Зміст
Рео – незвичайної краси декоративно-листяна квітка, яка вже багато років відома в кімнатній культурі. Унікальний зовнішній вигляд, легкість розмноження та невибагливість у догляді забезпечили рео величезну популярність у квітникарів.
Рео строкате або традесканція покривальчаста (Tradescantia spathacea син. Rhoeo discolor) раніше був виділений в окремий рід, проте нині є видом роду Традесканції.
У природі росте на великих просторах субтропічних регіонів Південної, Північної та Центральної Америки, де широко культивується як садова декоративна рослина.
Рео покривальчастий являє собою низькорослий багаторічник, максимальна висота якого становить 30-40 см. Стебла досить короткі, їх практично не видно на молодих приземкуватих кущиках.
Але з віком нижні листочки опадають, а оголені пагони сильно витягуються, звисаючи з горщика, через що старі кущі виглядають неохайно та потребують періодичного омолоджування.
Листя притиснуте один до одного, утворюючи форму щільної розетки. Неоднорідне забарвлення, що створює декоративний ефект, є відмінною рисою цієї тропічної рослини.
Верхня сторона листя від темно-зеленого кольору до металевого зеленого, іноді з колірними варіаціями та поздовжніми смугами різного відтінку. Знизу листя насичене фіолетове або пурпурове.
Ще більш дивовижними є сортові форми рослини, наприклад:
Жовто-золотиста «Sitara Gold» з рідкими зеленими смужками та помаранчево-коричневою оборотною стороною листя;
Строкатий «Триколор» з барвистими тонкими триколірними смугами на зовнішній стороні листя;
«Гавайський гном» - мініатюрна варіація «Триколор» з яскравою малиновою смугою на обох сторонах листяної пластини;
«Віттата» зі смужками кремового забарвлення.
Маленькі білі непомітні квітки, що зібрані в суцвіття, з'являються на крихітних стеблах в кутах листя та ніби ховаються в човноподібних приквітках зеленувато-фіолетового відтінку, з-за чого цей вид отримав ще одну назву - «колиска Мойсея».
Квіти бажано видалити відразу після відцвітання, оскільки дозрівання насіння виснажує рослину.
Рослина здатна адаптуватися до різного світлового діапазону, чудово переносить півтінь, але інтенсивне забарвлення ряболистих сортів зберігається тільки в умовах яскравого розсіяного світу.
Квітку слід оберігати від впливу весняно-літніх полуденних променів, які можуть викликати опік листя. Кращим варіантом стане західна або східна експозиції.
Теплолюбний екзот не переносить різких температурних перепадів. Оптимальними умовами вирощування в сезон вегетації є температура близько 22-24 °C. Взимку рослина прохолодних умов не потребує й прекрасно себе почуває в межах 18-20 °C. Допустима нижня температурна межа для рео становить 10 °C.
Догляд за рео в домашніх умовах дуже простий за умови підтримки адекватної вологості ґрунту. Рослина дуже чутлива до нестачі вологи, реагуючи на неї висиханням кінчиків листя, тому субстрат в горщику завжди повинен бути помірно вологим, але надлишки води з піддона рекомендується виливати.
Уникайте надмірного поливу, щоб уникнути таких грибкових захворювань як коренева гниль або чорна плямистість листя.
Режим зрошення залежить від навколишньої температури – чим вона вище, тим частіше поливають квітку, однак у всіх випадках слід керуватися одним правилом – верхній шар ґрунту між поливами повинен обов'язково просохнути. Взимку зрошення скорочують до одного разу на тиждень.
Увага! Рео строкате не виносить попадання води на листя та його намокання, тому рослину з короткими пагонами поливають обережно по краю горщика. Велике значення має також якість води - вона повинна бути кімнатної температури та не жорстка.
Як і всі представники роду традесканції даний вид добре росте при вологості 50-60%. Щоб уникнути намокання листя проводьте обприскування повітря поруч з горщиком, але кращим способом підтримки необхідного мікроклімату буде установка горщика на блюдо, яке наповнене вологим керамзитом або галькою.
Добре допомагають у весняно-літній період часті провітрювання приміщення або вирощування квітки на відкритому повітрі з кінця весни по осінь.
У догляд за рео в домашніх умовах входять регулярні підгодівлі в період активної вегетації. З початку весни та до початку серпня підгодовують раз в 14 днів, а з кінця літа до початку жовтня можна підгодувати один раз.
Для цих цілей застосовують збалансоване рідке добриво для декоративно листяних культур відповідно до інструкції виробника.
Традесканція покривальчаста дуже активно росте та швидко заповнює весь простір горщика.
Квітку, що розрослася, пересаджують навесні в широкий та неглибокий горщик-кашпо з обов'язковим дренажним шаром на дні з керамзиту. Для вирощування традесканції рео в домашніх умовах добре підійде звичайний універсальний ґрунт з додаванням 1 частини вермикуліту.
Однак, коли пагони витягуються та кущик втрачає свою компактну форму й декоративність, то пересаджувати немає сенсу. В цьому випадку проводять омолодження рослини за допомогою вкорінення стеблових живців.
Зверніть увагу, даний вид має одну неприємну особливість - у нього досить їдкий сік, який при попаданні на шкіру може викликати роздратування та навіть алергію. Тому найкраще проводити обрізку й пересадку в рукавичках.
Рео вважається одною з найпростіших в розмноженні рослин. Для отримання нових екземплярів досить обрізати верхівкові живці та поставити в воду.
Коріння утворюється вже через кілька днів. Можна відразу висадити живці в родючий, пухкий субстрат по кілька штук, щоб створити великий щільний масив декоративного листя.
Існує ще два простих способи розмноження рео - відводками та діленням куща.
У першому випадку пагін ближче до верхівки прикопують в окремому горщику, в місці контакту з ґрунтом шкірку пагона трохи зрізають, щоб прискорити утворення коренів.
Коли він пустить коріння, то його відокремлюють від материнської рослини.
Поділ куща підходить для великих та дорослих рослин, але не розв'язує проблему оголення пагонів, але такі рослини відмінно підходять для ампельного озеленення. Кущ ділять на 2-3 частини та висаджують їх в горщики менші за розміром.
Даний вид традесканції не особливо сприйнятливий до хвороб та шкідників тому проблеми виникають в більшості випадків із-за неправильного догляду.
Засихання кінчиків листя відбувається при нестачі поливу та низької вологості в приміщенні.
Темне, зів'яле та розм'якшене листя є ознакою розвитку грибкових захворювань внаслідок переливу.
До потемніння й зморщування листя призводить зрошення холодною та/або жорсткою водою.
Дотик листя до скла взимку може привести до його замерзання й відмирання.
Зі шкідників побоюватися слід тільки щитівок, яких видаляють вручну ватним диском, що змочений в мильному розчині.