Зміст
Аспленій, костянець або селезінник (Asplenium) - численний рід папоротей з родини Селезінникові, що об'єднує близько 400 видів, які ростуть майже по всьому світу – як у кліматі середньої смуги в ущелинах скель, так й у субтропічних лісах переважно в Південній Азії та Австралії.
За формою листя (вайї) рослини можуть відрізняться, але у всіх видів пагони ростуть з центру розетки, а розмноження відбувається завдяки спорам, що розвиваються на нижньому боці листяних пластин в спорангіях або з виводкових бруньок.
У домашній культурі можна зустріти тільки кілька представників роду та найпопулярнішим з них є аспленій нідус або гніздовий (Asplenium nidus), що утворює щільну розетку з численних, широко-ланцетних, злегка вигнутих назовні світло-зелених вай шириною 10-15 см.
Верхня сторона листяної пластини глянцева, нижня - більш тьмяна, з добре помітною темною центральною жилкою та злегка вираженими бічними жилками, краї листя хвилясті.
На нижньому боці видно скупчення спорангіїв з мікроскопічними спорами всередині. У деяких сортів вайї мають властивість розщеплюватися на кінцях.
У домашніх умовах аспленій гніздовий досягає висоти 70 см. Папороть утворює форму вази з центром, схожим на гніздо, через що вид й отримав відповідну назву, а в народі в англомовних країнах його так і називають «пташине гніздо».
Сорти аспленію нідус
Аспленій «Сrispy wave» (Хрустка хвиля) - яскраво-зелена папороть з характерним мечоподібним, ніби гофрованим листям.
Сорт «Осака» - аспленій з вузькими стрічкоподібними, вигнутими вайями та сильно хвилястими краями. Сорту в догляді потрібна висока вологість повітря.
«Crissie» - має типову форму чаші або кошика. Листя з хвилястими краями, в міру зростання його кінці розщеплюються, надаючи папороті дуже незвичайний вид.
Костянець постінний або аспленій муровий (Asplenium ruta-muraria) утворює красиву розетку висотою 7-12 см з перистого, сизо-зеленого листя. Виростає папороть з короткого сланкого кореневища. Росте в кам'янистих ущелинах в тінистих умовах та вважається складною у догляді рослиною.
У домашніх умовах костянець постінний можна вирощувати в поглибленнях декоративних каменів, створюючи незвичайні та ефектні композиції.
Аспленій живородний або морковнолистий (Asplenium daucifolium) родом з Мадагаскару та Маврикія. Характеризується ніжним, пір'ястим, вигнутим листям на невеликих черешках, схожим за структурою на морквяне.
Розростаючись, утворює пишну, ажурну розетку з зелених вай. Розмноження відбувається за допомогою виводкових бруньок, які періодично проростають на зовнішній стороні листяної пластини. Після закінчення розвитку вони падають на землю та вкорінюються, тому розмноження даного виду досить просте.
Аспленій двоформовий (Asplenium dimorphum) з острова Норфолк представлений гібридом «Парваті» з пір'ястими вайямі. На відміну від інших сортів та видів даний гібрид стійкий до періодів посухи, посушливого повітря та коливань температури.
«Парваті» був створений селекціонером Крісом Гуді з компанії Austral Ferns в Австралії. Технічна латинська назва гібриду - Asplenium dimorphum x difforme (x Parvati), також іноді рослину називають «Austral Gem».
В оптимальних умовах папороть швидко розростається та досягає розмірів до 50-70 см.
Найкраще папороть росте в півтіні, оскільки погано переносить прямі сонячні промені, що викликають опіки та в'янення вай.
У домашніх умовах аспленій рекомендується вирощувати біля східного або західного вікна, а також на підвіконнях вікон, що виходять на північ. На південній стороні горщик можна поставити навіть вглиб кімнати.
Рослина комфортно себе почуває при середньорічних температурах від 18 до 24 °C та погано переносить як спеку, так й холодні протяги. Навіть тимчасовий холод нижче 10 °C призводить до відмирання вай та навіть загибелі всієї рослини.
Правильний полив є ключовим фактором у догляді за аспленієм. Костянець належить до вологолюбних рослин та швидко реагує на пересихання земляної грудки в'яненням й відмиранням листя.
Ґрунт слід підтримувати постійно помірно вологим, проводячи полив відразу після висихання верхнього шару землі на 0,5 мм вглиб. Взимку в прохолодних умовах зрошують рідше, приблизно раз у 7-8 днів.
