- Ви тут:
-
Головна
-
⚘ Кімнатні рослини. Сторінка 3
- Епіфілюм
Квітка епіфілюм в домашніх умовах – догляд, розмноження, види з фото
Зміст
Епіфілюм (Epiphyllum) являє собою рід, що налічує 19 видів кактусів з сімейства кактусових. У природі це деревні епіфіти, які ростуть в тропічних лісах Мексики та Південної Америки.
Їх коріння збирає необхідні для зростання речовини й вологу з повітря та залишків листя. Таким чином, у рослин низькі потреби в живленні, та основна вимога – достатня вологість та освітлення.
Через подібний спосіб зростання та прекрасні квіти, епіфілюми широко відомі під назвою «кактусові орхідеї». На додаток до високої декоративності, кімнатний епііфілюм у догляді абсолютно невибагливий та дуже легко розмножується.
У перекладі «Epiphyllum» означає - «на листі», хоча дані сукуленти замість листя мають видозмінені пагони.
Опис епіфілюма
Кактус має форму чагарнику зі здерев'янілою основою (так звані первинні стебла) та листоподібні, сплощені, сегментовані вторинні стебла з зубчастими або хвилястими краями, які зазвичай досягають до 80-90 см в довжину.
Справжні листочки у вигляді лусочок утворюються у виїмках під ареолами (видозмінені пазушні бруньки).
Сегменти можуть також відрізнятися по довжині й ширині в залежності від виду та рівня освітлення. Стебла утворюють від 6 до 7 повітряних коренів, що засвоюють вологу й поживні речовини з навколишнього середовища.
Ці рослини високо цінуються квітникарями за свої дуже великі, багатопелюсткові квіти. У більшості гібридів та їх сортових форм, що сьогодні вирощуються, квіти дуже ароматні та відрізняються широким спектром палітри.
Вони можуть бути рожевими, червоними, білими, бузковими, кармінними, жовтими, помаранчевими, пурпуровими та навіть двоколірними.
Зазвичай кактус зацвітає на початку весни, але може повторити цвітіння восени. Чим старший епіфіт, тим рясніше він цвіте. Хоча ботаніки й ентузіасти продовжують схрещувати рослини, намагаючись створити більше денних квіток, більшість з них все ще розпускаються тільки вночі та закриваються вдень.
На жаль, цвітіння їх коротке й триває приблизно кілька днів. Після відцвітання за умови штучного запилення зав'язуються їстівні, дуже смачні, червоні плоди. Їх соковитий м'якуш білого кольору з безліччю чорного насіння.
Гібриди та види епіфілюма з фото
Ботаніки та любителі схрещують рослини вже понад 200 років в пошуках нового кольору, більш сильного аромату та тривалого часу цвітіння.
Існує навіть спеціальне, присвячене їм співтовариство, яке було засноване у 1940 році в США. У його списку за 1996 рік гібридів епіфілюма налічувалося вже понад 7000 найменувань.
Епіфілюм кутастий чи зигзагоподібний (Epiphyllum anguliger). Первинні стебла - дерев'янисті та короткі, вторинні - більш плоскі, довгі й м'ясисті, з глибокими лопатями, що нагадують «риб'ячу кістку» або зигзагоподібний візерунок.
Характеризується швидким ростом та легкістю вирощування. Квіти даного виду білі або блідо-жовті з солодким ароматом, розкриваються вночі.
Епіфілюм Акермана (Epiphyllum ackermanni). Так багато хто до цього часу помилково називає гібрид дізокактуса. Первісна назва рослини Epiphyllum ackermanni була змінена в 1991 році на Disocactus x hybridus (Ackermannii).
Зростає епіфіт подібно папороті, згинаючись до землі. Первинні округлі стебла виростають до 18 см в довжину, після чого розвиваються стебла с плоскими сегментами довжиною до 75 см кожен. Краї цих сегментів мають хвилястий вигляд.
Епіфілюм Гукера (Epiphyllum Hookeri), хоча листя у цього кактуса плоске, на перший погляд, він схожий на красивий скульптурний витвір мистецтва. У весняні місяці розпускаються чудові білі й ароматні квіти.
Епіфілюм гватемальський (Epiphyllum guatemalense). У домашніх умовах популярність завоював незвичайний сорт «Montrose» з начебто кучерявими, яскраво-зеленими стеблами, які закручуються по всій довжині.
