Зміст
Гірські тропічні ліси Центральної й Південної Америки подарували нам врієзію (Vriesea) – незвичайної краси квітку з родини Бромелієвих і близьку родичку ехмеї, гузманії і тіландсії. Рід має назву на честь Ст. Хендріка де Врієзе - голландського ботаніка і лікаря 19 століття.
Як і більшість представників даного сімейства, рослина є епіфітом, коріння якого служить якорем, що утримує квітку на поверхні дерев. Однак, в домашніх умовах догляд за врієзією не складний, головне - вирощувати її як наземну культуру, забезпечивши легкий та пухкий субстрат.
Врієзія створює прикореневу воронкоподібну листяну розетку, що складається з дугастого жорсткого листя, зеленого однотонного або зі смугами та візерунками.
З центру розетки розвивається квітконос з колосоподібним суцвіттям, що складається з яскраво забарвлених щільно прилеглих один до одного приквітків, які оточують крихітні білі або жовті квітки.
Квіткове стебло в залежності від виду або сортової форми може бути простим або розгалуженим з кількома суцвіттями. Чим більше розетка, тим довший квітконос.
Відмінності між видами й сортами - це не тільки орнамент на листі, але і забарвлення суцвіть, які можуть бути червоними, жовтими, оранжевими, рожевими, фіолетовими, однотонними або двокольоровими. Цвітіння триває кілька місяців, після чого рослина повільно вмирає, що є нормальним життєвим циклом культури.
В межах роду Vriesea існують сотні різних видів і велика кількість сортових форм, але найбільш популярна в кімнатному квітникарстві врієзія блискуча (Vriesea splendens).
Існують ряболисті сорти з однотонним листям або з поперечними нерегулярними світлими або темними смугами, суцвіття зустрічаються в різних колірних варіаціях.
Яскраво-червоний сорт «Christiane», помаранчевий «Intenso Orange», бордовий «Cathy», яскраво-червоний «Barbara», «Evita» з двокольоровим жовто-червоним суцвіттям, Vriesea «Multiflower Astrid» - незвичайний сорт з вузькими ланцетними листочками без вираженої листяної розетки та невеликими квітками.
І найпопулярніший сорт врієзії «Splendens» з поперечними темними смугами на широкому жорсткому листі.
Іноді в наші квіткові магазини надходить у продаж врієзія ієрогліфічна (Vriesea hieroglyphica) – один з найкрасивіших великих декоративно-листяних видів культури.
Особливо цінуються сорти з листям в червоно-рожевих тонах, наприклад, «Red Chestnut» з рожево-червоним листям і білими поперечними смугами в середній частині листяної розетки або фіолетово-бордова «Rubra».
Існують гібриди з лимонно-помаранчевим, лавандовим, салатово-бежевим листям, наприклад, коричнево-лимонний «Gold Selection».
Висока декоративність, стійкість культури до різних рівнів освітленості й невибагливість у домашньому догляді роблять врієзію ідеальною кімнатною рослиною.
Як і більшості тропічних культур, їй потрібні теплі умови протягом усього року. У літню пору температура повинна становити близько 22-26 °C, взимку може бути трохи прохолодніше, але температура не повинна опускатися нижче 15 °C.
Оптимальний зимовий режим становить 18-20 °C. Культура не переносить різких температурних перепадів і холодних протягів.
У порівнянні з іншими бромелієвими рослина здатна адаптуватися до утримання у півтіні, але для яскравого забарвлення декоративного листя і тривалого цвітіння їй все ж таки необхідне яскраве розсіяне сонячне світло.
Хорошою експозицією будуть східні, західні чи північно-східні вікна. Взимку горщик бажано переставити в більш освітлене місце.
З-за епіфітного характеру росту Врієзія в домашніх умовах сприйнятлива до розвитку гнилі листяної шийки та корінців. Якщо земляна грудка постійно занадто мокра, то це призводить до загибелі рослини.
Земля в горщику повинна бути злегка вологою і трохи просихати між поливами, а ось резервуар листяної розетки повинен бути завжди заповнений водою на висоту 2-3 см. Промивати його необхідно кожні один-два тижні. Такий спосіб поливу надзвичайно важливий, тому що відповідає природним умовам зростання.
З цієї ж причини вода для поливу повинна бути дощова. Якщо такої можливості немає, то можна використовувати дистильовану.
Увага! На початку росту квітконоса, коли його висота не перевищує 1-4 см, заповнювати водою розетку не рекомендується, тому що це може призвести до гниття квіткового стебла. В прохолодних умовах нижче 18 °C також краще поливати тільки землю і тільки після просихання на 2 см вглиб.
При догляді за врієзією в домашніх умовах важливо забезпечити їй підвищену вологість повітря на рівні 60%. В цьому випадку допоможе розпилення води на листя і розміщення квіткового горщика на керамзиті, який до половини занурений в місткість з водою.
Ці вимоги пов'язані з природою епіфіта, який вбирає вологу з навколишнього середовища. Бажано регулярно протирати листя вологою тканиною.
В період цвітіння й активного росту кожні 2 тижні під час поливу додаємо мінеральне добриво з мінімальною кількістю азоту в концентрації нижче, ніж вказано на упакуванні. Взимку врієзія переходить у фазу спокою, тому в цей період добрива вносити не потрібно.
