:
Зміст
Ботанічний рід молочаю або еуфорбії (Euphorbia) налічує понад 2000 видів квіткових рослин, що ростуть у багатьох частинах світу від помірних зон Європи до субтропіків Азії і тропічної Африки.
Рід був описаний і класифікований Карлом Ліннеєм в 1753 році і названий у пам'ять мавританського лікаря, що жив в 1 столітті нашої ери та застосовував як ліки проти хвороб деякі види молочаю.
Як виглядає молочай? Величезна видова різноманітність передбачає різний зовнішній вигляд рослин. Це можуть бути однорічні, дворічні, багаторічні еуфорбії, вічнозелені або листяні; дерева, чагарники або трави, з листям й шипами, з листям та без шипів, з шипами й без листя. Деякі рослини зовнішнім виглядом не відрізняються від кактусів.
Більша кількість видів є сукулентами з характерними ознаками: потовщені, м'ясисті стовбури, стебла, пагони та підземні органи, що призначені для зберігання вологи, яка допомагає їм пережити тривалу посуху в посушливих й кам'янистих районах. Висота рослин варіюється від карликових ґрунтопокривних до високих дерев.
Однак загальною рисою всіх видів еуфорбії є час цвітіння, що часто триває багато місяців і особлива форма квітів – псевдантіум, що в перекладі означає «помилкова квітка», яка складається з декількох справжніх чоловічих квіток і однієї жіночої в центрі.
Палітра цвітіння залежить від виду й сортової форми - зустрічаються жовті, зелені, червоні, білі, рожеві або помаранчеві квіти. Їх розмір також може бути різний – від непримітних до великих квітів.
Отруйний молочай чи ні? Молочний сік, типовий для представників роду, міститься в стеблах та листі рослин і є отруйним, оскільки містить токсини, які при контакті зі шкірою і слизовими можуть викликати роздратування, почервоніння та свербіж.
Тому процедури по догляду за молочаєм (пересадка, обрізування, розмноження) рекомендується проводити в захисних рукавичках, а при попаданні на шкіру сік необхідно відразу змити.
Еуфорбія прекрасна (Euphorbia pulcherrima) широко відома як пуансеттія або Різдвяна зірка. У Мексиці, звідки вона родом, це кущ, що досягає 3-4 метрів висоти, але численні сортові форми не перевищують 30-40 см. Детальний опис пуансеттії з сортами та правилами догляду можна прочитати тут.
Молочай Міля (Міліуса) або Еуфорбія Міля (Euphorbia milii), широко відома в народі під назвою «терновий вінець» через численні шипи. Назва виду дана на честь барона Міліуса, губернатора Реюньйона, завдяки якому вид поширився в садовій культурі Франції в 1821 році. У рослини незграбні, злегка повзучі пагони, покриті товстими гострими шипами. Листя дрібне, овальне, світло-зелене.
Молочай Міля великоквітковий є гібридом, який формує суцвіття з великих помаранчевих, рожевих, жовтих, білих або червоних квітів. Може досягати до 1 м у висоту, але добре формується обрізуванням. Догляд за молочаєм Міля аналогічний догляду за іншими сукулентними рослинами.
Сорти гібрида еуфорбії Міля:
«Королівська жовта» – з повністю жовтими квітами;
Сорт молочаю Міля «Нептун» з великими кремово-рожевими квітами;
«Місячне світло» – жовті квіти з помаранчевим центром;
«Поцілунок сакури» – рожево-білі пелюстки;
«Наталі» – рожеві пелюстки, іноді з тонкими, темнішими прожилками;
«Cotton Candy» - приквітки представляють собою суміш рожевого і кремового кольорів. Цвітіння з весни до осені;
«New Pink Velvet» – суцвіття 10-15 см в поперечнику з яскравих рожевих квітів прикрашають терновий вінець у весняні та літні місяці, створюючи приголомшливе квіткове шоу;
«Mini» – карликовий сорт з червоно-рожевим цвітінням;
«Вулканус» – великі червоні квіти.
Молочай синаденіум Гранта (Euphorbia grantii синонім Euphorbia umbellata). Являє собою напівсукулентний, вічнозелений чагарник або невелике дерево без шипів, з прямими, розгалуженими від основи пагонами.
Листя шкірясте, яйцеподібне, з тонкими зубцями. Іноді з'являються маленькі червоні квітки. Червона листяна форма Рубра відрізняється великим винно-червоним або бронзово-червоним листям і є найбільш поширеною в кімнатному вирощуванні.