Епіфілюм оксипеталум або широколистяний (Epiphyllum oxypetalum) з великими, сильно ароматними квітами, кожна з яких зазвичай розкривається тільки на одну ніч.
Первинні стебла сплощені з боків та дерев'янисті біля основи. Вторинні плоскі, загострено-еліптичні. Особливо ароматні квіти у «Evening Delight» та «William Clark».
Популярні гібриди за кольором
- Червоний: «Арлін», «Beautiful Red», «Міс Америка», «Showboat».
- Помаранчевий: «Серце дракона», «Гаваї», «Lassie».
- Жовтий: «Сокіл пустелі», «Дженніфер Енн», «Король жовтих», «Нагорода».
- Фіолетово-бузковий: «Міс Голлівуд», «Ulana Purple Delight», «Амброзія», «Purple haze».
- Рожевий: «Фентезі», «Фортуна», «Лінда Енн», «Міленіум», «Офелія», «Пегас».
- Білий: «College Queen», «Фред Бутон», «Французька Сахара».
- Двоколірний: «Андромеда», «Данте», «Клоун».
Особливості догляду за епіфілюмом
Секрет успішного догляду за епіфілюмом полягає в знаходженні оптимального балансу світла та води. При правильному освітленні, достатній вологості та в добре дренованому ґрунті рослина буде прикрашати ваш будинок довгі роки.
Освітлення й температура
Оскільки в природі епіфіт росте під пологом дерев, то в домашніх умовах йому слід забезпечити злегка затінені місця. Пряме сонце навесні й влітку викликає великі опіки на сегментах, що не тільки спотворюють рослину, але також є воротами для більшості грибкових збудників.
Кращою експозицією для вирощування стануть вікна, що виходять на схід або захід або місце недалеко від південного вікна. При дефіциті світла пагони бліднуть й набувають характерного зелено-жовте забарвлення, стебла стоншуються й розтягуються.
Кімнатний епіфілюм любить свіже повітря, тому з травня по вересень його можна виносити в сад або на балкон. Кактус не турбують легкі пориви повітря й перепади температур, однак якщо температура впаде нижче 5 °C, рослина може загинути.
Оптимальна денна температура в сезон вегетації становить 21-25 °C, а з кінця листопада й взимку необхідно забезпечити рослині 5-10 тижнів прохолодних умов, які стимулюють закладку квіткових бруньок. У цей період денна температура повинна становити 14-15 °C, а нічна 8-10 °C.
Полив й вологість
Надмірний полив - найбільша загроза для епіфітів, оскільки швидко призводить до розвитку кореневої гнилі, однак і недолік вологи негативно відбивається на розвитку коріння.
У період активної вегетації та під час цвітіння поливають рясно, даючи ґрунту просохнути перед наступним зрошенням.
Восени й взимку кількість води для поливу зменшують та поливають рідше – приблизно раз у 10 днів, а в період спокою з пониженням температури полив обмежують до 1 разу на місяць. Зморщування стеблових сегментів є індикатором нестачі вологи та сигналом до чергового зрошення.
Дуже важливо використовувати воду для поливу кімнатної температури та м'яку, відстояну, оскільки кактус чутливий до засолення субстрату солями кальцію.
Особливих вимог до рівня вологості в приміщенні ця рослина не пред'являє, проте слід пам'ятати, що епіфіт росте в дощових джунглях, тому жарким літом добре відгукується на обприскування, яке підвищує вологість повітря.
Пересадження
Пересадка потрібна, коли коріння повністю заповнить простір горщика. Проводять її через місяць після цвітіння, приблизно раз у 2-3 роки.
Для подальшого вирощування готують пухку та легку ґрунтову суміш з 3 частин ґрунту для кактусів або бромелієвих, 2 частин торф'яного моху та 1 частини перліту.
Для пересадки вибирають широкий та не глибокий горщик на 1 розмір більше попереднього, а на дні викладають шар дренажу з керамзиту.
Процедуру проводять методом перевалки, після чого рослину місяць не підгодовують та тиждень не поливають. Старі екземпляри можна не пересаджувати, а тільки щорічно міняти верхній шар землі висотою 3-5 см на свіжий.
Купуючи кактус восени або взимку, безпечніше залишити його до весни або кінця цвітіння в наявному субстраті, забезпечивши економний полив.
Підживлення та обрізування епіфілюма
Підгодовують раз у 2 тижні в період вегетації та цвітіння. Під час активного росту зеленої маси використовуйте збалансоване добриво, а в період бутонізації й цвітіння - з підвищеним вмістом фосфору.
