Сингоніум (Syngonium) налічує понад 20 видів вічнозелених, тропічних ліан з сімейства Ароїдних, природним середовищем існування яких є тропічні ліси Центральної та Південної Америки.
У нашому кліматі рослину культивують тільки в домашніх умовах. Завдяки своїй красі та невибагливості у догляді сингоніум вже давно завоював популярність у квітникарів.
У представників роду стебло подовжене, трав'янисте, що підіймається по опорі або повзуче, з симподіальним типом росту, досягає 10-20 метрів. Пагін нерозгалужений, але при пошкодженні або обрізанні апікальної меристеми починає гілкуватися.
Уздовж стебла розвиваються повітряні корені, функція яких полягає в тому, щоб постачати рослині поживні речовини та чіплятися за опору. Коріння легко вкорінюється при контакті з ґрунтом. Якщо верхівка стебла втрачає контакт з опорою, то рослина починає формувати довгі міжвузлі.
Основною прикрасою ліани сингоніума є її листя — у природі воно однорідно зелене, але в домашній культурі вирощують сорти зі строкатим листям, що пофарбоване в білий, кремовий, рожевий або золотавий відтінок.
Молоді (ювенільні) листочки цільні, яйцеподібні або еліптичні, форма зрілого листя еліптична або стрілоподібна. Щороку можна очікувати приріст 5-7 листя.
Суцвіття являє собою початок, що оточений пелюсткою-покривалом. На жаль, в домашніх умовах цвітіння сингоніума можна побачити надзвичайно рідко.
Увага! Сік рослини дратівливо діє на слизові оболонки та шкіру, може викликати свербіж, печіння або роздратування
Попри токсичність, сингоніум можна тримати вдома, тільки краще встановити горщик якомога далі від домашніх тварин та у догляді бути більш уважним або використовувати рукавички.
Сингоніум подофілловий (Syngonium podophyllum). Найпоширеніший в культурі та легкий у догляді вид, який є лідером за кількістю сортових форм з широким спектром рожевих, кремових та зелених відтінків листя.
У ботаніці його часто називають ім'ям роду – Syngonium. Молоде листя серцеподібне, а зріле має виразну стрілоподібну форму.
Сорти досягають висоти близько 1,5-2 м. Нині можна придбати компактні форми висотою 30-50 см.
Сорти даного виду
«Неон Пінк» — забарвлення великого листя від білого до блідо-рожевого.
Сорт сингоніума «Батерфляй» — на тлі зеленого листя яскраво виділяються прожилки кремового або сріблясто-білого відтінку.
«Кристмас» (Christmas) – сорт з незвичайним злегка гофрованим листям, що пофарбоване в кілька відтінків зеленого та жовтого з виразними рожевими прожилками.
Сингоніум «Панда» — на зеленому тлі листової пластини розсип дрібних салатових плям.
«Імперіал Уайт» — варієгатна форма с зелено-білим листям.
«Pixie» — карликовий компактний сорт з численними невеликими за розміром листочками.
Сингониум «Ред спот» — на листяній пластині світло-зеленого кольору розсип невеликих червоно-рожевих плям, деяке листя наполовину пофарбоване в рожевий колір.
«Пінк сплеш» (Pink Splash) з забарвленням листя від яскраво-рожевого до блідо-салатового.
«Arrow» — листя цього сорту змінює форму в міру дорослішання. Забарвлення — суміш зеленого й кремового.
«Конфеті» з яскравим забарвленням листя різного відтінку. Це одна з найбільш унікальних й ефектних сортових форм.
Сингоніум вушкоподібний (Syngonium auritum) — швидкорослий вид, висота якого в домашніх умовах близько 2 метрів. Листя блискуче, трьох або п'ятилопастне на довгих ніжках, темно-зелене. На ювенільному листю біля основи розташовані маленькі вушкоподібні сегменти.
Сингоніум Вендланда (Syngonium wendlandii) – ще один представник роду с довгими пагонами з повітряним корінням, яке вкорінюється у вузлах. Досягає 0,6 м висоти, якщо росте без підтримки.
Листя бархатисте, зелене зі строкатим малюнком від білого до сріблястого кольору в центрі й вздовж центральних прожилок. З віком вид поступово втрачає своє строкате забарвлення.
Рослина не пред'являє високих вимог у догляді, але ліані необхідно забезпечити хоча б мінімальні умови для хорошого розвитку та здоров'я.
Перш за все, вашому зеленому вихованцеві потрібно досить світле місце без впливу прямих полуденних променів у весняно-літній період. Сортові форми з однотонним зеленим забарвленням добре себе почувають в півтіні, а ось строкаті сорти потребують більшої кількості світла для підтримки своєї декоративності. В іншому випадку вони втратять свій малюнок.
Дефіцит освітлення проявляється витягнутими й тонкими пагонами та блідим забарвленням листя. Взимку квітка сингоніум відчуває брак світла, тому рекомендується поставити горщик на південне вікно або додатково підсвічувати фітолампою.
Тропічна ліана воліє температури в період вегетації від 20 ̊C до максимум 25 ̊C. При вищих температурах необхідно підвищити вологість повітря, щоб уникнути висихання листя. Рослина чутлива до прохолодних умов, тому взимку температура не повинна опускатися нижче 16-17 ̊С.
Важливим аспектом в догляді за сингоніумом в домашніх умовах є рясне зрошення в теплий період вегетації – з середини березня по середину вересня.
