Зміст
Радермахера (Radermachera) являє собою рід, що об'єднує 17 видів субтропічних, квітучих рослин з сімейства Бігнонієві.
Рід названий на честь Якоба Корнеліса Матьє Радермахера — голландського натураліста 18-го століття, який провів половину свого життя на островах Індонезії, каталогізував більшу частину флори Яви та Суматри й був першим, хто описав цю рослину.
Нині в домашніх умовах вирощується тільки один вид – радермахера китайська (Radermachera sinica), відома також як «смарагдове дерево» або «китайська лялечка» (China Doll). Як кімнатна культура вид був завезений до Європи з Тайваню в 1980-х роках.
Невелике деревце з розгалуженим від самої основи стовбуром приваблює квітникарів своїми блискучими, темно-зеленими, пір'ястими листочками, що створюють густу, ажурну крону.
У природному середовищі існування можна побачити ароматні, кремові, дзвоноподібні квіти, але в домашніх умовах радермахера навіть при правильному догляді цвіте досить рідко.
Радермахера в догляді не любить змін та реагує на них в'яненням нижніх листочків. Зміна освітлення, режиму поливу й холодні протяги викликають стрес та можуть привести до часткової втрати листя.
Китайська лялечка потребує яскравого розсіяного, сонячного світла, тому ідеальним місцем для вирощування в будинку стануть вікна, що виходять на схід чи захід.
Прямі сонячні промені в приміщенні викликають опік, тому на південній стороні можна поставити горщик недалеко від вікна або притіняти влітку в полудень.
З середини осені та взимку квітка радермахера може страждати від нестачі освітлення. У цьому випадку буде актуальна саме південна експозиція.
Якщо немає можливості перемістити горщик взимку в освітлене місце, то можна використовувати додаткове освітлення фітолампами. Дефіцит світла відбивається на зовнішньому вигляді рослини – пагони витягуються як у ліани, крона втрачає густоту.
Ще один нюанс у догляді за радермахерою – для рівномірного розвитку крони рекомендується періодично повертати горщик різною стороною до джерела світла.
У себе на батьківщині деревце росте в горах, тому любить не надто спекотні умови. Комфортна температура вирощування протягом року становить 18-24 °C.
Рослина може витримувати спеку до 27 °C та короткочасне зниження температури до 10 °C, але вже при 13 °C зростання зупиняється, а листя починає опадати. Деревце любить свіже повітря тому влітку буде добре рости на балконі або терасі.
В домашніх умовах радермахера воліє стабільну й помірну вологість субстрату. На брак води реагує в'яненням листя, яке дерево використовує для випаровування дуже великої кількості вологи.
Однак перелив не менш небезпечний, ніж пересушування ґрунту, оскільки швидко призводить до розвитку кореневої гнилі. Симптом переливу – поникле листя.
Орієнтуйтеся за станом верхнього ґрунтового шару — поливайте, коли він просохне на 1 см вглиб. Взимку частоту зрошення трохи скорочують, дозволяючи ґрунту просохнути трохи більше.
Квітка добре переносить кімнатні умови вирощування, але в жарку погоду й взимку в теплому та сухому приміщенні дерево вдячно відгукується на періодичне обприскування крони.
Увага! Поливати та обприскувати рослину необхідно тільки м'якою й теплою водою
Пересадку китайської красуні щорічно проводять тільки в молодому віці, за умови сильного розростання кореневої системи. Дорослі дерева пересаджують раз у 2-3 роки, а у рослин, що дуже розрослися, досить поміняти верхній ґрунтовий шар висотою 10-15 см.
Субстрат повинен бути пухким, водопроникним. Для вирощування радермахери китайської добре підходить звичайний універсальний квітковий ґрунт з додаванням 1 частини вермикуліту (піску). Обов'язковою умовою є дренажний шар на дні горщика з керамзиту або дрібного гравію.
Процедуру проводять методом перевалки разом зі старою земляною грудкою. Рослину не підгодовують 2 місяці після пересадки.
Деревце швидко зростає, тому догляд за радермахерою в домашніх умовах включає підгодівлі, які проводять кожні 2-3 тижні з весни до осені в період активної вегетації. Можна підгодовувати раз на тиждень, але половиною дози. Як підгодівля підійде біогумус або мінеральні добрива зі збалансованим складом.
Висока декоративність густої крони дозволяє обійтися без обрізування, але з ростом радермахера повільно втрачає нижнє листя. Це абсолютно нормальний процес для даного виду, який можна уповільнити за допомогою регулярної прищіпки верхівок пагонів. Прищіпка стимулює зростання нових бічних гілочок.
У старих рослин нижні пагони можуть оголюватися, і в цьому випадку можливе омолоджувальне обрізування. Пагони вкорочують до висоти 15-20 см. З часом з'являться численні нові точки зростання, які згодом сформують густу крону.
Обрізування дозволяє також контролювати зростання радермахери, надаючи їй форму невеликого куща. В цьому випадку пагони раз у 2 роки вкорочують на третину.
Доступний спосіб розмноження — вегетативний, за допомогою вкорінення живців. Для розмноження беруть тільки зелені живці довжиною 10-15 см. Висаджують у горщики з дренажним шаром, що наповнені вологою сумішшю з універсального ґрунту та вермикуліту (1:1).
Для підтримки постійної вологості горщики накривають прозорим пакетом та поміщають в місце з розсіяним яскравим світлом. Процес вкорінення зазвичай займає 3-4 тижні за умови постійно вологого ґрунту й повітря.
Радермахера китайська стійка до багатьох хвороб, але в несприятливих умовах вирощування може розвинутися грибкова плямистість листя. Уражені частини видаляють, а рослину обробляють фунгіцидними препаратами.
Зі шкідників загрозу представляють: павутинний кліщ, білокрилки та борошнистий червець. Лікування від кліщів полягає в обробці дерева акарицидом. Інших шкідників спочатку знімають вручну за допомогою ватного диска, що змочений в спирті, потім обприскують крону інсектицидом.