Зміст
Рід Кордиліна (Cordyline), що належить до сімейства Агавових (за деякими джерелами - Драценових), налічує близько 15 видів чагарників або дерев з тропічних і субтропічних регіонів Австралії, Африки чи Азії.
Зовнішнім виглядом культура нагадує драцену, з якою її часто плутають. Листя кордиліни різної форми: ланцетне, мечоподібне, еліптичне. Його забарвлення варіюється в залежності від виду і сорту культури. З віком нижнє старе листя опадає, з-за чого рослина стає схожою на пальму з оголеним стовбуром. Коренева система потужна з товстими корінцями.
В домашніх умовах кордиліна цвіте рідко, але правильний догляд зі створенням умов, наближених до природного середовища, сприяє розвитку довгих суцвіть з дрібними, але ароматними квітками лілового, білого або рожевого забарвлення.
У природі висота рослини може досягати 2-3 метрів, але в кімнатних умовах висота деревця зазвичай становить 60-150 см.
У кімнатному квітникарстві найбільш часто можна зустріти 3 види культури та їх численні сортові варіації. Кордиліна верхівкова (Cordyline terminalis). Ланцетне листя напівчагарнику з тонким стовбуром досягає довжини 30-40 см і завширшки 10 см. Вид представлений сортами в широкому діапазоні кольорів з різними комбінаціями відтінків.
Відомі різновиди даного виду охоплюють «Rededge», червона кордиліна «Red Dracaena» з червонувато-фіолетовим листям, «Baby Ti», яка відома своїм бронзово-зеленим і бордово-рожевим листям.
Цікаві сорти:
«Лорд Робертсон» - з червоно-зелено-вершковим листям;
Кордиліна «Ківі» - приблизно 40-50 см у висоту, листя жовтувато-зелене з контрастними рожевими смугами;
«Принц Альберт» - зі світлим і темно-червоним забарвленням;
«Edge Pink» - мініатюрна форма з темним бордово-зеленим листям і яскраво-рожевим обідком по краю;
«Шоколадна королева» зелено-коричневе забарвлення листя зі світлими прожилками;
Група кордиліни Компакта з темно-зеленим або шоколадно-бордовим забарвленням;
«And Lemon Lime» – лимонно-жовтий сорт;
«Dr. Frank Brown» - бордово-червоний сорт;
«Триколор» — листове забарвлення з широкими смугами ніжно-рожевого, зеленого і кремово-жовтого кольору;
Кордиліна «Мамбо» з листям шоколадно-червоного кольору;
«Caruba» — сортова форма практично чорним забарвленням.
Кордиліна південна або австралійська (Cordyline australis). Схожа зовнішнім виглядом на юку. Листя виду вузьке, мечоподібне на коротких ніжках, утворює форму фонтану на вершині стовбура, який розширюється біля основи. При вирощуванні в домашніх умовах кордиліна південна досягає висоти близько 2 м.
Сорти:
«Purpurea» — з червоно-фіолетовим кольором листя;
«Червона зірка» — з червоно-коричневим забарвленням;
«Torbay Dazzler» — зелене листя з чіткими вершково-кремовими смужками по краях;
«Albertii» — листочки зелені з легким червоним відтінком і кремовими смужками по краях;
«Pink Passion» — рожево-бордовий сорт і схожий на нього «Ріпк star»;
«Червоне почуття» — сорт бордового кольору з червоними смугами.
Кордиліна пряма (Cordyline stricta) – менш популярний вид в кімнатному квітникарстві. Листочки вузькі, зелені, довжиною 30-50 см. В горщику висота рослини близько 1,5-2 метрів.
Рослини вимагає яскравої освітленості без впливу прямих полуденних променів з весни по жовтень. В півтіні різнокольорові сорти втрачають своє характерне забарвлення, а дефіцит освітлення проводить до загибелі рослини.
У культури високі теплові вимоги. Оптимальна температура в період вегетації становить 20-24 °C. При високій вологості може витримувати температури до 28 °C. Взимку температурний режим складає 16-18 °C.
Кордиліна австралійська (південна) віддає перевагу низькій температурі — влітку 18-20 °C, а взимку 5-15 °C. Низькі теплові вимоги дозволяють вирощувати даний вид на терасі або в саду з другої половини травня по вересень, а в сприятливих погодних умовах навіть по жовтень.