Зразковий режим — 2-3 рази на тиждень, але орієнтуватися треба за станом ґрунту — його верхній шар повинен просохнути між поливами. Взимку в прохолодному приміщенні поливають значно рідше, даючи просохнути на 1,5-2 см вглиб.
Вологість повітря підтримуйте на рівні 70%. Досягти оптимальних умов допоможе регулярне обприскування листя з квітня по жовтень та теплий душ в сильну спеку.
В інший час року рекомендується поставити горщик на блюдо з водою й дрібною галькою (підійде керамзит або мох сфагнум) та час від часу протирати листя вологою губкою.
Реакція на низьку вологість повітря в приміщенні – потемніння та висихання кінчиків листя. Для поливу й обприскування використовують тільки теплу та відстояну воду, але краще дощову або талу.
В період вегетації з весни по осінь ліану підгодовують багатокомпонентними рідкими добривами кожні 2-3 тижні. Підживлення розводять у воді, яка призначена для поливу.
Кімнатний сингоніум можна вирощувати в підвісних кашпо як ампельну рослину, як компактний та густий кущик або пустити його витися по опорі.
Для формування кущика рекомендується при розмноженні висадити відразу кілька живців в один горщик.
Не залежно від способу вирощування у ліани щорічно для стимуляції розгалуження вкорочують верхівки стебел або проводять прищіпку над 6 листям.
Сингоніум в домашніх умовах росте досить швидко, тому рослину до 3-4 річного віку бажано пересаджувати щорічно. Більш дорослі ліани можна висаджувати в новий горщик раз у 2-3 роки. Процедуру проводять у березні-квітні.
Для вирощування ідеально підходить гумусний, проникний субстрат з нейтральною або слабокислою реакцією. Для профілактики кореневої гнилі й повітропроникності в ґрунт корисно додати вермикуліт та кілька шматочків деревного вугілля.
Повітряні корені орхідей – опис, пересадка рослини, проблеми
Для приготування суміші змішайте 2 частини універсального квіткового ґрунту з 1 частиною торфу та 2 частинами вермикуліту або піску. Не забудьте на дні квіткового горщика викласти шар з керамзиту або дрібної гальки для кращого дренажу.
Ліану пересаджують методом перевалки, утрамбовують землю та добре поливають. Після пересадки рослина ослаблена, тому добрива починають вводити тільки через місяць.
Розмножується ліана вегетативним способом – апікальними (верхівковими) та стебловими живцями, які досить швидко формують нові корінці, як в ґрунті, так і у воді.
Для вкорінення беруть живці в період з весни і до кінця літа. Кожен фрагмент повинен мати як мінімум 2-3 вузли. Ґрунтову суміш готують з торфу та піску або використовують тільки вермикуліт.
Апікальні живці заглиблюють вертикально, а стеблові поміщають горизонтально на поверхню субстрату. Для прискорення процесу формування коренів горщик накривають прозорим кульком, який створить умови теплички.
Субстрат підтримують вологим, але не мокрим. Після появи нового росту кульок знімають, а молоді саджанці висаджують в родючий ґрунт.
Хвороби ліани пов'язані в більшості випадків з неправильним доглядом. Надлишковий полив, особливо в прохолодних умовах призводить до розвитку захворювань.
Грибкова гниль. Проявляється хвороба появою темних, а потім чорних плям на листках та пагонах, які розм'якшуються, в'януть й відмирають.
Бактеріальна плямистість. Симптом – прозорі, водянисті плями на листю, яке з часом стає жовто-коричневим. Розмір й форма плями обмежені прожилками листя.
Всі ці грибкові захворювання в початковій стадії лікуються фунгіцидними препаратами.
Чому сингоніум жовтіє? Проблема може бути викликана такими факторами як:
Бліде листя вказує на дефіцит поживних речовин. Зі шкідників можливе ураження борошнистим червцем або павутинним кліщем. Ризик нападу кліща підвищується, якщо повітря в приміщенні сухе.
Навколо екзотичної ліани існує кілька цікавих прикмет та забобонів, значення яких не завжди позитивно, що може відштовхнути квітникаря від придбання цієї ефектної рослини. Тому варто розглянути більш докладно, як негативні, так й корисні переваги вирощування сингоніума.
Найчастіше можна почути, що рослина призводить до руйнування відносин, в тому числі сімейних, що звичайно є забобоном. А фахівці в області фен-шуй пояснюють свою неприязнь до рослини її загостреним листям, яке несе негативну енергію, яку можна нейтралізувати тільки спеціальними захисними амулетами.
Китайці називають ліану «отруйним диханням» і це якраз зрозуміло — всі частини її дійсно токсичні для людини та тварин.
Однак сингоніум заслужив також репутацію корисної рослини. Квітка вважається хранителем вогнища, а з-за швидкого росту пагонів — символом позитивних змін. Наприклад, багато хто вірить, що ліана допомагає прискорити одужання хворого.
Здатність форми листя змінюватися в міру розвитку приписала сингоніуму властивість позбавлятися від старого негативу, попрощатися з минулим та знайти щось нове в житті. Багато хто вірить у здатність квітки приносити своєму власникові процвітання в бізнесі.
Як і деякі ароїдні (монстера, дифенбахія та інші), сингоніум може «пророкувати» дощову погоду – на кінчиках його листяних пластин збираються краплинки води, схожі на росу, що викликано підвищенням рівня вологості навколишнього середовища.