Зміст
Одною з найбільш дивовижних рослин, які можна зустріти в кімнатному квітникарстві, безсумнівно, є Селагінела (Selaginella) або Плаунок.
Багаторічна рослина зовні схожа на мініатюрну папороть та належить до плаунів – найдавнішої групи земної флори з пізнього палеозою.
Рід Селагінели охоплює кілька сотень видів. Більшість з них виростають у вологих тропічних лісах і досягають у висоту близько півметра
Невисокі види походять з помірних кліматичних зон. Гілочки рослини вкриті плоскими голчастими листочками. Вони настільки численні, що перекривають один одного на зразок черепиці.
Найбільш часто можна зустріти в домашніх умовах Селагінелу Мартенса (Martens Selaginella) родом з Північної і Південної Америки. Висота плаунка близько 30 см, листя світло-зелене, має повітряні корені, які, досягаючи поверхні ґрунту, швидко вкорінюються, а в іншому випадку – засихають.
Ефектний сорт «Watsoniana» зі сріблястими кінчиками листя.
Селагінела Крауса (Selaginella kraussiana). Повзучі лускаті стебла ґрунтопокривного плаунка утворюють килим.
Цікаві сорти: «Aurea» з золотисто-зеленими листочками й зелено-кремовий «Variegata».
І самий незвичайний представник роду – Lepidophylla Selaginella, якого помилково називають «Ієрихонською розою», хоча ця назва належить зовсім іншій рослині зі схожими особливостями життєвого циклу і способом виживання, а саме – Анастатике ієрихонській (Anastática hierochuńtica), єдиному представникові роду Анастатика.
Ця рослина в процесі еволюції пристосувалася до життя в екстремальних пустельних умовах Західної Азії і Північної Америки, де дощі йдуть вкрай рідко. Під час сильної посухи й високих температур їй не вистачає поживних речовин, листя опадає, стебла засихають і стискаються в клубочок, приймаючи форму сіро-коричневої щільної кулі, зберігаючи всередині насіння.
Відламуючись від кореня, він котиться по пустелі під час сильного вітру в пошуках живлющої вологи, яка дозволить сухим пагонам розкритися і випустити насіння на благодатний ґрунт.
На відміну від Анастатики Селагінела здатна знову відновлюватися, навіть якщо її коріння пошкоджене або зруйноване.
У відсутності води плаунок згортає листочки всередину, перетворюючись в коричневий м'ячик, і може перебувати в такому вигляді у протягом кілька місяців, але з першими краплями дощу швидко відроджується до життя, розпрямляючи зелені пагони.
Процес згортання та розкриття повністю зворотній і може повторюватися багато разів, а відбувається він завдяки ефірній олії у рослинних клітинах, що не дає плаунку висохнути повністю. Даний вид є одною з найбільш стабільних форм, що добре ростуть у кімнатних умовах.
Плаунок - досить делікатна рослина, якій непросто забезпечити належні умови зростання.
Найбільша проблема для любителів цих рослин полягає в створенні постійної високої вологості навколишнього середовища.
В домашніх умовах Селагінела абсолютно не переносить навіть короткочасне висихання субстрату і сухе повітря, реагуючи миттєвим в'яненням листя і висиханням пагонів, які не відновлюються, тому більшість квітникарів вирощують плаунок в акваріумах або флораріумах.
Якщо такої можливості немає, то протягом всього року необхідні обприскування теплою м'якою водою 2-3 рази на день і регулярний полив.
Земля в горщику повинна бути постійно помірно вологою, але не мокрою. Верхній шар ґрунту навколо квітки корисно закрити живим вологим мохом, а піддон поставити на місткість, що наповнена водою і керамзитом.
Поливати рекомендується знизу, через піддон. Такий спосіб дозволяє плаунку самому регулювати необхідну кількість води. В умовах підвищеної вологості особливе значення має провітрювання приміщення, яке запобігає розвитку грибкових захворювань. Чим вище вологість, тим більше свіжого повітря потрібно квітці.
Рослина любить легку півтінь або яскраве розсіяне світло, але погано переносить прямі сонячні промені.
В домашніх умовах плаунок краще помістити на східну або західну сторону. Північне вікно також непогано підходить для розвитку квітки. Південна експозиція вимагає затінення. У зимовий час рослина вдячно відгукується на додаткове освітлення.
Для більшості видів оптимальна температура, що необхідна для гарного росту становить 18-22 °C. Взимку температура не повинна опускатися нижче 13 °C. Винятком є Selaginella kraussiana, яку можна вирощувати у відкритому ґрунті у регіонах із м'якою зимою.
Термофільні види культури вимагають температур вище 20 °C протягом усього року. Холодні протяги в домашніх умовах Селагінела переносить погано.
Добрива вносять у весняні і літні місяці кожні два тижні. Підгодовують збалансованим комплексним мінеральним добривом для листяних рослин або орхідей, розбавленим водою у співвідношенні 1:3. Взимку підгодовують раз в місяць, однак концентрацію ще трохи зменшують.
Пересаджують кожні два роки навесні, коли коріння повністю заповнює простір горщика. Плаунок має поверхневу кореневу систему, тому горщик вибирайте неглибокий і широкий. На дно горщика обов'язково викладають дренажний шар.
Земля повинна бути легкою і проникною. Як субстрат ідеально підійде суміш з торфу, універсального ґрунту і сухого моху сфагнуму або перліту. Компоненти змішують в рівних пропорціях.
Культура не утворює квіти і насіння, замість цього на верхівках стебел у неї з'являються спори. Це дуже копіткий спосіб розмноження, який часто закінчується невдачею.
Найкращим методом є вегетативне розмноження – шляхом ділення кореневої системи при пересадці. Відділені рослини пересаджують в окремі горщики і на тиждень накривають прозорим кульком, створюючи тепличні умови.
Selaginella kraussiana добре розмножується живцями, які в умовах високої вологості швидко вкорінюються.
Як бачимо, догляд за Плаунком в домашніх умовах досить важкий. Але ця красуня того варта! Пробуйте, будьте уважні – і у Вас усе вийде!