Епіфіт потребує легкого, пухкого субстрату, що складається з невеликої кількості листяної землі, шматків кори, шматочків моху і деревного вугілля. У природі культура виростає на гілках дерев, тому і в приміщенні її можна закріпити на пні або гілці, обмотавши коріння вологим мохом.
На жаль, після засихання суцвіття листяна розетка рослини починає повільно відмирати, попередньо давши життя кільком бічним відросткам-діткам.
Поливати необхідно в колишньому режимі, а засохлий квітконос зрізати, щоб рослина сфокусувала енергію на відтворення діток, які виглядають як мініатюрні версії материнської квітки. Бічні відростки можуть почати формуватися в будь-який час, але найчастіше це відбувається відразу після початку цвітіння, коли доросла врієзія досягає піку свого розвитку і перестає утворювати власне нове листя.
Процес розмноження бромелієвих можна повторювати кілька разів, що є відмінним способом створення власної колекції екзотичних епіфітів.
Відділення бічних відростків проводять після того, як вони досягають майже половини розміру батьківської рослини.
Іншим показником, що дітки можуть вижити самі по собі, є наявність коренів, хоча для епіфітів на цій стадії розвитку утворення коренів необов'язково – вони швидко розвивають коріння відразу після відділення і посадки в субстрат.
Відокремлюють молоді нащадки гострим інструментом, розрізаючи як можна ближче до материнської рослини. Іноді внизу можна побачити зовнішнє листя, що захищає основу діток. Ви можете акуратно видалити його, щоб звільнити нижню частину розетки.
Якщо доросла врієзія ще повна сил, а листя зелене, то помістіть її назад в горщик, попередньо замінивши ґрунт на свіжий, щоб вона продовжила утворення нових відростків.
Перед посадкою місце утворення коренів обробляємо фунгіцидом і висаджуємо молоді рослини в невеликі горщики з легким торфово-піщаним ґрунтом з додаванням шматків кори. На дні викладаємо дренажний шар.
Важливо! Ні в якому разі не використовуйте садовий ґрунт, який кишить патогенними бактеріями й мікроорганізмами
Протягом 2 днів горщики повинні знаходитися в тіні, а потім переставляємо їх в добре освітлене місце на 3 тижні, підтримуємо високу вологість і температуру на рівні 23-24 C. Для кращого вкорінення можна накрити горщик пакетом, створивши умови міні-теплички.
Навесні, коли молоді саджанці досягають розміру дорослої рослини, але цвітіння ще не настало, їх можна пересадити в більш об'ємні горщики. Процедуру проводять дуже обережно, щоб не пошкодити невеликі слабкі й чутливі корінці.
Якщо його пошкодити, то квітка буде довго відновлюватися і хворіти. Шийку листяної розетки в субстрат не заглиблюють.
Зацвітають молоді рослини зазвичай через 1-2 роки після відділення. Якщо цвітіння ніяк не почнеться, то можна його стимулювати з допомогою підживлень з фосфором. Врієзія також потребує 3-4 години сонячного світла в день.
Ще один відомий серед квітникарів спосіб стимуляції цвітіння у бромелієвих: поставте горщик в пластиковий пакет, поклавши туди розрізане яблуко, ківі або банан.
Ці фрукти виділяють етиленовий газ, який прискорює утворення квітконосів. Тримайте рослину в кульку протягом 10 діб, а потім видаліть покриття. Цвітіння зазвичай можна чекати через 6-10 тижнів.
Чи знаєте ви? Врієзія, якщо говорити про прикмети та забобони, за квітковим гороскопом є квіткою Терезів, яким вона приносить спокій і умиротворення
Із-за надлишку вологи врієзія може уражатися грибковими захворюваннями. Найбільш поширені: сіра гниль і фузаріоз. При перших ознаках хворобі (листя в'яне, відпадає, основа розетки розм'якшується) полив зменшують, а рослину обробляють фунгіцидними препаратами.
Якщо у врієзії скручується, темніє листя, значить в приміщенні занадто сухе повітря. Доведіть вологість до необхідних показників, змініть воду в розетці, і рослина видужає.
Коричневі плями на листі з'являються з-за сонячного опіку. В цьому випадку переставте горщик в тінь на 2-3 дні.
Як виростити ананас в домашніх умовах, посадка, догляд і цвітіння
Сповільнене зростання є наслідком впливу низьких температур, надлишку вологи в ґрунті чи розетці або внаслідок сухого повітря в приміщенні.
Якщо врієзія не до кінця відцвіла, а квітконос почав гнити, що робити в такому випадку? Збільште температуру в приміщенні та дайте висохнути листяній воронці, тому що проблему викликають прохолодні умови та надлишок води.
До пожовтіння листя врієзії призводить гниття коренів і ураження культури такими шкідниками як: павутинний кліщ, трипси або щитівка.
Щитівку видаляють вручну, змочивши ватний диск в мильній воді, потім треба обробити хімічними препаратами.
Якщо на листках видно бурі точки, значить рослина уражена павутинними кліщами. У цьому випадку необхідна обробка акарицидами.