Молочай тригранний або еуфорбія тригона (Euphorbia trigona). Даний вид часто називають «молочай довгий», оскільки він є одним з найбільших домашніх сукулентів і може досягати 2 м у висоту.
Пагони темно-зелені, тригранні, покриті у верхній частині маленькими листочками. У сорту «Рубра» листя і пагони червоно-пурпурні, бронзово-фіолетові або зелено-фіолетові. Характеризується швидким ростом.
Еуфорбія тригона невимоглива в кімнатному вирощуванні. Добре росте в сонячних місцях, є одним з небагатьох сукулентів, що адаптуються до півтіні. Взимку рослину слід перенести в прохолодну кімнату (12-15 °C).
Найкраще садити в спеціальний субстрат для кактусів і сукулентів. Полив повинен бути помірним влітку і рідкісним взимку. Рослина розмножується живцями, які швидко вкорінюються у вологому ґрунті. Тригону не слід часто пересаджувати, тільки в разі реальної необхідності.
Молочай гребінчастий або ребристий (Euphórbia lophogona) ендемік східного узбережжя Мадагаскару, являє собою вічнозелений чагарник висотою до 120 см.
Стебло нерозгалужене або рідко розгалужене, іноді спіралеподібне, звужується до вершини, з поздовжніми рядами шипів. Гілки п’ятикутні, розширюються до кінчиків, покриті м'ясистим листям від темно-зеленого до оливково-коричневого кольору.
Квіти цього виду жовтувато-зелені, оточені великими білими або рожевими фальшивими квітами.
Молочай огрядний або еуфорбія Обеса (Euphorbia obesa) є ендемічним видом північної частини мису Південної Африки. Вперше був виявлений британським колоніальним професором-ботаніком Пітером Макован біля міста Храаф-Рейнет в 1897 році. Рослина була відправлена в Королівський ботанічний сад Кью і вперше зацвіла в їх оранжереї в 1899 році.
Сьогодні це один з найбільш популярних в культурі ендеміків-сукулентів Південної Африки, але на жаль, надмірний збір колекціонерами і експортерами рослин майже привів до їх вимирання в дикій природі.
Молочай огрядний може вирости до 20 см у висоту при діаметрі 9 см. Зовнішнім виглядом він дуже схожий на кактус. Існує кілька форм еуфорбії Обеса.
Кулясті форми, переважно зелено-сірого кольору з тьмяними фіолетовими або пурпурно-поздовжніми і поперечними смужками, що створюють майже ефект ковдри. З віком кулясті еуфорбії витягуються, набуваючи циліндричної форми.
У ребристої форми стебло утворює вісім широких вертикальних ребер, які трохи підняті з дрібними борознами між ними. На верхній частині ребер розвиваються крихітні пагони. Монстрозна форма крістата формує хвилясте гребінчасте стебло.
Листя у молочаю огрядного з'являється на вершині, воно зародкове і після закінчення розвитку відразу опадає. Квітки маленькі, жовті. Це повільно зростаюча довгоживуча рослина, і одного разу з'явившись у вашому домі, вона буде задовольнятися своїм становищем та ґрунтом протягом багатьох років.
Догляд за молочаєм огрядним аналогічний догляду за кактусами. Вода економно протягом весняно-літніх місяців. Поливають, коли ґрунт стане сухий на дотик, приблизно раз на тиждень.
Взимку полив майже припиняють, зрошуючи земляну грудку раз на місяць. Активний період зростання припадає на кінець весни та літо.
Еуфорбія лактея або молочний молочай (Euphorbia lactea) являє собою зазвичай безлистий, схожий на кактус м'ясистий чагарник або невелике дерево вертикальної форми. Колючі ребристі стебла ростуть у формі канделябрів і мають світле забарвлення - зелений с білими, мармуровими лініями або плямами.
Крихітне яйцеподібне листя з'являється на верхівках стебел влітку, але швидко опадає, залишаючи рослини безлистими. Кімнатний молочай даного виду рідко цвіте. Сорти мають цікаві назви і ефектний вигляд: «Кістки дракона» або «Білий привид».
Еуфорбія крістата (Euphorbia lactea F. cristata) – монстрозна форма молочаю лактеї, яку через зовнішній вигляд називають «кораловий кактус». Хвиляста верхівка сукулента у вигляді закрученого гребеня з хитромудрими хвилеподібними, віялоподібними гілками утворюється внаслідок мутації.
