Зміст
У перекладі з давньогрецької ахіменес (рід Achimenes Pers) перекладається як «той, що боїться холоду». Цей трав'янистий багаторічник, батьківщиною якого є Південна й Центральна Америка, Ямайка, Мексика, належить до сімейства геснерієвих й поряд з глоксинією та фіалкою вважається одним з найпрекрасніших його представників.
Вперше культура була привезена в Англію з Ямайки в 1778 році й швидко завоювала популярність. Цікаво, що ахіменес відомий також під назвою «рослина гарячої води», тому що раніше помилково вважалося, що гарячий полив сприяє рясному цвітінню.
Головною перевагою культури є її довге, чудове, рясне цвітіння, яке триває з кінця травня по жовтень, що обумовлено постійним розвитком нових бутонів.
Воронкоподібні квітки з довгим трубчастим віночком з'являються з листяних пазух. Їх колірна гамма вражає багатством фарб і відтінків — від бежевого до чорнильно-фіолетового.
Багато видів відрізняються приголомшливими махровими квітками, деякі однотонні, інші двох або триколірні. Деякі селекціонери класифікують ахіменес саме по групі кольорів: жовті, рожеві, фіолетові, білі.
Листочки рослини серцеподібні, блискучі, з зазубреними краями, у деяких різновидів листя зі зворотного боку фіолетового або рожевого відтінку.
У культурі можна зустріти ампельні різновиди з довгими обвислими пагонами та чагарниковою формою росту. Злегка запушені стебла виростають з підземних кореневищ-різом, деякі з них нагадують своїм видом маленькі лускаті соснові шишки, інші — круглі або грушоподібні.
У природі налічується близько 40 видів культури. Більшість гібридів отримано від схрещування крупноквіткових видів А. grandiflora і A. Longiflora.
Наприклад, гібрид «Purple King» об'єднує численні сорти з фіолетовими або синіми квітками.
Ми опишемо саме ці два види, тому що вони найбільш часто вирощують в домашніх умовах. Сортів ахіменесу настільки багато, що неможливо описати й перерахувати кожен з них.
Ахіменес довгоквітковий (Achimenes Longiflorum) родом з Гватемали. Виростає до 30 см у висоту. Стебла і листочки злегка запушені. Форма зростання ампельна. Квітки великі фіолетові з довгою вузькою трубкою.
Відомі сорти, отримані від гібридних форм: білосніжні «Alba» і «Ambroise Verschaffelt» з фіолетовими лініями уздовж квітки, широковідомий махровий крупноквітковий сорт з пелюстками ніжного жовтого, кремового і рожевого відтінку «Yellow English Rose», «Major» з блакитними великими квітками.
Ахіменес крупноквітковий (Achimenes grandiflora). Висота розлогого куща від 30 до 60 см. Стебла запушені, вертикальні, зелені або червонуватого відтінку.
Листя зелене з зовнішньої сторони й блідо-зелене або пурпурне зі зворотної. Характерною особливістю є великі квіти і велике розмаїття сортових форм.
Найбільш дивовижні:
- синьо-фіолетовий з яскраво-жовтою або білою серцевиною «Dark Matte»;
- створена у 2011 році рясно квітуча «Медова королева» з жовтими квітками та з легким рожевим відтінком по краю пелюсток;
- «Queen Of Lace» махрові величезні білі квіти з ніжним бузковим відтінком на пелюстках;
- «Abendrot» унікальна сортова кремово-бузкова форма серії 2012 року с надзвичайно великими квітками — махрова версія «Білої слави»;
- махровий канарковий «Hot Spot» з вишневими нерегулярними цятками на пелюстках;
- «Rainbow warrior» з великими бузковими квітками;
- кремовий з ніжним рожевим відтінком «Cote d Ivoire».
- ніжно-рожевий «Ice Tea».
Основний догляд за ахіменесом в домашніх умовах починається з початку весни й триває до середини жовтня. Це пов'язано з життєвим циклом рослини, про який ми розповімо нижче. В цілому культура не вважається примхливою і вирощувати її достатньо просто.