Занадто довгі стебла можна вкоротити стерильним інструментом. Нові пагони зазвичай розвиваються відразу за зрізом. Стебла, на яких утворилися коркові нарости, необхідно видаляти в обов'язковому порядку.
Також видаляють старі стебла, які вже не дають квітів. Місця зрізів рекомендується присипати вугільним порошком або корицею.
Після обрізування потреба у воді у рослини зменшується, тому перші кілька тижнів полив обмежують.
Як змусити цвісти кактус епіфілюм
Кілька правил, які допоможуть цвітінню:
- зимовий відпочинок протягом 8-10 тижнів в прохолодному й світлому приміщенні з дуже обмеженим поливом;
- яскраве розсіяне світло протягом усього року;
- добриво з високим вмістом фосфору сприятиме рясному цвітінню, починайте підгодівлю ранньою весною та продовжуйте до літа;
- як тільки з'являться бутони, не турбуйте рослину, не переставляйте горщик, оскільки зміна світла й температури при переміщенні призводять до опадання бутонів й квітів.
Розмноження епіфілюма
Найпростіший спосіб розмноження – стебловими живцями, які нарізають в кінці весни або на початку червня та залишають на кілька днів для підсихання зрізів й утворення мозолистої тканини.
Потім поміщають живці вертикально у вологу ґрунтову суміш з піску та субстрату для кактусів (1:2) на глибину 1-1,5 см. Під ґрунтом має бути не більше двох стеблових зубців.
Поверхню ґрунтової суміші перед посадкою рекомендується покрити шаром грубозернистого піску або перліту товщиною 1 см. Живці перший час поміщають в півтінь, а перший полив проводять через 2 дні після посадки.
Під час вкорінення зрошують ґрунт за допомогою спрею, підтримуючи його помірно вологим. Зазвичай нове зростання з'являється через 4-6 тижнів.
Проблеми у вирощуванні
Найчастіша проблема, що вражає даний епіфіт - це застій води в субстраті, який викликає розвиток кореневої або стеблової гнилі. Це серйозна хвороба, яка проявляється такими симптомами як: мляві, жовті пагони, поява рідких, гнилявих плям, руйнування основи рослини.
Квітку виймають з горщика та оглядають корінці. Коричневі та м'які ділянки кореневої системи видаляють, зрізи присипають деревним вугіллям, пересаджують рослину в новий горщик зі свіжим субстратом та дотримуються правильного режиму поливу.
Уражені хворобою листоподібні пагони також видаляють до живої тканини. Якщо більша частина коренів та стовбура згнила, можна використовувати здорові стебла для отримання нових рослин за допомогою вкорінення стеблових живців. Розвитку цвілі на поверхні ґрунту сприяє погане освітлення й надмірний полив.
Буруваті плями на пагонах є симптомом антракнозу. Обережно зріжте всі уражені ділянки до здорової тканини, потім обробіть зріз товченим деревним вугіллям та застосуйте для лікування розчин будь-якого фунгіциду.
Зморщування та всихання стебел пов'язано з нестачею води та/або занадто інтенсивним впливом сонця.
Засихання й відмирання пагонів. Причина в травмуванні кореневої системи при пересадці.
Розтріскування м'ясистої тканини є симптомом надлишку поживних речовин.
Якщо ви помітили, що утворилося багато повітряних коренів, то це ознака нестачі вологи.
Полив холодною водою викликає шок у кактуса, що приводить до пожовтіння країв сегментів, раптового опадання бутонів або квітів та затримки зростання.
Здерев'яніння старих пагонів – це нормальне явище для епіфілюма, хоча в деяких випадках це може бути результатом надмірного впливу сонячного світла.
Найчастіше епіфілюм страждає від таких шкідників як: щитівки, борошнисті червці та павутинні кліщі. При ураженні шкідливими комахами спостерігається помітне погіршення темпів росту, пагони жовтіють, деформуються, епіфіт слабшає.
Борошнистих червців та щитівок знімають вручну, протираючи пагони ватним диском, змоченим в мильному розчині або спирті. Потім проводять триразову обробку системним інсектицидом з інтервалом в 7 днів.
Причина появи павутинних кліщів найчастіше полягає в низькому рівні вологості в приміщенні, де вирощується кактус. Для боротьби зі шкідниками використовують інсектоакарициди.
- Автор: Юлія Закревська