Колір коралового кактуса варіюється від синьо-сірого до сріблястого. Але тепер ця рослина доступна у великій кількості мальовничих варієгатних сортів, що варіюються за кольором від білого до жовтого, рожевого, фіолетового та зеленого.
Всі процедури по догляду за еуфорбією крістата повинні проводитися обережно, оскільки форма чутлива до механічних пошкоджень.
Молочай біложилковий – (Euphorbia leuconeura) - росте у вигляді невеликого розгалуженого дерева і цінується квітникарями за привабливе темно-зелене листя з білими прожилками. На відміну від багатьох сукулентів, E. leuconeura не так чутлива до переливу.
Молочай тірукаллі (Euphorbia tirucalli). Даний вид характеризується сильно розгалуженими, гладкими та тонкими, схожими на олівці гілками, через які отримав назву «Pencil tree» або «дерево-олівець».
Маленьке листя з'являється на короткий час на вершині пагонів. У домашніх умовах еуфорбія тірукаллі виростає до 1 м. «Вогненні палички» - ефектний сорт з гілочками помаранчево-червоного відтінку.
Догляд за домашньою квіткою молочаєм відрізняється простотою, оскільки рослина, як і більшість сукулентів, вважається невибагливою. Попри видове розмаїття, вирощування різних кімнатних видів практично нічим не відрізняється.
Практично всім домашнім молочаям добре підходять температурні умови приміщення в діапазоні 20 -27 °С протягом усього року. Однак гарно квітучим видам рекомендується забезпечити період спокою зі зниженням температури до 12-14 °С, оскільки тільки в прохолодних умовах відбувається закладка квіткових бруньок.
На літо квітку корисно виносити на балкон або терасу із захистом від дощових опадів. Взимку оберігайте сукулент від холодних протягів, до яких рослина дуже чутлива.
Всі кімнатні молочаї вимагають яскравого сонячного світла, тому найкращим місцем для вирощування домашньої еуфорбії стануть південна, південно-східна або південно-західна експозиції.
Однак, в приміщенні рослини з великим листям все ж рекомендується трохи притіняти від літніх полуденних променів. Брак світла призводить до зупинки росту, опадання листя і відсутності цвітіння.
Сукулент не любить постійно вологий ґрунт, оскільки чутливий до надлишку вологи, яка викликає гниття коренів. Поливають помірно і тільки після підсихання землі в горщику на 1-2 см вглиб.
Приблизний режим зрошення навесні й восени – раз на 2 тижні, а влітку в спеку – один раз на тиждень. Взимку досить поливати раз на місяць. У будь-якому випадку в догляді за молочаєм слід керуватися правилом – краще недолити, ніж перелити. Рівень вологості для вирощування сукулента необхідний середній або низький, що відповідає домашнім умовам.
Мінеральні водорозчинні підгодівлі вносять під час поливу в період активного росту з квітня по вересень, з періодичністю раз на два-три тижні. В цьому випадку підійдуть добрива для кактусів і сукулентів.
Для молочаю Миля догляд включає в себе щорічне обрізування верхівок пагонів, яка дозволяє сформувати компактну крону. Процедуру можна провести на початку весни, але кількість квітів після обрізування буде мізерна. Зате на наступний рік завдяки зростанню нових пагонів можна очікувати на рясне цвітіння.
Еуфорбію пересаджують тільки в тому випадку, коли рослина вже «переросла горщик». Пересадку найкраще проводити ранньою весною, на початку вегетації.
Ґрунт для вирощування молочаю має бути легким. Підходять звичайні суміші для кактусів та сукулентів, а також мінеральні субстрати на основі пемзи.
При виборі горщика для молочаю орієнтуйтеся на розмір і форму виду. Наприклад, для домашньої еуфорбіі Обеса краще вибрати невисокий й широкий горщик-миску. Перед тим, як заповнити горщик ґрунтовою сумішшю, на дні викладають дренажний шар.
Після пересадки рослину не потрібно підгодовувати протягом першого року, оскільки в новому в субстраті вистачає поживних речовин.
Видова різноманітність означає, що метод розмноження повинен бути адаптований до конкретних видів. Деякі еуфорбії розмножуються тільки насінням, інші вегетативно. У будь-якому випадку виростити нову рослину досить просто. Живці довжиною 10-15 см нарізають навесні.