Рослині необхідно забезпечити яскраве розсіяне світло, яке стимулює гарне і рясне цвітіння.
Кращою експозицією будуть східні або західні вікна. Дефіцит освітлення призводить до витягування пагонів, мізерного і не яскравого цвітіння.
На південній стороні захищайте кущ від попадання прямих полуденних променів, створивши штучну тінь з тканини або паперу.
Оптимальний температурний режим в період вегетації становить 20-25 ̊C. При вищих температурах бутони не відкриваються, квіти опадають, листя в'яне. Рослина негативно реагує на протяги, різкі температурні перепади та прохолодні умови в сезон цвітіння.
Навесні й влітку, коли зростання рослин активне, рекомендується регулярний рясний полив, але процедуру проводять тільки після того, як верхній шар ґрунту трохи підсох. При всій своїй любові до води ахіменес не виносить її застою, що призводить до гниття бульб.
Поливайте обережно, щоб волога не потрапила на квітки й листя. Вода для поливу повинна бути тепла і м'яка, щоб не відкладалися солі в ґрунті. Пересушування землі призводить до в'янення листя, стебел і опадання квітів.
Щоб забезпечити баланс вологи в земляному комі рекомендується при пересадці додати до субстрату гель.
У домашніх умовах ахіменес вимагає вологості повітря на рівні 60%. Обприскувати рослину не можна, тому що волога викликає появу темних плям. Підвищити вологість допоможе встановлений поряд з горщиком лоток, наповнений водою і дрібною галькою, керамзитом або мохом.
Протягом перших тижнів вегетації використовуйте збагачене азотом рідке добриво для стимулювання листяного зростання. В період формування квіткових бруньок переходять на підживлення з вмістом фосфору і калію.
Добре підходять для цих цілей добрива для петуній і сульфіній. Підживлення проводять з періодичністю раз на 2 тижні під час поливу і до початку осені.
Культура має особливий життєвий цикл, пов'язаний з умовами зростання в гористій місцевості, де сезонна відсутність дощів не є чимось незвичайним.
Тому маленькі різоми (корені) рослини запасають воду і поживні речовини протягом усього сезону, завдяки чому можуть виживати без достатньої кількості вологи протягом багатьох тижнів. З сезоном дощів культура прокидається і починається її активне зростання.
У домашніх умовах Ахіменес починає повільно засипати в вересні. Зростання й утворення бутонів припиняються. У цей період ми починаємо готувати рослину до фази відпочинку. Полив поступово скорочуємо і до кінця місяця ґрунт повинен бути вже сухий.
Пагони зрізуємо на рівні земляної грудки й тільки після того, як вони засохли, щоб всі поживні речовини перейшли в різоми.
Зберігати різоми ахіменесу можна в тому ж самому горщику, який в жовтні ставлять в прохолодне і темне місце з температурою 15-16 ̊C. Можна поставити на північне вікно, углиб кімнати або в комору. Протягом всього періоду спокою ґрунт повинний бути сухим.
Поливаємо не частіше ніж один раз на місяць, щоб бульби не засохли. При більш активному поливі рослина може прокинутися, що призведе до її ослаблення і мізерного цвітіння. Але якщо це сталося, то необхідно забезпечити додаткове освітлення за допомогою люмінесцентних ламп.
На початку березня ахіменес прокидається. Горщик знову поміщаємо в тепле і світле місце, полив поступово збільшуємо. Перші пагони з'являються приблизно через 2 тижні, після чого починається швидке зростання. Поливають в цей період також як описано вище.
Якщо в період вегетації допустити висихання субстрату, то скоріше за все, рослина знову почне засипати.
В одному і тому ґрунті культура може рости 2 роки, але потім його необхідно замінити. Процедуру проводять в кінці зими. Виймаємо земляну грудку та обережно відділяємо від кореневої системи лускаті бульби. Навіть якщо деякі зламалися, то нічого страшного — вони швидко вкорінюються.
На дно нового горщика викладаємо дренажний шар і заповнюємо ґрунтом ¾ обсягу. Злегка вирівнюємо і розміщуємо різоми з однаковим інтервалом.
