Зміст
Стефанотіс (Stephanotis) являє собою невеликий рід, що налічує близько 13 видів вічнозелених ліан, більшість з яких вихідці з Мадагаскару.
В домашній культурі поширений один представник роду – стефанотіс флорибунда (Stephanotis floribunda) або як його ще називають «мадагаскарський жасмин».
Не зважаючи на екзотичне походження догляд за стефанотісом в домашніх умовах не надто складний. Досить забезпечити квітці необхідні умови вирощування, до яких відносяться полив, температура та освітлення.
Довжина тропічної ліани в природному середовищі існування досягає близько 5-6 метрів. Довгі, гнучкі пагони швидко ростуть та потребують опори.
Листя глянцеве, шкірясте, овальне, темно-зеленого кольору.
Цвітіння стефанотіса є його найбільшою декоративною цінністю. Квіти випускають інтенсивний аромат, який сильно нагадує запах жасмину, звідси і друга назва рослини.
Квітки вузько-трубчасті, воскові, білосніжні, що зібрані в пухкі суцвіття, які утворюються в пазухах листя по всій довжині пагону. При правильному догляді стефанотіс кімнатний цвіте рясно й довго - з кінця травня до кінця серпня.
Іноді зав'язуються фрукти розміром близько 10 см, що дозрівають близько року, формуючи багато крилатого насіння.
Мадагаскарський жасмин є світлолюбною рослиною. Для його розвитку та цвітіння необхідний високий рівень освітленості, але без впливу прямих сонячних променів в літній період. Однак, при вирощуванні на відкритому повітрі в теплу пору непогано переносить розсіяну півтінь.
Якщо світла недостатньо, то листя починає бліднути, з'являються жовті розмиті плями. Брак освітлення квітка легше переносить в прохолодних умовах з мінімумом поливу, перейшовши в стан спокою.
Домашній квітці стефанотісу найкраще підійдуть вікна, що виходять на захід або південний схід. На південній експозиції добре вирощувати ліану восени та взимку, а в кінці весни та влітку затінювати в полуденні години.
Важливим фактором догляду за мадагаскарським жасмином є забезпечення правильного температурного режиму. На стадії активного росту з березня по вересень показана температура 22-27 °C, хоча при рясному поливі рослина непогано адаптується до спеки вище 30 °C.
З жовтня по лютий настає не сильно виражений період спокою, при якому оптимальний температурний діапазон становить 12-14 °C.
Саме прохолодні умови утримання стимулюють закладку квіткових бруньок й рясне цвітіння влітку. В цей час у рослини сповільнюється або повністю зупиняється ріст пагонів.
Температуру з жовтня знижують поступово, оскільки різкі перепади негативно відбиваються на здоров'ї ліани.
У період вегетації поливають рясно, даючи воді стекти через дренажні отвори. Надлишки води з піддона виливають. Однак, щоб уникнути розвитку гнилі дайте верхньому шару ґрунту просохнути перед наступним зрошенням.
Вибираючи частоту поливу орієнтуйтеся на навколишні умови – в спеку зрошують частіше, а в похмурі й прохолодні дні рідше. Часто верхні корені біля основного пагона оголюються, що вважається нормальним та не вимагає додавання землі.
З настанням осені збільшуйте періоди між поливами, зрошуючи ґрунт раз у 7 днів. Взимку в прохолодному приміщенні досить поливати помірно раз у 2 тижні. Не допускайте повного пересихання земляної грудки - стежте за листям. На брак вологи ліана реагує втратою блиску, зморщуванням та в'яненням листя.
Увага! Теплі умови вирощування ліани в зимовий період вимагають повноцінного освітлення та поливу
Підвищена вологість повітря в період вегетації є ще одним елементом догляду за домашнім стефанотісом. Ранкове обприскування листя позитивно впливає на зростання й зовнішній вигляд рослини.
Ліана дуже чутлива до засолення ґрунту, тому для поливу та обприскування використовують тільки кип'ячену, дощову або талу воду та тільки теплу. Надлишок кальцію у воді викликає хлороз, а обприскування занадто холодною водою може привести до появи некротичних плям на листі.
Рослина має досить тонку й чутливу до пошкоджень кореневу систему, тому пересадку проводять, коли коріння повністю обплело земляну грудку та тільки методом перевалки.
Для вирощування стефанотіса флорибунда в домашніх умовах підходить ґрунтова суміш на основі універсального квіткового ґрунту (три частини), торфу або торф'яного моху сфагнуму (одна частина) та вермикуліту (одна частина), який можна замінити грубозернистим піском. До суміші корисно додати шматочки кори та жменю гранульованого сухого гною.
Якщо немає бажання готувати суміш, то можна скористатися спеціальним ґрунтом для цитрусових культур. Перед тим як посадити квітку, насипте на дно горщика дренажний шар, який дозволить уникнути застою води.
Рослина легко піддається обрізуванню, яке стимулює ріст пагонів та рясне цвітіння. Слід знати, що ліана зацвітає на пагонах поточного року, тому обрізуйте її після закінчення цвітіння. У зимові місяці деякі з довгих пагонів можуть засихати, але це природний цикл розвитку стефанотіса.
Оскільки ліана чутлива до засолення субстрату, то підгодовують тільки половиною дози від рекомендованої виробником. Добре підходять добрива для квітучих кімнатних рослин зі збалансованим складом, які вносять раз у 2 тижні з весни по вересень.
Якщо у ґрунті з'явилися ознаки відкладення солей, то землю необхідно промити, опустивши горщик в місткість з водою.
Оскільки кімнатний стефанотіс рідко утворює насіння, то основним методом його розмноження є живцювання. Процедуру можна проводити з весни до осені, але кращий період - це початок березня.
Стеблові живці довжиною 8-10 см зрізають з 2 парами листя. Нижню пару видаляють, а інші два листочки обрізують. Для кращого процесу коренеутворення зріз живців занурюють в спеціальний порошок, що стимулює зростання коренів.
Потім живці поміщають в субстрат з торфу, змішаного з вермикулітом (1: 1) та добре поливають. Для вкорінення необхідні 2 умови: постійно вологий ґрунт та температура 22-23 °C. Якщо в приміщенні прохолодно, то можна накрити горщики кульком, щоб створити тепличні умови.
Зазвичай живці вкорінюються через 4-5 тижнів. Через місяць після появи нового росту сіянці можна пересадити в родючий субстрат.
Коли рослини досягають висоти 30 см, пагони кріплять до опори. Зацвітають молоді ліани вже на наступний рік, пройшовши холодний період відпочинку.
Що робити якщо стефанотіс жовтіє? Необхідно переглянути умови догляду.
Причини проблеми:
Занадто висока температура взимку та сухість повітря підвищує ризик нападу павутинних кліщів. Сприйнятлива рослина до таких шкідників як щитівки й борошнистий червець. Шкідники також є причиною пожовтіння листя.
Чому стефонотіс не цвіте?
Найпоширенішою причиною є відсутність холодного періоду, який стимулює закладку квіткових бруньок. В умовах зниженої освітленості цвітіння відсутнє. В період бутонізації не міняйте місце та не повертайте часто горщик, оскільки рослина може почати скидати бутони та квіти.