Перед посадкою в ґрунт їх опускають на кілька хвилин в холодну воду, щоб молочний сік припинив виділятися, потім залишають в тіні для підсушування протягом 1-2 днів.
На місці зрізу за цей час утворюється своєрідний рубець, який захищає іншу частину живця від проникнення інфекції і запобігає гниттю.
У листяних еуфорбій живці зрізують трохи нижче листяного вузла. Оскільки у таких видів сік не так сильно виділяється, то досить підсушити зріз протягом 2 годин.
Готові до посадки живці поміщають в невеликі горщики, заповнені сумішшю з ґрунту для сукулентів, торф'яного моху і піску (перліту) в співвідношенні 1:1:1. Поливають і ставлять горщики в місце з розсіяним світлом.
Зазвичай укорінення займає 4 тижні при підтримці помірної вологості ґрунту і температури 22 °C. Тепліші умови (25 °C) прискорюють процес утворення коренів. Нові пагони з'являються через 3-6 місяців.
Листяні молочаї успішно розмножуються листяними живцями. Листя не зрізують, а акуратно відщипують від рослини, опускають у воду, щоб припинив текти сік.
Потім кінчики живця обробляють порошком-корневином і висаджують в кубики мінеральної вати, яка за складом аналогічна ґрунтовим мінералам. Кубик з живцем ставлять в лоток на грубозернистий пісок.
Поверхня піску повинна бути покрита водою. Для забезпечення тепличних умов живці накривають прозорим пакетом.
Через 40 днів рослини вже досить добре розвинені, щоб їх можна було пересаджувати і вирощувати в горщиках.
Молочай огрядний та біложилковий легко вирощуються з насіння, яке висівають весною або влітку в піщаний ґрунт. Зверху насіння покривають тонким шаром піску (1-2 мм) і зволожують його за допомогою спрею.
Лоток з насінням накривають склом або плівкою, яку раз на добу прибирають на 10 хвилин для провітрювання. Проростання зазвичай займає 3-6 тижнів. Після появи двох справжніх листочків сіянці можна висаджувати в окремі горщики.
Через отруйний сік рослина не представляє особливого інтересу для шкідників і зазвичай не хворіє. Проте, еуфорбія досить швидко реагує на помилки в догляді.
Молочай чутливий до надлишку вологи, при порушенні режиму поливу розвиваються грибкові хвороби. Грибок також часто вражає сукулент, якщо в кімнаті прохолодно, а світла недостатньо. При тривалому переливі розвивається коренева гниль, яка з часом поширюється вгору по стовбуру, викликаючи його гниття.
Цвіль виглядає як біло-сірий порошкоподібний наліт на всіх частинах рослини – листі, пагонах, квітах. Захворювання може бути викликано занадто високою вологістю, недостатньою циркуляцією повітря, поганим освітленням, низькою стійкістю до інфекції через стрес.
Звідси випливає, що найкращий захист від цвілі - це поліпшення умов вирощування кімнатного молочаю.
При зараженні всі уражені частини слід видалити. Як лікування слід використовувати фунгіциди для декоративних рослин. На жаль, взимку системний фунгіцид для поливу не використовують, оскільки сукулент в цей період не поглинає вологу. У цей час необхідно застосовувати контактні фунгіциди, такі як сірка або аерозолі.
Чому у молочаю опало листя? Листопад є реакцією на температурний перепад і/або перелив, що викликає появу грибка. Рослина також може реагувати, частково або повністю скидаючи листя на несприятливу зміну місця розташування, високу вологість й недолік освітлення.
Чому жовтіє молочай? Найбільш часті причини:
Сукулент грубіє, становиться як пробка — зміна зовнішнього рослинного шару, який потовщується, грубіє і темніє. Причиною може бути сильне сонячне світло на раніше затінених рослинах або старіння. І хоча рослина виглядає непривабливо, це природна реакція квітки, яка потребує лікування
Молочай опустив листя — може бути симптомом початкової форми грибкової хвороби, занадто високих або низьких температур, стресу. Можлива така реакція на пересадку. У будь-якому випадку слід звернути увагу на правила догляду за еуфорбією і умови утримання.
Борошнистий червець — найпоширеніший шкідник еуфорбії. При зараженні кінчики пагонів можуть висихати, листя в'яне і жовтіє.
Заражені домашні еуфорбії повинні бути ізольовані, щоб запобігти поширенню шкідника. Всі шкідники видаляються вручну, а потім рослину обробляють інсектицидами на основі мінеральної оливи.