Поливати найкраще по краю горщика, щоб вода не потрапляла всередину листяної розетки, оскільки постійна вологість може викликати її гниття.
Другий спосіб поливу - методом занурення.
Горщик опускають у воду, так, щоб вона закрила тільки сам ґрунт, але не розетку. Залишають так на 5-8 хвилин, виймають та дають стекти надлишкам води з дренажних отворів.
Увага! Для папороті надлишок води не менш небезпечний, тому не переливайте квітку - коріння рослини в заболоченому субстраті швидко загнивають
Всі види аспленію вимагають підвищеної вологості повітря, тому рекомендується регулярне обприскування водою, особливо в спеку, яку папороть переносить погано, реагуючи побурінням кінчиків вай.
Додатково підвищити вологість допоможе миска, що наповнена водою та дрібною галькою, яку ставлять поруч з горщиком. Влітку рослина добре відгукується на душові процедури. Особливу увагу слід звернути на якість води, що повинна бути відстояною й кімнатної температури.
Костянець чутливий до засолення субстрату та не вимагає великих доз поживних речовин.
Раз на місяць з травня по вересень папороть підгодовують слабким розчином мінеральних добрив (половина або чверть дози від рекомендованої виробником), призначених для декоративно листяних рослин або спеціалізованими добривами для папоротевих. Пересадку проводять в міру потреби, коли кореневище повністю обплете всю земляну грудку, зазвичай раз у 2-3 роки та навіть рідше.
Горщик вибирають на півтора-два розміри більше попереднього, на дні викладають дренажний шар висотою 1,5-3 см, в залежності від обсягів горщика.
Найкращим субстратом для вирощування аспленію є типова суміш для папоротей, тобто проникний, легкий субстрат на основі універсального ґрунту та торфу (1:2), з додаванням шматочків кори, кокосового волокна, дрібного керамзиту або вермикуліту.
Пересадку проводять акуратно, методом перевалки, але якщо земляна грудка сильно спресована навколо коренів, то рекомендується звільнити кореневу систему від щільної землі, щоб дати їй простір для зростання та збільшити доступ до вологи й кисню.
З цієї ж причини землю в горщику після посадки не потрібно сильно утрамбовувати, нехай вона залишається злегка пухкої. Після процедури протягом 2 місяців костянець не потребує внесення добрив.
У догляд за аспленієм входить також періодичне видалення старих вай, а сухі кінчики можна обрізати стерильними ножицями під кутом, імітуючи природну форму листяної пластини.
Найпростішим способом розмноження є поділ розетки з кореневищем, однак для цього способу підходять тільки доросли папороті.
Під час пересадки розетку з кореневищем розрізають гострим інструментом або поділяють руками на 2-3 частини, кожна з яких повинна мати як мінімум 3-4 точки зростання. Частини не відразу йдуть в зростання, оскільки перенесений стрес вимагає адаптації та відновлення сил.
Аспленій живородний добре розмножується виводковими бруньками, що розташовані на вайях. З бруньок розвиваються дочірні рослини з зародковими корінцями. З часом вони падають на землю та вкорінюються.
Занадто багато добрив, викликає накопичення солей в землі, що проявляється у вигляді опіку кінчиків і/або країв вай. Сольові відкладення пошкоджують коріння та перешкоджають засвоєнню деяких поживних речовин, наприклад, заліза.
Неправильна полив є основною причиною розвитку хвороб та загибелі вашого зеленого вихованця. Якщо ви помітили, що листя потемніло, стали сухим та ламким, то швидше за все, папороть страждає від сильної нестачі води.
Побуріння кінчиків та країв вай може статися через низьку вологість повітря, надмірне освітлення або через екстремальні температури.
Надмірний полив - найбільш часта причина відмирання папороті. Пожовтіння листя зазвичай є ранньою ознакою надлишку вологи у горщику. Для усунення проблеми досить припинити зрошення на кілька днів, давши ґрунту просохнути.
Але якщо перелив буде продовжуватися, то призведе до розвитку кореневої гнилі. Першим буріє нижнє листя, за ним слідує те, що ближче до центру розетки, з прогресуванням хвороби листя частково покриваються пурпурно-коричневими цятками, потім можуть з'явитись м'які та мокрі ділянки.
Перезволожений костянець вразливий до багатьох хвороб й шкідників.
Лікування розвитку кореневої гнилі:
У запущених випадках з ураженням розетки до появи мокрих ділянок лікування може бути неефективним, оскільки коренева система практично повністю вже згнила.