В догляд за кордиліною в домашніх умовах входить правильний режим поливу. Культура вимагає систематичного зрошення, тому що дуже чутлива до нестачі води.
Навіть короткочасне висихання субстрату відбивається на зовнішньому вигляді рослини: листя висихає, покривається плямами. Протягом вегетаційного періоду рясно поливають 1-2 рази на тиждень, але тільки після висихання верхнього шару ґрунту.
В період відпочинку, з жовтня по лютий, полив обмежують до 1 разу на 10-12 діб. Поливають тільки теплою водою без солей і металів (особливо чутлива культура до фтору), в іншому випадку підвищується ризик розвитку хвороб.
Квітка кордиліна в домашніх умовах вимагає високої вологості повітря на рівні 70%. Обприскування рослини теплою проводять кожен день у весняно-літній період. Рекомендується також помістити горщик на підставку, наповнену водою і керамзитом. Хорошим рішенням є встановлення зволожувача поблизу квітки.
Занадто сухе повітря в приміщенні викликає в'янення і засихання листя. Кордиліна верхівкова особливо гостро реагує на нестачу вологи в повітрі.
Пересадку проводять раз на 2-3 роки в березні-квітні. Молоді екземпляри пересаджують щорічно, поки не підростуть. Для домашньої кордиліни найкраще підходить субстрат для пальм і драцен.
На дні горщика перед посадкою викладають шар з гальки або керамзиту для кращого дренажу. Горщик для кордиліни краще вибрати високий і вузький через будову кореневої системи. Культура також відмінно вирощується гідропонним методом.
Підживлення вносять з березня по початок вересня, кожні 2-3 тижні при поливі. Підгодовують спеціальними добривами для пальм та драцен.
Розмноження домашньої кордиліни можна поєднати з її омолодженням, тому що з часом стовбур рослини оголюється, рослина частково втрачає свою привабливість.
Гострим ножем зрізуємо стебло з верхівкою. Зріз присипаємо деревним вугіллям або корицею для дезінфекції. Довге стебло дозволяє отримати ще 2-3 стеблових живців завдовжки 10 см. Живці поміщають до половини у вологий субстрат з універсального ґрунту, перліту і торфу у співвідношенні 1:1:1.
Живці для вкорінення вимагають постійного обприскування і високої температури на рівні 25-28 °C, тому для створення теплички їх бажано накрити прозорим пакетом.
Приблизно через місяць можна побачити розвиток нових пагонів. Через 6 тижнів зміцнілі саджанці можна пересадити в окремі горщики.
Великі та старі екземпляри непогано розмножуються за допомогою м'ясистих коренів, які беруть під час пересадки. Щоб краще побачити, кореневий шар звільняють від ґрунту. Розташоване товсте і довге коріння внизу кореневої системи рослини.
Довжина зрізаних коренів приблизно 15 см. Бічні тонкі корінці видаляють і ділять корінь на частини довжиною 3 см. Заглиблюють вертикально або горизонтально у таку ж суміш, як і для живців і підтримують субстрат помірно вологим.
Нові рослини з'являться через кілька місяців.
Найбільш поширені проблеми є результатом неправильного догляду за кордиліною в домашніх умовах. Якщо у кордиліни сохнуть кінчики листя, краї стають жовтими або коричневими, а потім опадають, то причина полягає в неправильному режимі поливу, сухому повітрі в приміщенні або надлишку підгодівлі.
Світлі сухі плями на листовій пластині викликані сонячними опіками. Низька температура викликає скручування листя, яке стає м'яким і на його поверхні утворюються коричневі плями.
Почорніння країв листя є результатом поливу холодною водою. Перелив у поєднанні з дефіцитом освітлення та холодними умовами вирощування призводить до гниття і відмирання коренів і надземної частини.
Культура може вражатися грибковими захворюваннями. У цих випадках нижнє листя кордиліни зазвичай жовтіє і в'яне, на ньому з'являються плями з видимими спорами, розвивається коренева гниль. До таких грибкових захворювань відносяться фузаріоз, іржа і фітофтора.
Якщо листочки бліднуть і опадають, то можлива поразка щитівками (бляшки коричневого кольору). Щитівку видаляють механічно (листя протирають мильним розчином), далі обприскують 0,15% розчином актеліка.
Також шкодять рослині трипси та павутинний кліщ, від яких квітку обробляють інсектицидами.