У горщик діаметром 16 см можна помістити 5-8 бульб. Потім зверху присипаємо тонким шаром землі приблизно 1-1,5 см. Щоб різоми швидко почали зростати, горщик можна накрити склом або плівкою. Після появи пагонів, накриття знімаємо.
Що таке вермикуліт для кімнатних рослин та як його застосовувати
Культура вимагає пухкого і поживного субстрату з додаванням вапна. Для його приготування змішуємо універсальний квітковий ґрунт з торфом і вермикулітом в співвідношенні 3: 2: 1.
Додаємо трохи крейди й для поживності можна внести жменю висушеного або гранульованого гною, в цьому випадку підгодовувати починаємо через 2 місяці. Лютневе сонце не приносить шкоди, тому горщик може стояти прямо за фіранкою південного вікна.
У домашніх умовах ахіменес розмножується діленням підземних і повітряних різом, верхівковими або листяними живцями й насінням.
Перший спосіб найпростіший, тому що кореневища дуже швидко вкорінюються. Розмноження проводимо під час пересадки рослини. Відбираємо здорові, щільні корінці, ділимо їх на дві-три частини, зрізи посипаємо меленою корицею і поміщаємо по кілька штук в горщик з субстратом, що зволожений теплою водою.
Потім покриваємо шаром ґрунту і накриваємо плівкою, щоб створити умови теплички. Горщик ставимо в півтінь. Землю періодично зволожуємо.
Через 2-3 тижні можна побачити перші паростки. Накриття прибираємо, а горщик з молодими рослинами ставимо в добре освітлене місце.
У деяких ампельних різновидів утворюються на пагонах повітряні корінці-різоми. Їх можна з частиною стебла відокремити та помістити в землю для вкорінення.
Більш трудомісткий спосіб розмноження. Для вкорінення влітку беруть верхівкові живці довжиною 6-7 см або велике здорове листя. У живців нижні листочки обривають.
Живці й листочки ставлять у воду або поміщають у вологу суміш з піску і квіткового ґрунту і накривають пластиковою пляшкою або пакетом. Підтримують помірну вологість. Коріння утворюється приблизно через два тижні.
Метод має істотний недолік — до часу, коли потрібно йти на спокій, різоми ще не встигнуть накопичити поживних речовин і рослина буде дуже слабкою. А без періоду спокою цвітіння не буде.
В цьому випадку квітникарі рекомендують якомога довше підтримувати зростання молодих кущів за допомогою фітоламп і поливу і тільки в кінці листопада дозволити їм заснути.
Насіннєвий метод не передає сортові ознаки батьківської рослини, тому краще висівати покупне насіння. Посів проводять в кінці зими у вологу суміш землі й піску. Ставимо місткість в півтінь і періодично обприскуємо ґрунт.
Для швидкого проростання місткість краще накрити плівкою, яку періодично знімаємо для провітрювання.
Коли на сходах з'являться перші 2-3 листочки, їх пікірують і пересаджують в окремі горщики по 3-4 паростки. На стадії 6-7 листочків верхівку прищипують для стимуляції розгалуження.
На невисоку вологість повітря культура реагує висиханням кінчиків листя. Пожовтіння і потемніння листя є симптомом висихання ґрунту або нестачі поживних речовин. Дефіцит добрив призводить також до здрібніння квіток. При надмірному поливі листя в ахіменеса скручується.
Інфекційні хвороби розвиваються найчастіше в екземплярів, вирощених на відкритому повітрі. Але іноді рослина може уражатися борошнистою росою або сірою цвіллю.
Відбувається це головним чином через занадто частий полив і високу вологість разом з прохолодними умовами. Слід відразу обмежити полив, перенести горщик в тепле і добре освітлене місце, обробити квітку фунгіцидним препаратом.
Найбільше він піддається атакам з боку таких комах: попелиці, трипс і павутинний кліщ. При перших же ознаках зараження приймайте невідкладні заходи щодо боротьби з цими небезпечними комахами.